19.01.2012 Справа № 2-а-6460/11
Справа № 2-А-6460/2011рік
(в порядку скороченого провадження)
26 грудня 2011 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Жежера О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, -
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому згідно з положеннями ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” вона має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Оскільки відповідачем Управлінням праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації відмовлено позивачеві у проведенні перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, остання і звернулась до суду про захист порушеного права та просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2011 рік; зобов'язати відповідача призначити їй, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії (II групи інвалідності), щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року №796-ХП.
Суд, керуючись вимогами ч. 2 ст. 183-2 КАС України, ухвалив розглянути справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних в справі доказів.
Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 05.12.2011 року відкрито скорочене провадження по розгляду даної справи в частині позовних вимог про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст.48 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 23.05.2011 року, а позовні вимоги в частині визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення з урахуванням положень ст.48 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 01.01.2011 року по 22.05.2011 року залишено без розгляду.
Відповідач письмових заперечень проти позову у строк, визначений ч. 3 ст.183-2 КАС України, суду не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, їй безстроково встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вона перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації.
Згідно зі ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особи, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, зокрема, інваліди ІІ групи -у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Позивач звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, однак відповідач відмовив у здійсненні перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення у зазначеному розмірі.
Відмова була мотивована тим, що відповідачем здійснювалось нарахування щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліду ІІ групи, у порядку та розмірах Кабінетом Міністрів України, а саме: постановою Кабінету Міністрів України „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 12.07.2005 року №562, виходячи з того, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам ІІ групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 120,00 грн. Виплата допомоги у зазначених розмірах здійснювалась Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
П.п.1 п.28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та викладено цю статтю в наступній редакції: “Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України”.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зупинення дії положень ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачене п.п.11 п.28 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). У п.5 резолютивної частини цього рішення Конституційного Суду України зазначено, що вони втрачають чинність з дня його ухвалення Конституційним Судом України, тобто з 22.05.2008 року. У цьому рішенні Конституційним Судом України сформовано правову позицію, яка полягає в тому, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це призводить до обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Ч.4 ст.9 КАС України передбачено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відтак, виходячи із зазначеного принципу пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд вважає, що при вирішення даного спору підлягають застосуванню ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не положення постанови Кабінету Міністрів України „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 12.07.2005 року №562.
Судом встановлено, що нарахування позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік було здійснено відповідачем в червні 2011 року.
За таких обставин суд вважає такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації при нарахуванні позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік, зобов'язання відповідача Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації здійснити нарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду ІІ групи, виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати, як це передбачено ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, веде реєстр пільговиків, провадить нарахування, однак виплати щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до Типового положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №147 від 25.04.2006 року здійснює Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
З огляду на те, що виплата позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення не належить до компетенції відповідача Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, позивач не зазначив Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у якості відповідача у справі, а рішенням суду в адміністративній справі обов'язки можуть бути покладені виключно на відповідача у справі, позовні вимоги в частині зобов'язання здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення задоволенню не підлягають.
Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ст.ст. 19, 22, 75, 92 Конституції України, ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, та керуючись, ст.ст. 2, 17, 69, 71, 99, 158, 159, 160, 162, 163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд, -
позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення -задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації щодо здійснення нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації здійснити нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду ІІ групи, у відповідності до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати, з урахуванням раніше здійснених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови апеляційної скарги.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: / п і д п и с /