Рішення від 19.01.2012 по справі 2-2062/11

Шевченківський районний суд м.Львова

Справа № 2-2062/11

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

“11“ жовтня 2011 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої - судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

при секретарі ТИМКОВИЧ С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить винести рішення про визнання відповідачки такою, що втратила право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1 з подальшим зняттям її з реєстрації. Позов мотивує тим, що він є основним квартиронаймачем в АДРЕСА_2, квартира неприватизована. В цій квартирі зареєстрована, але не проживає його дочка, відповідачка по справі ОСОБА_2 з 2002 року. У тому ж році ОСОБА_2 забрала всі свої особисті речі і пішла з дому. З того часу вона ніколи не приходила додому і не відвідувала ні його (позивача), ні своїх доньку і онука. Вона ніколи не давала кошти на оплату комунальних послуг, не приймала участі в поточних ремонтах квартири. Її місце перебування на даний час невідоме. Наявність реєстрації відповідачки створює позивачу перешкоди у здійсненні прав основного квартиронаймача, зокрема, при оплаті житлово-комунальних послуг. Поскільки відповідачка не виписується зі спірної квартири добровільно і не бере участі в її утриманні, то позивач змушений звернутися до суду.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, покликаючись на вказані у позовній заяві обставини. Пояснив, що відповідачка, будучи зареєстрованою в даній квартирі, залишила помешкання добровільно, не проживає в ньому з 2002 року, не підтримує зв'язків з сім'єю та не долучається до оплати житлово - комунальних послуг, що порушує права наймачів квартири. Відповідачка утриманням квартири не цікавиться. Позивач просить задовольнити позов.

Третя особа ОСОБА_3, що є дочкою ОСОБА_2, в судовому засіданні пояснила, що їх мати пропала безвісти, додому не з'являється, вони зверталися з цієї причини в міліцію, однак там нічим не допомогли.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася повторно, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Відомостей про причину її неявки немає. Крім того, відповідачка двічі викликалася в суд через оголошення у пресі, що підтверджується матеріалами справи. З моменту опублікування такого оголошення вона вважається належно повідомленою про час і місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - в судове засідання не з'явилися, від них не надходило заяв про розгляд справи у їх відсутності, причин неявки не повідомили. Суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, третьої особи, показання свідка, дослідивши представлені докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову з таких мотивів.

Позивач є основним наймачем квартири АДРЕСА_1. У цій квартирі зареєстровані, крім позивача, ОСОБА_3, внучка позивача, ОСОБА_4, внук позивача, ОСОБА_5, невістка позивача, ОСОБА_6, правнучка позивача, ОСОБА_7, внук позивача (а.с.3).

Відповідно до актів ЛКП «Збоїща - 408» від 16.02.2011р., від 13.04.2010р., від 15.06.2010р. гр. ОСОБА_2 дійсно не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом встановлено, що відповідачка не проживає у спірній квартирі понад шість місців. Оплати за комунальні послуги по місцю реєстрації не проводить, не несе витрат на поточні потреби утримання житла. Це житло вона залишила у 2002р. добровільно. З цього часу у спірне житло не поверталася. Перешкод у користуванні жилим приміщенням їй не чинилося.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Згідно ст.7 вказаного Закону зняття з реєстрації з місця проживання здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців./////////////////////////////////////////////////////. Відповідно до ст. 72 ЖК України порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Враховуючи те, що відповідачка тривалий час, а саме з 2002р. за місцем реєстрації не проживає без поважних причин, вона втратила право на користування цим житлом. Відтак, її слід зняти з реєстрації за адресою АДРЕСА_3.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов є підставним, в судовому засіданні доведено непроживання відповідачки у спірній квартирі без поважних причин понад шість місяців. Тому її слід визнати такою, що втратила право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_4, зі зняттям її з реєстрації за цією адресою.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 57, 58, 60, 208, 209, 212, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.29 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_4. зі зняттям її з реєстрації за цією адресою.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:ОСОБА_8