Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Справа № 1-246/11
№ провадження /1620/1/2012
19.01.2012
Миргородський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі головуючого судді Городівського А.О.
при секретарі Ніколаєнко М.В.
з участю прокурора Литвишко М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргород справу по обвинуваченню в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, гр. України, уродж, м. Миргород, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, зареєстр. АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 31.03.1999 року, Миргородським міськрайонним судом за ст. 185 ч. 2, 44 КК України, до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України, виконання вироку відстрочено на 2 роки без сплати штрафу;
- 15.05.2003 року Миргородським міськрайонним судом за ст.ст. 185 ч. 1, 185 ч, 3, 186 ч. 2, 309 ч, 1, 70 КК України, до 4 років позбавлення волі;
- 07.12.2007 року Миргородським міськрайонним судом, за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений 11.12.2008 року, постановою Крюківського р/с м. Кременчук, на підставі ст. 81 КК України, умовно-достроково, на невідбутий термін 4 місяці 7 днів,
Повторно, 12 жовтня 2010 року, близько 14 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1, перебуваючи на території Миргородського автовокзалу, розташованого в м. Миргород по вул. Воскресінській, зустрівся із знайомим ОСОБА_2. Коли останній прямував в приміщення громадської вбиральні, розташованої за вищевказаною адресою, на ґрунті раптово виниклого корисливого умислу, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1 зайшов вслід за потерпілим ОСОБА_2 в приміщенні вбиральні, де усвідомлюючи суспільно-нсбезпечний характер своїх дій , передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_2, та виявивши в останнього в руках гроші, в сумі 150 грн,, відкрито заволодів ними вихопивши з рук потерпілого.
Після цього ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник викраденими грошима розпорядився на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_2, матеріальних збитків на загальну суму 150 грн.
Підсудній, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину не визнав і пояснив, що 12 жовтня 2010 року, близько 13 год., точного часу на даний час не пам'ятає, перебуваючи на території автовокзалу, розташованого в м. Миргород, зустрів свого знайомого на ім'я ОСОБА_2, прізвища він не пам'ятає, який знаходився там ще з якимось хлопцем. В ході розмови з ОСОБА_2 останній почав скаржитись, на те що якийсь невідомий хлопець взяв у нього мотоцикл та був затриманий працівниками міліції. При цьому даний хлопець пошкодив йому мотоцикл, та не хоче віддавати гроші, і попросив допомогти йому забрати свої гроші. Після цього він разом з ОСОБА_2 попрямував до громадської вбиральні, яка розташована на території автовокзалу. По дорозі в ході розмови з ОСОБА_2, він запитав в останнього чи не має у нього грошей, для того, щоб йому можна було поїхати до невідомого хлопця, який заборгував йому гроші, у відповідь на що ОСОБА_2 сказав що є. Після цього ОСОБА_2, сходивши до вбиральні вийшов на подвір'я дістав з кишені гроші в сумі 150 грн. та передав їх йому. Взявши гроші він пішов в сторону ринку, а ОСОБА_2 разом зі своїм знайомим залишився на автовокзалі.
Крім часткового визнання вини ОСОБА_1 його вина підтверджується доказами дослідженими в ході судового розгляду , а саме:
- Явкою із зізнанням, в якій ОСОБА_1, зізнається у вчиненні відкритого викрадення грошей в сумі 150 грн., що належали ОСОБА_2.(а.с.14);
- Показами потерпілого ОСОБА_2, який будучи допитаний в судовому засіданні повідомив суду, що 12 жовтня 2010 року близько 14 год. він разом з ОСОБА_3 знаходився в м. Миргород на території автовокзалу, а саме в приміщенні кафе. В цей час до них підсів ОСОБА_1. За столиком він розповідав про те, як його знайомий з який вони працюють на мийці автомобілів, взяв його мотоцикл та був зупинений працівниками ДАЇ. На нього наклали штраф 1000 грн. ОСОБА_2 обіцяв повернути кошти сплачені у якості штрафу, однак вже другий день не повертає. ОСОБА_1 попросив телефон ОСОБА_2 і сказав, що передзвоне йому. Потім ОСОБА_2 встав та пішов до туалету. В свою чергу ОСОБА_1, також встав за столу та пішов слід за ним. Коли він зайшов в приміщення туалету, заплатив 50 коп. за послуги, а решту грошей тримав в руці. В цей час до нього підійшов ОСОБА_1 та вихопив у нього з рук гроші в сумі 150 грн, купюрами по 50 грн. Після цього вони вийшли з туалету, і він почав просити ОСОБА_1 повернути гроші, але останній постійно відговорювався. Вони знову зайшли в приміщення кафе, де він в присутності ОСОБА_3 знову почав просити у ОСОБА_1 повернути гроші, але останній встав та вийшов з приміщення кафе. Вони пішли за ним однак вийшовши з кафе втратили його з поля зору. Пішовши на базар вони виявили ОСОБА_1 біля машин, де торгують цукром. Вони підійшли до нього та знову начали просити повернути 150 грн. На що останній сказавши, що поверне їх через п'ять хвилин, пішов на територію базару. Він по телефону відразу повідомив до Миргородського МВ про вчинення злочину. Через три дні підсудній повернув йому 150 грн.
- Показами свідка ОСОБА_3, який на досудовому слідстві пояснив, що 12 жовтня 2011 року, близько 14 год. він разом з ОСОБА_2 перебував в кафе розташованому в середині автовокзалу. В цей час до них підсів невідомий чоловікякий почав спілкуватись з ОСОБА_2. Через декілька хвилин ОСОБА_2 та невідомий чоловік вийшли з кафе. Повернувшись назад ОСОБА_2 почав просити ОСОБА_1 повернути йому гроші, але останній сказав що поверне через 5 хв. Потім ОСОБА_1 вийшов з кафе, і ОСОБА_2 повідомив йому, що коли він перебував в туалеті ОСОБА_1 забрав у нього гроші в сумі 150 грн. Вийшовши з кафе він разом з ОСОБА_2 попрямував вслід з ОСОБА_1, та коли наздогнали почали говорити останньому щоб той повернув гроші, але він розвернувся та пішов в середину ринку(а.с.23).
Показами свідка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, який будучи допитаний в ході судового розгляду справи повідомив суду, що він чув розмову, яка відбувалася між потерпілим та підсуднім 12 жовтня 2010 року на розі вулиць Воскресінської та Кашинського поблизу кіосків з хлібом та сигаретами розташованих біля Центрального ринку. Він чув як потерпілий ОСОБА_2 просив у підсудного повернути йому грошові кошти, на що підсудній відповів : «Нічого віддавати не буду», розвернувся та пішов на територію Центрального ринку в напрямку рибних рядів.
- Протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1, де останні підтвердили покази дані ними попередньо.
Таким чином, суд вважає вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведеною повністю. Свідчення потерпілого були послідовними та сталими як в ході судового так і досудового слідства а також підтверджені свідченням свідків, які вказували на те, що підсудній забравши гроші в потерпілого, відмовлявся їх повернути на неодноразові вмовляння останнього.
Злочинні дії ОСОБА_1 містять всі ознаки відкритого викрадення чужого майна, вчиненого повторно, тому суд вважає необхідним кваліфікувати їх по ч.2 ст. 186 КК України.
За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується посередньо .
Згідно медичного висновку обвинувачення ОСОБА_1 здоровий, працездатний, виявляє психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, не потребує лікування (а.с. 33).
Обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 згідно зі ст. 66 КК України є добровільне відшкодування шкоди .
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1. згідно зі ст. 67 КК України суд не вбачає.
При призначенні міри покарання підсудному враховується те, що він вчинив тяжкий злочин, відсутність обтяжуючий вину обставин, добровільне відшкодування шкоди та незначний розмір викрадено, а також особу підсудного, який характеризується посередньо ніде не працює, вчинив злочин в період непогашеної судимості. З огляду на це, суд приходить до переконання про необхідність призначення мінімального розміру покарання визначеного санкцією статті по якій засуджується підсудній, що в найбільшій мірі відповідатиме меті покарання визначеної в статті 50 КК України, щодо виправлення засудженого та запобіганню вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним і призначити покарання за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України у вигляді -4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності залишити тримання під вартою.
Строк покарання підсудному обраховувати з моменту затримання 27 жовтня 2011 року.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської обл. через Миргородський міськрайонний суд на протязі п'ятнадцяти діб.
Суддя О. А. Городівський