17.01.12р.Справа № 19/5005/17517/2011
За позовом Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м.Ровеньки, Луганська область
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ
про стягнення 2508,89 грн.
Суддя Петренко І.В.
при секретарі: Серенковій О.О.
Представники:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: ОСОБА_1 дов. №80 від 01.01.12 р..
Позивач - Державне підприємство "Ровенькиантрацит", м.Ровеньки, Луганська область звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ про стягнення вартості недостачі вугілля в розмірі 2 508,89 грн., а також судові витрати.
Позовні вимоги позивача мотивовані виявленою недостачею вантажу (вугільної продукції), оскільки відповідач не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, витребувані судом документи не представив, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, в позові просить відмовити посилаючись на вину самого позивача, який був відправником вантажу, згідно ст. 31 Статуту Залізниць України.
Справа розглядалась за наявними в ній документами (ст. 75 ГПК України).
Вислухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -
У відповідності з Контрактом № 510-3 гп від 05.05.2010 р. та специфікацією № 29 від 03.03.2011 року позивачем - Державним підприємством «Ровенькиантрацит»із станції Фащівка Донецької залізниці на адресу ДП «Бердянський МТП», м. Бердянськ, вул. Горького 13/7, станція Бердянськ експорт Придніпровської залізниці згідно з супроводжувальними документами відвантажено вугілля марки антрацит, а саме:
- 24.06.2011 р. по залізничній накладній № 52808946 у вагоні № 65761660 вагою 69000 кг;
- 24.06.2011 р. по залізничній накладній № 52821188 у вагоні № 65487787 вагою 69000 кг;
- 18.06.2011 р. по залізничній накладній № 52636446 у вагоні № 65521312 вагою 69000 кг.
Відвантажене вугілля передано до перевезення Державному підприємству «Донецька залізниця». Постачальником даного вантажу є позивач.
При прибутті вагонів № 65761660, № 65487787 , № 65521312 на станцію Чаплине Придніпровської залізниці була перевірена маса вантажу.
В результаті перевірки у вагоні № 65761660 була виявлена нестача вугільної продукції у кількості 2400 кг, яка зафіксована комерційним актом № АА 039659/340/491 від 26.06.2011 року, у вагоні № 65487787 - нестача вугільної продукції у кількості 3450 кг, яка зафіксована комерційним актом № АА 039661/342/494 від 29.06.2011 року, у вагоні № 65521312 - нестача вугільної продукції у кількості 1800 кг, яка зафіксована комерційним актом № АА 039650/332/481 від 20.06.2011 року.
Згідно з комерційним актом № АА 039659/340/491 від 26.06.2011 року складеним на ст. Чаплине Придніпровської залізниці, на основі акту загальної форми ст. Чаплине № 3033 від 26.06.2011р. вагон був поданий на зважування. При зважуванні на справних 150-ти тонних вагонних вагах фактично виявилось: брутто - 88300 кг, тара -21700 кг, нетто - 66600 кг, що менш вантажного документу на 2400 кг. У вагоні мається поглиблення, зліва за ходом поїзду, над 4,5 люками довжиною 2,0 м, завширшки 2,0 м, глибиною 0,7 м. На іншій площі вагону навантаження рівномірне, нижче бортів 30-40 см. Вантаж маркірований вапном, у місцях виїмки маркування відсутнє. Двері люка закриті, течія вантажу відсутня, по усій площині вагону. Зліва між кришкою 4 люка та арміровочним листом міститься щілина довжиною 150мм,шириною 50мм.
Згідно з комерційним актом №АА 039661/342/494 від 29.06.2011 року складеним наст. Чаплине Придніпровської залізниці, на основі акту загальної форми ст. Чаплине № 3076 від 29.06.2011р. вагон був поданий на зважування. При зважуванні на справних 150-ти тонних вагонних вагах фактично виявилось: брутто - 87550 кг, тара - 22000 кг, нетто - 65550 кг, що менш вантажного документу на 3450 кг. У вагоні мається поглиблення зліва між 5 та 6 люками довжиною 2,5 м, на ширину вагону, глибиною 0,5 м. На іншій площі вагону навантаження рівномірне, нижче бортів 50-60 см. Вантаж маркірований вапном, у місцях поглиблення маркування відсутнє. Двері люка закриті, течія вантажу відсутня. Зліва у вагоні мається зазор, між кришкою 6 люка та армировочним листом довжиною 200мм, шириною 30мм. На хребтовій балці маються сліди старого протікання вантажу.
Згідно з комерційним актом № АА 039650/332/481 від 20.06.2011 року складеним на ст. Чаплине Придніпровської залізниці, на основі акту загальної форми ст. Чаплине № 2936 від 20.06.2011р. вагон був поданий на зважування. При зважуванні на справних 150-ти тонних вагонних вагах фактично виявилось: брутто - 89400 кг, тара - 22200 кг, нетто - 67200 кг, що менш вантажного документу на 1800 кг. У вагоні мається поглиблення з права по ходу потягу над 5 люком довжиною 1,5 м, завширшки 1,0м, глибиною 0,4 м. На іншій площі вагону навантаження рівномірне, нижче бортів 10-15 см. Вантаж маркірований продольними бороздами вапном, у місцях поглиблення маркування відсутнє. Двері люка закриті, течія вантажу відсутня. Зправа у вагоні мається зазор, між кришкою 5 люка та арміровочним листом довжиною 150 мм, завширшки 30 мм.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 Статуту залізниць України Відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з додержанням Технічних умов.
Згідно з пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів.
Відповідно до ч. 5 ст. 31 Статуту залізниць України, придатність рухомого складу для переезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження робиться його засобами.
Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частинами 1-3 ст. 114 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.
За ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України (далі Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
За змістом статті 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.
Оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то відповідні поняття розмежовуються. Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. Саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження.
Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер).
Станцією Чаплине Придніпровської залізниці 20.06.2011 був складений комерційний акт АА № 039650/332, де зазначено, що вагон № 65521312 технічно справний, але складений акт про технічний стан вагону № 111. У вказаному акті зазначено, що вагон технічно справний, проте з правого боку між кришкою 5-го люку та армувальним листом мається щілина, яку відправник до навантаження міг бачити, але не вжив заходів щодо їх усунення.
Тією ж станцією 26.06.2011 був складений комерційний акт АА № 039659/340, де зазначено, що вагон № 65761660 технічно справний, але складений акт про технічний стан вагону № 116. У вказаному акті зазначено, що вагон технічно справний, проте з лівого боку між 4-м люком та листом перекриття мається щілина, яку вантажовідправник до навантаження міг бачити, але не вжив заходів щодо її усунення.
29.062011 року станцією Чаплине Придніпровської залізниці був складений комерційний акт АА №039661/342, де зазначено, що вагон № 65487787 технічно справний, але складений акт про технічний стан вагону № 117. У вказаному акті зазначено, що вагон технічно справний, проте з лівого боку між 6-м люком та армувальним листом мається зазор, відправник до навантаження міг бачити зазор, але не вжив заходів щодо його усунення.
Крім того, в усіх комерційних актах зазначено, що на хребтових балках вагонів є сліди старого просипання вантажу.
Тобто, відправник не виконав вимоги ст. 31 Статуту залізниць України, пунктів 5 та 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, не підготував вагон до перевезення вантажу дрібної фракції, не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування.
Стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення. Відповідно до параграфу 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі (далі - Технічні умови) правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця. Однак Статутом не передбачено відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, що перевозиться на відкритому рухомому складі, тільки з тієї підстави, що при завантаженні засобами відправника залізниця перевіряла правильність розміщення та закріплення вантажу.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що в актах про технічний стан вагонів зазначено, що вагони технічно справні, але виявлено нещільне прилягання армувальних листів, відсутність армувальних листів та зазори, тощо, вантажовідправник бачити зазори до навантаження міг, заходів для забезпечення збереження вантажу під час перевезення не здійснив, втрата вантажу є наслідком комерційної несправності вагонів, тому господарський суд приходить до висновку, що відповідальність за втрату вантажу повинна бути покладена, на відповідача частково в розмірі 50 % від заявленої позивачем суми позову, а саме 1254,45 грн., в решті позову слід відмовити.
Судові витрати слід віднести на сторін, пропорційно задоволених вимог.
Керуючись Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, ст.ст. 114, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. 924 Цивільного кодексу України, 1,2,12,21,32,36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49600, м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828 на користь Державного підприємства "Ровенькиантрацит", 94700, Луганська область, м.Ровеньки, вул.Комуністична, 6 (р/р 2600330193695 у Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Луганськ", МФО 304308, код ЄДРПОУ 32320704) суму 1254 (одна тисяча двісті п'ятдесят чотири) грн. 45 коп. вартості втраченого вантажу та суму 705 (сімсот п'ять) грн. 75 коп. судового збору, про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.
Суддя І.В. Петренко