Рішення від 16.01.2012 по справі 2-2173/11

Справа № 2-2173/11

Провадження № 2/1510/443/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2012 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Пащенко Т.П.

при секретарі - Топтигіній О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 28.05.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис №130, мотивуючи тим, що вони хоча і проживають разом, однак шлюбно-сімейні стосунки не підтримують та спільне господарство не ведуть. Вважає примирення неможливим.

Ухвалою суду від 15.03.2011 року сторонам надався строк на примирення шість місяців, однак сторони не примирилися.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги та обставини позову визнала в повному обсязі.

Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 28.05.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.05.2004 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 2.08.2004 року.

Сторони хоча і проживають разом, однак шлюбно-сімейні стосунки не підтримують та спільне господарство не ведуть.

Ухвалою суду від 15.03.2011 року сторонам надався строк на примирення шість місяців, але після закінчення строку стосунки в сім'ї не налагодились та сторони не примирились.

Спору щодо розподілу спільного майна немає. ОСОБА_3 залишається проживати з матір'ю, питання щодо стягнення аліментів на її утримання буде розглядатись окремо.

Оскільки сторони однією сім'єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, а також відповідачка позов визнала, наслідки визнання позову відповідачці роз'яснено відповідно до вимог ч.2 ст.174 ЦПК України, суд вважає за можливе шлюб розірвати.

Керуючись ст.ст.10,11,60,61,88,208,209,212,213-215,218 ЦПК України, ст.ст.110,112 СК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 28.05.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис №130 - розірвати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Т. П. Пащенко