Справа № 2-4225/11
Провадження № 2/1510/851/12
16 січня 2012 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Пащенко Т.П.
при секретарі - Топтигіної О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 13.11.2007 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №2118, мотивуючи тим, що вони не проживають разом та спільне господарство не ведуть з тих підстав, що вони мають різні погляди на сімейне життя. Вважає примирення неможливим.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив розглянути справу в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області в його відсутність.
Вислухавши позивачку, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 13.11.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 13.11.2007 року. Від шлюбу дітей не мають.
Сторони не проживають разом та спільне господарство не ведуть з тих підстав, що вони мають різні погляди на сімейне життя.
Спору щодо розподілу спільного майна немає.
Ч. 1 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.
Оскільки сторони однією сім'єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивачки, а також відповідач позов визнав, суд вважає за можливе шлюб розірвати.
Керуючись ст.ст.10,11,60,61,208,209,212,213-215,218 ЦПК України, ст.ст.110,112 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 13.11.2007 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №2118 - розірвати.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Т. П. Пащенко