03 листопада 2011 р. Справа № 26956/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,
при секретарі судового засідання Ливак М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 27 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про стягнення заборгованості ,-
ОСОБА_1 17.08.2010 року звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області в якому просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок та доплату державної (основної) і додаткової пенсії: 15% мінімальної пенсії за віком за шкоду заподіяну здоров'ю згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 серпня 1996 року по 12 липня 2006 року; як інваліду ІІІ групи в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком за шкоду заподіяну здоров'ю. згідно ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 13 липня 2006 року по 19 грудня 2007 року; як інваліду ІІ групи в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком за шкоду заподіяну здоров'ю. згідно ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 20 грудня 2007 року; доплатити як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення - зона посиленого радіоекологічного контролю - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 01 серпня 1996 року; виплачувати дані виплати пенсій та доплат з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України про Державний бюджет на відповідний рік та здійснити виплату недоплачених коштів за весь період з 01.08.1996 року..
Рішенням(справа розглядалась за правилами ЦПК України) Чортківського районного суду Тернопільської області від 27 серпня 2010 року позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Чортківському районі Тернопільської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії та виплатити таку пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за періоди з 1 січня 2008 року по 17 травня 2010 року та з 12 по 17 серпня 2010 року як інвалідові другої групи захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, а також провести доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період 17 серпня 2007 року по 17 серпня 2010 року, в задоволенні решти позовних вимог відмовилено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що в ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що виплата державної та додаткової пенсії (з урахуванням Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008р. №10-рп ) здійснюється в залежності від мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком вище вказаним Законом не встановлюється. Ним передбачено мінімальний розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою. Також в цьому Законі не вказано, де передбачено мінімальну пенсію за віком, яку слід використовувати для обрахунку пенсії для чорнобильців. Також, цей Закон не вказує, що розмір мінімальної пенсії за віком, визначений в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є критерієм розрахунку пенсій чорнобильцям, як вказано в постанові суду.
Тим більше, що визначений в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком (ст. 28), встановлений у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосовується для визначення розмірів пенсій, призначених за Законом. В ч.3 ст. 28 вищезгаданого Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання та пенсія у зв'язку з втратою працездатності. Використання визначеного в ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поняття мінімальний розмір пенсії за віком, який за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, для призначення пенсій згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є неправомірним.
Також апелянт зазначає, що судом не взято до уваги, що з 01.03.1996 року мінімальну пенсію за віком встановлено постановою Верховної Ради №49/96-ВР від 20.02.1996 «Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України «Про оплату праці» та встановлення мінімального розміру пенсії за віком» у розмірі 1 млн. 500 тис. карбованців (сьогодні це становить 15 гривень відповідно до Указу Президента №762/96 від 25.08.1996 «Про грошову реформу в Україні»).
Постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» розмір мінімальної пенсії за віком, з якого провадився розрахунок пенсії, призначений відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшений до 19,91 грн. (на даний час постанова втратила чинність на підставі Постанови КМУ №654 від 16.07.2008). В подальшому для збільшення розмірів пенсій громадянам які постраждали від Чорнобильської катастрофи, їх розмір встановлювався Постановами Кабінету Міністрів України, в яких мінімальний розмір пенсії даній категорії громадян визначався в сталій сумі, а додаткова пенсія ставилася в залежність від прожиткового мінімуму.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території посиленого радіологічного контролю, було призначено підвищення. Розмір даного підвищення передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 5,20 грн. і дійсне по даний час.
Роз'яснення порядку застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до вимог статті 62 вказаного Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Також, в ст. 54 цього ж Закону встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Отже саме Кабінет Міністрів України, своїми нормативно-правовими актами, визначає конкретний розмір пенсій та підвищень до них, встановлених статтями 39, 50, 54 Закону України України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які виплачуються за рахунок державного бюджету.
Здійснення тих зобов'язань, які передбачені постановою суду, а саме виплата пенсії позивачу з урахуванням ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неможливо.
Крім того апелянт зазначає, що судом першої інстанції вказано, що не може бути поставлена реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, у залежність від бюджетних асигнувань. Законом України про Державний бюджет затверджуються повноваження на реалізацію у відповідному році державних програм і заходів та здійснення платежів з конкретною метою. Бюджетний кодекс України одним із принципів бюджетної системи країни визначив збалансованість, виходячи з якої повноваження на здійснення витрат бюджет повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період. Також, ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає фінансування витрат на його реалізацію за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду. Правовідносини, що виникають між Пенсійним фондом та постраждалими особами від Чорнобильської катастрофи характеризується тим, що Пенсійний фонд виступає лише як розпорядник коштів державного бюджету і отримавши асигнування із державного бюджету, виплачує отримані бюджетні кошти за цільовим призначенням, тобто проводить фінансування пенсій і допомоги вищевказаної категорії громадян.
Тому, з огляду на вище викладене апелянт вважає, що він, як суб'єкт владних повноважень, діяв в межах наданої компетенції у відповідності до вимог законодавства і не порушив права та законні інтереси позивача.
На підставі викладеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є потерпілою від аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, та є інвалідом 2-ої групи захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС згідно експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії № 05 від 22 червня 2006 року та довідки до акта огляду МСЕК серії ТЕР № 143002, була інвалідом 3-ої групи, про що свідчить довідка до акту огляду МСЕК серії ТЕР № 114555 і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Чортківському районі та отримує пенсію по інвалідності з 1 січня 2008 року по 17 травня 2010 року та з 12 серпня 2010 року по даний час, що підтверджується листом управління Пенсійного фонду № 4916/09 від 16 серпня 2010 року.
Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно врахував, що ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захисг громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; 6) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком. Згідно зі ст. 50 цього ж Закону особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 2 групи - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
З огляду на це суд першої інстанції правильно вважав, що вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розрахунок пенсій позивачу проведено на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян». Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд першої інстанції вірно зазначив, що положення ч. 3 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, бо чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті. А реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Враховуючи вище викладене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність захисту прав позивачки шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вище згаданих пенсій та доплат в межах строку позовної давності встановленої ЦК України.
Однак судом першої інстанції не враховано, що з 01.01.2008 року пунктом 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які остраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю інвалідам другої групи, віднесеним до першої категорії встановлюється в розмірі 15 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а мінімальний розмір пенсії інвалідам другої групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - в розмірі 140 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Тому суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме слід зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії, як інваліду 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком у відповідності до вимог ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22 травня 2008 року по 17 травня 2010 року та з 12 серпня 2010 року, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 17 серпня 2007 року по 31. грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 17 серпня 2010 року і до настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин із урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
З огляду на це колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, бо така прийнята з порушенням норм матеріального права, а позовні вимоги задовольнити частково.
Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області - задовольнити частково, рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 27 серпня 2010 року у справі № 2а-1063/10 - скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії, як інваліду 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком у відповідності до вимог ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22 травня 2008 року по 17 травня 2010 року та з 12 серпня 2010 року, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 17 серпня 2007 року по 31. грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 17 серпня 2010 року і до настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин із урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Р.Й. Коваль
В.В. Гуляк
Повний текст постанови виготовлений 08.11.2011 року