15 листопада 2011 р. Справа № 29432/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 21.06.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання протиправною скасування постанови про адміністративне правопорушення №16 від 16.03.2010 року,-
встановила:
У березні 2010 року позивач звернувся з позовом, в якому просив скасувати постанову начальника УПФ України в Сарненському районі Єлісєєвої Т. О. № 16 від 16 березня 2010 року , відповідно до якої його було піддано адміністративному стягненню у вигляді 1700 грн. за ч. 5 ст.. 165-1 КУпАП . Позивач вказув , що відповідно до оскаржуваної постанови вчинене ним правопорушення полягало у несплаті страхових внесків за грудень 2009 року в сумі 2498 грн. 13 коп. , строк сплати внесків визначено 20.01.2010 року. Не визнаючи себе причетним до вказаного правопорушення ОСОБА_1 посилається на те , що відповідно до фінансового звіту за січень - лютий 2010 року збиток ДМП «Водозабір», начальником якого він є, складає 37000 грн. Він, як керівник підприємства, був позбавлений можливості сплатити страхові внески за грудень 2009 року в зв'язку з відсутністю коштів. Тому вважає притягнення його до адміністративної відповідальності за несвоєчасну сплату страхових внесків протиправною, оскільки відсутній факт його вини, просить скасувати постанову про стягнення з нього 1700 грн. штрафу.
Позивач просив постанову скасувати як таку , що винесена з порушенням вимог закону. Пояснив , що несплата коштів до УПФ пояснюється відсутністю доходу підприємства . Крім того , про виявлене правопорушення не було складено протокол і його копія йому не була вручена, що є порушенням закону. Позивач просив позов задоволити.
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 21.06.2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постанову суду оскаржив ОСОБА_1. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з постанови серії ПФ № 16 від 16 березня 2010 року, винесеної начальником УПФ України в Сарненському районі відповідно до картки особового розрахунку та Розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , що підлягає сплаті за грудень року , виявлено несплату страхових внесків на суму 2498 грн. 13 коп. строк сплати яких до 20.01.2010 року фактично не сплачено станом на 09.03.2010 року та 16. 03. 2010 року. В зв'язку з цим начальника ДМП « Водозабір» ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Судом встановлено . що ДМП «Водозабір» перебуває на обліку в управління ПФУ в Сарненському районі як страхувальник . подає у встановлені Законом строки звітність - розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове держане пенсійне страхування, які завірені підписом начальника ДМП « Водозабір»,та скріплені печаткою.
Судом встановлено, що ДМП «Водозабір» перебуває на обліку в управління ПФУ в Сарненському районі як страхувальник . подає у встановлені Законом строки звітність- розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове держане пенсійне страхування, які завірені підписом начальника ДМП « Водозабір», та скріплені печаткою .
Колегія суддів вважає, що дії керівника УПФ в Сарненському районі Єлісєєвої Т.О. в частині притягнення начальника ДМП «Водозабір» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за несвоєчасну сплату страхових внесків за грудень 2009 року є правомірними, оскільки відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємство як правомочний страхувальник, зобов'язана нараховувати, обчислювати та сплачувати установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а керівник - забезпечувати надходження коштів на рахунки підприємства для подальшого їх використання.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 21.06.2010 року у справі №2а-1718/10/1718 - без змін.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс