03 листопада 2011 р. Справа № 66951/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Носа С.П., Шавеля Р.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 травня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області про стягнення недовиплаченої допомоги по догляду за дитиною,-
Позивач звернулась 21.01.2009 року в суд з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області про стягнення недовиплаченої допомоги по догляду за дитиною.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» їй щомісячно повинна надаватися допомога в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте їй виплачувалась допомога в значно меншому розмірі з посиланням на зупинення на 2007 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дії ст. 15 ч. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими обмежено виплати в тому числі і по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і встановлено такі виплати у меншому розмірі ніж встановлений розмір прожиткового мінімуму.
Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 травня 2009 року позовні вимоги задоволено частково Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області щомісячно виплатити ОСОБА_1 недоотриману частину щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік в розмірі 2046,51 грн.. В решті позовних вимог відмовленою.
Суд виходив з того, що дії відповідача щодо виплати допомоги позивачці не відповідають ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими обмежувались виплати названої вище допомоги, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати постановити рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що управління правомірно, в межах наявних фінансових ресурсів здійснювало виплати, передбачені Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у порядку, розмірі та у спосіб, визначених діючим законодавством України на момент відповідних виплат.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачка є матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується відповідними свідоцтвами про народження та здійснює догляд за дітьми до досягнення ними трирічного віку, а отже має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. За вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Кабінету Міністрів України не делеговані.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 та від 11 січня 2007 р. № 13) передбачено, що на виконання статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір). Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії їх прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статті 56, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Разом з тим, місцевим судом при задоволенні позовних вимог позивачки за 2007 рік не враховано те, що рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що обмежувало дію ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визнано неконституційним, відтак вимоги підлягають задоволенню починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, оскільки вона не була виплачена за помилкової аргументації відповідача, а саме відсутність бюджетних асигнувань. Проте подібного не доведено стороною відповідача у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України та разом з тим, невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей для цього, не є підставою для виправдання дій останнього.
Місцевим судом обрано юридично некоректний спосіб захисту сторони позивача, оскільки в ч. 3 ст. 105 КАС України наведено законодавцем вимоги які може містити адміністративний позов, а ч. 2 ст. 162 КАС України передбачено повноваження суду при вирішенні справи по суті. Так у разі визнання судом бездіяльності відповідача - суб'єкта владних повноважень протиправною, що має місце і в досліджуваних правовідносинах, суд може зобов'язати такого відповідача вчинити певні дії, які той зобов'язаний виконати, зокрема провести нарахування та виплату не в повній мірі виплаченої пенсії. Суд може стягнути з відповідача на користь позивача певну суму грошових коштів лише у тому випадку, якщо така нарахована ним але всупереч закону не здійснена її виплата чи в разі відшкодування спричиненої шкоди. Причому спосіб захисту, обраний судом, не обов'язково має збігатися з тим, що запропонував позивач у вимогах (друге речення частини другої статті 11 КАС України)
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 195, 197, 198 п. 3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області задовольнити частково.
Постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 травня 2009 року по адміністративній справі №2а-228/09 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому, ніж встановлений законом прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М. Ліщинський
Судді С.П. Нос
Р.М. Шавель