30 грудня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/2399/11
< Текст >
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Боднарюка О.В.;
розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
22.09.2011 року управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 642,00 грн.
Ухвалою суду від 23 вересня 2011 року було відкрито скорочене провадження у справі. Зазначену ухвалу відповідач не отримав, оскільки повернулось поштове відправлення у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З урахуванням зазначених норм, суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу на підставі наявних матеріалів та доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до інформації від 29.08.2011 року сума заборгованості перед Пенсійним фондом України по доплаті до мінімального страхового внеску за 2010 рік станом на 29 серпня 2011 року складається з недоїмки по доплаті до мінімального страхового внеску -642,00 грн.(а.с. 4).
На адресу відповідача 05 травня 2011 року була направлена вимога про сплату боргу на суму 642,00 грн. (а.с. 6).
На день розгляду справи відповідачем доказів про погашення заборгованості до суду не надходило.
Відповідно до пп.4 п.8 Розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. №1058-ІV (в редакції що діяла на момент виникнення заборгованості) (далі-Закон №1058-ІV), до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників" від 24 червня 2004 року): фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Згідно ч.6 ст.20 Закону №1058-ІV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону (фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності) - квартал.
Частиною 12 ст.20 Закону №1058-ІV встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 35, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2 КАС України, суд , -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці заборгованість в сумі 642,00 грн.
3. Копію постанови направити сторонам.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.В. Боднарюк