13:10год. 27 грудня 2011 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/3298/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ковтюк В.О.
секретаря судового засідання Настасійчука О.В.
за участю :
представників позивача - Малишевої І.В., Майстрюка І.І.
представника відповідача - Ісаєвої І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом підприємства споживчої кооперації №56 Кам'янського сільського споживчого товариства до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області про скасування рішення, суд -
Підприємство споживчої кооперації 56 Кам'янського сільського споживчого товариства (позивач) звернулось з адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Чернівецькій області (відповідача) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 26.08.11р. №241421 на суму 5000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що представниками відповідача 25 серпня 2011 року була проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
В ході перевірки, за наслідками встановлених порушень, відповідачем складено Акт №36750155 про результати проведення фактичної перевірки (далі - Акт), який і став підставою для винесення рішення про застосування фінансових санкцій від 26 серпня 2011 року № 241421 в розмірі 5000,00 грн.
В Акті відповідач зазначає, що позивачем порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.11р. № 819 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957» (далі - Постанова), а саме при роздрібній торгівлі алкогольними напоями 05 серпня 2011 року позивач застосовував ціні нижчі від встановлених мінімальних роздрібних цін (2-і пляшки горілки «Люботин Проста» 0,5 л. 40% - продано за ціною 23,00 грн. за кожну, тоді як мінімальна ціна встановлена 26,10 грн.).
Однак позивач, з даним рішеннями не погоджується та вважає, що воно повинно бути скасоване з наступних підстав.
Так, Постанова була опублікована в газеті «Урядовий кур'єр» 05 серпня 2011 року та набрала чинності з моменту опублікування, і вже 06 серпня 2011 року позивачем було збільшено мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої. Газету «Урядовий кур'єр» позивачем було отримано лише 08 серпня 2011 року, інших офіційних джерел з яких би позивач міг би одержати інформацію про зміну цін на горілку не було. Таким чином, станом на 05 серпня 2011 року позивач не мав інформації про збільшення мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування штрафних санкцій
Виходячи з викладеного позивач вважає рішення №241421 від 26.08.11р. є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.
Представники позивача в ході судового розгляду позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував, підстави заперечення виклав в письмовому запереченні на позову, мотивуючи їх наступним.
Так, під час проведеної 25 серпня 2011 року перевірки відповідачем було встановлено, що при реалізації 2-х пляшок горілки «Люботин Проста», 40% об., 0,5л. за ціною 23, 00 грн. за пляшку, позивачем було порушено вимоги Постанови, якою були збільшені мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої.
Відповідач не погоджується із твердженнями позивача, оскільки вважає, що позивач повинен був змінити ціни на алкогольні напої вже 05 серпня 2011 року, тобто з моменту опублікування та набрання чинності Постанови, а оскільки відповідно до фіскальних чеків від 05.08.11р. позивач продовжував реалізацію горілки за старими цінами, то відповідачем правомірно застосовані фінансові санкції.
Таким, чином відповідач вважає, що оскаржувані рішення є правомірними і скасуванню не підлягають.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що посадовими особами відповідача 25 серпня 2011 року проведено перевірку магазину №56, який знаходиться за адресою с. Багринівка Глибоцького р-ну Чернівецької обл., за результатами перевірки складено акт №36750855 від 25.08.11р. (а.с.8-9), відповідно до якого при перевірці встановлено порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.11р. № 819 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957», а саме, реалізація алкогольних виробів за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни (фіскальні звітні чеки 05.08.11р. №№ 8566 та 8572).
На підставі висновків зазначеного вище акту відповідачем було винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 26.08.11 №241421, згідно якого до позивача застосовано штраф у розмірі 5000,00 грн. відповідно до абз.13 ч.2 ст.17 Закону №481 (а.с.10).
Рішення про застосування штрафних санкцій позивачем було оскаржено в адміністративному порядку спочатку до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (рішенням від 21.09.11р. №5838/32-0417 скарга була залишена без задоволення), а потім до Державної податкової адміністрації України (рішенням від 24.10.11р. №4159/6/10-2415 скарга була залишена без задоволення) (а.с.12-19).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регулюються Законом №481.
За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (ч.1 ст.17 Закону № 481).
Згідно до абз.13 ч.2 ст.17 Закону №481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що при роздрібній торгівлі алкогольними напоями 05 серпня 2011 року позивач застосовував ціни нижчі від встановлених мінімальних роздрібних цін (2-і пляшки горілки «Люботин Проста» 0,5 л. 40% - продано за ціною 23,00 грн. за кожну, тоді як мінімальна ціна на такі напої встановлена 26,10 грн.) в порушення Постанови Кабінету міністрів України від 03.08.11р. № 819 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957».
Однак задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Згідно положень ч.1 ч.4 ст.53 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” від 7 жовтня 2010 року № 2591-VI постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування. Постанови Кабінету Міністрів України публікуються в Офіційному віснику України, газеті "Урядовий кур'єр", акти Кабінету Міністрів України також оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.
Відповідно до п.4 Указу Президента України від 10.06.1997 року № 503/97 “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” встановлено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 819 “Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2008 року №957” (далі - постанова КМУ № 819) збільшені роздрібні ціни на алкогольні напої.
Оскільки, постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №819 була опублікована в газеті “Урядовий кур'єр” 05.08.2011 року, то суд вважає, що зазначена постанова набрала чинності з дня опублікування, тобто 05 серпня 2011 року.
У судовому засіданні представники позивача стверджували, що про опублікування постанови Кабінету Міністрів України №819 від 03.08.2011 р. в газеті “Урядовий кур'єр” їм стало відомо лише в другій половині дня 05.08.09 р., після чого реалізація алкогольної продукції позивачем припинилась.
З 06.08.2011 р. роздрібна торгівля алкогольних напоїв проводилась позивачем у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2008 р. № 957 “Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва” із змінами і доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 819, що підтверджується актом перевірки від 25.08.2011 р.
З урахування наведених обставин, суд вважає, що позивач вжив всіх залежних від нього заходів щодо недопущення торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін. Порушення, зафіксовані в акті перевірки від 25.08.2011 р., допущено позивачем 05.08.2011р., тобто до того часу як він дізнався про опублікування постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №819 в офіційному друкованому виданні. На час здійснення торгівлі 05.08.2011 р. алкогольними напоями позивач не мав інформації про опублікування вказаної постанови в офіційних друкованих виданнях, відтак він не знав і не міг знати, що напередодні 05.08.2011 р. йому необхідно було провести переоцінку всієї наявної у нього лікеро-горілчаної продукції та з початку робочого дня реалізовувати переоцінені алкогольні напої.
Фінансові санкції, передбачені Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”19 грудня 1995 року № 481/95-BP, які застосовані до позивача, за змістом та суттю є адміністративно-господарськими санкціями (штрафом) та підпадають під їх визначення дане у статтях 238, 241 Господарського кодексу України.
У відповідності до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 ст.218 цього Кодексу встановлено, що учасник господарських відносин може бути звільнений від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо він доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Судом встановлено, що позивачем вжито всі необхідні заходи щодо торгівлі алкогольними напоями за належними цінами. Зазначене підтверджується тим, що за вказаний день в магазині проведено продаж з порушенням, яке зафіксовано згідно z звіту по товарах від 05.08.2011 року лише по двом чекам №8572 №8566, товари за якими було відпущено до того часу, коли позивач дізнався про внесення змін до постанови КМУ від 03.08.2011 року № 819 і до моменту проведення переоцінки.
Відповідач неправомірно застосував штрафну санкцію за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за ціною нижчою за встановлені мінімальні ціни, так як на час здійснення такої торгівлі 05.08.2011 року позивач не мав інформації про прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 819 і відповідно, не в змозі був вчинити дії щодо недопущення правопорушення.
Відповідно до ст.58 Конституції України, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Суд, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, вважає, що позов належить до задоволення, а рішення щодо визначення як правопорушення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни підлягає скасуванню, оскільки позивач вчинив всі можливі дії щодо недопущення зазначеного порушення законодавства.
Як передбачено положеннями ч.1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно статті 8 КАС України при вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. В цьому аспекті верховенство права проявляється у субординації закону перед правом, як таким.
Загальні принципи щодо цього сформульовано в рішенні у справі “Христов проти України” від 19 лютого 2009 року, в якому Європейський Суд з прав людини зазначив: “Суд наголошує на необхідності підтримання “справедливої рівноваги” між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе “особистий і надмірний тягар”. Суд зауважує, що хоча виправлення помилок у застосуванні закону, безперечно, становить “суспільний інтерес”, в обставинах цієї справи таке виправлення здійснювалося на порушення основоположного принципу юридичної визначеності. Зважаючи на ці обставини, Суд визнає, що “справедлива рівновага” виявилася порушеною і що заявник ніс особистий і надмірний тягар. Це означає, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції і статтю 1 Першого протоколу.
З урахуванням наведеного, прийняття нормативно-правового акту з набранням законної сили з моменту опублікування, який вимагає від суб'єктів на яких він розповсюджується вчинення певний дій, унеможливлює вчасно відреагувати та вчинити дії, що ним вимагаються. Зазначене призводить до невідворотного накладення органами влади штрафних санкцій, чим порушується принцип юридичної визначеності.
Крім того в рішенні Європейського Суду з прав людини, у справі “Фадєєва проти Росії” від 9 червня 2005 року, Суд зазначив, що: “Згідно з усталеною практикою Суду саме національні органи влади мають дати вихідну оцінку “необхідності” втручання як стосовно законодавчого поля, так і реалізації конкретного заходу, але, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду, їхнє рішення підлягає перевірці Судом на предмет його відповідності вимогам Конвенції”.
З врахуванням наведеного суд вважає, що порушене право позивача на юридичну визначеність, порушення справедливої рівноваги, шляхом застосування до нього штрафної санкції за правопорушення про існування якого, у день опублікування постанови, він не знав і не міг знати, підлягає захисту в судовому порядку.
Згідно з ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак відповідач в ході судового розгляду не довів правомірність та обґрунтованість прийнятого ним рішення.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області про застосування фінансових санкцій №241421 від 26 серпня 2011року в сумі 5000 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства споживчої кооперації №56 Кам»янського сільського споживчого товариства судові витрати в сумі 28,23 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі виготовлено 03 січня 2012 р. (01.01.2012р., 02.01.2012р. - святкові дні).
Суддя В.О. Ковтюк