справа № 0670/4565/11
категорія 9.3
29 серпня 2011 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,
при секретарі - Зарицькій О.В.,
за участі представників сторін:,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Народицької районної державної адміністрації < в особі > до Контрольно-ревізійного управління в Житомирській області про визнання протиправними та скасування вимоги від 12.04.2011 року № 41 та розпорядження від 12.04.2010 року № 100,-
встановив:
Народицька районна державна адміністрація звернулась до суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Житомирській області про визнання протиправними та скасування вимоги від 12.04.2011 року № 41 та розпорядження від 12.04.2010 року № 100.
В судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог та просив визнати протиправною та скасувати вимогу Контрольно-ревізійного управління в Житомирській області від 12.04.2011 року № 41.
Представники відповідача в засіданні суду заявили клопотання про закриття провадження у справі в зв'язку з тим, що вимога КРУ не є нормативно-правовим актом, в розумінні ст. 17 КАС України.
Представники позивача залишили розгляд даного клопотання на розсуд суду.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання представника відповідача підлягає задоволенню, а провадження в справі закриттю, з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч.1 ст.2 КАС України).
Згідно ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України).
Відповідно до п.п. 1, 4 ч.1 ст.3 КАС України адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом. Справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Даний позов не підвідомчий адміністративному суду, оскільки визнання протиправною та скасування вимоги не може бути предметом публічно-правових відносин, з огляду на наступне.
Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Оскаржуваний лист-вимога не встановлює для позивача жодних прав та обов'язків, не породжує певних правових наслідків, і не має обов'язкового характеру для позивача.
Якщо виходити з положень правознавства, то такі листи не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не мають обов'язкового характеру для суб'єкта по відношенню, до якого вони винесенні.
Вимога КРУ у вигляді листа лише стверджує факт ревізійних дій та їх результатів, і є носієм інформації про виявлені недоліки в господарюванні. Метою документування ревізійних дій та їх результатів є надання власникові та іншим користувачам матеріалів ревізії, визначених законодавством, суттєвої, повної і обґрунтованої інформації, а також про обставини допущення, встановлення і розміри фінансових порушень, тощо.
За таких обставин, такі вимоги не мають обов'язкового характеру, а отже не є тими рішеннями суб'єкта владних повноважень, на спір з оскарження яких поширюється компетенція судів, передбачена ч. 1 ст. 17 КАС України.
Такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, та не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Даний висновок підтверджується також ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2010 р. справа № 2-а-4209/09 та інформаційним листом Верховного Суду України № 3.2.-2005 від 26.12.2005 р.
Крім того, відповідно до п.6.2 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. N 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів, із змінами і доповненнями, не можуть оспорюватися в суді також акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.
З огляду на викладене, даний спір не містить ознак публічно-правового, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України провадження у справі закривається якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Провадження у справі за позовом Народицької районної державної адміністрації до Контрольно - ревізійного управління в Житомирській області про визнання протиправними та скасування вимоги від 12.04.2011 року № 41 - закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко
29.08.2011