Україна
22 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/20355/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11-10 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чекменьова Г.А.
при секретарі Токмаковій Є.А.
за участю:
представника позивача Ткачука А.І.,
представника відповідача Цупка К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про зобов'язання виключити з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 за період з квітня 2011 року по серпень 2011 року, незаконно збільшені грошові суми у розмірі 6 669,82 грн., -
Оперативний воєнізований гірничорятувальний загін звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про зобов'язання виключити з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 за період з квітня 2011 р. по серпень 2011 р., незаконно збільшені грошові суми у розмірі 6 669,82 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно включив до спірних розрахунків витрати по виплаті та доставці пенсії, призначеної на пільгових умовах за списком № 1 ОСОБА_3, оскільки пенсія вказаній особі призначена до набуття чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV. До 01 січня 2004 року у Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону не виникало обов'язку відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1. Посилаючись на те, що відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, позивач вказує на необґрунтованість вимог Пенсійного фонду України щодо відшкодування витрат по особовій справі ОСОБА_3, на підставі чого просив зобов'язати відповідача виключити зі своїх розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 за період з квітня 2011 року по серпень 2011 року, незаконно збільшені грошові суми щодо виплати пенсії ОСОБА_3 у розмірі 6 669,82 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення, зазначила, що відповідач повинен відшкодувати до 25-го числа щомісяця місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівниках підприємства, яким призначено пенсію. Заперечення відповідач обґрунтував нормами п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. З наведених підстав просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за такими підставами.
Судом встановлено, що Оперативний воєнізований гірничорятувальний загін є юридичною особою (код ЄДРПОУ 00159441), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.14), перебуває на обліку Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька як платник страхових внесків.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька у спірних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „“Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.
У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначаються Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.
Як встановлено судом і не заперечується сторонами, у відповідача працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (надалі - Закон № 1788-ХІІ), і яким призначені пенсії на пільгових умовах за списком №1, в тому числі ОСОБА_3.
Відповідно до п. 6.4 вищевказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідачем направлялися на адресу позивача повідомлення (розрахунки) про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій вказаним особам за період з квітня 2011 р. по серпень 2011 р. (а.с.11-13).
Згідно п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Законом України від 31.05.2005 року № 2613-IV, який набрав чинності з 01.01.2006 року, внесено зміни до Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону № 1788-ХІІ, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.
Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб. Так, зі змісту статті 14 Закону № 1788-ХІІ вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті положень статті 14 Закону № 1788-ХІІ дає підстави для висновку про те, що порядок, за яким витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону № 1788-ХІІ.
Оскільки судом встановлено, що спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених хоча і працівникам, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, але відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ (список № 1), позивач повинен відшкодувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку таких пенсій.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 10.10.2011 р. по справі № 21-62а11, чим усунув неоднакове застосування вказаних норм права.
Як встановлено судом, спір у справі стосується розрахунку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначеної хоча і працівнику гірничорятувального загону, але відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ за списком №1, тому суд дійшов висновку про наявність обов'язку позивача щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.
Посилання позивача на те, що він не повинен відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пенсій особам, яким пенсії призначені до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності Законом України № 1058-IV, суд вважає необґрунтованими, оскільки Закон в цій частині не містить виключень.
Суд також не приймає до уваги доводи позивача про те, що на теперішній час позивач не повинен відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1, оскільки до 01 січня 2004 року Оперативний воєнізований гірничорятувальний загін не відшкодовував Пенсійному фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1, а за умовами п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
З цього приводу суд зазначає, що порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій визначає процедуру, за якою здійснюється відшкодування підприємствами та організаціями таких пенсій, але не регулює наявність чи відсутність обов'язку такого відшкодування. У даному випадку обов'язок такого відшкодування встановлений прямою нормою абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.
Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на встановлені по справі обставини суд вважає, що позивачем не доведено порушень з боку відповідача вимог законодавства, тоді як відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Тому, з урахуванням матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримані приписи законодавства, яке регулює відповідні правовідносини, а заявлені по справі позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд
У задоволенні позову Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про зобов'язання виключити з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 за період з квітня 2011 року по серпень 2011 року, незаконно збільшені грошові суми у розмірі 6 669,82 грн. - відмовити.
Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 22 грудня 2011 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 27 грудня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Чекменьов Г.А.