Україна
11 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/15870/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12.45
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стойки В.В.
при секретарі судового засідання Сальковій В.О.
за участю
представників позивача Манжелєєва Г.М., Антонова В.О.
представників відповідача Помогаєва А.В., Успенської О.Є.
Сухарєвої С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позов Донецького медичного ліцею до Контрольно-ревізійного управління в Донецької області про часткове скасування вимоги,-
Позивач - Донецький медичний ліцей звернувся до суду з уточненим під час судового розгляду адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про часткове скасування вимоги № 19-06-10/1844 08.06.2011. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Контрольно-ревізійним відділом в м.Донецьку Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області була проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.11.2006р. по 28.02.2011р., за результатами якої складено акт ревізії від 17.05.2011. Вказаним актом відповідачем встановлено проведення виплат заробітної плати з порушенням законодавства внаслідок нарахування та виплати підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) у розмірах 30 відсотків, замість передбачених законодавством 10 відсотків на суму 184057,02грн., що є порушенням Додатку 1 до постанови КМУ від 20.04.2007 року №643 «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки», п.28б Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993р. №102 (зі змінами). Також внаслідок оплати завищених розмірів посадових окладів керівним та педагогічним працівникам ліцею у період з 01.05.2007 р. по 31.07.2009р. проведено завищені витрати на оплату надбавок за вислугу років на загальну суму 42408,84грн., на оплату праці під час відпустки на загальну суму 34391,43грн., на виплату допомоги з тимчасової втрати працездатності у завищених розмірах на загальну суму 1983,08грн., зайво проведено нарахування на зайво виплачену заробітну плату та перераховано внесків до державних цільових фондів на суму 95895,30грн. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 08.06.2011 винесено вимогу № 19-06-10/1844 відповідно до п.2 та п.3 якої від позивача вимогається стягнути зайво сплачені завищені оклади з працівників, а у разі встановленого строку з відповідальних осіб, а також провести перерахунок та відповідні взаїмозвірки щодо сум до цільових фондів. З вимогами відповідача позивач не згоден, оскільки на підставі розпорядження представника Президента України №575 від 28 вересня 1993 року «Про збільшення ставок (посадових окладів) педагогічним працівникам ліцеїв при Донецькому державному університеті і Донецькому медінституті ім. М. Горького» збільшені посадові оклади вказаним категоріям працівників ліцеїв з 1 серпня 1993 року на 30 відсотків. Вказана доплата нараховувалась з серпня 1993 року по час проведення планової ревізії в 2011 році, так як розпорядження не мало терміну дії. Підвищення посадових окладів керівним і педагогічним працівникам ліцею, у відповідності до абз. 5 додатку 1 постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2007р. №643, повинні були бути підвищені з 1 травня 2007 року на 10% без врахування попереднього підвищення посадових окладів, а саме: посадові оклади педагогічних працівників ліцею збільшуються з цього часу не відмінено і є дійсним. Також, відповідно до ст.1215 ЦК не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров*ю або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Крім того, п.2 Постанови КМУ від 20.04.2007р. №643 дозволяє застосування інших надбавок і доплат, які раніше були примінені. Позивач просить суд скасувати п. 2, 3 вимоги №19-06-10/1844 від 08 червня 2011 року.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що відповідно до ст.6 Закону України «Про представника Президента України» від 05.03.1992р. №2167-ХІІ, повноваженнями Представника Президента України не визначено встановлення надбавок та доплат працівникам бюджетних установ. Крім того, зазначений Закон витратив чинність на підставі Закону України від 21.05.1997р. №280/97-ВР. Тому розпорядження Представника Президента України і Донецькій області №575 від 28.09.1993 не є підставою для підвищення посадових окладів на 30% в період з 01.05.2007 по 31.07.2009р. Введенням Постанови КМУ від 20.04.2007р. №643 «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки», зміст розпорядження Представника Президента України в Донецькій області №575 від 28.09.1993р. суперечить вимогам чинного законодавства, а саме Постановою КМУ від 20.04.2007р. №643 «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки» затверджено розміри підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) керівним та педагогічним працівникам за роботу в Ліцеях у розмірах 10% посадового окладу. На підставі викладеного, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Відповідач Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області діє на підставі Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України № 111 від 09.01.2001 р.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.
Відповідач Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області діє на підставі Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України № 111 від 09.01.2001 р.
Контрольно-ревізійним відділом у м. Донецьку, який є підрозділом відповідача була проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності Донецького медичного ліцею з поглибленим вивченням природних наук, що працює в режимі школи-інтернату за період з 01.11.2006р. по 28.02.2011р., за результатами якої складено акт №19-06-09/34 від 17 травня 2011 року.
В ході перевірки відповідачем було встановлено, що в період з 01.05.2007 по 31.07.2009 позивачем проводились нарахування та виплати підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) у розмірах 30 відсотків, замість передбачених законодавством 10 відсотків на суму 184057,02грн., що є порушенням Додатку 1 до постанови КМУ від 20.04.2007 року №643 «про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки», п.28б Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993р. №102 (зі змінами). Внаслідок оплати завищених розмірів посадових окладів керівним та педагогічним працівникам ліцею проведено завищених витрат на оплату надбавок за вислугу років на загальну суму 42408,84грн., на оплату праці під час відпустки на загальну суму 34391,43грн., на виплату допомоги з тимчасової втрати працездатності у завищених розмірах на загальну суму 1983,08грн., а також зайво проведено нарахування на зайво виплачену заробітну плату та перераховано внесків до державних цільових фондів на суму 95895,30грн.
З метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, керуючись п.7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993р. №2939 відповідач надіслав вимогу від 08.06.2011, згідно з пунктами 2 та 3 якій вимагає:
- Стягнути зайво виплачені завищені оклади у сумі 184057,02 грн., надбавки за вислугу років у сумі 42408,84 гри., лікарняні у сумі 1983,08 грн., заробітну плату за час відпустки у сумі 34391,43 грн. з працівників, згідно додатків до акту, які їх отримали. У разі пропуску встановленого строку - відшкодувати порушення за рахунок відповідальних осіб, що допустили зайві грошові виплати.
- Провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти у сумі 95895,30 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).
Суд вважає, зазначенні пункти вимоги підлягають скасуванню з наступних підстав.
Питанням даного спору є правомірність нарахування та сплата позивачем підвищеної ставки 30% до посадового окладу педагогічним робітникам Донецького медичного ліцею.
Як було встановлено у судовому засіданні 28.09.1993 Представником Президента України Смирновим Ю.К. прийнято розпорядження про збільшення ставок посадових окладів педагогічним робітникам ліцеїв при Донецькому державному університеті та Донецькому медичному інституті ім.Горького з 01.08.1993 на 30% .
На виконання зазначеного розпорядження позивачем з 01.08.1993 по 31.07.2009 нараховувалась заробітна плата та інші виплати по ставці посадового окладу - 30%, а управлінням освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації виділялись відповідні кошти для зазначених виплат.
Відповідач, заперечуючи проти позову, крім іншого, також зазначив, що розпорядження Представника Президента України суперечить вимогам законодавства.
Суд не погоджується з такою позицію позивача з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про Представника Президента України» від 05.03.1992 № 2167-11Х, який втратив чинність 21.05.1997 р. представник Президента України є главою місцевої державної адміністрації відповідно в області, містах Києві, Севастополі, районі, районі міст Києва і Севастополя.)
Відповідно до ст.14 вищезазначеного Закону Представник Президента України в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Розпорядження Представника Президента України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання органами місцевого і регіонального самоврядування, всіма розташованими на відповідній території підприємствами, організаціями і установами, громадськими об'єднаннями, а також посадовими особами і громадянами. У разі невиконання розпоряджень Представника Президента України, прийнятих у межах його повноважень, винні особи притягаються до відповідальності згідно з законодавством.
Частиною 2 ст.10 Закону України «Про Представника Президента України» встановлено, що акти Представників Президента України, що суперечать законодавству, скасовуються Президентом України.
В судовому засіданні було встановлено та підтверджено сторонами те, що розпорядження Представника Президента України № 575 від 28.09.1993 до теперішнього часу не скасовано, а тому суд вважає, що у позивача не було правових підстав для його не виконання.
Суд не приймає доводи відповідача щодо невідповідності розпорядження Представника Президента України законодавству України, оскільки зазначене розпорядження не скасоване Президентом України, або судом, а оцінка відповідності зазначеного розпорядження законодавству України не входить до компетенції відповідача та не є предметом розгляду цієї справи.
Доводи відповідача щодо не чинності розпорядження № 575 від 28.09.1993 через втрачання чинності Закону України «Про Представника Президента України» № 2167-11Х від 05.03.1992 суд не приймає до уваги, оскільки Законом України від 21.05.1997 року, на підставі якого втратив чинність Закон України № 2167-11Х від 05.03.1992 не скасовувались будь які розпорядженні або інші акти Представників Президента України.
Також прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 643 від 20.04.2007 не скасовувала будь які підвищення окладів працівникам освіти, які були чинні до її прийняття, тому доводи відповідача в цієї частині суд не приймає до уваги.
Суд вважає протиправним вимогу відповідача щодо стягнення зайво виплачених коштів з працівників позивача, оскільки це прямо протиричить ст.1215 Цивільного кодексу України, відповідно до якої не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Що стосується вимоги відповідача щодо відшкодування зайво виплачених окладів та виплат з відповідальних осіб позивача, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 130 Кодексу законів про працю в Україні працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
Оскільки позивач, здійснював виплату заробітної плати відповідно до розпорядження Представника Президента України, яке не скасовано, було обов'язковим для виконання, тому будь які протиправні дії з боку посадових осіб позивача відсутні, а їх вину не доведено.
Отже вимога відповідача щодо відшкодування посадовими особами позивача грошових виплат є безпідставною.
З огляду на вищезазначене суд вважає безпідставною вимогу відповідача, щодо перерахунків та взаємозвірки внесків до цільових фондів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено, що оскаржувані п. 2. 3 вимоги були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи вимогу №19-06-10/1844 від 08 червня 2011 року, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено.
Зазначені обставини дають суду підстави для висновку про необґрунтованість висновків планової ревізії, викладених у п. 2, 3 вимоги, у зв'язку з чим вказані пункти вимоги підлягають скасуванню.
У відповідності до ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Донецького медичного ліцею до Контрольно-ревізійного управління в Донецької області про скасування пункту 2 та пункту 3 вимоги № 19-06-10/1844 від 08.06.2011- задовольнити в повному обсязі.
Скасувати пункт 2 та пункт 3 вимоги № 19-06-10/1844 від 08.06.2011 р. Контрольно-ревізійного відділу в м.Донецьку Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Донецького медичного ліцею з поглибленим вивченням природничих наук судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.
Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 11 листопада 2011 р. у присутності представників сторін.
Повний текст постанови виготовлений 16 листопада 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя Стойка В. В.