Україна
23 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/17947/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кірієнка В.О.
при секретарі Новіковій А.В.
з участю:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Полякової О.Г., Лавринова І.В.
третьої особи не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Енерговугілля» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімічні технології» про визнання протиправним (недійсним) та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.10.2011 року за № 0003122340,-
Позивач, Закрите акціонерне товариство «Енерговугілля» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімічні технології» про визнання протиправним (недійсним) та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.10.2011 року за № 0003122340.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що податковим повідомленням - рішенням від 03.10.2011 року № 0003122340 податковим органом було донараховано ЗАТ «Енерговугілля» податок на прибуток в сумі 1675000 та штрафна санкції в сумі 418750,00 грн.
Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення - рішення суперечить чинному законодавству та підлягає визнанню протиправним, виходячи з наступного.
Твердження перевіряю чого органу про заниження податку на прибуток при операціях з векселями ґрунтуються на недійсності первинних документів за операціями із цінними паперами, оскільки останні на думку перевіряючих, складені всупереч вимогам чинного законодавства. Також представники ДПІ ставлять під сумнів самі домовленості між учасниками зобов'язань. Вказані висновки повністю базуються на підставі протоколу допиту директора ТОВ «Хімічні технології» ОСОБА_4 від 11.08.2011 року в кримінальній справі № 80-0264 за ч. 1 ст. 205 КК України за фактом фіктивного підприємництва, згідно якого останній свідчить про свою не причетність до господарської діяльності ТОВ «Хімічні технології». Проте, податковим органом не представлено доказів того, що на дату оформлення та видання векселів, ТОВ «Хімічні технології» не існувало як юридична особа, в тому числі не представлено доказів внесення відповідного запису до єдиного державного реєстру, а отже підприємство було наділено цивільною правоздатністю і дієздатністю, тобто здатне було набувати цивільні права та обов'язки. Разом з тим, сам факт визнання недійсними установчих документів підприємства і припинення державної реєстрації не тягне безумовних висновків про недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.
Позивач вважає, що знаючи про існування розбіжностей у свідченнях, які надавав директор ТОВ «Хімічні технології», ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька не відібрала пояснення у ОСОБА_4 та не встановила дійсних обставин справи, внаслідок чого дійшла помилкових висновків щодо фактичного невиконання функцій директора ТОВ «Хімічні технології». Розглядаючи заперечення на акт перевірки контролюючий орган взагалі не надав жодної оцінки наведеним свідченням ОСОБА_4
Окрім того, позивач зазначив, що ЗАТ «Енерговугілля» придбало вексель у ТОВ «Ді. еР.Ай», а з ТОВ «Хімічні Технології» жодних взаємних фінансово-господарських операцій не мало, що свідчить про упередженість та необ'єктивність висновків про заниження податку на прибуток в сумі 1675000,00 грн. за 3 квартал 2010 року.
На підставі викладеного просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.10.2011 року № 0003122340 як безпідставне та незаконне.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали аналогічно викладеному в позовній заяві, просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, в його задоволенні просив відмовити, надав письмове заперечення, де зазначив, що у грудні 2009 року ЗАТ «Енерговугілля» уклало з ТОВ «Ді. еР.Ай» договір купівлі-продажу від 16.12.2009 року № Б-09-697/1 векселів. В провадженні слідчого відділу податкової міліції ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 80-0264, яка порушена відносно голови правління ЗАТ «Укренергозбут» ОСОБА_5 за ознаками злочину передбаченого ст. 212 ч. 3 Кримінального кодексу України, а також за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Хімічні Технології», за ознаками злочину передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України.
Крім того, у грудні 2009 року ЗАТ «Енерговугілля» уклало з ТОВ «Міжгалузева машинобудівна корпорація» договір купівлі-продажу вищезазначеного векселя від 16.12.2009 року № Б-09-698/1. Під час досудового слідства у справі встановлено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленими особами в лютому 2003 року створив на території м. Києва ТОВ «Хімічні Технології» з метою прикриття незаконної діяльності, у якому він рахувався засновником та займав посаду директора лише номінально, а від його імені діяли не встановлені слідством особи, що підтверджує то факт, що ТОВ «Хімічні Технології» є суб'єктом з ознаками фіктивності, чин занижено податок на прибуток в сумі 1675000 грн. в тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 1675000,00 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, у тому числі, органів державної влади.
Судом встановлено, Закрите акціонерне товариство «Енерговугілля» зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради 15.09.2003 року за № 1 266 108 0007 000334.
У грудні 2009 року ЗАТ «Енерговугілля» уклало з ТОВ «Ді.еР.Ай» (продавець) договір купівлі-продажу векселів № Б-09-697/1 від 16.12.2009 року, відповідно до якого ТОВ «Ді.еР.Ай», представлене ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (повірений) та ЗАТ «Енерговугілля» (покупець) придбав простий вексель з іменним індосаментом загальною номінальною вартістю 30000000,00 грн. Покупець повинен був сплатити договірну вартість іменного векселя продавцю на поточний рахунок не пізніше 31.12.2011 року, а продавець зобов'язаний передати покупцю вексель відповідно акту прийому-передачі не пізніше 16.12.2009 року, який додався до договору.
Крім того, у грудні 2009 року ЗАТ «Енерговугілля» уклало з ТОВ «Міжгалузева машинобудівна корпорація» договір купівлі-продажу векселів № Б-09-6981/1 від 16.12.2009 року, відповідно до якого ЗАТ «Енерговугілля» (продавець) та ТОВ «Міжгалузева машинобудівна корпорація» (покупець) придбає простий вексель із договірною вартістю векселя в сумі 29500300,00 грн. без ПДВ. Покупець повинен був сплатити договірну вартість іменного векселя продавцю на поточний рахунок не пізніше 31.12.2011 року, а продавець зобов'язаний передати покупцю вексель відповідно акту прийому-передачі не пізніше 16.12.2009 року , який додався до договору.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів /обов'язкових платежів/, а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Отже, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 та п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями та постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про призначення позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства від 11.08.2011 року проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ЗАТ «Енерговугілля» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з векселями, емітентом яких є ТОВ «Хімічні технології» за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року відповідно до наказу ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 06.09.2011 року № 1021, про що було складено акт від 19.09.2011 року за № 1123/23-2/32515954.
Зазначеним актом перевірки податковим органом були встановлені порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, у зв'язку із чим було зроблено висновок про заниження ЗАТ «Енерговугілля» податок на прибуток в сумі 1675000,00 грн. в тому числі за 3 квартали 2010 року в сумі 1675000,00 грн.
Не погодившись із актом перевірки від 19.09.2011 року за № 1123/23-2/32515954 позивачем до ДПІ Ворошиловського району м. Донецька були надані заперечення до акту перевірки від 22.09.2011 року № 97, на яку 22.09.2011 року за № 41503/10/23-213-4 було надано відповідь.
На підставі встановлених порушень, податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 42093/10/23-213-4 від 03.10.2011 року, яким згідно із пп. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 1675000,00 грн. та за штрафними санкціями - 418750,00 грн.
З акту перевірки встановлено, що в провадженні слідчого відділу податкової міліції ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 80-0264, яка порушена відносно голови правління ЗАТ «Укренергозбут» ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ст.. 212 ч. 3 Кримінального кодексу України, а також за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Хімічні технології». В ході реєстрації підприємництва, формально став співзасновником та директором зазначеного підприємства, наміру займатися господарською діяльністю по ТОВ «Хімічні технології» під час реєстрації вказаного підприємства та й у подальшому не мав. Крім того, згідно зазначених пояснень, гр.. ОСОБА_4 підписував договори, первинні документи та податкові звіти, не маючи намір здійснювати господарські операції від імені ТОВ «Хімічні технології». За виконання своїх дій на посаді номінального директора ТОВ «Хімічні технології» від громадянина ОСОБА_6 (бухгалтер підприємства), отримував щомісяця грошові кошти готівкою у розмірі мінімальної заробітної плати. Місцезнаходження первинних бухгалтерських документів ТОВ «Хімічні технології» знаходились у громадянина ОСОБА_6
На підставі викладених обставин, податковим органом був зроблений висновок, що векселедавець векселя АА 1833972 від 19.12.2008 року ТОВ «Хімічні технології» - є суб'єктом з ознаками фіктивності та окрім того, акти приймання-передачі векселя серії АА 1833972 від 19.12.2008 року номіналом 30000000,00 грн. де в графі векселедавець зазначено ТОВ «Хімічні технології» та міститься підпис директора ОСОБА_4 і відсутній підпис головного бухгалтера ОСОБА_6 не мають юридичної сили первинних документів, що є порушенням ЗУ «Про обіг векселів в Україні», де зазначено, що вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером. Крім того, з пояснень ОСОБА_4 вбачається, що йому не відомо в оплату якого товару виписувалися векселі від імені ТОВ «Хімічні технології» та одних товарно-матеріальних цінностей не отримував та не передавав в оплату векселів. Згідно пояснень головного бухгалтера ЗАТ «Енерговугілля» ОСОБА_1. наданим на адресу ВПМ ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, нею повідомлено ким підписано на векселі про те, що даний вексель зобов'язано сплатити ТОВ «Міжгалузева машинобудівна корпорація» їй невідомо, а також, що копії векселю їй не належить.
Оформлення договірних відносин між суб'єктами господарювання регламентуються Цивільним кодексом України, а вимоги щодо векселів регламентуються Уніфікованим Законом «Пре переказні векселі та прості векселі», запровадженим Конвенцією, яка підписана в Женеві 07.06.1930 року та Законом України «Про перебіг векселів в Україні» від 05.04.2001 року № 2374-ІІІ.
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків та відповідно до ч. 1 ст. 627 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Обов'язковість виконання договору сторонами передбачена ст. 629 Цивільного кодексу України .
Частиною 1 ст. 638 Кодексу визначено,що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
При чому відповідно ч. 1 ст. 1004 Цивільного кодексу України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.
Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 року № 2374-ІІІ визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.
Частиною 3 ст. 5 ЗУ «Про обіг векселів в Україні» визначено, що вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель. Підписи скріплюються печаткою.
Стаття 75 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, визначено, що простий вексель містить: назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
При чому статтею 76 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, визначено, що документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.
Відповідно вимог зазначених статей суд погоджується із думкою податкового органу про те, що вексель серії АА № 1833972 номіналом 30000000,00 грн. з датою складання 19.12.2008 року не має одного з обов'язкових реквізитів векселя, а саме не підписаний головним бухгалтером ТОВ «Хімічні технології» ОСОБА_6.у зв'язку із чим не має сили простого векселю.
Крім того, згідно зі ст. 4 ЗУ «Про обіг векселів в Україні» визначено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.
Частинами 1, 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, такі як назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Частиною 3 ст. 8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Ведення податкового обліку регламентується, зокрема Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженим наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року № 271/7592 (за період з початку дії та за 1 квартал 2011 року включно), Податковим кодексом України та Порядком складання декларації з податку на прибуток, затвердженим наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 08.04.2003 року за № 271/7592.
Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валовий доход - це загальна сума доходу платника податку ввід усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, та за їх межами, при чому п. 5.1 ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Частиною 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 зазначеного Закону під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.
Згідно пп. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що первинні документи, а саме акти приймання-передачі векселя, який не має юридичної сили простого векселя, не мають юридичної сили первинних документів у зв'язку з зазначенням у них господарських операцій, які фактично не відбулись в як слідство, відповідальна за ведення бухгалтерського та податкового обліку особа ЗАТ «Енерговугілля» дійсно неправомірно формувала регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів.
В матеріалах справи міститься копія виписки банку від 16.12.2009 року в рахунок оплати за реалізований вексель на розрахунковий рахунок ЗАТ «Енерговугілля» № 26001017875980 в сумі 6700000,00 грн., при чому дебіторська заборгованість по договору № Б-09-698/1 від 16.12.2009 року з ТОВ «Міжгалузева машинобудівна корпорація» складає 22800300,00 грн. Дані кошти ЗАТ «Енерговугілля» були направлені на сплату кредиторської заборгованості згідно договору поруки № 01 від 10.10.2005 року перед ЗАТ «Укренергозбут».
Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".
Оте, грошові кошти, отримані на розрахунковий рахунок ЗАТ «Енерговугілля», як оплата за договором № Б-09-698/1 від 16.12.2009 року (за вексель серії АА № 1833972), - є доходами з інших джерел, у тому числі, але не виключно у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, у зв'язку із чим відбулося заниження скоригованих валових доходів на суму доходів у вигляді безповоротної фінансової допомоги за 2009 рік на 6700000,00 грн. та в свою чергу призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1675000,00 грн. в тому числі за 3 квартали 2010 року в сумі 1675000,00 грн., що було вірно встановлено податковим органом.
Суд не приймає посилання представника позивача на заяву ОСОБА_4, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про невірність показань у кримінальній справі № 80-0264, яка порушена відносно голови правління ЗАТ «Укренергозбут» за ознаками злочину, передбаченого ст.. 212 ч. 3 Кримінального кодексу України та критично оцінює наданий позивачем у якості доказів документ з огляду на наступне.
У відповідності до статті 69 КАС України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
В силу частин 1-2 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Отже, суд вважає зазначену заяву ОСОБА_4 суперечливою фактам та показанням, та у зв'язку із зазначеним вважає її неналежним доказом та не приймає до уваги.
Інших доказів, що спростовують факт того, що ОСОБА_4 формально став співзасновником та директором підприємства, наміру займатися господарською діяльністю по ТОВ «Хімічні технології» під час реєстрації вказаного підприємства та й у подальшому не мав, а також підписував договори, первинні документи та податкові звіти, не маючи намір здійснювати господарські операції від імені ТОВ «Хімічні технології» суду не надано.
На підставі викладеного, суд вважає, що зазначені факти свідчать про те, що всі операції, починаючи з емісії спірного векселю, до його продажу по ланцюгу від одного суб'єкту господарської діяльності іншому містять ознаки фіктивності та були спрямовані на ухилення від сплати податків
Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність своїх дій при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення від 03.10.2011 року за № 0003122340, тому вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати позивачу не повертаються.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову Закритого акціонерного товариства «Енерговугілля» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімічні технології» про визнання протиправним (недійсним) та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.10.2011 року за № 0003122340 - відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 23 грудня 2011 року.
Повний текст постанови складений 28 грудня 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кірієнко В.О.