Україна
16 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/19315/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10-30
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Смагар С.В.
при секретарі Закутько О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ
про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 287 грн. 85 коп.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2, за довір. від 04.01.2011р.
від відповідача: не з'явився
Державною податковою інспекцією у м. Краматорську заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 287 грн. 85 коп.
Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статті 67 Конституції України, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2010 року № 889-ХV, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями), Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, письмових заперечень суду не надав.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області, перебуває на податковому обліку платника податків державної податкової інспекції у м. Краматорську, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Відповідно до підпункту 177.5.1 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).
У підпункті 177.5.2 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України зазначено, що платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 цієї статті, що настануть у звітному податковому році.
Судом встановлено, що відповідачу 12 листопада 2008 року була нарахована пеня у розмірі 309 грн. 42 коп. за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб, та у зв'язку із частковою сплатою податку у розмірі 21 грн. 57 коп., сума пені, яка підлягає стягненню, складає 287 грн. 85 коп.
З облікової картки платника податків вбачається, що у відповідача станом на 15 листопада 2011 року існує заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 287 грн. 85 коп.
Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку податку з доходів фізичних осіб, зворотного боку облікової картки платника податків, з яких вбачається, що сума заборгованості у відповідача станом на 15 листопада 2011 року складає 287 грн. 85 коп.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 94, 99, 185-186, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 287 грн. 85 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84307, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету м. Краматорська на р/р 33210800700059, код платежу 5011010101, банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у сумі 287 грн. 85 коп. (двісті вісімдесят сім гривень вісімдесят п'ять копійок).
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 16 листопада 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Смагар С.В.