Україна
24 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/14701/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стойки В.В.
при секретарі Сальковій В.О.
за участю
позивача ОСОБА_1
представників відповідача Соболєвої Ю.С., Морозової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі міста Донецька про визнання дій протиправними, визнання права на включення до складу податкового кредиту частини суми відсотків, сплаченої за іпотечним житловим кредитом та податковий кредит в цілому за наслідками 2009 податкового року, покладання зобов*язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі міста Донецька про визнання дій протиправними, визнання права на включення до складу податкового кредиту частини суми відсотків, сплаченої за іпотечним житловим кредитом та податковий кредит в цілому за наслідками 2009 податкового року, покладання зобов*язання вчинити певні дії.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представники відповідача заперечували проти позовних вимог, просили суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що за результатами декларування за 2009 рік позивачу було відмовлено в відшкодуванні частки сплачених процентів по іпотечному кредиту через наступне: 1) договір кредиту було укладено ОСОБА_1 з метою придбання квартири; 2) фактично витрати з придбання житла особою, що надана декларація, не понесені; 3) квартиру придбано дружиною позивача; 4) згідно з іпотечним договором укладеного ОСОБА_4 квартира передана в іпотеку банківській установі в якості забезпечення виконання її чоловіком ОСОБА_1 зобов*язань за договором кредиту. Відповідач надав суду письмове заперечення від 07.09.2011р./а.с. 59-60/ та зазначає, що при розгляді декларації платника за 2009р. було зроблено висновок про відсутність підстав для включення до податкового кредиту сум процентів, сплачених позивачем за іпотечним кредитом. Просив суд у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
.
За допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань «Камертон» здійснювався розгляд справи.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.
06 листопада 2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» («Кредитор») та ОСОБА_1 («Позичальник») було укладено договір кредиту №175/3111-кр3110 від 06 листопада 2007 року, відповідно до якого «Кредитор» надав «Позичальнику» у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 45 900,00 доларів США зі сплатою 12,25 процентів річних та відповідно до порядку погашення суми основної заборгованості, для покупки квартири АДРЕСА_1 /а.с.5-13/.
06 листопада 2007 року між ОСОБА_5 («Продавець») та ОСОБА_4 («Покупцем») було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого «Продавець» продала, а «Покупець» купила у особисту приватну власність квартиру за номером №3, що розташована у будинку за номером №3 будинку № 30 по вулиці Великій Магістральній у м. Донецьку /а.с.14-16/.
В той же день, 06 листопада 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» («Іпотекодержателем») та ОСОБА_4 («Іпотекодавець») було укладено іпотечний договір №3110-І (з майновим поручителем), відповідно до умов якого Іпотекодавець передав в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Позичальником зобов*язань за Договором кредиту №175/3111-кр3110 від 06.11.2007р.
Всі вищезазначені договори в матеріалах справи знаходяться в копіях, щодо зазначених в них обставин спору між сторонами не має.
29 жовтня 2010 року позивачем до ДПІ у Пролетарському районі міста Донецька було подано декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2009 року.
07 грудня 2010 року ДПІ у Пролетарському районі міста Донецька було направлено ОСОБА_1 повідомлення про відсутність підстав для включення до податкового кредиту сум процентів , сплачених за іпотечним кредитом та про те,що наданий пакет документів не дає права на отримання податкового кредиту по відшкодуванню витрат з іпотечного кредитування (не відповідає вимогам до іпотечного кредиту, викладеним у п.1.5 ст.1 Закону України №889); проведений розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, має нульовий результат /а.с. 35-36/.
24 грудня 2010 року ОСОБА_1 подав скаргу на рішення про відмову у включені до податкового кредиту сум процентів, сплачених за іпотечним кредитом до Державної податкової адміністрації України у Донецькій області /а.с.37-39/.
06 травня 2011 року відповідачем було надіслано позивачу повідомлення щодо розгляду декларації про доходи, отримані громадянином ОСОБА_1 протягом 2010р., у якому зазначено, що ОСОБА_1 недотримав вимог щодо оформлення кредитної угоди (договір кредиту №175/3111-кр3110 від 06.11.2007р. підписано лише позичальником у особі ОСОБА_1, довіреність дружини ОСОБА_4 на підписання даної угоди податковому органу не надана), у зв*язку з чим податковий орган вважає, що відсутні законні підстави з приводу реалізації позивачем права на податковий кредит по відшкодуванню сум процентів, сплачених за іпотечним кредитом /а.с. 40-41/.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент правопорушення.
Відповідно до п.10.1. ст.10 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889-ІV, який діяв на час формування позивачем податкового кредиту за 2009 рік, платник податку - резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику як у національній, так і в іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Як вбачається з п. 10.5. ст. 10 Закону України від 22 травня 2003 року №889-ІV право на включення до складу податкового кредиту суми, розрахованої згідно з цією статтею, надається платнику податку не частіше одного разу на 10 календарних років починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбається або починає будуватися. Якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більший, ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до складу податкового кредиту за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту. У разі коли подружжя, у спільній сумісній власності яких знаходився об'єкт іпотеки, розлучається, то зазначені строки поширюються на колишнього члена подружжя, у власності якого залишається об'єкт іпотеки, а у разі поділу такого об'єкта між колишніми членами подружжя - на кожного такого члена.
Крім того, 10.6 ст. 10 Закону України від 22 травня 2003 року №889-ІV передбачає право на включення частини суми процентів, фактично сплаченої за іпотечним житловим кредитом, до складу податкового кредиту має особа, яка досягла 18-річного віку.
Згідно з пп.10.7.1. п.10.7 ст. 10 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» право на включення до складу податкового кредиту частини суми процентів, фактично сплаченої за іпотечним житловим кредитом, надається одному з членів подружжя, у спільній частковій або спільній сумісній власності якого знаходиться об'єкт іпотеки. При цьому кредитна угода має бути підписаною обома членами такого подружжя або одним з членів подружжя за наявності нотаріально завіреної довіреності іншого члена подружжя на таке підписання.
Саме відсутність завіреної довіреності ОСОБА_4 на підписання кредитної угоди позивачем є на думку відповідача підставою для відмови у наданні податкового кредиту.
Суд не згоден з такою позицією відповідача з огляду на наступне.
Як було встановлено судом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є подружжям, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.
В пункті 1.2 договору кредиту №175/3111-кр3110 від 06.11.2007 р. зазначається, що кредит надається позичальнику (ОСОБА_1) на наступні цілі: придбання нерухомого майна - трьохкімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 вищезазначеного договору, передбачається в якості забезпечення позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафник санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, кредитор укладає в день укладення цього договору з ОСОБА_4 іпотечний договір, за умовою якого іпотекодавець передає кредитору в іпотеку нерухоме майно, для придбання якого надається кредит.
Як було встановлено судом, предметом договору іпотекі №3110-І від 06 листопада 2007 є трьохкімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на покупку якої позивач отримав кредит згідно договору №175/3111-кр3110 від 06.11.2007р.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про іпотеку» Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Отже, обидві угоди: договір кредиту №175/3111-кр3110 від 06 листопада 2007 року та договір іпотеки №3110-І від 06 листопада 2007 укладені членами подружжя для досягнення однієї спільної мити-придбання квартири. При цьому, ці обидві угоди пов'язані між собою.
Згідно зі ст.18 Закону України «Про іпотеку» Іпотечний договір та договір, що обумовлює основне зобов'язання, можуть бути оформлені у вигляді одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у цій статті, та вимогам, встановленим законом, для договору, який визначає основне зобов'язання.
Отже законодавством України передбачається оформлення кредитного договору та іпотечного договору у вигляді одного документу, втім не встановлюється це в якості обов'язкової форми його укладення.
Тому суд не приймає посилання відповідача щодо недотримання вимог по оформленню кредитної угоди .
Як було встановлено судом зазначена кредитна угода та довір про іпотеку є чинними, та виконуються сторонами.
Таким чином, суд не вбачає передбачених законодавством підстав у відмові в податковому кредиту позивачу.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що відповідач при відмові у наданні податкового кредиту діяв необґрунтовано, тобто не врахував усіх обставин, що мають значення.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як вже зазначалося, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з судового збору.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі міста Донецька про визнання дій протиправними, визнання права на включення до складу податкового кредиту частини суми відсотків, сплаченої за іпотечним житловим кредитом та податковий кредит в цілому за наслідками 2009 податкового року, покладання зобов*язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним дії Державної податкової інспекції у Пролетарському районі міста Донецька щодо відмови ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в поверненні йому суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік.
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право на включення до складу податкового кредиту частини суми процентів, сплачених за іпотечним житловим кредитом за 2009 рік.
Зобов*язати Державну податкову інспекцію у Пролетарському районі міста Донецька подати до управління Державного казначейства у Будьонівському та Пролетарському районах міста Донецька розрахунок суми надміру сплаченого ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податку, внаслідок застосування права на податковий кредит за 2009 рік.
В задоволені інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40грн. (три гривні сорок копійок).
Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 24 жовтня 2011 р. у присутності представників сторін.
Повний текст постанови буде виготовлений 28 жовтня 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя Стойка В. В.