Україна
31 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/16134/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стойки В.В.
при секретарі Сальковій В.О.
за участю
представника позивача Крупко І.М.
представника відповідача Кузьміна М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Рондо торгівля та фінанси»
до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000141533 від 06.09.2011 ,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “Рондо торгівля та фінанси” звернулося до суду з позовом до Горлівської об*єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 вересня 2011 року №0000141533.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що Горлівською ОДПІ було необґрунтовано притягнуто до фінансової відповідальності позивача, оскільки останнім було своєчасно та в повному обсязі сплачено грошове зобов*язання з орендної плати з юридичних осіб за лютий та березень 2010 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить відмовити в задоволені позову.
Розгляд справи здійснювався за допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань «Камертон».
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до наступного.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Рондо торгівля та фінанси” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 31.03.1998р., код ЄДРПОУ 24653403, знаходиться на податковому обліку в Горлівській об'єднаній державній податковій інспекції, свідоцтво про державну реєстрацію юридичною особою №299332 .
Відповідач -Горлівська ОДПІ є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.
Відповідно до норм Законів, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Статтею 20 Закону України від 25.06.1991 року №1251 “Про систему оподаткування” контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом. Також ст. 14 вищезазначеного закону зазначено, що до загальнодержавних належить плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).
28.01.2010 року ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” подав до Горлівської ОДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №9000087153, якою задекларував до сплати за оренду на 2010 рік 91368,65 грн. Позивач визначив розмір орендної плати за лютий 2010р. у сумі 7614,10 грн., та щомісячно у період з лютого по грудень 2010р. у сумі 7614,05 грн. /а.с. 10/.
Частиною 1 п.5.1 ст.5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкові зобов'язання, самостійно визначені платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня надання такої податкової декларації.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про плату за землю” податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землю державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий період (звітний) , який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Аналогічні вимоги передбачені пунктом 287.3 ст.287 Податкового кодексу України згідно якої податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Тобто, граничним строком сплати земельного податку за лютий 2010 року для позивача був останній день березня та за березень 2010 року для позивача був останній день квітня.
Згідно визначеного у податковій декларації податкового зобов'язання з орендної плати за землю, ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” сплатив:
- платіжним дорученням №46 від 30.03.2010р. за лютий 2010р. у сумі 7614,05грн.
- платіжним дорученням №117 від 28.04.2010р. за березень 2010р. у сумі 7614,05грн.
Горлівською ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” щодо своєчасності сплати орендної плати за землю з юридичних осіб, за результатами якої було складено акт від 25.08.2011р. №12682/10/15-313 та встановлено порушення п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ платником орендної плати за землю з юридичних осіб щодо своєчасності сплати податкового зобов*язання за лютий 2010 року, березень 2010 року /а.с. 7-8/.
Зокрема, в акті перевірки зазначається, що податкове зобов'язання з орендної плати згідно податкової декларації за 2010 рік № 9000087153 за лютий 2010р. складало 7614,05 грн. з граничним терміном сплати до 30.03.2010р. та за березень 2010р. складало 7614,05 грн. з граничним терміном сплати до 30.04.2010р.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.09.2011р. №0000141533, яким до підприємства за затримку на 484 календарних дні грошового зобов'язання у сумі 6758,46 грн. застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу у сумі 1351,69грн. /а.с. 6/.
Не погодившись з рішеннями суб'єкта владних повноважень ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000141533 від 06.09.2011.
Проблемою даного спору є визначення правомірності дій податкового органу щодо винесення податкового повідомлення-рішення, яким до ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” застосовано штрафні санкції.
Згідно даних податкового органу, що відображені у зворотному боці картки особового рахунку за 2009-2011 роки, кошти самостійно визначені ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” на погашення податкових зобов'язань за лютий 2010 року та березень 2010 року відповідач, враховував на погашення податкового боргу минулих періодів.
В обґрунтування правомірності зарахування сплачених позивачем сум в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу, позивач посилається на приписи пункту 7.7 статті 7, абз.2 16.3.3 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон України № 2181, втратив чинності 01.01.2011р.) та п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
- податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;
- податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання
Аналогічні визначення поняття вказані у статті 14 Податковому кодексі України, згідно якої:
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.14.1.156.)
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п. 14.1.175).
Згідно абз. 2 п. п. 16.3.3 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” -якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України № 2181 - джерелами сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Відповідно до п. 20.1 ст. 20 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” - ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 1.30 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” платіжне доручення -розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі -члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України від 20.05.1999 року № 679-ХІУ „Про Національний банк України” - Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України від 21.01.2004 року № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит „призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення „Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність встановленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України № 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Суд зазначає, що у даному випадку не підлягає застосуванню норма абз. 2 п.п. 16.3.3 ст. 16 Закону України № 2181, оскільки позивач здійснював сплату поточних платежів, а не податкового боргу, а приписи зазначеної норми стосуються сплати податкового боргу (його частини) без врахування пені або не визначення її окремо у платіжному документі (чи визначання з порушенням зазначеної пропорції).
Також не підлягає застосуванню п. 7.7 статті 7 Закону України № 2181, відповідно якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях. Вказана норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків.
Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. Ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку -органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України № 2181 або іншими законами з питань оподаткування.
Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу самостійно визначеного платником податків. Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7. ст. 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
З огляду на зазначене суд вважає, що самостійне зарахування у 2010 році податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірними. Чинним на час вчинення таких дій відповідачем законодавством України не передбачалось застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення.
Діючим на час перерозподілу позивачем сплачених ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” коштів у 2010 році (платіжне доручення №46 від 30.03.2010р. за лютий 2010р. у сумі 7614,05грн. та №117 від 28.04.2010р. за березень 2010р. у сумі 7 614,05грн.), законодавством не передбачалось право податкового органу самостійно, без згоди платника податків, змінювати призначення платежу, визначеного платником податків в платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів.
У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи (податкова декларація, платіжне доручення), що податкове зобов'язання визначене у розрахунках орендної плати за землю за лютий, березень 2010 року сплачене позивачем у повному обсязі, отже висновок відповідача про наявність боргу у ТОВ “Рондо торгівля та фінанси” та застосування штрафної санкції за порушення правил сплати податку на 484 календарних дні в сумі 1351 грн. 69 коп. є необґрунтованим, та спростовується доказами наданими підприємством.
Відповідно до п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Вказаною нормою Кодексу визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Згідно п. 126.1. ст.126 Податкового кодексу України - у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення від № 0000141533 від 06.09.2011 в частині застосування штрафної санкції за порушення правил сплати податку з орендної плати за землю на 484 календарних дні в сумі 1351,69 грн. діяв на підставі та у межах повноважень що передбачені Конституцією та законами України, проте не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов у повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з судового збору.
Враховуючи викладене та керуючись статтями керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рондо торгівля та фінанси» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000141533 від 06.09.2011 задовольнити в повному обсязі.
Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000141533 від 06.09.2011 Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Рондо торгівля та фінанси» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40грн. (три гривні сорок копійок).
Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 31 жовтня 2011 р. у присутності представників сторін.
Повний текст постанови виготовлений 07 листопада 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя Стойка В. В.