Постанова від 22.09.2011 по справі 2а/0570/6119/2011

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/6119/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17 год.10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Наумової К.Г.

при секретарі Чухляк О.О.

Постановлена у нарадчій кімнаті о 17 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Наумової К.Г.

При секретарі судового засідання - Чухляк О.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське АТП» (м.Донецьк)

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька

(м. Донецьк)

про скасування податкових повідомлень-рішень

представники сторін: від позивача - ОСОБА_1 за довір., ОСОБА_2 за довір., ОСОБА_3

від відповідача - ОСОБА_4 за довір., ОСОБА_5 за довір.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Добропільське АТП» (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька (надалі відповідач) про визнання неправомірними дій ДПІ щодо безпідставного проведення перевірки, скасування податкових повідомлень - рішень від 10.03.2011 р. №0000522340 про визначення суми податкового зобов»язання з податку на прибуток в розмірі 190912,5 грн., у тому числі, на суму основного платежу 152730 грн. та на суму штрафних(фінансових) санкцій у розмірі 38182,5 грн. та від 10.03.2011р. №0000532340 про визначення суми податкового зобов»язання з податку на додану вартість у розмірі 152730 грн., у тому числі на суму основного платежу у розмірі 122184 грн. та на суму штрафних(фінансових) санкцій у розмірі 30546 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на наступне. ДПІ не було додержано умов та порядку проведення перевірки, оскільки остання не зверталась до підприємства з обов»язковим письмовим запитом, що передує початку такої перевірки та розпочато документальну невиїзну перевірку, відповідно до наказу №130, безпідставно. А документи, на підставі яких було проведено перевірку, надавались до ДПІ ще у червні 2010 р. на запит від 21.06.2010 р. №26043/10/23-3 та це могло бути підставою для проведення позапланової виїзної відповідно до п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що була чинна в той час. Але з набранням чинності Податковим кодексом України змінився і порядок проведення перевірок, зокрема документальної позапланової невиїзної, і підстави її проведення, тому, на думку позивача, податковим органом не здійснені усі передбачені законодавством заходи, що передують проведенню перевірки та надають право на її проведення.

По суті встановлених актом перевірки порушень позивач вважає, що висновок податкового органу про неправомірне формування валових витрат і податкового кредиту зроблений безпідставно та не відповідає фактичним обставинам справи. Право та правильність формування валових витрат та податкового кредиту підтверджені належним чином первинними документами за спірні періоди.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, у якому проти позову заперечив посилаючись на наступне. Щодо проведення перевірки ДПІ зазначила, що перевірку позивача було проведено на підставі наказу №130 від 08.02.2011 р. відповідно до вимог діючого законодавства.

Щодо встановлених актом перевірки порушень відповідач зазначив, що у зв»язку з неможливістю укладення договорів, зазначених в акті перевірки із зазначенням свідоцтва ПДВ, виданого після їх складання, а саме 30.10.09 р., невідповідність договорів вимогам, зазначеним у Господарському та Цивільному кодексах України, відсутність товарно-транспортних накладних та інших документів, передбачених вимогами чинного законодавства, що мають свідчити про фактичне транспортування товарно-матеріальних цінностей або наявність взаємовідносин з контрагентами, які підпадають під визначення довіреного перевізника, невизначеність фактичного місця поставки, відсутність «Документу про якість(посвідчення), виданого виробником, який є обов»язковим для прийняття та передається покупцю з рахунком для сплати, недоведеність фактичного відвантаження продукції покупцю з рахунком для сплати, недоведеність фактичного відвантаження продукції покупцю, тобто фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від ТОВ «Укрмашпром» до позивача не підтверджено.

Отже, на думку відповідача, позивачем перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об»єкту оподаткування, несплати податків, у зв»язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Крім цього. Відповідач зазначив, що у наданій позивачем до перевірки податковій накладній від 29.10.2009 р. №29/10/3 невірно зазначений номер свідоцтва платника ПДВ.

Ухвалою суду від 22.09.2011 р. провадження по справі в частині позовних вимог до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання неправомірними дій ДПІ щодо безпідставного проведення перевірки закрито.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Добропільське АТП» є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за №33604228, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька та зареєстроване як платник податку на додану вартість - свідоцтво №100251576 від 30.10.2009р.

Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Укрмашпром» за період червень-грудень 2009 р., січень-березень 2010 р., результати якої оформлені актом перевірки №219/23-3/33604228 від 21.02.2011р.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 року № НОМЕР_1, яким позивачеві згідно з п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 152730грн., штрафні(фінансові) санкції - 38182,5грн., штрафні санкції нараховані згідно п.123.1 ст.123 розд. 2 Податкового кодексу України;

- податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 року № НОМЕР_2, яким позивачеві згідно з п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість 122184грн., штрафні(фінансові) санкції - 30546,5грн., штрафні санкції нараховані згідно п.123.1 ст.123 розд. 2 Податкового кодексу України.

По податковому повідомленню-рішенню від 10.03.2011 року № НОМЕР_1.

Із змісту акту перевірки вбачається, що підставою для визначення позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 152730 грн. слугував висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення п.5.1 , п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було занижено податок на прибуток, у т.ч. 4 кварталі 2009 р. у розмірі 360920 грн., 1 півріччі 2010 р. у розмірі 250000 грн.

Вказане порушення, на думку ДПІ, виникло внаслідок безпідставного формування валових витрат за нікчемними угодами, укладеними між позивачем та ТОВ «Укрмашпром».

В акті перевірки зазначено, що у періоді, за який проводилась перевірка,позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100218528 від 30.03.2009 р. та №100251576 від 30.10.2009 р.

Свідоцтво платника ПДВ №06047218 від 06.10.2005 р. анульовано 30.03.2009 р. на підставі реєстраційної заяви платника у зв»язку зі зміною місцезнаходження.

Свідоцтво платника ПДВ №100218528 від 30.03.2009 р. анульовано 30.10.2009 р. на підставі реєстраційної заяви платника у зв»язку зі зміною місцезнаходження.

Нове свідоцтво платника ПДВ №100251576 від 30.10.2009 р.

В акті перевірки зазначено, що позивачем з ТОВ «Укрмашпром» були укладені документи, що мають назву «Договір» «ДАТ-09/П від 01.09.09 р., №Д-09/П від 03.09.09 р. з текстами договорів, зазначених в акті перевірки.

Наведені тексти договорів є вичерпними, будь-які інші додаткові угоди або зміни до цих договорів відсутні, пояснень щодо відсутності будь-яких додатків не надано.

Щодо договору №ДАТ-09/П від 01.09.2009 р. в акті зазначено, що договір було підписано сторонами.

Відповідно до п.10 «Реквізити сторін» цього договору зазначено, що позивач є платником ПДВ на підставі свідоцтва ПДВ №100251576, яке було видано 30.10.2009 р. Враховуючи, що дата складання договору від 01.09.2009 р. із зазначенням свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100251576 від 30.10.2009 р., перевіркою встановлено неможливість фактично укладення договору №ДАТ-09/П від 01.09.09 р. саме 01.09.2009 р.

Щодо договору №Д-09/П від 03.09.09 р. в акті зазначено, що він був наданий до перевірки без підписів та печаток сторін.

Відповідно до п.10 «Реквізити сторін» цього договору зазначено, що позивач є платником ПДВ на підставі свідоцтва ПДВ №100251576, яке було видано 30.10.2009 р. Враховуючи, що дата складання договору від 03.09.2009 р. із зазначенням свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100251576 від 30.10.2009 р., перевіркою встановлено неможливість фактично укладення договору №Д-09/П від 03.09.09 р. саме 03.09.2009 р.

В акті зазначено, що у документах, які мають назву «Договір», не співпадають дати щодо зазначення свідоцтв ПДВ та дати укладення цих договорів, відсутні такі істотні умови як ціна,якість, кількість, номенклатура, асортимент та строки постачання.

Документи, які свідчать про фактичне перевезення товару, відсутні.

Розрахунки позивачем здійснювались шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Укрмашпром» платіжними дорученнями №479 від 29.10.2009 р. на суму 340348,0 грн., згідно виписок за рахунками: платіжними дорученнями №23 від 27.11.2009 р. на суму 472,58 грн., №28 від 27.11.09 р. на суму 134724,38 грн., №24 від 27.11.09 р. на суму 283255,4 грн., №121 від 24.02.10 р. на суму 20000 грн., №173 від 25.03.10 р. на суму 180000 грн.

В акті перевірки також зазначено, що Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Укрмашпром» №07786793 від 02.03.2006 р. анульовано 05.10.2007 р.

Згідно отриманого від ДПІ у Київському районі м. Донецька акта від 16.06.10 р. за №4077/23-3/32645813 по ТОВ «Укрмашпром» встановлена відсутність підприємства за юридичною адресою, що підтверджено актом від 16.06.10 р. №1828/23-3.

За результатами перевірки через ненадання платником підтверджуючих первинних документів зменшено безпідставно сформовані податкові зобов»язання та податковий кредит за червень-грудень 2009 р., січень та березень 2010 року в повному обсязі.

В акті також зазначено про відсутність товарно-транспортних накладних та інших документів, що мають свідчити про фактичне транспортування. Матеріальних цінностей або наявність взаємовідносин з контрагентами, які підпадають під визначення довіреного перевізника;невизначеність фактичного місця поставки, відсутність «Документу про якість(посвідчення), виданим виробником, який є обов»язковим для прийняття та передається покупцю з рахунком для сплати;недоведеність фактичного відвантаження продукції покупцю, фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від ТОВ «Укрмашпром» до позивача.

Отже, позивачем перераховувались кошти без реального настання правових наслідків, з метою заниження об»єкту оподаткування, несплати податків, у зв»язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Тобто, вчинені правочини відповідають визначенню нікчемних.

Матеріалами справи встановлено наступне.

ДПІ у Київському районі м.Донецька була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Укрмашпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період червень-грудень 2009 року та січень, березень 2010 року, за результатами якої складений акт від 16.06.2010р. №4077/23-3/32645813.

В результаті цієї перевірки встановлено, що ТОВ «Укрмашпром» за юридичною адресою не знаходиться, про що складено акт від 16.06.10 р. №1828/23-3.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Укрмашпром» зареєстрований як платник податку на додану вартість(Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.10.2007р. №100069245).

ТОВ «Укрмашпром» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов»язань, в результаті чого завищено податкові зобов»язання на 85040301 грн. та завищено податковий кредит на 84896926 грн.

Основні засоби у ТОВ «Укрмашпром» відсутні. До декларацій з податку на прибуток за 2009 рік додаток К1 не надавався. Відповідно до розрахунку комунального податку кількість працюючих на підприємстві з вересня 2009 року по квітень 2010 року відсутня, що свідчить про неможливість ведення господарської діяльності.

Оскільки на підприємстві відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов»язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

За результатами перевірки через ненадання платником підтверджуючих первинних документів зменшено безпідставно сформовані податкові зобов»язання та податковий кредит за червень-грудень 2009 р., січень та березень 2010 року в повному обсязі. За таких обставин, згідно ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, стю.228 Цивільного Кодексу України угоди, складені підприємством, мають ознаки нікчемності.

Між позивачем(Покупець) та ТОВ «Укрмашпром»(Продавець) було укладено договір №ДАТ-09/П від 01.09.2009р. на продаж товару.

Згідно до пояснень позивача у даті цього договору було допущено описку.

Відповідно до п.1.2 договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість, ціна за одиницю товару(асортимент та номенклатура) визначаються в накладних, які є невід»ємною частиною договору.

Згідно до 2.1 договору позивач сплачує товар за цінами, зазначеними у рахунках.

Згідно до п.2.2 договору загальна сума договору визначається як сума за всіма накладними.

Відповідно до п.3.3 договору позивач перераховує вартість товару шляхом передплати в розмірі 100%.

Відповідно до п.10 «Реквізити сторін» цього договору зазначено свідоцтво платника ПДВ №100251576, яке було видано 30.10.2009 р.

Згідно додаткової угоди №1 від 25.03.2010 р. ТОВ «Укрмашпром» зобов»язується передати позивачеві товарно-матеріальні цінності, зазначені в Специфікації №1 від 25.03.2010 р., у 3 кварталі 2011 р.

Поставка товарно-матеріальних цінностей відповідно до п.2 здійснюється транспортом позивача.

Згідно до Специфікації №1 від 25.03.2010 р. до цього договору товаром є шатун 5-03-112 в кількості 170 шт. на суму 141950 грн.(без ПДВ), тяга кермової трапеції права крайня в зборі 21010-3003052-00 в кількості 70 шт. на суму 3006,67 грн.(без ПДВ), вал розподільчий 14-04-20-1 в кількості 5 шт. на суму 4384,43 грн.(без ПДВ), важіль ручного гальма 21010-3508012-01 в кількості 22 шт. на суму 658.90 грн. на загальну суму 180000грн. (з ПДВ)

Платіжним дорученням №173 від 25.03.2010 р. на суму 180000 грн. позивач здійснив передплату цього товару, що засвідчується банківською випискою за 25.03.2010 р., яка міститься в матеріалах справи.

ТОВ «Укрмашпром» на продаж цього товару було виписано податкову накладну №25/03/2 від 25.03.2010 р. на суму 180000 грн., у т.ч. ПДВ - 30000 грн.

Між позивачем(Покупець) та ТОВ «Укрмашпром»(Продавець) було укладено договір №Д-09/П від 03.09.2009р. на продаж товару.

Згідно до пояснень позивача у даті цього договору було допущено описку.

Відповідно до п.1.2 договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість, ціна за одиницю товару(асортимент та номенклатура) визначаються в накладних, які є невід»ємною частиною договору.

Згідно до 2.1 договору позивач сплачує товар за цінами, зазначеними у рахунках.

Згідно до п.2.2 договору загальна сума договору визначається як сума за всіма накладними.

Відповідно до п.3.3 договору позивач перераховує вартість товару шляхом передплати в розмірі 100%.

Відповідно до п.10 «Реквізити сторін» цього договору зазначено свідоцтво платника ПДВ №100251576, яке було видано 30.10.2009 р.

Згідно додаткової угоди №1 від 06.09.2010 р. ТОВ «Укрмашпром» зобов»язується передати позивачеві товарно-матеріальні цінності, зазначені в Специфікації №1 від 29.10.2009 р., у 2 кварталі 2011 р.

Поставка товарно-матеріальних цінностей здійснюється транспортом позивача.

Згідно специфікації №1 від 03.09.2009 р. до цього договору товаром є гальмовий диск АМ08-3501070 в кількості 854 шт. на суму 42922,04 грн.(без ПДВ), гальмовий диск АМ 21-3501070 в кількості 810 шт. на суму 72333 грн.(без ПДВ), гальмовий диск АМ 10-3501070 в кількості 810 шт. на суму 110593,11 грн.(без ПДВ), кронштейн перед шарн.-розтяж. перен. підвіси з подушкою в кількості 845 шт. на суму 24090,95грн.(без ПДВ), кільце поршневе 8-97219054-0 в кількості 352 шт. на суму 98771,20грн.(без ПДВ) на загальну суму 418452,36 грн.(з ПДВ).

Платіжними дорученнями №23 від 27.11.2009 р. на суму 472,58 грн., №28 від 27.11.2009 р. на суму 134724,38 грн., №24 від 27.11.2009 р. на суму 283255,4 грн. позивач здійснив передплату цього товару на загальну суму 418452,36 грн.. що засвідчується банківською випискою від 27.11.2009 р.

ТОВ «Укрмашпром» на продаж цього товару було виписано податкову накладну №27/11/15 від 27.11.2009 р. на суму 418452,36 грн., у т.ч. ПДВ - 69452,36 грн.

Згідно додатку №1 від 29.10.2009 р. до цього договору товаром є розпилювач форсунки 8-97119809-0 в кількості 115 шт. на суму 16433,50 грн.(без ПДВ), сальник колін 108 8-94369518-0 в кількості 122 шт. на суму 24379,28 грн.(без ПДВ), р/к підшипників та прокладок КПП «Оригінал» в кількості 185 шт. на суму 46473,85 грн.(без ПДВ), диск зчеплення відомий (5233.5234.паз)(13240) в кількості 220 шт. на суму 59998,40грн.(без ПДВ), колодки гальмові(КАМАЗ) в кількості 210 шт. на суму 136338,30грн.(без ПДВ) на загальну суму 340348,00 грн.(з ПДВ).

Платіжним дорученням №479 від 28.10.2009 р. на суму 340348 грн. позивач здійснив передплату цього товару.

ТОВ «Укрмашпром» на продаж цього товару було виписано податкову накладну №29/10/3 від 29.10.2009 р. на суму 340348,00 грн., у т.ч. ПДВ - 56724,67 грн.

В матеріалах справи міститься копія листа ТОВ «Укрмашпром», адресованого позивачеві, що товарно-матеріальні цінності згідно Специфікації від 03.09.2009 р. та Специфікації від 29.10.2009 р. до договору №Д-09/П від 03.09.2009 р. будуть постачені у 2 кварталі 2011 р.

Податкові накладні, зазначені вище, були внесені позивачем до реєстру отриманих і виданих податкових накладних.

Зазначені обставини визнаються сторонами.

Крім цього, до складу валових витрат позивачем у спірному періоді було включено витрати за видатковою накладною №РН-25/02 від 25.02.2010 р., податковою накладною №25/02 від 25.02.2010 р. на суму 120000 грн., у т. ч. ПДВ - 20000 грн.

В подальшому зазначений товар був реалізований позивачем ТОВ «Транспортний союз Донбасу» за договором №5-02112 від 02.12.2008 р., що підтверджується накладною №25 від 28.02.2010 р., податковою накладною №90 від 28.02.20010 р.

До матеріалів справи надані товарно-транспортна накладна, подорожній лист, путьовий лист, які підтверджують перевезення зазначеного вантажу.

За правилами п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до частини другої ст.3 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (далі - Закон про бухгалтерський облік) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами другою, третьою ст.9 Закону про бухгалтерський облік передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 11.2 ст. 11 названого Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, позивачем була здійснена передплата за товари, та за правилом першої події, встановленим п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», витрати підлягають віднесенню до складу валових за датою перерахування коштів

Крім цього, висновок акту перевірки спростовується зібраними по справі доказами, які містяться в матеріалах справи, які доводять реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Укрмашпром» з наступних підстав.

З акту документальної перевірки ДПІ у Київському районі м. Доннецька №4077/23-3/32645813 від 16.06.2010 р. ТОВ «Укрмашпром» вбачається, що ТОВ «Укрмашпром» за спірні періоди були задекларовані значні суми податкових зобов»язань, але ДПІ не підтвердила ці суми у зв»язку з незнаходження платника податку за місцезнаходженням.

Зазначене не може свідчити про заниження платником податків сум податкових зобов»язань та відсутність об»єкту оподаткування податком на прибуток.

Як вбачається з матеріалів справи, формування позивачем валових витрат підтверджується платіжними дорученням, банківськими виписками, податковими накладними, видатковою накладною.

Отриманий позивачем товар за видатковою накладною №РН-25/02 від 25.02.2010 р. був в подальшому реалізований ТОВ «Транспортний союз Донбасу», що також підтверджується належними первинними документами.

Листом №17 від 24.02.2010 р. позивач повідомив ТОВ «Укрмашрпом» про те, що у платіжному дорученні №121 від 24.02.2010 р. передплата за ПТН на суму 120000 грн. в призначенні платежу допущено неточність у зазначені договору замість договору №ДАТ-09/П від 01.09.2009 р. платіж слідує зарахувати за договором №2/02 від 02.02.2010 р., який міститься в матеріалах справи.

Посилання відповідача на нереальність укладених договорів за тих підстав, що у документах, які мають назву договори №ДАТ-09/П від 01.09.2009 р. та №Д-09/П від 03.09.2009 р. не співпадають дати щодо зазначення свідоцтв ПДВ та дати укладення цих договорів не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Укрмашпром» звернувся до позивача листами від 15.08.2009р. та від 01.09.2009 р. з пропозиціями про укладення договорів купівлі-продажу автомобільних запчастин згідно переліку у листах, які співпадають із специфікаціями, первинними документами до спірних договорів.

У листах зазначено, що згідно ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту отримання відповіді на прийняття пропозиції.

01.09.2009 р. та 03.09.2009 р. позивач надав відповідь ТОВ «Укрмашпром» , у яких зазначив, що він заінтересований у придбанні зазначених товарів, попросив надіслати га його адресу відповідні специфікації та зазначив, що згодний з тим, що з моменту отримання його згоди договір вважається укладеним.

В подальшому позивач звернувся до директора ТОВ «Укрмашпром» листами від 25.03.2010 р. та від 01.11.2009 р., у яких зазначив, що у зв»язку з необхідністю укладення письмових договорів просить надати для узгодження договір.

Тобто, як вбачається із зазначеного листування, договори були укладені позивачем з ТОВ «Укрмашпром» фактично значно пізніше.

Крім цього, слід звернути свою увагу на ті обставини, що навіть на момент укладення спірних договорів, зазначених в акті перевірки, 01.09.2009 р. та 03.09.2009 р. позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Стосовно наявності дебіторської заборгованості у позивача слід зазначити наступне.

Матеріалами справи встановлено, що строк поставки товарів, за які позивачем здійснена передплата, на час проведення перевірки не настав, тому у позивача не виникло права вимагати від ТОВ «Укрмашпром» або поставити товар, або повернути кошти. .

Згідно заяви позивача на ім»я ліквідатора ТОВ «Укрмашпром» директора ПрАТ «Красноармійський машинобудівний завод», якою позивач просить визнати себе кредитором з грошовими вимогами до банкрута - ТОВ «Укрмашпром» на суму боргу 1288800,36 грн. та включити його грошові вимоги до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. У заяві зазначено, що позивачеві стала відома зазначена обставина із газети «Донбас» №35 від 26.03.2011 р., в якій було опубліковано оголошення про те, що ТОВ «Укрмашпром» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці.

Відповідно до листа господарського суду Донецької області №27/47Б від 12.05.2011р., у якому зазначено, що до суду надійшла заява позивача по цій справі про визнання кредитором по справі №27/47Б про банкрутство ТОВ «Укрмашпром» на суму 1288800,36 грн. На теперішній час триває процедура ліквідації ТОВ «Укрмашпром», ліквідатором призначений ініціюючий кредитор - Приватне акціонерне товариство «Красноармійський машинобудівний завод» і дана заява підлягає розгляду ліквідатором. У зв»язку з чим господарський суд Донецької області направив заяву з доданими до неї документами для розгляду ліквідатору - Приватному акціонерному товариству «Красноармійський машинобудівний завод».

Згідно до листа ПрАТ «Красноармійський машинобудівний завод»(ліквідатора ТОВ «Укрмашпром») №2-к від 20.05.2011 р. кредиторські вимоги позивача до банкрута - ТОВ «Укрмашпром» включені ліквідатором - ПрАТ «Красноармійський машинобудівний завод» до 4-ї черги задоволення вимог кредиторів.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, позивачем були здійснені всі заходи з повернення перерахованих ТОВ «Укрмашпром» сум за товари і відповідно погашення дебіторської заборгованості.

З огляду на зазначене, висновок відповідача щодо перерахування позивачем коштів без реального настання правових наслідків, з метою заниження об»єкту оподаткування, несплати податків спростовується зібраними по справі доказами.

За таких підстав,позивач правомірно сформував валові витрат за цими господарськими операціями і відповідно податкове зобов»язання з податку на прибуток в сумі 152730 грн. донараховано позивачеві неправомірно.

По податковому повідомленню рішенню №0000572310/0 від 07.09.2010р.

Вказане порушення, на думку ДПІ, виникло внаслідок безпідставного включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість (надалі ПДВ) по господарським операціям, зазначеним вище з ПП «Укрмашпром».

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит -це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Як встановлено п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст.. 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У відповідності до вимог п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм доводить, що об»єктом оподаткування є господарська операція з поставки товару, а підставою нарахування податкового кредиту є наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства і сплата продавцю вартості товару з ПДВ. Ці підстави є достатніми, але не вичерпними для визначення податкового кредиту.

У даному випадку суд повинен дослідити обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту, зокрема, дослідженню підлягає реальність господарських операцій, тобто фактичне їх здійснення сторонами, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Як було встановлено вище, позивачем доведено правомірність віднесення до складу валових витрат за господарськими операціями з ТОВ «Укрмашпром».

Крім вищевикладеного, слід звернути увагу на ті обставини, що у податкових накладних, виписаних ТОВ «Укрмашпром», у графі «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість(покупця) зазначений правильний номер Свідоцтва платника податку на додану вартість позивача, що надає йому право на включення сум податку на додану вартість за цими податковими накладними до складу податкового кредиту за правилом першої події - перерахування коштів.

Стосовно невірного визначення позивачем у податковій накладній №29/10/3 від 29.10.2009 р. номеру свідоцтва платника ПДВ(покупця) слід зазначити, що в матеріалах справи міститься копія супровідного листа ТОВ «Укрмашпром», адресованого позивачеві, з проханням вважати зазначену накладну анульованою, у зв»язку з допущенням у ній помилки при заповненні реквізитів покупця та при цьому надіслано податкову накладу з усуненою помилкою, яка міститься в матеріалах справи.

Крім цього, як вбачається з акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька №4077/23-3/32645813 від 16.06.2010 р. , ТОВ «Укрмашпром» на період проведення перевірки та за перевіряємий період був зареєстрований платником податку на додану вартість(Свідоцтво від 05.10.2007 р. №100069245), до його податкових зобов»язань зазначені суми включені.

Правомірність віднесення до складу валових витрат за спірними господарськими операціями призводить до правомірності включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за цими операціями.

Таким чином, визначення позивачеві податку на додану вартість в розмірі 122184грн. є неправомірним.

Штрафні санкції по оспореними податковими повідомленнями-рішеннями застосовані ДПІ на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», приписами якого встановлено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, неправомірність нарахування позивачеві податку на прибуток в сумі 152730грн. призводить до правомірності застосування ДПІ до позивача фінансових санкцій в сумі 38182,5 грн., а неправомірність нарахування податку на додану вартість у сумі 122184 грн. - до неправомірності застосування відповідних штрафних санкцій у сумі 30546 грн.

Ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За приписами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське АТП» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про скасування податкових повідомлень - рішень від 10.03.2011 р. №0000522340 про визначення суми податкового зобов»язання з податку на прибуток в розмірі 190912,5 грн., у тому числі, на суму основного платежу 152730 грн. та на суму штрафних(фінансових) санкцій у розмірі 38182,5 грн. та від 10.03.2011р. №0000532340 про визначення суми податкового зобов»язання з податку на додану вартість у розмірі 152730 грн., у тому числі на суму основного платежу у розмірі 122184 грн. та на суму штрафних(фінансових) санкцій у розмірі 30546 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3грн.40коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька від 10.03.2011 р. №0000522340, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Добропільське АТП» донараховано податкове зобов»язання з податку на прибуток в розмірі 190912,5 грн., у тому числі основний платіж в сумі 152730грн. штрафні(фінансові) санкції у розмірі 38182,5 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька від 10.03.2011р. №0000532340, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Добропільське АТП» донараховано податкове зобов»язання з податку на додану вартість у розмірі 152730грн., у тому числі основний платіж у розмірі 122184 грн. та штрафні(фінансові) санкції у розмірі 30546 грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське АТП» витрати по сплаті судового збору у сумі 3грн. 40 коп.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Скарга подається на ім'я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено та підписано 23 вересня 2011 р.

Суддя Наумова К.Г.

Попередній документ
20859523
Наступний документ
20859525
Інформація про рішення:
№ рішення: 20859524
№ справи: 2а/0570/6119/2011
Дата рішення: 22.09.2011
Дата публікації: 19.01.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: