Україна
19 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/15548/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стойки В.В.
при секретарі Бобильовій Н.Ю.
за участю
представників позивача Панкові К.М., Худині О.В.,
представник відповідача Ніякій О.В.
розглянувши позовну заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 10 366 342,96грн.,
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку звернулась до суду з позовною заявою до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 10 366 342,96грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на несплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які виникли внаслідок самостійно визначених податкових зобов*язань. Відповідачем у добровільному порядку до бюджету не сплачена узгоджена сума податкового зобов*язання у загальному розмірі 10 366 342,96грн., тому позивач просить суд стягнути заборгованість з податку на додану вартість.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснивши, що у зв*язку зі скрутним матеріальним становище підприємства утворилась заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 10 366 342,96грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.
Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, суд встановив:
Відповідач - Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» зареєстровано як юридична особа 02 вересня 2004 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, перебуває на податковому обліку в Спеціальної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку з 10 вересня 2004 року за №683.
Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» до Спеціальної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було подано декларацію з податку на додану вартість від 18 серпня 2011 року №9006958036 за липень 2011 року.
30 серпня 2011 року між Спеціальною державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку та Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» було укладено договір про розстрочення грошових зобов*язань №11/24-013, відповідно до якого позивач надав відповідачу розстрочення сплати грошових зобов*язань на загальну суму 2 990 000,0 грн. під проценти терміном з 30 серпня 2011 року по 15 грудня 2011 року.
ДП «ДВЕК» було частково погашено суму податкового боргу з податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 4 218 318,04грн.
Згідно з розрахунком податкового боргу та актом звірки податкового боргу за податковим зобов*язаннями по підприємству станом на 01.09.2011 року Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» має заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 10 366 342,96 грн.
Згідно з п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом. Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до закінчення митного оформлення товарів, якщо інше не передбачено податковим законодавством.
Відповідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий період), що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Зазначена сума відповідачем у встановлені строки не сплачена.
Таким чином, сума заборгованості склала 10 366 342,96 грн.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спеціальною державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на адресу відповідача були надіслані перша податкова вимога № 1/11 від 26.01.2002р. та друга податкова вимога №2/80 від 06.03.2002р., які були отримані підприємством про що свідчать відповідні відмітки на поштових повідомленнях.
08 березня 2002 року Спеціальною державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було прийнято рішення №5, яким вирішено застосувати до ДП «ДВЕК» заходи стягнення узгодженої суми податкового боргу за рахунок активів, що перебувають у його власності, а також за рахунок тих активів, прав власності по яких він набуде у майбутньому.
30 вересня 2004 року Спеціальною державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було прийнято рішення №2, яким вирішено застосувати до ДП «ДВЕК» заходи щодо поширення права податкової застави на всі активи платника податків, який створюється шляхом об*єднання інших платників податків, якщо один або більше з них мали податкові зобов*язання або податковий борг, забезпечений податковою заставою.
Пунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до пункту 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
З урахуванням викладених обставин, суд, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Що стосується заяви відповідача від 19.09.2011 року, якою останній просив у відповідності до ч.1 ст. 263 КАС України встановити спосіб та порядок виконання податкового боргу шляхом розстрочення податкової заборгованості з податку на додану вартість в сумі 10 366 342,96 грн. терміном на 10 років з частковим погашенням заборгованості: 2011 рік - в сумі 259 159,53грн.; 2012 рік - в сумі 1 036 634,28грн.; 2013 рік - в сумі 1 036 634,28грн.; 2014 рік - в сумі 1 036 634,28грн.; 2015 рік - в сумі 1 036 634,28грн.; 2016 рік - в сумі 1 036 634,28грн.; 2017 рік - в сумі 1 036 634,28грн.; 2018 рік - в сумі 1 036 634,28грн.; 2019 рік - в сумі 1 036 634,28грн.; 2020 рік - в сумі 1 036 634,28грн.; 2021 рік - в сумі 777 475, 87грн. суд зазначає наступне.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на тяжке фінансово-економічне становище, а саме негативною динамікою виробничих показників, а також у зв*язку з не одержанням бюджетного фінансування, яке привело до недоліку коштів. Фінансовий стан підприємства не стабільний, фінансово залежне від бюджетного фінансування, значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською заборгованістю свідчить про залежність підприємства від кредиторів, поряд з цим має місце зростання собівартості товарної вугільної продукції, зменшення придатності основних засобів, отримані доходи не покривають проведених витрат, що в кінцевому результаті призвело до збиткової діяльності. У зв*язку з тим, що погашення заборгованості з податку на додану вартість за липень 2011 року в короткий термін може привести до ще більшого погіршення фінансового становища.
Представник позивача проти заяви не заперечує.
З наданих заявником документів, аналізу фінансово-господарської діяльності ДП «ДВЕК», звіту про фінансові результати та пояснень представників сторін, вбачається, що фінансовий стан підприємства не стабільний, фінансово залежить від бюджетного фінансування.
Поряд з цим має місце зниження ринкових цін на товарну вугільну продукцію, отримані доходи не покривають проведених витрат, що в кінцевому результаті призвело до збиткової діяльності, що обумовлює наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Така необхідність виникла у зв'язку із забезпеченням можливості виконання судового рішення.
Кодекс адміністративного судочинства України встановлює обов'язковість судового рішення як одного з основних положень адміністративного процесу і закріплює його значення як принципу адміністративного судочинства, адже виконання судового рішення є кінцевою метою судового захисту особи.
Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, Конституції та законів України, як право на судовий захист.
В даному випадку стягнення всієї суми заборгованості призведе до того, що під загрозою може опинитися виробнича діяльність підприємства, у зв'язку з чим судове рішення залишиться невиконаним.
Суд зазначає, що розстрочення - це встановлення порядку оплати заборгованості, яке передбачає систематичне та регулярне погашення частини боргу. При цьому для встановлення строку, на який може бути дана розстрочення, суд повинен виходити з реальної можливості боржника сплачувати певну частину боргу.
В судовому засіданні сторонами визначено суму, яка може бути сплачена боржником без зупинення виробничої діяльності підприємства і одночасно без порушення інтересів стягувача.
Тому суд, виходячи з сукупності наявних у матеріалах справи доказів, за для забезпечення можливості виконання рішення у повному обсязі, вважає заяву відповідача про розстрочення податкового боргу строком на десять років обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 10 366 342,96 грн. - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” (ЄДРПОУ 33161769, 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 10 366 342,96 грн. на р/р №31114029700002, код платежу 14010100, отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 23977045, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, з рахунків у банках, що його обслуговують.
Розстрочити сплату податкової заборгованості з податку на додану вартість в сумі 10 366 342,96 грн. терміном на 120 місяців шляхом часткового погашення заборгованості:
2011 рік - в сумі 259 159,53грн.;
2012 рік - в сумі 1 036 634,28грн.;
2013 рік - в сумі 1 036 634,28грн.;
2014 рік - в сумі 1 036 634,28грн.;
2015 рік - в сумі 1 036 634,28грн.;
2016 рік - в сумі 1 036 634,28грн.;
2017 рік - в сумі 1 036 634,28грн.;
2018 рік - в сумі 1 036 634,28грн.;
2019 рік - в сумі 1 036 634,28грн.;
2020 рік - в сумі 1 036 634,28грн.;
2021 рік - в сумі 777 475, 87грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Стойка В. В.