Україна
08 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/175/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14:10
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Наумової К.Г.
при секретарі Чухляк О.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Торг» (м. Маріуполь)
до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (м. Маріуполь)
про визнання недійсними рішень
представники сторін: від позивача - ОСОБА_1 за довір..
від відповідача - ОСОБА_2 за довір., ОСОБА_3 за довір.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт-Торг» (надалі позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (надалі відповідач) про визнання нечинними рішень №0003602343 від 12.08.2010 р. про застосування штрафних(фінансових) санкцій за порушення ст.3 п.1, п.12, п.13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 26131,6 грн.; №0003592343 від 12.08.2010 р. про застосування фінансових санкцій за порушення постанови КМУ від 29.10.2009 р. №1186 «Про внесення змін в додаток до постанови КМУ від 30.10.2008 р. №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-роздрібних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» у сумі 1000 грн.
Додатковою заявою від 10.03.2011 р. позивач змінив позовні вимоги та просить визнати недійсними рішення №0003602343 від 12.08.2010 р. про застосування штрафних(фінансових) санкцій за порушення ст.3 п.1, п.12, п.13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 26131,6 грн.; №0003592343 від 12.08.2010 р. про застосування фінансових санкцій за порушення постанови КМУ від 29.10.2009 р. №1186 «Про внесення змін в додаток до постанови КМУ від 30.10.2008 р. №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-роздрібних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» у сумі 1000 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Стосовно виявлених порушень п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивач зазначив, що фактично 05.08.2010р. посадові особи відповідача приступили до проведення перевірки та здійснили покупку товару без надання посадовим особам відповідача відповідного наказу та направлень на проведення позапланової перевірки. Враховуючи те, що дані факти були виявлені за межами перевірки(до початку перевірки), посадові особи ДПІ перевищили свої повноваження, тому вказані факти не можуть бути підставою для застосування фінансових санкцій, оскільки виявлені у незаконний спосіб.
Стосовно виявленого порушення п.12 ст.3 цього Закону позивач зазначив, що посадовими особами ДПІ було складено опис товарів, що перебували за місцем реалізації, цей опис було надано на підпис директору ОСОБА_4 та продавцю ОСОБА_5, які своїми підписами засвідчили наявність саме тих товарів, які описані у відомості за місцем реалізації. На час підписання відомостей ніяких відміток про ненадання посадовим особами позивача первинних документів до перевірки на відомостях не було. Але копію відомостей від 05.08.2010 р. посадові особи відповідача не залишили. В даному випадку, продажу товарів, які не враховані в обліку, не здійснювалось, крім того, що первинні документи на реалізуємий товар були наявні за місцем реалізації, але не витребовувались у посадових осіб позивача. Перевіряючими не наведено жодного доказу того, що документи були запрошені під час проведення перевірки, а посадові особи відмовили у наданні документів. Позивач зазначив, що в акті перевірки від 05.08.2010 р. у розділі 4.3 відсутній перелік документів, які позивач повинний був надати до відповідача для пояснення фактів порушень, які відображені в акті. Факт відсутності протиправних дій позивача доводить також відсутність складеного протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні посадових осіб позивача за невиконання законних вимог органу ДПС. Позивач також зазначив, що вci первинні документи були наявні у бухгалтера позивача, який під час проведення перевірки перебував в крамниці. Також всі необхідні первинні документи були додані до скарги, яка була надана до ДПІ у м.Маріуполі, але при розгляді скарги ці документи також не прийняті до уваги.
Акт перевірки не було підписано посадовими особами позивача через те, що в акті викладено недостовірні факти та не були надані додатки до акту(денний звіт РРО, опис готівкових коштів, пояснення, відомості опису товарів).Враховуючи викладене, позивач вимушений був звернутись до відповідача з заявою про надання копій документів, які е невід'ємною частиною акту перевірки. Тільки після отримання відповіді від відповідача позивач мав можливість ознайомитись з документами, які складались під час перевірки. Після отримання додатків до акту перевірки, а саме відомостей про залишки товарних запaciв, позивачем було встановлено, що до відомостей було внесено додаткові записи, які були відсутні на момент перевірки.
Що стосується виявленого порушення постанови КМУ №957 від 30.10.2008р. «Про встановлення мінімальних оптово - роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» в частині реалізації пляшки вина «Тамянка» за ціною 10,0 грн., яка ніби - то нижче за мінімальну 12,0 грн. позивач вважає, що вказаний висновок є безпідставним та необгрунтованим у зв'язку з тим, позивач не здійснює реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче законодавчо встановлених. Kpiм того, у відношенні посадових ociб позивача не було складено протокол про адміністративне правопорушення за реалізацію алкогольних виробів за ціною нижче мінімальної, також пляшка вина не була вилучена під час перевірки, тобто докази про реалізацію алкогольного напою в акті перевірки не відображено.
Заявою від 15.02.2011 р. позивач змінив підстави позовних стосовно порушення постанови КМУ №957 від 30.10.2008 р. і вважає, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є спеціальним законом, який не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими і дія постанови КМУ №957 від 30.10.2008 р., яка прийнята у відповідності до частини десятої статті 18 Закону №481, також не розповсюджується на роздрібну торгівлю винами столовими.
Згідно до пояснень позивача від 18.05.2011 р., крім підстав, зазначених у позові, всі первинні документи на придбаний товар, у тому числі й ті, що містять певні недоліки в оформленні , були відображені позивачем у товарних звітах, які також зберігались на місці реалізації товарів(за адресою крамниці), що свідчить про ведення обліку товарних запасів позивачем за місцем реалізації товарів.
Позивач вважає, що перевіряючими не надано жодного доказу того, що документи були запрошені під час проведення перевірки, а посадові особи відмовили у наданні документів. Копію відомостей від 05.08.2010 р. посадові особи ДПІ не залишили., первинні документи на реалізуємий товар були наявні за місцем реалізації, але не витребовувались у посадових осіб позивача.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на наступне. Перевірка позивача була проведена фахівцями ДПІ у відповідності до вимог діючого законодавства.
Стосовно встановленого актом перевірки порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивач зазначив, що відомості про наявність ТМЦ були підписані продавцем крамниці та директором. Як зазначено в акті перевірки, первинні документи у підтвердження обліку товарних запасів даними особами під час перевірки не надавались.
Стосовно неотримання позивачем відомостей від 05.08.2010 р. відповідач зазначив, що ці відомості є інформативним додатком до акту перевірки і Методичними рекомендаціями №534 не передбачено обов»язку для податкового органу надавати платнику податків другі примірники інформаційних додатків, у тому числі відомості про ТМЦ.Таким чином, весь перелік товарів, зазначений у Відомостях про ТМЦ за відсутності первинних документів обліку товарних запасів, вважається неврахованим в обліку та фінансова санкція відповідно до ст.20 Закону України «Про РРО» розраховується у розмірі подвійної вартості цих не облікованих товарів.
Стосовно встановленого актом перевірки порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідач зазначив, що перевірка проводилась в присутності директора та продавця крамниці, які відмовились від підписання акті перевірки та не надали зауважень до нього. Навіть після надання зауважень до акту перевірки керівник позивача надав ці зауваження без додатку первинних документів на алкогольні напої та тютюнові вироби, що свідчить про відсутність у позивача накладних на реалізуємий товар.
Складання протоколів про адміністративні порушення, на думку відповідача, є правом, а не обов»язком органу ДПС.
Стосовно встановленого актом перевірки порушення в частині реалізації алкогольних напоїв вітчизняного виробництва за цінами нижчими від мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін відповідач зазначив, що дане ствердження позивача спростовується актом перевірки і за дане порушення передбачена відповідальність спеціальним Законом, а саме: абз.11 ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідно до норм КУАП адміністративна відповідальність не передбачена.
Відповідач надав письмові пояснення від 14.03.2011 р. на заяву позивача про зміну підстав позовних вимог і зазначив, що відповідно до Закону України від 07.03.1996 р. №178/96-ВР «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» вино столове відноситься до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодом 22 04. Враховуючи, що вино столове має код товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2204, під яким згідно постанови №957 визначені вина у скляні тарі(0,7 л) та іншій тарі(1 л) та встановлено роздрібні ціни у розмірі 12 грн., то вино «Тамянка», наявне в реалізації за ціною 10,20 грн., є порушенням постанови №957.
Судом у якості свідків були допитані працівник Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя - старший державний податковий ревізор - інспектор Гейман С.К., а також директор позивача ОСОБА_4., головний бухгалтер позивача ОСОБА_8 та ОСОБА_9
ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила наступне. Перевіряючі ДПІ прийшли на перевірку, запросили документи, які вона їм надала. Документи знаходились в кабінеті крамниці, вони були всюди, на столі, на підлозі, в папках, тощо. Один з перевіряючих пішов комусь дзвонити. Потім пішов описувати товар, який, на думку свідка, описувався стосовно залишків у крамниці.. Після цього опису свідок з продавцем підписали ці відомості. Потім свідок почала читати складений податківцями акт перевірки, у якому було зазначено, що посадові особи позивача не надали первинні документи. Свідок відмовилась підписувати акт перевірки за тих підстав, що ДПІ не надала додатків до акту перевірки. Копію акту перевірки податківці не залишили.
Свідок зазначила, що посадові особи позивача надали перевіряючим усі первинні документи, але вини відмовились їх розглядати. Свідок вказала податківцям на те, що ось усі документи. Але представники ДПІ сказали, що якщо не згодні з актом перевірки, то мають право відмовитись від його підписання.
Крім цього, свідок зазначила, що вона підписувала відомості опису товару, у яких не було зазначено про ненадання необхідних документів, відповідні графи були не заповнені.
ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що 05.08.2010 р. вона приїхала до крамниці, коли вже проводилась перевірка та перевіряючі вже ознайомлювались з документами, потім пішли складати опис товарів, які знаходились у крамниці. Коли перевіряючи пішли складати опис товару, бухгалтер запитала, чи потрібні ним які небудь-документи. Перевіряючи відповіли, що ні, після чого вона поїхала із крамниці, оскільки погано себе відчувала.
Потім свідок подзвонила по телефону директору та сказала, що приїде та напише заперечення до акту перевірки, але директор в той час передзвонила та сказала, що перевіряючи вже поїхали з крамниці.
Свідок також пояснила, що бухгалтерські документи зберігаються в кабінеті, який знаходиться в крамниці.
Крім цього, свідок зазначила, що 06.08.2010 р. вона забрала копію акту перевірки, у якому нічого не було зазначено, які саме документи необхідно надати.
ОСОБА_8 також зазначила, що приносила всі документи до податкової інспекції разом із запереченнями до акту перевірки, але працівники ДПС відмовили у прийнятті цих документів.
ОСОБА_9 пояснив суду, що директор підприємства подзвонила його дружині, тому що до крамниці прийшли перевіряючи для проведення перевірки.
Свідок також зазначив, що усі накладні, майже на ті товари, які реалізовані, знаходились у кабінеті, який знаходиться у крамниці, але перевіряючі відмовились перевіряти надані первинні документи.
ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що директор позивача відмовилась надавати первинні документи до перевірки, жодного документу щодо обліку товарів працівниками крамниці надано не було, після чого свідок попереджала директора про наслідки перевірки - застосування штрафних санкцій.
Свідок також зазначив, що відомість опису товарів була підписана директором після проведення перевірки, до неї ніяких додаткових відомостей не дописувалось.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін та показання свідків,суд -
Позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за №31674796 та знаходиться на податковому обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя.
Відповідно до наказу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя від 02.08.2010 року № 1447 та на підставі направлень на проведення перевірки від 03.08.2010 р. №1032, 1033, 1034 працівниками відділу контролю за суб»єктами господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій формі Жовтневої МДПІ м. Маріуполя: головним державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_11, головним державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_12, старшим державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_10 було проведено позапланову виїзну перевірку крамниці за адресою: м. Маріуполь, пр.. Металургів, 156, що належить ТОВ «Еліт-Торг».
За наслідками перевірки відповідачем було складено акт від 05.08.2010 р. за №0502/05/81/23/31674796.
В акті перевірки зазначено, що перевірку проведено в присутності продавця ОСОБА_5 та директора ОСОБА_4
Директор позивача відмовився від підписання акту перевірки, що засвідчується актом відмови від підписання матеріалів перевірки №326/23-3.
На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій, а саме:
- № 0003592343 від 12.08.2010 р., яким до позивача, згідно до абз.13 ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін;
- № 0003602343 від 12.08.2010 р., яким до позивача, згідно до ст.17, п.1 ст.21,ст.22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 26131,6грн., у тому числі в сумі 65 грн. за не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО та не роздрукування відповідного розрахункового документу; 26044,1 грн. - за порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації; 22,5 грн. - за невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у деному звіті РРО.
Рішенням Державної податкової інспекції у місті Маріуполі про результати розгляду первинної скарги від 30.09.2010 року №19196/10/25-013-3 скарга позивача була залишена без задоволення, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003592343 від 12.08.2010 р. , № 0003602343 від 12.08.2010 р. - без змін.
По рішенню про застосування фінансових санкцій № 0003592343 від 12.08.2010 р.
З акту перевірки вбачається, що підставою для застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1000грн. слугував висновок ДПІ, що в реалізації крамниці знаходиться одна пляшка вина «Тамянка» 9-12% об.0,7 л. за ціною 10грн.20коп., яка нижче встановленої законодавством. Виробник НВП «Нова».
Статтею 1 Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” визначено, що алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08.
У преамбулі цього Закону в редакції Закону України від 20.05.2010 р. №2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яка діє з 16.06.2010 р., зазначено, що його дія не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, виробництво і торгівлю пивом, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.
Відповідно до сертифікату відповідності /свідоцтва про визнання серії ГЕ №309272 від 19.02.2008 р., виданого Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики(копія міститься в матеріалах справи), вино «Тамянка Преміум»(біле) відноситься до столових напівсолодких виноградних вин, умови зберігання при відносній вологості повітря не вище 85 % за температури від мінус 2 градусів до 8 градусів Цельсія.
Згідно до п.12 ст.1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» вино - алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового. Міцність вин може становити від 9 до 20 відсотків об'ємних. Органолептичні якості вина повинні відповідати природному складу винограду або відтворювати особливості, набуті внаслідок купажу чи спеціальної технологічної обробки виноматеріалів.
Відповідно до ст.6 цього Закону вина столові виготовляються натуральними або купажованими.
Додавання спирту етилового або спиртованих виноматеріалів чи сусла (містеля) до вин столових не допускається.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. N 957 відповідно до частини десятої статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва", відповідно до якої зокрема мінімальна ціна на вина у скляній тарі місткістю 0,7 л складає 12 грн. за пляшку.
Як вбачається з зазначеної постанови, її дія розповсюджується на вина у скляній тарі місткістю 0,7 л складає 12 грн. за пляшку, тобто взагалі.
Проте, як зазначалось вище, Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, який є спеціальним Законом у спірних правовідношеннях, чітко визначає , що його дія не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, виробництво і торгівлю пивом, крім випадків, передбачених цим Законом.
Окремих випадків стосовно роздрібної торгівлі винами столовими, крім тієї обставини, що його дія не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, у цьому Законі не наведено.
За таких підстав, податковим органом неправомірно застосовано до позивача фінансові санкції в сумі 1000 грн.
По рішенню про застосування фінансових санкцій № 0003602343 від 12.08.2010 р.
Підставою для застосування фінансових санкцій в сумі 65 грн. слугував висновок податкового органу про те, що позивачем було реалізовано 1 пачку сигарет «Парламент» за ціною 13 грн. без застосування РРО.
Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
З акту перевірки вбачається та не спростовано позивачем, що він має реєстратор розрахункових операцій Datecs МР-500т заводський №04005840, фіскальний №0581004.
За вимогами п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
В матеріалах справи містяться пояснення продавця ОСОБА_5, у яких вона зазначила, що при реалізації сигарет «Парламент» за ціною 13 грн. чек вона не пробила і не видала, оскільки відволіклась на наступного покупця.
Тобто, матеріалами справи підтверджена реалізація одної пачки сигарет без проведення даної розрахункової операції через РРО.
Зазначене позивачем не спростовано.
За таких підстав, фінансові санкції за дане порушення в сумі 65 грн. застосовані до позивача правомірно.
Підставою для застосування фінансових санкцій в сумі 26044,1 грн. слугувало встановлене ДПІ під час перевірки порушення ведення позивачем обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, а саме при проведенні перевірки не були надані первинні документи(накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні тощо) на алкогольні напої та тютюнові вироби, які знаходились в реалізації в крамниці на загальну суму 13022,05грн. згідно відомості(опису товару) до акту перевірки.
Згідно п. 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до ст.6 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28 квітня 2005 р. № 154 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 липня 2005 р. за N 817/11097 затверджена Інструкція про застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв та форму товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв, форма N 1-ТН /алкогольні напої/.
Згідно п. 1.2., дія цієї Інструкції поширюється на юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб - суб'єктів господарювання.
Відповідно до п. 1.6, накладна виписується у чотирьох примірниках, других з яких видається (передається) одержувачу та є підставою для оприбуткування продукції.
З огляду на зазначене, накладна на алкогольні напої є обов'язковим документом для фізичних осіб підприємців.
Як зазначалося вище, перевіряючими в якості додатків до акту перевірки були складені вибіркові відомості фактичних залишків товарів(назви та кількість товарів), які знаходились під час перевірки у крамниці та на які були відсутні первинні документи - накладні на товар як додатки до акту перевірки, а саме алкогольних напоїв на суму 5061,20 грн., тютюнових виробів на суму 5253,80 грн. на загальну суму 13022,05 грн.
Судом досліджені накладні, товарно-транспортні накладні, які підтверджують одержання позивачем зазначеного в акті перевірки товару та з огляду яких вбачається, що вони належно оформлені, мають відтиски печаток та підписи посадових осіб.
З огляду на зазначене, ці накладні є належними доказами по справі.
Викликані в якості свідків директор позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_9 підтвердила суду, що посадові особи позивача надали перевіряючим усі первинні документи, але вони відмовились їх розглядати.
Показаннями ОСОБА_8 також підтверджується, що перевіряючи мали можливість ознайомитися з документами, які знаходяться в кабінету крамниці, тобто за місцем реалізації товару.
З матеріалів справи , наданих до суду вбачається, що позивачем надано всі первинні документи на товар, а саме алкогольні напої та тютюнові вироби, які відповідають відомостіям про опис товарів, складеним до акту перевірки.
Наведене свідчить про належне ведення позивачем обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання.
Згідно ч. 3 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Показання свідка ОСОБА_10 не приймаються судом, оскільки не підтверджуються іншими доказами у справі.
Таким чином, відповідачем в процесі розгляду справи не доведено факт, що документи дійсно запрошувались у позивача, а він відмовився від їх надання або взагалі відсутність цих документів.
З урахуванням викладеного, штраф в розмірі 26044,1 грн. застосований до позивача неправомірно.
Підставою для застосування фінансових санкцій в сумі 22,5 грн. слугував висновок податкового органу про те, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складає 862,55 грн.(без урахування покупки), сума готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в сумі 858,05 грн. Сума невідповідності складає 4.50 грн.
Згідно денного звіту за 05.08.2010 р. сума готівки на місці проведення розрахунків складає 858,05 грн.
З опису наявності готівки на місці проведення розрахунків вбачається, що загальна сума готівки на місці проведення розрахунків складає 862 грн.55 коп.
Згідно до письмових пояснень продавця позивача ОСОБА_5 від 05.08.2010р., які нею були надані під час проведення перевірки і які містяться в матеріалах справи, різниця між цими сумами виникла внаслідок того, що деякі покупці не отримували здачу.
Згідно аб. 4 п. 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. N 833 забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
У відповідності до вимог ст.. 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Позивачем не надано суду доказів, які спростовують встановлене актом перевірки зазначене порушення.
За таких підстав, фінансові санкції в сумі 22 грн.50 коп. застосовані до позивача правомірно.
Посилання позивача на незаконність проведення перевірки не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
На думку позивача, посадові особи відповідача приступили до проведення перевірки та здійснили покупку товару без надання посадовим особам відповідача відповідного наказу та направлень на проведення позапланової перевірки. Тобто, посадові особи ДПІ перевищили свої повноваження, тому вказані факти не можуть бути підставою для застосування фінансових санкцій.
Відповідно до ст.. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності передбачених законом обставин, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадках - за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій направлень на перевірку №1032,1033,1034 від 03.08.2010р., вони були вручені директору позивача - ОСОБА_4 05.08.2010 р., тобто в день проведення перевірки, що підтверджується її підписом у відповідній графі вказаних направлень.
Встановлюючи умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, стаття 11-2 закону №509-ХІІ одночасно встановлює наслідки недотримання контролюючим органом цих умов. Згідно з частиною другою цієї статті ненадання контролюючим органом державної податкової служби платнику податків документів, перелік яких наведений в частині першій, або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першої цієї статті, є підставою для недопущення осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Отже, законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його права не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.
В разі, коли платник податків не скористався цим правом і перевірка була проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав невідповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.
Враховуючи, що посадові особи відповідача пред'явили направлення на перевірку у встановленому законом порядку, були допущені до проведення перевірки, суд приходить до висновку, що відповідач під час проведення планової виїзної перевірки позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім цього, викликана в якості свідка директор позивача ОСОБА_4. зазначила у судовому засіданні, що спочатку перевіряючі надали направлення на проведення перевірки, а потім почали перевіряти.
За цих обставин, суд не приймає до уваги посилання позивача на протиправність проведення зазначеної перевірки.
З огляду на зазначене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Торг» в частині визнання недійсним рішення №0003592343 від 12.08.2010 р. про застосування фінансових санкцій у сумі 1000 грн. та недійсним рішення №0003602343 від 12.08.2010 р. в частині застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 26044,1 грн. підлягають задоволенню; в частині визнання недійсним рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя №0003602343 від 12.08.2010 р. в частині застосування фінансових санкцій в сумі 87,50 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40коп. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок коштів Державного бюджету пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1 грн. 13 коп..
Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово - відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва», ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства, суд -
Позовні вимоги фізичної Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Торг» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними рішення №0003602343 від 12.08.2010 р. про застосування штрафних(фінансових) санкцій за порушення ст.3 п.1, п.12, п.13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 26131,6 грн.; №0003592343 від 12.08.2010 р. про застосування фінансових санкцій за порушення постанови КМУ від 29.10.2009 р. №1186 «Про внесення змін в додаток до постанови КМУ від 30.10.2008 р. №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-роздрібних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» у сумі 1000 грн. задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя №0003592343 від 12.08.2010 р., яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Торг» застосовано фінансові санкції в сумі 1000 грн.
Визнати недійсним рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя №0003602343 від 12.08.2010 р., яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Торг» застосовано фінансові санкції в сумі 26131,6 грн. в частині застосування фінансових санкцій в сумі 26044,1 грн.
У задоволенні позову в частині визнання недійсним рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя №0003602343 від 12.08.2010 р. в частині застосування фінансових санкцій в сумі 87,50 грн. відмовити.
Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Торг» витрати по сплаті судового збору у сумі 3грн. 39 коп.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Скарга подається на ім'я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Постанову підписано 13 вересня 2011 року
Суддя Наумова К.Г.