20 грудня 2011 р. Справа № 2а/0270/5331/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Заступника голови суду Печерського районного суду м. Києва Рейнарт І.М
про: визнання рішення незаконним, зобов'язання вчити дій
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Заступника голови суду Печерського районного суду м. Києва Рейнарт І.М (надалі - відповідач) про визнання рішення незаконним, зобов'язання вчити дій.
Адміністративний позов мотивований тим, що 14.06.2011р. позивачем подано до Печерського районного суду м. Києва заяву про надання клопотань та апеляційних скарг. Однак, листом від 21.06.2011р. позивача повідомлено, що у задоволенні заяви відмовлено та звернуто увагу на той факт, що Кримінально - процесуальним законодавством не передбачено надіслання копії апеляційної скарги апелянту. Не погодившись з цим позивач змушений був звернутись до суду з позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали суду (а.с. 11).
Відповідач в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, однак надав заперечення в яких просив розгляд справи проводити за його відсутності . Додатково зазначив, що кримінально - процесуальним законодавством не передбачено направлення копії документів, які подані безпосередньо заявником, крім того скаржник міг реалізувати своє право, щодо ознайомлення із матеріалами справи (а.с.13-14).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження .
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
Визначення порядку провадження у кримінальних справах передбачено кримінально - процесуальним кодексом України (надалі - КПК України), а загальні правила ведення судового діловодства в апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим, військових апеляційних судах регіонів та апеляційному суді Військово-Морських Сил України (далі - суди) і регламентує порядок роботи з документами з моменту їх надходження чи створення в суді до відправлення або передання в архів, звернення до виконання судових рішень, що визначено "Інструкцією з діловодства в апеляційному загальному суді" затверджено Наказом ДСА України № 1 від 06.01.2006р. (надалі - Інструкція).
Як вбачається із матеріалів справи, 14.06.2011р. позивачем по справі подано заяву до Печерського районного суду м. Києва з проханням направити йому копії апеляційних скарг, необхідних йому для обґрунтування скарги до Європейського суду з прав людини.
21.06.2011р. на виконання вимог заяви, листом за вих. № 1-к/11 ОСОБА_1 заступником голови Печерського районного суду Києва, направлено відповідь про відмову у задоволенні заяви, оскільки кримінально - процесуальне законодавство не передбачає направлення копії апеляційних скарг апелянту (а.с. 7).
Так дійсно, сторона обвинувачення (прокурор, а також потерпілий, цивільний позивач та їх представники) і сторона захисту (підсудний, захисник і законний представник, цивільний відповідач і його представник) користуються рівними правами на заявлення відводів і клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду, що передбачено ст. 261 КПК України.
Як достовірно встановлено судом, в своїй позовній заяві позивач зазначає, що в заяві від 14.06.2011р. він просив надіслати йому копії апеляційних скарг, які були раніше направлені ним до Печерського районного суду м. Києва.
Суд при винесенні рішення, враховує заперечення відповідача з приводу того, що жодним нормативним актом кримінально - процесуального законодавства не передбачено направлення копій апеляційних скарг апелянту.
Положення ст.351 КПК України передбачають, що про надходження апеляції суд першої інстанції оповіщає прокурора, інших зазначених у статті 348 цього Кодексу осіб, інтересів яких стосується апеляція, направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду. Протягом п'яти діб з часу поміщення оголошення зазначені особи мають право одержати в суді копію апеляції або ознайомитися з нею в суді. Одночасно з врученням копії або з ознайомленням з апеляцією їм роз'яснюється право протягом п'яти діб з цього часу подати свої заперечення на апеляцію. Засудженому, що утримується під вартою, повідомлення про надходження апеляції та її копія вручаються через начальника відповідної установи. Одночасно йому роз'яснюється право протягом п'яти діб з часу вручення цих документів подати свої заперечення на апеляцію. Заперечення на апеляцію додаються до справи або передаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Крім того, п.п 14.1 п.14 Інструкції передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомлюватися з матеріалами цивільних, кримінальних, адміністративних справ. Цивільному відповідачеві і його представникові для ознайомлення видаються матеріали, що стосуються цивільного позову. Зазначені особи мають право робити з матеріалів необхідні виписки.
Справи для ознайомлення видаються: прокуророві (після пред'явлення службового посвідчення); адвокатам, які беруть участь у розгляді справ (після пред'явлення Свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю та ордера, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, або угоди чи доручення юридичної особи, виданого адвокату, який не є членом адвокатського об'єднання); іншим учасникам кримінальних, адміністративних і цивільних справ (після пред'явлення документа, що посвідчує особу: паспорта, службового посвідчення, пенсійного посвідчення тощо, та, в необхідних випадках, доручення представника).
Особам, які мають право витребування справ за службовим становищем, але не пов'язаним з розглядом справи, останні видаються тільки на підставі відповідної письмової вимоги, на якій накладається резолюція голови суду, після пред'явлення службового посвідчення. Ознайомлення з матеріалами справи проводиться виключно в приміщенні суду та в присутності працівника апарату суду.
Факт ознайомлення зі справою фіксується вчиненням на третій сторінці обкладинки справи (у довідковому листі) запису про те, хто і коли ознайомлювався зі справою, що встановлено до п.п.14.2 п.14 Інструкції.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Печерським районним судом м.Києва не порушено право позивача, щодо ознайомлення із матеріалами справи. А отже суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, орган державної влади зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, повинні діяти в межах наданих повноважень та відповідно до чинного законодавства.
Згідно до ч. 1 ст. 161 КАС України передбачено, що під час прийняття постанови суд вирішує: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання постанови; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Також, суд відмічає, що відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення, відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя/підпис/ Чернюк Алла Юріївна
Копія вірна:
Суддя: Секретар: 20.12.2011