18 листопада 2011 р. Справа № 2а/0270/4787/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Альчука Максима Петровича,
при секретарі судового засідання: Ткачук Вікторії Олексіївні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_3 представник за довіреністю
відповідача : ОСОБА_2 - представник зо довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива і К"
до: відділу Держкомзему в Калинівському районі Вінницької області
про: реєстрацію договору оренди земельної ділянки дійсним
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива і К" до відділу Держкомзему в Калинівському районі про визнання протиправною відмови у державній реєстрації договору оренди землі від 08.02.2007 року та зобов'язання провести державну реєстрацію.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача на підставі висновку про те, що договір не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини. Окремо зазначив про те, що відсутність державної реєстрації договору не є підставою для відмови у його державній реєстрації відповідно до вимог законодавства.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на викладені в письмових запереченнях обставинах, просив відмовити в задоволенні позову. Окремо зазначив, що договір оренди після його укладання не був зареєстрований у встановлений п. 20 цього договору 5-денний строк, а тому вважається не укладеним, відтак не підлягає державній реєстрації.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі рішення 7 сесії 5 скликання Чернятинської сільської ради Калинівського району Вінницької області № 67 від 07.02.2007 року між орендодавцем - Чернятинською сільською радою Калинівського району Вінницької області та орендарем - СТОВ "Нива і К" 08.02.2007 року укладено договір оренди землі і передано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 40 га для вирощування товарної сільськогосподарської продукції.
Позивач 14.10.2011 року звернувся до відділу Держкомзему в Калинівському районі щодо проведення державної реєстрації вказаного договору оренди землі.
В свою чергу, відділом Держкомзему у Калинівському районі листом № 01-05-08/1843 від 20.10.2011 року позивачу відмовлено в державній реєстрації договору з тих підстав, що він не був зареєстрований у встановленому законом порядку та вважається не укладеним.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
Згідно із ч. 5 ст. 15 цього Закону державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 року "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" регламентовано державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. Обов'язок державної реєстрації договорів оренди землі покладено на територіальні органи Держкомзему, оскільки відповідно до п. 6 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Порядок) поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку у паперовому вигляді - територіальними органами Держкомзему.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 15 цього Закону передбачено, що істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні (ст. 15 Закону України "Про оренду землі") або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 651 цього кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з п. 38 договору від 08.02.2007 року, його дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін. Пунктом 39 договору передбачено, що розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається.
Отже, в тексті укладеного договору відсутні пункти, які б надавали правові підстави для розірвання договорів оренди в односторонньому порядку. Договір оренди землі є укладеним, оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, які визначені істотними або є необхідними для договорів даного типу, про що сторони засвідчили своїми підписами та печатками під текстом договору.
Згідно п. 16-1 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі державна реєстрація здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Книги записів.
Згідно із п. 16-3 цього Порядку територіальний орган Держземагентства відмовляє у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди земельної ділянки (її частини), якщо:
1) документи подані не в повному обсязі;
2) подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Порядком.
У разі відмови у державній реєстрації за результатами перевірки поданих документів територіальний орган Держземагентства протягом трьох робочих днів готує висновок про відмову в такій реєстрації та повертає подані документи сторонам або уповноваженим ними особам для доопрацювання за актом приймання-передачі.
Вказана норма законодавства, що регулює порядок державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, передбачає вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації. Всупереч викладеного, відповідачем за результатами перевірки наданих документів, позивачу відмовлено у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки з підстави відсутності реєстрації договору, який вважається не укладеним, однак підстави для такої відмови не передбачені Порядком.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Аналіз викладеного законодавства та встановлених у справі фактичних обставин дає можливість зробити висновок, що відповідь відповідача щодо неможливості здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 08.02.2007 року є такою, що порушує права та інтереси позивача на користування переданою йому земельною ділянкою, а тому є протиправною.
При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на недотримання сторонами договору оренди землі п. 20 цього договору, яким передбачено передачу земельної ділянки у 5-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі. Матеріалами справи підтверджено передачу земельної ділянки в оренду позивачу на підставі акту приймання-передачі від 08.02.2007 року, який згідно законодавства є невід'ємною частиною до договору. Крім того, земельна ділянка позивачем використовувалась за призначенням, з моменту її передачі позивачем постійно сплачувалась орендна плата та згідно довідки виконкому Чернятинської сільської ради від 23.09.2011 року заборгованість відсутня. Відтак посилання відповідача на те, що договір вважається не укладеним, є необґрунтованим. Крім того, дана обставина також не є підставою для відмови в державній реєстрації договору.
Згідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Доказів які б спростовували доводи позивача відповідачем не надано, правомірність своїх дій не доведено, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову відділу Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області щодо державної реєстрації договору оренди землі від 08.02.2007 року, укладеного між Чернятинською сільською радою Калинівського району Вінницької області та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нива і К", викладену в листі № 01-05-08/1843 від 20.10.2011 року.
Зобов'язати відділ Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області провести державну реєстрацію договору оренди землі від 08.02.2007 року, укладеного між Чернятинською сільською радою Калинівського району Вінницької області та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нива і К".
Стягнути з Державного бюджету України на користь СТОВ "Нива і К" 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович
18.11.2011