79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
15.12.11 Справа № 5008/847/2011
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Давид Л.Л.
суддів Гриців В.М.
Кордюк Г.Т.
при секретарі судового засідання Кіт М.
розглянувши матеріали апеляційної Товариства з обмеженою відповідальністю “Петросоюз ТМ”, б/н від 31.10.2011 р.
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.10.2011 р.
у справі №5008/847/2011 (суддя -Йосипчук О.С.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрут Майстер Фудс”, м. Берегово, Закарпатська область
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю СП “Спільне підприємство “Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія “Берег-Фудс”, м. Берегово, Закарпатська область
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Петросоюз ТМ”м. Санк-Петербург, Російська Федерація
до відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю “Вертикал”, м. Москва, Російська Федерація
до відповідача 4 Державна служба інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, м. Київ
про дострокове припинення дії свідоцтв про міжнародну реєстрацію та зобов'язання відповідача 4 вчинити дії
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1- представник (довіреність від 09.03.2011 р.), ОСОБА_2 -представник (довіреність від 15.01.2011 р.);
від відповідача 1: не з'явились;
від відповідача 2: ОСОБА_3- представник (довіреність від 24.03.2011 р.);
від відповідача 3: не з'явились;
від відповідача 4: не з'явились;
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.10.2011 р. у справі № 5008/847/2011 позов задоволено частково. Достроково припинено на території України дію міжнародної реєстрації товарного знаку «Моя семья»згідно зі Свідоцтвами №№756174, 756174А від 30.11.2000р. та №54745 від 17.10.2005р. В частині позовних вимог про дострокове припинення дії Свідоцтва №756174Б від 30.11.2000р. провадження у справі припинено. Державну службу інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України (м. Київ, вул. Урицького, 45) зобов'язано здійснити державну реєстрацію дострокового припинення на території України дії Свідоцтв про міжнародну реєстрацію №756174А від 30.11.2000р. та №54745 від 17.10.2005р., що належать відповідачу 2 та №756174 від 30.11.2000р., що належить відповідачу 3. З Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-американське підприємство «Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія «Берег Фудс»(м. Берегово, вул. Б.Хмельницького, 85, код 33698164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Фудс»(м. Берегово, вул. Б.Хмельницького, 163, код 35771408) стягнуто 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про дострокове припинення на території України дії міжнародної реєстрації товарного знаку «Моя семья»згідно зі Свідоцтвами №№756174, 756174А від 30.11.2000р. та №54745 від 17.10.2005р. мотивоване тим, зокрема, що відповідачем 2 та відповідачем 3 не подано належних та допустимих доказів, які б свідчили про використання ними товарного знаку «Моя семья»на території України протягом 2000-2011 років як і не подано доказів поважності причин такого невикористання. В частині дострокового припинення дії Свідоцтва №756174Б від 30.11.2000р. провадження у справі припинено у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки судом встановлено, що на момент вирішення спору по суті спірний охоронюваний документ відсутній, а Державною службою інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України відомостей про наявність у базі даних Свідоцтва №756174Б від 30.11.2000р. -не подано.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Петросоюз ТМ» звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та додатковими поясненнями до неї, в яких просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.10.2011 р. у справі № 5008/847/2011 скасувати та прийняти нове судове рішення, мотивуючи свої доводи тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема, судом не досліджувалось питання наявності порушених прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, які б могли слугувати підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2011р. розгляд справи було відкладено на 15.12.2011р. з підстав, викладених у ній.
В дане судове засідання з'явились представники скаржника та позивача.
Представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї.
Представник позивача заперечив проти доводів скаржника.
Відповідачі 1,3,4 вимог ухвали суду в частині подання відзиву на апеляційну скаргу не виконали, участі представників в судовому засіданні не забезпечили.
В силу вимог ст. 96 ГПК України сторона має право, а не обов'язок подати відзив на апеляційну скаргу, а відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду (ч. 2 ст. 96 ГПК України), тому судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідачів 1,3,4, які належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є виробником продуктів харчування широкого асортименту (виробництво фруктових та овочевих соків, дистильованих алкогольних напоїв, виробництво вин, продуктів харчування, пива, кави та чаю). Дана категорія товарів відноситься до 29, 30 та 32 групи товарів в редакції МКТП.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Фрут Майстер Фудз» є власником торгового знаку «Моя семья»у 32-му класі (а.с.17).
В той час, виробництво товарів групи 29, 30 МКТП з правом позначення товару знаком «Моя семья»на території України охороняється спірними Свідоцтвами, якими володіють відповідачі 1,2,3.
Зважаючи на власний інтерес до виробництва товарів групи 29, 30 МКТП під торгівельною маркою «Моя семья», позивач звернувся до суду з позовом у даній справі, мотивуючи свої доводи тим, зокрема, що його право на звернення з позовом виникло на підставі ч. 4 ст.18 Закону України "Про охорону прав на знак для товарів і послуг" відповідно до якої, якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.
Оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення у даній справі -залишити без змін, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.418 ЦК України, право інтелектуальної власності -це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним, Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Згідно п.3 ч.1 ст.420 ЦК України торговельні марки (знаки для товарів і послуг) віднесені до об'єктів права інтелектуальної власності.
Статтею 492 ЦК України встановлено, що торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Відповідно до ч. 2 ст. 493 ЦК України право інтелектуальної власності на торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.
Частиною 1 ст. 494 ЦК України встановлено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом.
Відповідно до ст.495 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 497 ЦК України передбачено, що чинність майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках передбачених законом.
Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»(надалі Закон) регулює відносини, що виникають у зв'язку з набуттям та здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг.
У відповідності до п.4 ст.16 цього Закону під використанням знака визнається нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано, застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі інтернет.
При цьому, знак вважається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмінності знака.
Отже, реєструючи товарний знак, суб'єкт підприємництва декларує свій намір здійснювати господарську діяльність із застосуванням зареєстрованого об'єкта інтелектуальної власності, мета якого вирізнити окремий суб'єкт господарювання серед інших подібних суб'єктів. Відсутність такого наміру, або невикористання товарного знаку носить негативний характер та має певні юридичні наслідки.
Відповідно до ч.4 ст. 18 Закону та ст. 5 Паризької Конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883р., якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.
У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є:
- обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;
- можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва;
Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.
Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, відповідно до Свідоцтва про міжнародну реєстрацію торгового знаку №756174, ТОВ «Вертикал»(відповідач 3 у справі) є власником торгового знаку «Моя семья»з правом позначення товарів класів 03, 05, 16, 28, 29, 30, 41, 42 МКТП. На території України дане Свідоцтво зареєстроване 30.11.2000р. (а.с.25-26).
Оскільки відповідачем 3 не подано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження фактичного використання спірного знака та не подано документально підтверджених обґрунтувань причин його бездіяльності, то судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо дострокового припинення на території України дії міжнародної реєстрації товарного знаку «Моя семья»згідно зі Свідоцтвом №756174 від 30.11.2000р.
Відповідно до Свідоцтв про міжнародну реєстрацію торгового знаку №756174 та №54745 ТОВ «Петросоюз ТМ»(відповідач 2 у справі) є власником торгового знаку «Моя семья»з правом позначення товарів класів 29, 30 МКТП (а.с. 21).
На території України вказані Свідоцтва зареєстровані, відповідно, 30.11.2000р. та 17.10.2005р.
В апеляційній скарзі скаржник покликається на ту обставину, що ним здійснювалось використання товарного знаку «Моя семья»на території України до дати звернення позивача з позовом, а тому висновки місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, є безпідставними.
Однак, як правомірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується судова колегія, зі змісту Ліцензійного договору про надання права на використання товарного знаку від 01.02.2011р., на який скаржник покликається як на підставу своїх вимог, вбачається, що у використанні торгового знаку «Моя семья»на території України юридично зацікавленим є не ТОВ «Петербургская продовольственная корпорація», а безпосередньо відповідач 2 -ТОВ «Петросоюз ТМ», як ліцензіат (п.1 Ліцензійного договору від 01.02.2011р.) (а.с.42-50)).
Окрім того, зі змісту п.3.2. Ліцензійного договору від 01.02.2011р. вбачається, що ТОВ «Петросоюз ТМ»(відповідач 2) зобов'язується використовувати товарний знак ліцензіара (ТОВ «Петербургская продовольственная корпорація») у тому вигляді у якому його було зареєстровано. Таким чином, пунктом 3.1. Ліцензійного договору від 01.02.2011р. право використовувати товарний знак «Моя семья» на території України надано безпосередньо ТОВ «Петросоюз ТМ», в той час, як імпортером продукції в Україну є інше підприємство.
Щодо тверджень скаржника про те, що імпортування на територію України товарів позначених знаком «Моя семья»всетаки мало місце, судова колегія зазначає наступне.
Транспортна накладна від 17.05.2011р. (а.с.74), на яку скаржник покликається в підтвердження своїх доводів як на імпортування на територію України товарів позначених знаком «Моя семья», вказує на передачу продуктів харчування від ПП «ІнтаймКо», м. Бровари до ТОВ «Фудмаркет»без позначення торгової марки. Відтак, вказана накладна не може слугувати належним доказом в підтвердження використання товарного знаку «Моя семья»на території України.
Наявні ж в матеріалах справи фотографії упаковок майонезу та кетчупу (а.с.75-83) не є належними та допустимими доказами, які б підтверджували факт використання відповідачем 2 товарного знаку «Моя семья», оскільки такі не свідчать про реалізацію вказаного товару на території України.
Водночас, відповідно до наявного в матеріалах справи листа Торгово-промислової палати України від 02.03.2011р. за №443/11.1-5 (а.с.24), сертифікати походження на продукцію під торговою маркою «Моя сім'я»протягом 2008-2010р.р. не оформлялися іншими регіональними ТПП крім Закарпатської ТПП. Відповідно ж до відомостей Закарпатської ТПП, викладених в листі від 06.04.2011р. за №15.03-2-207, у період з 01.02.2008р. по 01.02.2011р. сертифікати походження на продукти харчування під товарною маркою «Моя сім'я»Закарпатською ТПП не видавалися (а.с.23).
Відтак, зважаючи на викладене в сукупності, відповідачем 2 не подано належних та допустимих доказів використання товарного знаку «Моя семья»на території України протягом 2000-2011 років. Доказів поважності причин такого тривалого невикористання знаку відповідачем 2 також не подано.
Тому, зважаючи на вищенаведене та на прямий економічний інтерес позивача, який володіє правом позначення товарів власного виробництва товарною маркою «Моя семья»в іншій товарній позиції продуктів харчування, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про підставність і обґрунтованість вимог в частині дострокового припинення Свідоцтв про міжнародну реєстрацію торгового знаку «Моя семья»№756174, та №54745, власником яких є відповідач 2.
Погоджується судова колегія й з висновками суду першої інстанції про припинення провадження у справі частині позовних вимог про дострокове припинення дії Свідоцтва №756174Б від 30.11.2000р., оскільки як вбачається з матеріалів справи, з метою встановлення факту володіння відповідачем-1 правами, які охороняються Свідоцтвом про міжнародну реєстрацію №756174 від 30.11.2000р., місцевий господарський суд ухвалою від 20.09.2011р. витребовував у відповідача-1 відповідні пояснення про факт використання товарного знаку «Моя семья»та копію Свідоцтва №756174. Надаючи письмову відповідь відповідач-1 зіслався як на факт використання у власній діяльності торгового знаку «Моя семья»так і на відсутність у нього витребовуваного Свідоцтва (а.с.99).
Відтак, з врахуванням викладеного в сукупності, суд першої інстанції встановив відсутність будь-яких фактичних даних, що свідчили б про використання відповідачами торгової марки «Моя семья» для просування і продажу товарів на території України.
В зв'язку з тим, що наведені вище обставини стали відомі під час розгляду справи місцевим господарським судом, судова колегія вважає безпідставними покликання скаржника про розгляд справи з порушенням правил підсудності, оскільки згідно вимог абз. 1 ч. 3 ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду( ч. 3 ст. 17 ГПК України).
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про охорону прав на знак для товарів і послуг" власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.
За змістом п. 4 ст.16 вказаного Закону використанням знаку визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що виходячи з правової сукупності знака для товарів і послуг, обов'язковою умовою використання знака є його використання саме стосовно товарів і послуг, щодо яких цей знак зареєстровано.
Як вбачається із з'ясованих господарським судом першої інстанції фактичних даних, у порушення вимог ст. 33 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідачі не подали належних доказів на підтвердження факту виробництва товарів із застосуванням торгового знаку «Моя семья».
Таким чином, висновки місцевого господарського суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації товарного знаку «Моя семья»згідно зі Свідоцтвами №№756174, 756174А, 54745, є правомірними, а тому судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.10.2011 р. у справі № 5008/847/2011.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Закарпатської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для зміни чи скасування такого.
Витрати по сплаті державного мита покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.10.2011 р. у справі № 5008/847/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені ст. ст. 109, 110 Господарського процесуального кодексу України .
5. Матеріали справи № 5008/847/2011 повернути місцевому господарському суду.
Головуючий-суддя Давид Л.Л.
Суддя Гриців В.М.
Суддя Кордюк Г.Т.
Повний текст постанови підписано 16.12.2011р.