01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.01.2012 № 6/590
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
Ільєнок Т.В.
розглянувши апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві
на рішення Господарського суду м. Києва від 20.01.2011
у справі № 6/590 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві
до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
про стягнення 467,46 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - дов. № 32-01 від 01.12.2011р.
від відповідача : ОСОБА_2 - дов. № 4397 від 02.11.2009р.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення 467,46 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2011р. у справі № 6/590 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із згаданим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 20.01.2011р. у справі № 6/590 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким зобов»язати відповідача списати з особового рахунку ОСОБА_3 № НОМЕР_1 на користь позивача грошові кошти у розмірі 467,46 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2011р. апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві було прийнято до провадження і розгляд справи № 6/590 призначено на 17.01.2012р.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/3/5 від 16.01.2012р. було внесено зміни до складу суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012р. апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві було прийнято до провадження і розгляд справи № 6/590 призначено на 17.01.2012р.
В судовому засіданні 17.01.2012р. представником позивача були поданні письмові пояснення по справі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення 467,46 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем після смерті особи, яка має право на страхові виплати, було безпідставно перераховано на її рахунок, відкритий відповідачем, грошові кошти, а тому вони мають бути списані відповідачем з рахунку застрахованої особи на користь позивача на підставі статті 1071 Цивільного кодексу України.
Місцевим судом відмовлено у задоволенні позовних вимог Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення 467,46 грн.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.
07.04.2008 р. постановою № 2609/50/50/3 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України призначив ОСОБА_3 (далі - застрахований) щомісячну страхову виплату з в розмірі 224,58 грн..
Виплата зазначеної щомісячної грошової суми здійснювалась шляхом перерахування на особовий рахунок застрахованого, який був відкритий ним в акціонерному поштово-пенсійному банку “Аваль”(правонаступник публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”) на підставі договору про вкладний рахунок до запитання, укладеного з відповідачем.
ІНФОРМАЦІЯ_1 застрахований помер. Про смерть застрахованого позивачу стало відомо в 01.12.2008 р.
01.12.2008 р. постановою № 2609/50/50/12 виплата належних застрахованому грошових сум страхового відшкодування була припинена з 08.09.2008р. у зв'язку з його смертю.
Внаслідок того, що позивач був невчасно повідомлений про смерть застрахованого, позивач зайво перерахував на особовий рахунок застрахованого, вже після його смерті, страхові виплати на суму 467,46 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статтю 1071 Цивільного кодексу України, відповідно до якої грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Як зазначено вище, між ОСОБА_3 (клієнтом) та акціонерним поштово-пенсійним банком “Аваль”(банком) було укладено договір про вкладний рахунок до запитання (далі -Договір).
Відповідно до умов Договору банк зобов'язується: прийняти від клієнта кошти, забезпечити зберігання і повернення суми коштів, які знаходяться на рахунку; зберігати таємницю операцій по рахунку клієнта.
Згідно з ч. 1-3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Отже, умовами Договору та чинним законодавством передбачений обов'язок банка вчиняти дії, в тому числі списувати кошти, на вимогу клієнта (уповноваженої особи).
Кошти на рахунку є власністю клієнта і саме він, та після його смерті спадкоємці, мають право на розпорядження ними, банк не має право на розпорядження коштами, що надходять на рахунки його клієнтів.
Судом встановлено, що між управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві та відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” немає договірних відносин.
Чинним законодавством банківським установам не надано повноважень на розпорядження рахунками клієнтів в разі їх смерті.
Рішення суду, як підстава списання коштів, що встановлена ст. 1071 ЦК України, є наслідком розгляду вимоги щодо захисту прав стягувача, яка повинна бути адресована особі, на яку покладено обов'язок списати кошти. В даному випадку це є спадкоємці застрахованого, за наявністю таких, або відповідна територіальна громада (ст. 1277 ЦК України).
Колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача списати грошові кошти з рахунку, оскільки публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” не має прав на кошти, що знаходяться на рахунку, відкритому застрахованим, і чинним законодавством не покладається на відповідача обов'язок повернення коштів та встановлення порядку його здійснення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом (позивачем) не наведено суду будь-яких доводів та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.
Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду м. Києва від 20.01.2011р. у справі № 6/590.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 20.01.2011р. у справі № 6/590 - без змін.
2. Матеріали справи № 6/590 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Борисенко І.В.
Ільєнок Т.В.