01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.01.2012 № 35/470-9/60
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Гаврилюка О.М.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 16.01.2012 року
розглянувши апеляційну скаргу автокооперативу по експлуатації тимчасової відкритої автостоянки «Затока» на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року
по справі № 35/470-9/60 (суддя Бондаренко Г.П.)
за позовом Першого заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до автокооперативу по експлуатації тимчасової відкритої автостоянки «Затока»
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Оболонська районна у м. Києві рада
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,-
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року по справі № 35/470-9/60 було виправлено описку, допущену в наказі по справі №35/470-9/60 від 15.03.2001 року про примусове виконання рішення по справі №35/470-9/60 від 08.06.2011 року. Видано наказ наступного змісту: «Зобов'язати автокооператив по експлуатації тимчасової відкритої автостоянки «Затока» (04209, м. Київ, вул. Озерна, 5; код ЄДРПОУ 33100617) повернути Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 22883141) самовільно зайняту земельну ділянку площею 14 642,95 кв.м., кадастровий номер 78:035:004, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 5.». Наказ №35/470-9/60 від 15.03.2011 року вважати таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, автокооператив по експлуатації тимчасової відкритої автостоянки «Затока» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року по справі № 35/470-9/60 та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні заяви прокурору Оболонського району м. Києва про виправлення описки у наказі по справі №35/470-9/60 від 15.03.2001 року відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник стверджує, що оскаржувану ухвалу місцевим господарським судом прийнято з порушенням норм процесуального права, оскільки реквізити стягувача і боржника у судовому наказі були указані правильно і порушень при його складанні не було виявлено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 року у справі № 35/470-9/60 апеляційну скаргу автокооперативу по експлуатації тимчасової відкритої автостоянки «Затока» на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року у справі № 35/470-9/60 було прийнято до провадження та призначено до розгляду за участю уповноважених представників сторін.
У судовому засіданні прокурор надав свої пояснення та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року залишити без змін.
В дане судове засідання апеляційної інстанції сторони та треті особи повноважних представників не направили, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 ГПК України, не скористалися. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка учасників судового процесу без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу без участі в судовому засіданні представників сторін та третіх осіб.
Відповідно до статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про внесення виправлень у рішення, ухвалу.
Згідно з нормами статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи та перевіривши матеріали апеляційної скарги, заслухавши пояснення і доводи прокурора, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 26.08.2010 року задоволено позовні вимоги першого заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до автокооперативу «Затока», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Оболонської районної у м. Києві ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 14642,95 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 5 Київській міській раді шляхом знесення гаражів за власний рахунок.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року, рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2010 року скасовано. У позові відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року касаційну скаргу Київської міської ради задоволено частково, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року у справі №35/470-9/60, рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2010 року у справі №35/470-9/60 скасовано в частині задоволення позову про знесення гаражів за власний рахунок автокооперативу по експлуатації тимчасової відкритої автостоянки «Затока».
15.03.2011 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2010 року та постанови Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року видано наказ №35/470-9/60 від 15.03.2011 року.
Прокуратурою Оболонського району м. Києва 12.08.2011 року до господарського суду міста Києва подано заяву про виправлення помилки в наказі №35/470-9/60 від 15.03.2011 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року у справі № 35/470-9/60 на підставі статті 117 Господарського процесуального кодексу України було виправлено описку, допущену в наказі по справі №35/470-9/60 від 15.03.2001 року про примусове виконання рішення по справі №35/470-9/60 від 08.06.2011 року. Видано наказ наступного змісту: «Зобов'язати автокооператив по експлуатації тимчасової відкритої автостоянки «Затока» (04209, м. Київ, вул. Озерна, 5; код ЄДРПОУ 33100617) повернути Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 22883141) самовільно зайняту земельну ділянку площею 14 642,95 кв.м., кадастровий номер 78:035:004, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 5.». Наказ №35/470-9/60 від 15.03.2011 року вважати таким, що не підлягає виконанню.
При прийнятті оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви прокурора, оскільки судом встановлено, що при видачі наказу судом було допущено помилку та не зазначено місцезнаходження (адреси) боржника та стягувача, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи державної податкової служби.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України наказ має відповідати вимогам виконавчого документа, встановленого Законом України «Про виконавче провадження». Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Частиною 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Судовоюа колегією досліджено та встановлено той факт, що при видачі наказу №35/470-9/60 від 15.03.2011 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2010 року та постанови Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року, судом першої інстанції було допущено технічну помилку, а саме не зазначено місцезнаходження (адреси) боржника та стягувача, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника, а тому згідно ст. 117 Господарського процесуального кодексу України існують правові підстави для виправлення помилки, допущеної при оформленні наказу.
Згідно з вимогами статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Відповідно до роз'яснення ВГСУ від 28.03.2002 року № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» визначено, що за змістом статей 116 і 117 ГПК видавати накази мають право виключно місцеві господарські суди після вирішення ними спорів у першій інстанції. У разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду за результатами його перегляду в апеляційному або у касаційному порядку, апеляційна чи касаційна інстанція у резолютивній частині своєї постанови має зобов'язати господарський суд першої інстанції видати відповідний наказ, зокрема про поворот виконання рішення, постанови згідно з вимогами статті 122 ГПК. У зв'язку з чим виникла необхідність у місцевого господарського суду видати наказ відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на зазначене судова колегія вважає, що господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку про виправлення помилки, допущеної у наказі від 15.03.2011 року про примусове виконання рішення від 26.08.2011 року у справі №35/470-9/60 шляхом зазначення в наказі обов'язкових реквізитів стягувача та боржника.
Таким чином, наказ від 15.03.2011 року, який видано з помилками на підставі ч. 2 ст. 117 ГПК України підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Разом з цим, на противагу тверджень скаржника щодо невірної дати судового наказу, колегія суддів зазначає, що дата наказу суду - «13.10.2011 року» відповідає даті ухвали суду про виправлення помилки від 13.10.2011 року, а отже дана обставина не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали і судового наказу.
Отже, з огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є такою що відповідає нормам закону.
Таким чином, апеляційну скаргу автокооперативу по експлуатації тимчасової відкритої автостоянки «Затока» слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року - залишити без змін.
Керуючись статтями 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу автокооперативу по експлуатації тимчасової відкритої автостоянки «Затока» на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року у справі №35/470-9/60 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року у справі № 35/470-9/60 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 35/470-9/60 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Майданевич А.Г.
Судді Мальченко А.О.
Гаврилюк О.М.
17.01.12 (відправлено)