донецький апеляційний господарський суд
10.01.2012
Постанова
Іменем України
10.01.2012 р. справа №13/62б/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівБогатиря К.В.
Калантай М.В., Склярук О.І.
При секретарі: Здоренко О.Ю.
за участю представників сторін:
від боржника (скаржника):не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Луганськ
на ухвалу господарського суду Луганської області
від17.11.2011р.
по справі№ 13/62б/2011 /суддя Яресько Б.В./
за заявою боржникафізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Луганськ
провизнання банкрутом
Ухвалою від 05.10.2011р. за заявою боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Луганськ господарським судом Луганської області порушена справа про банкрутство на підставі ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон), та призначено розгляд справи на 03.11.2011р.
Ухвалою від 03.11.2011р. суд відклав розгляд справи на 17.11.2011р. та зобов'язав боржника надати необхідні документи, перелічені у п. 3 резолютивної частини цієї ж ухвали.
Ухвалою від 17.11.2011р. господарський суд припинив провадження у справі про банкрутство на підставі ст.ст. 12, 40, 47 Закону та ст.ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, мотивуючи недотриманням боржником вимог чинного законодавства.
ФОП ОСОБА_4 звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Луганської області від 17.11.2011р. у справі № 13/62б/2011.
Апеляційна скарга ухвалою від 23.12.2011р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.
Оскаржуючи ухвалу господарського суду Луганської області від 17.11.2011р. у справі №13/62б/2011, апелянт просить її скасувати та справу передати для подальшого розгляду судом першої інстанції по суті.
В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права з наступних підстав. При порушенні справи ФОП ОСОБА_4 виконала вимоги Закону щодо подання суду доказів неплатоспроможності, надавши постанову про відкриття виконавчого провадження. Також скаржник посилається на те, що в ухвалі від 05.10.2011р. суд першої інстанції не витребував докази публікації оголошення у відповідності до вимог ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, але якщо знала би, що такий доказ потрібний суду, надала б його суду. Апелянт стверджує про не направлення господарським судом копій відповідних ухвал у справі № 13/62б/2011, окрім ухвали від 05.10.2011р.
Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарга, тому вважає залишити оскаржувану ухвалу без змін.
Провадження по справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 порушено на підставі ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” боржник -це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Згідно абз.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможністю в розумінні зазначеного Закону визнається неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Банкрутство згідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" -це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. А ліквідація -це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Отже, порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця за його заявою нерозривно пов'язано з доказуванням таким підприємцем обставин неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані ним вимоги кредиторів, що має наслідком визнання його банкрутом та введення ліквідаційної процедури, внаслідок чого підприємницька діяльність такого боржника припиняється.
Крім того, відповідно до ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Статтею 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, зокрема, що інформація про прийняття фізичною особою рішення щодо припинення підприємницької діяльності підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Згідно з частиною 9 статті 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа, не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, подає державному реєстратору довідки Державної податкової інспекції, Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості та інші документи.
Відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи (редакція, що діяла на момент звернення з заявою).
Відповідно до ч.1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (редакція, що діяла на момент звернення з заявою).
Відповідно до ч.5 ст.60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Отже, однією з передумов порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є здійснення громадянином-підприємцем попередньої публікації оголошення в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації в порядку, визначеному статтями 22, 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", встановлення за наслідком такого оголошення протягом 2-х місяців грошових вимог кредиторів, проведення інвентаризації майна та його оцінки, складення проміжного ліквідаційного балансу боржника, який би підтверджував висновки про неплатоспроможність підприємця-фізичної особи, затвердження такого ліквідаційного балансу самим підприємцем, або створеною ним ліквідаційною комісією, перевірка достовірності даних вказаного ліквідаційного балансу уповноваженим органом або особою.
Порушення справи про банкрутство без дотримання зазначеної процедури свідчить про безпідставне порушення справи про банкрутство самого себе за заявою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 26.04.2011р. по справі №19/116/09, від 01.02.2011р. по справі №45/172б.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Луганської області щодо помилкового прийняття заяви ФОП ОСОБА_4 про порушення справи про банкрутство, оскільки нею не були дотримані вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", що є передумовою порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи -підприємця.
Посилання апелянта щодо виконання вимог Закону стосовно подання суду доказів неплатоспроможності, надавши постанову про відкриття виконавчого провадження, апеляційний суд не приймає до уваги та вважає такий довід необґрунтованим, оскільки ця постанова ВДВС встановлює факт невиконання грошового зобов'язання стосовно одного кредитора -ПП «Виробничо-комерційна фірма «Галат»м. Донецьк. Але в своїй заяві про порушення справи про банкрутство боржник вказує ще одного кредитора -ТОВ «ПКФ «Донбастеплоенергосервіс»та при цьому не надає суду доказів невиконання грошового зобов'язання саме перед цим кредитором.
Також колегія суддів не приймає до уваги довід скаржника про те, що в ухвалі від 05.10.2011р. суд першої інстанції не витребував докази публікації оголошення у відповідності до вимог ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, оскільки цей доказ, у передбачених законом випадках, подається до господарського суду на стадії звернення з заявою про порушення справи про банкрутство і є прямим обов'язком боржника щодо його надання.
Твердження ФОП ОСОБА_4 про ненаправлення їй судом першої інстанції копій ухвал не відповідає дійсності. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. Як вбачається з матеріалів справи, боржник в заяві про порушення справи про банкрутство від 03.10.2011р. зазначив таку адресу: АДРЕСА_1, будь-яка інша адреса в матеріалах справи відсутня. Крім того, посилання апелянта на отримання ним ухвали суду від 05.10.2011р. є хибним, оскільки в матеріалах справи є копія цієї ухвали та поштовий конверт, адресований ФОП ОСОБА_4., який повернувся до господарського суду Луганської області з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання»(а.с. 25-28).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими, які не спростовують висновків господарського суду Луганської області, викладених в ухвалі від 17.11.2011р. про припинення провадження у справі про банкрутство. Тому апеляційна скарга ФОП ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, а ухвала суду від 17.11.2011р. у справі № 13/62б/2011 підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Луганськ на ухвалу господарського суду Луганської області від 17.11.2011р. у справі №13/62б/2011 -залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 17.11.2011р. у справі №13/62б/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: М.В. Калантай
О.І. Склярук
Надруковано: 4 прим.:
1.боржнику,
1.апеляційному суду,
1. у справу,
1.ГСЛО