11.01.2012 року Справа № 2/5005/9911/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Верхогляд Т.А. - доповідача,
суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.
при секретарі: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
від відповідача: ОСОБА_1., довіреність №б/н від 03.01.12, представник;
представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання бува повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Санторин” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2011 року у справі № 2/5005/9911/2011
за позовом публічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до товариства з обмеженою відповідальністю “Санторин”, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 332 877 грн. 10 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2011 року у справі № 2/5005/9911/2011 (суддя Боділовська М.М.) позов задоволено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Санторин” на користь публічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” 332 877 грн. 10 коп. штрафних санкцій за прострочення поставки товару; 3 328 грн. 77 коп. державного мита; 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що відповідачем не виконано умови договору № 3781-08 від 14.07.2009 року щодо строку поставки товару, що передбачає право позивача на стягнення штрафних санкцій.
Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення залишено господарським судом без задоволення.
Не погодившись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі скасувати частково, прийняти нове, яким розстрочити виконання рішення суду на шість місяців, до квітня 2012 року згідно графіка погашення штрафних санкцій у сумі 332 877 грн. 10 коп., шляхом сплати 55 479 грн. 51 коп. щомісячно.
Посилається на те, що одночасне стягнення такої значної суми призведе до припинення діяльності підприємства.
Позивач відзив на апеляційну скаргу суду не надав. У заявленому клопотанні просив розглядати справу за відсутності його представника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, 14 липня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 3781-08, згідно з п. 1.1. якого, відповідач прийняв зобов'язання передати у власність позивача передбачений специфікацією до договору товар, а позивач - зобов'язався прийняти вказаний товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених договором.
За умовами п. 3.1. договору, постачання продукції здійснюється в строк і на умовах поставки зазначених у специфікаціях. Згідно п. 3.2. договору, дата поставки обладнання зазначається в накладній.
31.05.2010 року сторони підписали додаток № 3 до договору, згідно якого відповідач зобов'язався здійснити поставку верстату СБШ 250МНА-32 бурового в кількості 1 шт., за ціною 5 641 984, 80 гри. Згідно умов договору строк поставки визначено наступним чином: 180 календарних днів з моменту перерахування 30 % передплати, але не пізніше 10 календарних днів з моменту здійснення 80 % передплати.
Пунктом 8 додатку № 3 від 31.05.2010 року передбачені наступні умови оплати за обладнання -30 % передплата, 20 % передплата впродовж 45 календарних днів від дати першої передплати, 30 % за фактом готовності до відвантаження, 20 % впродовж 14 календарних днів від дати поставки.
Позивач умови договору щодо строків оплати товару здійснив належним чином, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями від 21.06.2010 року № 1000049578; від 26.07.2010 року № 1000062819, від 28.12.2010 року № 1000117798 та від 14.02.2011 року № 1000133011.
Згідно з умовами договору товар повинен був бути поставлений на адресу позивача до 07.01.2011 року. Фактична поставка відбулася 25.01.2011 року, що підтверджується накладною № 15. Прострочення виконання зобов'язання з боку відповідача складає 18 днів.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, господарський суд правильно зазначив, що відповідно до положень ст. 611 ЦК України відповідач має понести відповідальність у вигляді сплати неустойки.
Умовами п. 9.1. договору сторін передбачено, що за недопоставку або прострочення поставки товару покупцю, постачальник сплачує на користь покупця штраф в розмірі 5 % від вартості не переданого в строк товару, в тому числі по окремим найменуванням асортименту (номенклатури). В разі прострочення поставки товару більше ніж на 15 днів, постачальник додатково сплачує на користь покупця пеню в розмірі 0, 05 % вартості не переданого в строк товару за кожен день прострочення.
Відповідач визнав порушення ним умов договору поставки № 3781-08 від 14.07.2009 року та розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій.
В обгрунтування клопотання про розстрочення виконання рішення на 6 місяців відповідач зазначав на значний розмір заявленої суми на надав докази, що підтверджують фінансовий стан підприємства та підтверджують, що заявлена сума до стягнення складає майже третю частину доходу підприємства за 1 півріччя 2011 року.
Аналогічні докази, але за 9 місяців 2011 року, скаржник надав суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів вважає, що відмовляючи відповідачу в задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення, господарський суд не надав належну оцінку фінансовому стану сторін, не врахував ступінь вини відповідача у виникненні спору (оскільки прострочка виконання ним договору поставки № 3781-08 від 14.07.2009 року становить незначний період -18 календарних днів), не врахував наявність інфляційних процесів в економіці держави.
Відповідно до ч.6 ст.83 ГПК України, враховуючи викладені вище підстави, колегія суддів дійшла висновку про можливість розстрочити відповідачу виконання оскаржуваного рішення на строк 6 місяців, зобов'язавши відповідача сплачувати присуджену до стягнення суму рівними частинами, по
55 479 грн.51 коп. щомісячно.
Керуючись ч.6 ст.83, ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2011 року у справі № 2/5005/9911/2011 змінити, доповнивши резолютивну частину рішення абзацом третім наступного змісту:
“Розстрочити виконання рішення на шість місяців, шляхом погашення товариством з обмеженою відповідальністю “Санторин” присудженої до стягнення суми штрафних санкцій рівними частками, по 55 479 грн. 51 коп. щомісячно.”
Абзаци третій, четвертий та п'ятий резолютивної частини рішення вважати відповідно абзацами четвертим, п'ятим та шостим.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.М. Білецька
Суддя: І.В. Тищик
Підписано в повному обсязі 16.01.2012 року.