12.01.2012 року Справа № 20/5005/13708/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Ревковій Г.О.
за участю старшого прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області: Киричок О.В. (посвідчення № 112 від 12.07.10 р.)
за участю представників сторін:
від позивача: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача: Золотаревський С.Ю. керівник ( довідка АБ № 015964 від 09.12.10 р.); ОСОБА_1 (дов. № 15-12/11-01ю від 15.12.11 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного малого підприємства “Сан” м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 р. у справі № 20/5005/13708/2011
за позовом Прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради м. Дніпродзержинськ
до Приватного малого підприємства “Сан” м. Дніпродзержинськ
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 24.11.2011 р. у справі № 20/5005/13708/2011, яке підписано 28.11.2011 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Пархоменко Н.В.), задоволено позов Прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська, пред'явлений в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради м. Дніпродзержинськ до Приватного малого підприємства “Сан” м.Дніпродзержинськ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.12.2001 р.
Вказаним рішенням змінено пункт 3.1 договору оренди земельної ділянки від 25.12.2001 р. (державна реєстрація № 0255 від 03.01.2002 р.), укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Приватним малим підприємством “Сан”, викладено його в наступній редакції:
"п.3.1 Річна орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється на рівні трикратного земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.”
Стягнуто з відповідача в доход державного бюджету 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Приватне мале підприємство “Сан”, не погодилося з вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення по даній справі повністю та залишити позов без розгляду повністю.
Скаржник вважає, що при постанові даного рішення суд неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.
У відзиві на позов він вказав, які саме порушення досудового врегулювання спору було допущено позивачем, а саме у відзиві на позовну заяву вказано, що позивачем не надано суду належних доказів своєчасного направлення йому листів з пропозиціями про зміну умов договору оренди, тим самим не виконав вимоги ст. 11 ГПК України про досудове врегулювання спорів, що виникають у разі зміни та розірвання господарських договорів.
Відповідач зазначає у скарзі, що звертався з заявою про відкладення розгляду справи у зв'язку х хворобою керівника підприємства, проте суд не задовольнив його заяву, чим порушив положення ч. 3 ст. 4-3 ГПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу Дніпродзержинська міська рад не погоджується з доводами скаржника, викладеними в апеляційній скарзі, так як у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України, в частині визначення граничного рівня ціни на оренду державного та комунального майна, є обов'язковою умовою для внесення змін до раніше укладених договорів оренди, якщо інше не зазначено в законі.
З метою вдосконалення земельних відносин у сфері оренди землі, встановлення економічно обґрунтованих, справедливих, єдиних ставок орендної плати, приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства, забезпечення виконання рішення Дніпродзержинської міської ради від 15.12.2010 р. № 07-02/УІ “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ”, відповідно до ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. № 548 “Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель”, ст.ст. 282, 284, 288 Податкового кодексу України Дніпродзержинською міською радою було прийнято рішення від 27.05.2011 р. № 116-08/УІ, яким затверджено коефіцієнти для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки, розпорядником яких є Дніпродзержинська міська рада.
Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 27.05.2011 р. № 116-08/УІ “Про плату за землю” було вирішено встановити єдині коефіцієнти, що застосовуються до розрахунку річної орендної плати у співвідношенні до земельного податку, а саме: мінімальний -3, максимальний -5, що у повній мірі відповідає вимогам ст. 288 Податкового кодексу України.
Згідно з додатком до рішення міської ради від 27.05.2011 р. № 116-08/УІ “Про плату за землю”, коефіцієнт, що застосовується для розрахунку річної орендної плати за землю, визначається відповідно до класифікації видів цільового призначення земель.
Згідно п.1.3 договору оренди земельної ділянки, категорія земельної ділянки -землі промисловості.
Таким чином, згідно додатку до рішення від 27.05.2011 р. № 116-08/УІ коефіцієнт, що застосовується для розрахунку річної орендної плати для земель промисловості, які надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, відповідає підрозділу 11.02 (згідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Держкомзему від 23.07.2011 р. № 548) та становить 3.
Необхідно зауважити, що рішення Дніпродзержинської міської ради від 15.12.2010 р. № 07-02/УІ “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ” та рішення міської ради від 27.05.2011 р. № 116-08/УІ “Про плату за землю” були опубліковані в газеті “Відомості” (офіційне видання) -22 червня 2011 р.
Вищезазначені рішення є чинними та неоскарженими.
Крім того, позивач вказує, що на адресу відповідача направлявся лист з пропозицією внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині зміни орендної плати, але відповіді на лист міська рада не отримувала та зміни до цього часу у договір не внесено. Таким чином, відповідач ухиляється від приведення договору оренди землі у відповідність до ст. 288 Податкового кодексу України.
20.12.2011 р. скаржник надіслав письмові пояснення, в якому зазначив, що на цей час відсутній предмет спору між прокурором, Дніпродзержинською міською радою і ПМП “Сан” та підстав для звернення прокурора або позивача з позовом до нього про внесення змін до договору оренди зазначеної земельної ділянки, так як прокурором не дотриманий встановлений законом порядок внесення змін до договору, а тому скаржник вважає, що прокурор безпідставно звернувся з позовом і цей факт є підставою для припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.
Відповідач 20.12.2011 р. подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що його представник не може бути присутнім у судовому засіданні 20.12.2011 р., так як у цей день зайнятий у іншій справі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання позивача та враховуючи клопотання відповідача колегія суддів відклала розгляд справи на 12.01.2012 р. на 10 год. 30 хвилн.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника прокуратури та скаржника, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) та Приватним малим підприємством “Сан” (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 25.12.2001 р.
Згідно з пунктом п.1.1 договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,2607 га, що знаходиться за адресою: вул. Горобця, 196-1, згідно з планом земельної ділянки, що додається.
Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення виконкому міської ради від 15.02.2001 р. № 51. (п.1.2)
Категорія земельної ділянки : землі промисловості. (п.1.3)
Грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання цього договору становила 278 682 грн. (1.4)
Відповідно до п.1.5 земельна ділянка передається в орендну з метою несільськогосподарського використання: розміщення виробничих приміщень -0,1704 га; розміщення зелених насаджень -0,0617 га; земель транспорту -0,0286 га.
Договір укладено на термін до 15.02.2026 р.(п.2.1)
Пунктом 3.1 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 3344,18 грн./рік, що становить 278,68 грн./міс. і вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту.
Згідно з п.3.2 договору орендна плата сплачується щомісяця до 15 числа наступного місяця і на майбутній період може вноситься на термін не більше одного календарного року.
Сторони дійшли згоди, що умови договору оренди щодо розміру орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін у разі: зміни умов господарювання, збільшення розміру ставки земельного податку; інших випадках, передбачених законодавчими актами України. (п. 3.3)
За умовами договору орендодавець має право вимагати збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства розмірів земельного податку та інших мотивів, визначених у пункті 4.3 цього договору. (п.6.2.3).
Відповідно до п.7.1 та 7.6 зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди, його дострокового розірвання на вимогу заінтересованої сторони та інші спори вирішуються у судовому порядку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 р. в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування -з 04.06.2008 р.
В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI), Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 р. регулюється виключно Податковим кодексом України.
Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки ( ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).
Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).
Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Умови спірного договору оренди в частині визначення розміру орендної плати перестали відповідати вимогам - як раніше чинної ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (в новій редакції), так і положенням п.288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України.
Відповідно до пункту 34 статті 26, частини другої статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування вирішуються в судовому порядку.
Дніпродзержинською міською радою було прийнято рішення № 116-08/УІ від 27.05.2011 р. «Про плату за землю”, відповідно до якого було вирішено встановити єдині коефіцієнти, що застосовуються до розрахунку річної орендної плати у співвідношенні до земельного податку, а саме : мінімальний -3, максимальний -5.
Згідно з додатком до рішення міської ради від 27.05.2011 р. № 116-08/УІ “Про плату за землю”, коефіцієнт, що застосовується для розрахунку річної орендної плати за землю визначається відповідно до класифікації видів цільового призначення земель, в даному випадку для земель промисловості застосовується коефіцієнт 3.
Позивачем на адресу відповідача направлявся лист № 01-09 вих/2/468 від 13.09.2011 р. з пропозицією внести зміни до договору оренди землі, який був залишений відповідачем без відповіді.
У листі Вищого господарського суду України від 06.08.2008 р. № 01-8/471 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)", зокрема, зазначено: відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору. Крім того, слід враховувати, що в силу ст.4 ГК України земельні відносини не є предметом регулювання цього Кодексу.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у випадках, встановлених договором, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.
Колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни, а апеляційна скарга - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства “Сан” м. Дніпродзержинськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 р. у справі № 20/5005/13708/2011 залишити без змін.
Головуючий Р.М. Бахмат
Судді: Л.О.Лотоцька
О.С. Євстигнєєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
12.01.2012 р.