73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
11.01.2012 Справа № 5024/2404/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Зерновик", м. Херсон
до дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", м. Херсон
про визнання угоди недійсною
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1. - представник, дов. б/н від 21.04.11 р.;
від відповідача: ОСОБА_2. - представник, дов. №01-8/1478 від 30.11.11 р.
Фіксування судового процесу здійснювалось з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
05 грудня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК "Зерновик" (ТОВ ТПК "Зерновик") звернулося до суду з позовом до дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (ДП "Херсонський річковий порт"), в якому просить визнати недійсною угоду про розірвання договору інвестування будівництва №02-25/103 від 23.11.03 р., укладену 02.04.2008 року між сторонами, посилаючись в обґрунтування пред'явлених вимог на те, що ця угода з боку позивача підписана не уповноваженою особою та суперечить положенням цивільного законодавства України.
В судовому засіданні 22.12.2011 року відповідач заявив клопотання про припинення провадження по справі на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України, посилаючись на наявність рішення про відмову в позові ТОВ ТПК "Зерновик" по справі №5024/571/2011 року господарського суду Херсонської області. Зважаючи на різні підстави заявленого позову в задоволенні клопотання судом відмовлено. На письмове клопотання відповідача в судовому засіданні 22.12.2011 р. позивачем було надано на огляд оригінал додаткової угоди до договору інвестування будівництва №02-25/103 від 22.11.2003 р. Крім того заявою від 21.12.2011 року відповідач просив застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку із закінченням строку позовної давності, встановленого для звернення з позовом про захист порушеного права.
За заявою відповідача про надання йому додаткового строку для підготовки мотивованого відзиву на позовну заяву, розгляд справи було відкладено на 11 січня 2012 року. У відзиві на позовну заяву ДП "Херсонський річковий порт" не визнало позов посилаючись на те, що викладені у позовній заяві обставини не відповідають дійсності, підстави для визнання оспорюваної угоди недійсною відсутні, ліквідатором не доведено, що відповідно до норм законодавства він має право звертатися до суду з даним позовом, оскільки його права щодо визнання угоди недійсною, на думку відповідача, обмежені п. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Судом відмовлено відповідачу в клопотанні, з яким він звернувся 11.01.2012р., про зупинення провадження по справі до розгляду заяви ТОВ ТПК "Зерновик" про перегляд постанови ВГС України від 03.11.2011 року по справі №5024/571/2011 року, яка подана до Верховного суду України, оскільки відповідно до частини 1 статті 79 ПІК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Однак відповідачем не надано доказів прийняття до розгляду заяви ТОВ ТПК «Зерновик»про перегляд постанови ВГС України від 03.11.2011 року по справі №5024/571/2011 року та її перебування у провадженні іншого суду. Крім того, рішення зі спору у справі №5024/571/2011 року набрало законної сили 03.11.2011 року згідно постанови Вищого господарського суду України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2003 року між ТОВ "ТПК "Зерновик" (інвестор) та ДП "Херсонський річковий порт" (забудовник) було укладено договір №02-25/103 інвестування будівництва, за умовами якого інвестор передає, а забудовник приймає цільовий внесок у вигляді грошових коштів, матеріалів та права користування обладнанням інвестора (інвестиція) та зобов'язується вчинити всі необхідні дії щодо розміщення інвестиції для здійснення будівництва зернового елеватору місткістю 35 тисяч тонн на території Херсонського річкового порту за адресою: м. Херсон, Одеська пл., 6 (об'єкт) та передати готовий до експлуатації об'єкт у власність інвестора.
Умовами пунктів 1.4, 2.1, 5.2, 9.1 даного договору визначено, що метою будівництва об'єкта за цим договором є його подальша експлуатація інвестором, а саме: приймання, сушка, доопрацювання, зберігання зерна та насіння, які в подальшому перевантажуються на судна або інший транспорт; розмір інвестиції, яку інвестор передає забудовнику відповідно до п. 1.1 договору, складає 14.160.000,00 грн., що дорівнює проектно-кошторисній вартості об'єкту, визначеній у робочому проекті, розрахованій за цінами 2002 року, включаючи ПДВ 2.360.000.00 грн.; забудовник оформлює правовстановлюючі документи на об'єкт, передбачені чинним законодавством, у тому числі реєструє об'єкт в бюро технічної інвентаризації та оформлює довідку-характеристику для передачі об'єкту у власність інвестора. Вартість об'єкту, вказана у довідці-характеристиці, не може перевищувати розміру фактично внесеної інвестиції. Передача об'єкта у власність інвестора оформлюється шляхом підписання акту приймання - передачі об'єкту; цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором та підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкту, або акту приймання-передачі об'єкту незавершеного будівництвом, у випадку розірвання договору.
З Додаткової угоди №1 до договору №02-25/103 від 22.11.2003 р. інвестування будівництва, укладеної сторонами 09.12.2005 року вбачається, що станом на 1 листопада 2005 року інвестором внесено інвестицій на суму 11615000 (одинадцять мільйонів шістсот п'ятнадцять тисяч) грн., що становить 2,3 млн. доларів США.
Пунктом 8.4 договору № 02-25/103 від 22.11.2003р встановлено, що договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором; за взаємною згодою сторін.
02.04.2008 року сторонами було укладено угоду про розірвання договору інвестування будівництва № 02-25/103 від 22.11.2003р., за умовами якої у зв'язку з відсутністю у інвестора грошових коштів на закінчення будівництва зернового елеватору місткістю 35 тис. тон, який розташований за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 6, інвестор і забудовник дійшли згоди розірвати договір інвестування будівництва №02-25/103 від 22.11.2003 року. Сторони погодили, що результат будівництва-недобудований зерновий елеватор місткістю 35 тис. тон, який розташований за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 6, залишається власністю дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"; забудовник зобов'язується до 30.04.2008 р. компенсувати інвестору грошові кошти у розмірі 3263208,09 грн., які були фактично внесені інвестором в інвестування будівництва елеватора; забудовник компенсує інвестору грошові кошти шляхом перерахування суми, зазначеної в п. 3 цієї угоди, на розрахунковий рахунок інвестора; дана угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами. З моменту набрання чинності цієї угоди договір інвестування будівництва №02-25/103 від 22.11.2003 р. вважається розірваним за згодою сторін.
Оспорювана угода від 02.04.2008 р. про розірвання договору інвестування будівництва №02-25/103 від 22.11.2003 р. укладена і підписана від імені інвестора ОСОБА_3 як директором ТОВ "ТПК "Зерновик".
Поряд з цим, рішенням господарського суду Херсонської області від 14.09.2010 року по справі №2/147-ПН-10 визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "ТПК "Зерновик", оформленого протоколом від 23.07.2007 року в частині призначення ОСОБА_3 на посаду директора ТОВ "ТПК "Зерновик" з 23.07.2007 р., тобто оспорювана угода про розірвання договору інвестування будівництва підписана неуповноваженою особою.
Оцінюючи вищевказане судове рішення за правилами ст. 43 ГПК України у сукупності з іншими доказами стосовно спірного питання, суд бере до уваги, що згідно ст. 129 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Оспорювана угода від імені ТОВ "ТПК "Зерновик" підписана неуповноваженою особою, як вбачається з рішення господарського суду Херсонської області від 14.09.2010 року по справі №2/147-ПН-10 ОСОБА_3 не набув у порядку, передбаченому законом і статутними документами, статусу органу управління юридичної особи, оскільки відповідно до ст. 99 Цивільного Кодексу України саме загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Визнання рішенням суду, яке набуло чинності, недійсним рішення загальних зборів товариства про призначення ОСОБА_3. з 23.07.2007 р. на посаду директора ТОВ «ТПК «Зерновик», є належним та допустимим доказом того, що він не набув необхідного обсягу цивільної дієздатності, а тому не мав права укладати спірну угоду про розірвання договору інвестування будівництва №02-25/103 від 23.11.2003 року від імені інвестора, у зв'язку з чим ця угода на підставі ч. 2 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України є недійсною.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Підстави недійсності правочину передбачені, зокрема, ст. 215 ЦК України. За приписами цієї статті підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України судом може бути визнане недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
Отже, вирішуючи спір про визнання оспорюваної угоди недійсною господарський суд повинен встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Безпосередньо поняття та характеристики цивільної дієздатності юридичної особи наведені в статті 92 ЦК України, відповідно до якої юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Відповідно до статутних положень ТОВ "ТПК "Зерновик" поточне керівництво діяльністю товариства здійснюється директором, який обирається на загальних зборах і який укладає договори та інші угоди від імені товариства і видає доручення на проведення таких операцій (п.п. 9.10, 9.11 Статуту).
Таким чином, органом юридичної особи позивача, уповноваженим набувати цивільні права і обов'язки у договірних відносинах, є директор.
Наявні в справі листи засновників ТОВ "ТПК "Зерновик" ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 30.11.2007р., від 07.12.2007р., від 17.03.2008р., а також Компанії "FORTIUS Ltd" Англія від 29.11.2007 р. на адресу ДП "Херсонський річковий порт" з доказами їх вручення адресату беззаперечно свідчать про те, що станом на момент укладення оспорюваної угоди відповідач знав про відсутність у ОСОБА_3. повноважень на її укладення. Так, зокрема в листі від 29.11.2007р. засновники ТОВ ТПК "Зерновик" прямо зазначають про фальсифікацію підписів на протоколах зборів засновників щодо призначення в липні 2007 року директора. В листі від 07.12.2007 р. вони застерігають відповідача від вчинення дій та укладення договорів відносно недобудованого елеватора в Херсонському річковому порту, в листі від 29.11.2007 р. кредитор позивача - компанія "FORTIUS Ltd" попереджає відповідача щодо джерел фінансування недобудованого елеватора. На спростування посилань відповідача у відзиві на наявність у Єдиному державному реєстрі відомостей щодо керівника ТОВ ТПК "Зерновик" саме ОСОБА_3. позивачем надано довідку з ЄДР з даними про видачу виписок, витягів, довідок з ЄДР за певний період. З цієї довідки від 19.06.2008 року вбачається, що ДП "Херсонський річковий порт" станом на 02.04.2008 року, тобто на дату укладення спірної угоди, за відомостями до ЄДР не звертався, 12.02.2008 р. витяг з ЄДР отримував ОСОБА_6., - представник Компанії "FORTIUS Ltd", яким підписано лист відповідачу від 29.11.2007 р., а наступна довідка видавалась 08.05.2008 р. за запит господарського суду Херсонської області.
Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Відповідачем в порядку ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано належних доказів, які б свідчили про наступне схвалення позивачем оспорюваної угоди. Схвалення цієї угоди зі сторони ТОВ "ТПК "Зерновик" в особі його законно сформованих органів, які діють відповідно до установчих документів, не відбулося. Враховуючи, що і договір № 4-У від 03.04.2008 р. про відступлення права вимоги, за яким ТОВ "ТПК "Зерновик" відступило ТОВ "Металлон" право вимоги від ДП "Херсонський річковий порт" заборгованості в сумі 3263208,09 грн. (що визначена оспорюваною угодою), від імені ТОВ "ТПК "Зерновик" підписаний теж ОСОБА_3, який не мав статусу представника даного підприємства, то необгрунтованим є посилання відповідача, що укладення договору про відступлення права вимоги свідчить про наступне схвалення товариством оспорюваної угоди.
Частина 3 статті 92 ЦК України передбачає, що у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Такий висновок також кореспондується з правовою позицією Верховного суду України, висловленою в пункті 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 року наступного змісту: "При вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, рішення загальних зборів про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недійсним, судам необхідно керуватися частиною третьою статті 92, статтею 241 ЦК. Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема відповідно до Першої директиви 68/151/ЄЕС (994_453) Ради Європейських співтовариств від 9 березня 1968 р.".
Відповідно до чинного Роз'яснення №02-5/111 від 12.03.99 (з відповідними змінами) Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" в пункті 9 встановлено, що «Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може ... бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону. Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.". Однак з матеріалів справи вбачається, що відповідач ігнорував всі письмові попередження, зроблені засновниками та кредитором ТОВ ТПК "Зерновик" до укладення спірної угоди.
Враховуючи рішення господарського суду Херсонської області від 14.09.2010 року по справі №2/147-ПН-10, ОСОБА_3 діяв без належних на то повноважень від імені товариства і не мав права на укладення спірної угоди.
За таких обставин, враховуючи те, що оспорювана угода про розірвання договору інвестування будівництва №02-25/103 від 22.11.2003 р. вчинена зі сторони позивача неуповноваженою особою і відповідачем, не надано доказів наступного схвалення позивачем цієї угоди, суд приходить до висновку, що оспорювана угода підлягає визнанню недійсною на підставі ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, а позов підлягає задоволенню.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, викладені у відзиві, оскільки вони не спростовують підстав заявленого позову і не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини.
Не можуть бути прийняті судом до уваги твердження відповідача щодо відсутності у ліквідатора ТОВ "ТПК "Зерновик" права звертатися до господарського суду з даним позовом з безпредметним посиланням на ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки такі доводи є наслідком помилкового тлумачення відповідачем змісту норми ч. 11 ст. 17 вказаного Закону, яка передбачає вичерпні спеціальні підстави, що безпосередньо пов'язані з відносинами неспроможності, які надають можливість визнати таку угоду недійсною саме у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, яка не вимагає від суду вчинення додаткових дій, що притаманні позовному провадженню. Водночас, відповідно до ст. 25 вказаного Закону за позовами ліквідатора, який набув повноважень органу управління банкрута, у ліквідаційній процедурі інші угоди, що не відповідають вимогам будь-якого закону, підлягають визнанню недійсними у порядку позовного провадження. У цьому випадку угода визнається недійсною на підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Не мають доказового значення посилання у відзиві на витяги з ЄДР, оскільки відомості щодо керівника ТОВ ТПК "Зерновик" в особі ОСОБА_3. спростовуються рішенням суду від 14.09.2010р. по справі №2/147ПН-10, яким визнано недійсним рішення загальних зборів про його призначення з 23.07.2007р. Оцінюючи вищевказане судове рішення за правилами ст.43 ГПК України у сукупності з іншими доказами стосовно спірного питання, суд прийняв до уваги, що згідно ст. 129 Конституції України це судове рішення є обов'язковим до виконання, а посилання відповідача на витяги з ЄДР станом на 05.10.2010 року, травень 2010 р., та грудень 2011 р. є безпідставними, так як відповідно до ст. 43 ГПК України вони не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на положення статті 92 ЦК України про те, що цивільна дієздатність юридичної особи може бути реалізована виключно через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, та зважаючи на те, що рішення суду стосовно ОСОБА_3. було прийнято 14.09.2010 р. по справі №2/147-ПН-10, повноважний орган управління цієї юридичної особи призначений не був включно до призначення ліквідатора господарським судом Херсонської області Постановою від 01 березня 2011 року по справі №5/107-Б-10 про банкрутство ТОВ ТПК "Зерновик", суд вважає, що останній звернувся з позовом в межах трирічного строку позовної давності. Так, відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Зважаючи на предмет спору по даній справі про визнання недійсною угоди від 02.04.2008 р. із підстав укладення її від імені юридичної особи ОСОБА_3, який не набув повноважень діяти від імені ТОВ ТПК "Зерновик" та створювати цивільні права і обов'язки для цієї юридичної особи, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права, а саме з дня набуття рішенням від 14.09.2010 р. законної сили. А тому суд вважає, що позов 05.12.2011 року заявлено ліквідатором ТОВ ТПК "Зерновик" в межах трирічного строку позовної давності.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 941 грн.
Позивачу має бути повернуто надлишково сплачена сума судового збору в сумі 63 грн.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
На підставі зазначених правових норм та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсною угоду від 02.04.2008 року про розірвання договору інвестування будівництва №02-25/103 від 23.11.2003 р. укладену між дочірнім підприємством "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (73000, м. Херсон, Одеська площа, 6, код ЄДРПОУ 031502208) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТПК "Зерновик" (73000, м. Херсон, Одеська площа, 6, код ЄДРПОУ 32479241).
3. Стягнути з дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (73000, м. Херсон, Одеська площа, 6, код ЄДРПОУ 031502208) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Зерновик" (73000, м. Херсон, Одеська площа, 6, код ЄДРПОУ 32479241) в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 941 грн.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ТПК "Зерновик" (73000, м. Херсон, Одеська площа, 6, код ЄДРПОУ 32479241) з державного бюджету судовий збір в сумі 63 (шістдесят три) грн. сплаченої квитанцією №К22/2/73 від 02 грудня 2011 р., у зв'язку зі сплатою в більшому розмірі ніж встановлено законом. Квитанція №К22/2/73 від 02 грудня 2011 р. знаходиться в матеріалах справи №5024/2404/2011.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 16.01.2012 р.