73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
10.01.2012 Справа № 13/136-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Буюклу І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства "Острозьке лісове господарство", м.Острог Рівненської області
до Державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство", м. Гола Пристань Херсонської області
про стягнення заборгованості в сумі 42843 грн. 48 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - довіреність №185 від 01.07.2010р.;
від відповідача - ОСОБА_2 - представник, довіреність №42/01 від 01.02.2010р.;
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 61032 грн., з яких: 41436, 02 грн. основного боргу, 4912,36 грн. річних та 14683, 31 грн. інфляційних, обґрунтовуючи вимоги невиконанням останнім взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості наданих послуг за договорами підряду № 152/07 від 01.10.2007 р. та № 156/07 від 08.10.2007 р. В подальшому під час судового розгляду справи позивач заявою від 16.11.2010 р. змінив позовні вимоги на стягнення з відповідача 42843,48 грн., з яких: 28808,04 грн. основного боргу, 3537, 54 грн. річних та 10497, 90 грн. інфляційних, а також доповнив позовні вимоги стягненням 10513, 46 грн. пені та 2016, 28 грн. штрафу. При цьому в якості обґрунтування заявлених вимог позивач послався на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості наданих послуг лише за договором № 156/07 від 08.10.2007 р.
Названі вимоги судом прийняті до розгляду лише в частині стягнення 28808, 04 грн. основного боргу, 3537, 54 грн. річних та 10497, 90 грн. інфляційних втрат, а в іншій частині не прийняті, виходячи з наступного.
Зокрема, відповідно до приписів статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, а також до початку розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Проте, доповнення позовних вимог іншим предметом, а саме стягненням пені та штрафу, відбулося після початку судового розгляду справи, а також в даному випадку має місце одночасна зміна як предмету, так і підстави позову в цій частині. Аналогічне сприйняття положень статті 22 ГПК України узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в пункті 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у відповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 2 червня 2006 року, згідно до якого зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива, а тому у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
Таким чином позов розглядається з позовними вимогами про стягнення 42663 грн. 48 коп., а по відношенню до суми 18368 грн. 52 коп. провадження у справі припиняється по п.1.1. ст.80 ГПК України.
Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на відсутність зобов'язань за договором № 156/07 від 08.10.2007 р., оскільки роботи відповідачем виконувалися за договором № 152/07 від 01.10.2007 р., свідченням чому є акти прийомки-здачі робіт, в яких зафіксована їх вартість, виходячи з ціни саме за цим договором. Відповідач також вказує, що згідно до пункту 3.1. договору № 152/07 оплата виконаних робіт здійснюється після реалізації деревини, а вона на даний час не реалізована на суму 28808, 02 грн.
01 жовтня 2007 року між сторонами укладено договір № 152/07 „Підряду на розробку згарищ”, за умовами якого позивач, виступаючи в якості підрядника, зобов'язався виконати, з використанням власних засобів, роботи по очистці згарищ проведенню суцільної санітарної рубки в лісництві Державного підприємства „Голопристанське лісомисливське господарство”. В свою чергу відповідач згідно до пункту 3.1. договору зобов'язався оплатити виконані роботи в розмірі 51, 80 грн. / (з ПДВ) за 1 м3 ліквідної деревини, після її реалізації. Безпосередньо приймання-передача виконаних робіт у відповідності до пункту 3.2. договору здійснюється на підставі складеного акту приймання виконаних робіт.
Поряд з цим, між сторонами 8 жовтня 2007 року укладено договір № 156/07 „На заготівлю деревини”, за умовами якого позивач, виступаючи в якості підрядника, зобов'язався виконати на замовлення відповідача, з використанням власних засобів, роботи по заготівлі деревини. В пункті 2.1. договору сторони визначили, що оплата виконаної роботи здійснюється за договірною ціною, яка становить 80 грн. (з ПДВ). Таким чином, цим договором визначено ціну всіх робіт в розмірі 80 грн.
Згідно до актів прийомки-здачі робіт № 203 від 27.11.2007 р. на суму 762,50грн., № 204 від 27.11.2007 р. на суму 2254,34грн, № 205 від 27.11.2007 р. на суму 8097,38грн, № 231 від 30.11.2007 р. на суму 11763,78грн., № 232 від 06.12.2007 р. на суму 1259,78грн, № 233 від 06.12.2007 р. на суму 6092,20грн, № 234 від 06.12.2007р. на суму 2652,16грн, № 386 від 25.12.2007р. на суму 14322,70грн, № 440 від 28.12.2007 р. на суму 11603,20грн, позивачем здійснено роботи по розробці згарищ шляхом проведення суцільної санітарної рубки дерев на загальну суму 58808,04 грн.
Із перелічених актів здачі приймання - виконаних робіт вбачається, що у жодному акті виконаних робіт не вказано, на виконання умов якого договору виконанні ці роботи, та вони лише підтверджують факт виконання відповідачем робіт, приймання їх відповідачем та вартість виконаних робіт, тобто фактично роботи виконані сторонами за межами договорів, на умови яких посилається позивач, без укладення договору у письмовій формі.
Таким чином сторони у своїх взаємовідносинах щодо розрахунків
повинні керуватись нормами ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач вперше заявив відповідачу вимогу про оплату виконаних робіт 07.08.09р., який тоді складав 41436 грн. 02 коп., та відповідач в порушення вимог ст.530 ЦК України не виконав своїх зобов'язань по оплаті виконаних робіт на протязі семи днів з дня отримання претензії, мотивуючи тим, що він не в змозі реалізувати лісопродукцію, яку вирубав позивач на виконання укладених між ними договорів.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Посилання відповідача на те, що він не може реалізувати лісопродукцію, яку вирубав позивач на виконання укладених між ними договорів не є підставою для відмови у задоволені позову, оскільки оплата виконаних робіт повинна бути здійснена на підставі актів виконаних робіт, які містять обсяги виконаних робіт, їх ціну та загальну вартість, але ніяким чином не пов'язують оплату виконаних робіт із реалізацією лісопродукції, що вирубав позивач.
За таких умов позов підлягає задоволенню в частині вартості виконаних робіт, що складає 28808, 04 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача 3537, 54 грн. річних та 10497, 90грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Я вбачається із матеріалів справи позивач нарахував відповідачу втрати від інфляції та 3% річних починаючи з 2007 року, у той час як таке право виникло у нього з моменту, коли відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт у строки відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, тобто починаючи з 18.08.09р., та відповідно інфляційні втрати складають 3283 грн. 32 коп., а 3% річних починаючи з 19.08.09р. по 30.09.10р. за 408 днів складають 966 грн. 05 коп. та підлягають стягненню.
За таких умов позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись п.1.1ст.80, ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства "Голопристанське лісомисливське підприємство", (75600, Херсонська область, м.Гола Пристань, вул. Московська, 21, ЄДРПОУ 00993254, р/рахунок 26004004767 у ХФКБ "Західінкомбанк", м.Херсон, МФО 352237) на користь Державного підприємства "Острозьке лісове господарство" (35800 м.Острог, Рівненської області, пр-кт Незалежності, 167, код 05496313, р/рахунок 26004041148980 у Філії ВАТ "Фінанси та кредит", МФО 333603) - 28808 (двадцять вісім тисяч вісімсот вісім) грн. 04 коп. боргу, 3283 (три тисячі двісті вісімдесят три) грн. 32 коп. втрат від інфляції, 966 (дев'ятсот шістдесят шість) грн. 05 коп. - 3% річних, 330 (триста тридцять) грн. 57 коп. витрат по держмиту та 127 (сто двадцять сім) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3.По відношенню до суми 9606 грн. 07 коп. у задоволені позову відмовити.
4. По відношенню до суми 18368 грн. 52 коп. провадження у справі припинити.
Суддя З.В. Клепай
Дата підписання рішення 11.01.2012р.
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України