"18" вересня 2008 р.
Справа № 42/230-6/127-6/54-08-1075
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого: Петрова М.С.
Суддів: Колоколова С.І.
Разюк Г.П.
( Відповідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №131 від 16.09.08 р. для розгляду справи № 42/230-6/127-6/54-08-1075 колегію суддів у складі: Мирошниченко М.А, Бєляновський В.В., Шевченко В.В., замінено на колегію суддів у складі: Петров М.С., Разюк Г.П., Колоколов С.І.)
при секретарі судового засідання:Ніколовій Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Овдіна Ю.Б., довіреність № 2-71 від 08.07.08 р.;
від відповідача:Ельчібекян І.М., довіреність № 21/17-01 від 02.01.2008 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Одесагаз»
на рішення господарського суду Одеської області від «12» серпня 2008 року
по справі № 42/230-6/127-6/54-08-1075
за позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі по тексту ДК «Укртрансгаз»), м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Одесагаз» (далі по тексту ВАТ «Одесагаз»), м. Одеса
про зобов'язання укласти договір
23.04.07 р. ДК «Укртрансгаз» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до ВАТ «Одесагаз» про зобов'язання останнього укласти договір на транспортування природного газу для потреб населення на 2007 рік в редакції, запропонованій позивачем.
Рішенням господарського суду м. Києва від 05.06.07 р. позов ДК «Укртрансгаз» задоволено, ВАТ «Одесагаз» зобов'язано укласти з позивачем договір №117-6 від 30.01.07 р. на транспортування природного газу для потреб населення на 2007 рік в редакції, запропонованій ДК «Укртрансгаз».
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.07 р. вищезазначене рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.08.08 р. скасовані постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.10.07 р. та рішення господарського суду м. Києва від 05.06.07 р., а справа передана на новий розгляд до суду 1 інстанції.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.03.2008 р. дану справу направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Одеської області, який прийняв її до провадження 25.03.08 р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.08.08 р. (суддя Демешін О.А.) позов ДК «Укртрансгаз» задоволено, ВАТ «Одесагаз» зобов'язано укласти з позивачем договір №117-6 від 30.01.07 р. на транспортування природного газу для потреб населення на 2007 рік в редакції, запропонованій позивачем.
До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що ВАТ «Одесагаз» протягом встановленого п.4 ст.181 ГК України 20-денного строку не заперечив умови надісланого йому договору №117-6 від 30.01.07 р. на транспортування природного газу для потреб населення на 2007 рік шляхом надсилання протоколу розбіжностей і у вказаний строк вчинив дії відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, а саме приймав послуги позивача з транспортування газу, тобто відповідно із ч.2 ст.642 ЦК України прийняв пропозицію позивача щодо укладання спірного договору в запропонованій редакції.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ВАТ «Одесагаз» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в який просить скасувати оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції та відмовити у задоволенні позову, оскільки воно прийнято із порушенням норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги ВАТ «Одесагаз» посилається на те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення не врахував тієї обставини, що спірний договір за своїм змістом не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме не ґрунтується на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а деякі умови договору ВАТ «Одесагаз» об'єктивно взагалі не може виконати (пункти 2.4, 3.2, 3.3), оскільки не передає позивачу газ у його трубопроводи, а відповідно із цим не може забезпечити його якість.
ДК «Укртрансгаз» відзив на апеляційну скаргу не надала, але в судовому засіданні просила залишити її без задоволення, оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції - без змін, вважаючи його обґрунтованим і відповідаючим вимогам чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.
30.01.2007 року позивач направив відповідачу лист № 1116/11-04, запропонувавши укласти договір на транспортування природного газу для потреб населення на 2007 рік, надіславши проект договору № 117-6 від 30.01.2007 року.
Однак, відповіді на вказану пропозицію щодо укладення договору ВАТ «Одесагаз»не надало.
На повторний лист від 05.03.2007 року № 2625/11-04 відповідач, також не надав відповіді.
Відповідно із ч. 2. статті 12 Закону України «Про трубопровідний транспорт» підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів.
Частиною 1 статті 179 ГК України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною 6 статті 179 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.
Таким чином, у відповідності із наведеними нормами законодавства України місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що укладання договору на транспортування природного газу є обов'язковим для сторін по даній справі.
Загальний порядок укладання господарських договорів встановлений ст. 181 ГК України, зокрема, відповідно пункту 4 вказаної статті, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Всупереч вимог наведеної норми Закону відповідач протягом встановленого строку не надіслав позивачу два примірника протоколу розбіжностей з підписаним договором.
При цьому, відповідач не заперечував проти надання йому позивачем послуг з транспортування природного газу, навпаки протягом строку для надання відповіді щодо укладання спірного договору, а в наступному і протягом строку передбаченого цим договором, отримував від позивача послуги з транспортування газу та сплачував їх, що підтверджується договорами на постачання природного газу між відповідачем та ДК «Газ України НАК «Нафтогаз України», а також поясненнями представників сторін, які підтвердили, що ДК «Укртрансгаз» дійсно надавало ВАТ «Одесагаз» послуги з транспортування газу у спірний період, а відповідач їх сплачував.
Згідно ч.2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, відповідач не надіславши позивачу два примірника протоколу розбіжностей з підписаним договором протягом встановленого пунктом 4 статті 181 ГК України строку та отримуючи від позивача послуги з транспортування природного газу протягом передбаченого спірним договором періоду і сплачуючи їх -такі дії відповідача засвідчують його бажання укласти договір саме в запропонованій позивачем редакції, тобто є прийняттям пропозиції.
За таких обставин судова колегія вважає, що господарський суд 1 інстанції правомірно задовольнив позов і не прийняв до уваги заперечення відповідача щодо умов спірного договору, оскільки відповідно із ч.2 ст.642 ЦК України ВАТ «Одесагаз» прийняло пропозицію позивача на укладання спірного договору в запропонованій останнім редакції. З цих же обставин судова колегія не приймає до уваги й доводи ВАТ «Одесагаз», викладені в апеляційній скарзі, як підстави для скасування оскарженого рішення суду 1 інстанції.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу ВАТ «Одесагаз» без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 12.08.08 р. -без змін.
Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Одесагаз» залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 12.08.08 р. -без змін.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.
Головуючий суддя М.С. Петров
Суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк