26.06.2006 Справа № 11/112
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал»,
м. Дніпропетровськ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Закарпатвтормет»
м. Ужгород
Розглядається справа про стягнення 16118,43 гривень.
Головуючий суддя - Якимчук Л.М.
Представники:
від позивача - не з"явився.
від відповідача - Пацкан В.В. - представник, довіреність від 26.05.2006 №94.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 16118,43 грн. заборгованості за поставку товару, згідно договору від 30.06.2004, з яких 12928,43 грн. за поставку згідно додатку №2 до договору (специфікація товару, що поставляється від 25.08.2004); 3190грн. - згідно додатку №5 до договору (специфікація від 04.04.2005).
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач всупереч умовам договору, згідно специфікації від 25.08.2004, поставив замість пакетів №5, вид 20, ДСТУ 4121-2002, пакети виду 34, вартість яких нижча. Оскільки він здійснив передоплату платіжними дорученнями №1127 від 25.08.2004 на суму 38000грн., № 1141 від 27.08.2004 - 10000грн., № 1157 від 30.08.2004 - 5000 грн. , всього 53000грн. , то відповідач повинен повернути йому 12928,43 грн.
В подальшому, на виконання умов договору та додатку №5 до договору (специфікація від 04.04.2005), відповідач зобов'язаний був поставити стружку сталеву, вид 503, ДСТУ 4121-2002.
Він (позивач ) здійснив передоплату на виконання умов п.5.1 договору, у сумі 40000грн. (платіжне доручення №599 від 19.04.2005).
Під час приймання товару з'ясувалась невідповідність товару зазначеного в специфікації з асортиментом товару, який він одержав. У зв'язку з цим фактично було прийнято за приймально - здавапьним актом за формою №69, товар вагою - 40900кг, на суму 36810 грн., а вартість послуг транспортування товару, за попередньою домовленістю в рахунок заборгованості, у сумі 7414 грн. було сплачено відповідачем. Борг відповідача перед ним складає 3190 грн.
Отже загальна сума боргу складає 16118,43 грн. ( 12928,43 грн. + 3190 грн.) .
Відповідач, у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав з мотивів, викладених у ньому, зокрема, вказав, що на виконання умов договору №406301 від 30.06.2004 та додатку № 2 до нього позивач здійснив попередню оплату за металобрухт у сумі 53000 грн.
Він, відповідач, відвантажив на адресу позивача 26.08.2004 (вагон №67181636 ) пакети №5, вид 20 згідно ДСТУ 4121-2002, вагою 60,20 тн., ціною 850 грн. за 1тн. Таким чином, згідно договору вартість відвантаженого брухту становила 56775,20 грн. ( в т.ч. ПДВ ). Згідно даних бухгалтерського обліку ВАТ «Закарпатвтормет» позивач боргує йому 3775,20 грн.
Позивач 09.09.2004 прийняв вагон № 67181636, про що свідчить приймально - здавальний акт № 2391878 від 09.09.2004 форми № 69 з підтвердженням відповідності відвантаженого брухту згідно ДСТУ - 4121 - 2002 виду 20, який надав ВАТ «Закарпатвтормет» покупець (позивач). При цьому покупець в односторонньому порядку понизив ціну за 1 тонну товару з 850 грн. до 460 грн.
Крім того, у день одержання товару, позивач продав його ТОВ «Щит - Інвест» ( приймально-здавальний акт № 323 від 09.09.2004 ), не залучивши до приймання металобрухту незалежних експертів та порушивши вимоги п.6.3 договору.
На виконання умов додатку №5 до договору він, відповідач, поставив Позивачу брухт виду 3. На виконання п.4.1 договору, в Ужгородський цех прибув представник позивача, і в його присутності відбулось відвантаження.
19.04.2005 позивач перерахував суму 40000грн. , з яких 3775,20 грн. в рахунок погашення боргу по попередній господарській операції та 36224,80 грн. - попередня оплата вартості товару.
Позивач прийняв товар знову нижним класом, а саме брухт стальний легковаговий виду 501 замість брухту виду 3. При цьому він, відповідач, втратив на вартості 1 тонни 60 грн.
Як і в попередній господарській операції Позивач не запросив для прийняття товару ні представника відповідача, ні незалежної експертизи.
Він надав позивачу податкову накладну на суму 36810грн.
Згідно даних бухгалтерського обліку заборгованість позивача перед відповідачем станом на 26.05.2006 складає 588 грн.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноваженого представника відповідача, суд
Між сторонами у спорі 30.06.2004 укладено договір на поставку металобрухту. Номенклатура товару вказується в додатках до договору - специфікаціях, додаткових угодах.
У пункті 2.1 договору зазначено, що ціна товару визначається в додатках, виходячи з базових умов поставки, вказаних в пункті 3 договору і включає в себе вартість маркировки і завантаження.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що витрати по завантаженню, відправці, перевозці, а також ризики в дорозі несе постачальник. Провізна плата, вказана в залізничній накладній, компенсується покупцем.
Відповідно до пункту 3.6. договору датою поставки і переходу права власності на товар вважається дата складання покупцем приймально - здавального акту - «форма 69».
Орієнтована кількість товару, вказується в додатках до договору. Якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 4121 - 2002 і підтверджуватись сертифікатом відповідності. Покупець має право контролю якості товару у постачальника.
Сторони 26.08.2004 підписали додаток №2 до договору - специфікація товару, в якій зазначено товар, який підлягає поставці - пакети № 5, вид 20, ціна за 1 тонну 708,33 грн. без ПДВ.
Платіжними дорученнями від 25.08.2004 № 1127 на суму 3800грн., від 27.08.2004 № 1141 - на 10000 грн. та від 31.08.2004 № 1157 - на 5000 грн., всього 53000грн. позивач здійснив передоплату за товар, а відповідач 26.08.2004 відвантажив на адресу позивача зі ст. Мукачево Львівської залізниці, вагон № 67181636, пакети №5, вид 20 згідно ДСТУ 4121-2002 вагою 60,20 тн, ціна за 1тн 708,33 грн. без ПДВ або 850 грн. з ПДВ, на загальну суму 56775,20 грн.
Борг по даній поставці позивача перед відповідачем склав 3775,20 грн.
Позивач прийняв зазначений вагон 09.09.2004 ( приймально - здавальний акт № 209/878 від 09.09.2004 форми № 69), однак в односторонньому порядку зменшив ціну за 1тн. до 383,33 грн. без ПДВ або 460 грн. з ПДВ, у зв'язку з чим відповідач даний акт не підписав.
Після цього, позивач надіслав відповідачу для підпису інший приймально - здавальний акт від 09.09.2004 під тим же номером, в якому вказав вид брухту № 34
( замість 20 ) і ціну 383,33 грн. Вказаний акт відповідач теж не підписав.
Позивач у позовній заяві стверджує, що зменшив ціну на товару у зв'язку з тим, що його слід було віднести до виду № 34, ДСТУ 4121 - 2002 - присад доменний (некласифікована сталева стружка, дріт ).
Однак, з таким твердженням позивача суд погодитись не може, оскільки зазначене не доведено належними доказами.
Навпаки, позивач, отримавши товар, як він стверджує, не того виду, діяв всупереч вимогам п.6.3 договору, в якому зазначено, що у випадку отримання товару, який не відповідає вимогам договору і додаткам до нього (неякісний, некомплектний, не замовлений ) покупець зобов'язаний негайно повідомити постачальника для розпорядження товаром.
Натомість позивач, у день одержання товару перепродав його ТОВ «Щит-Інвест», що підтверджується приймально - здавальним актом № 323 від 09.09.2004, підписаним позивачем та вказаним товариством.
Зазначене спростовує твердження позивача про те, що 09.09.2004 він надіслав відповідачу листа, в якому повідомив, що товар не відповідає виду 20 ДСТУ 4121 - 2002, вагон не вивантажений і знаходиться на простої, та просив направити представника для розпорядження вантажем.
Відповідач заперечує отримання такого листа, а вимогу суду про надання доказів надіслання його відповідачу, позивач не виконав.
Разом з тим, позивач тільки 17.11.2004 надіслав відповідачу лист № 161 в якому повідомив, що відповідач не оформив документи по поставці і просив підписати акт форми - 69 і додаткову угоду № 1 від 09.09.2004.
На зазначений лист відповідач надіслав позивачу відповідь № 177 від 19.11.2004, в якій вказав, що не може підписати надіслані позивачем документи, оскільки вказана ціна не відповідає Специфікації поставленого товару від 25.08.2004, яка підписана обома сторонами.
Крім того, вказав, що при невідповідності якісних характеристик поставленого брухту, покупець повинен надати акт експертизи торгово-промислової палати, що ним не зроблено.
Позивач при прийнятті товару порушив також вимоги пунктів 9 та 10 Інструкції для приймання вторинних металів, затвердженої Мінпромом України 06.05.1996, в якій вказано, що якщо пред'явлений на приймання брухт не відповідає якості, зазначеній у супровідному документі, одержувач повинен прийняти поставлену партію на відповідальне зберігання і повідомити постачальника про прийняте рішення. Постачальник зобов'язаний розпорядитися цією партією у 10 денний строк з моменту одержання оповіщення про відмову і офіційно направити одержувачу своє рішення ( п.9 ).
Підставою для прийняття остаточного рішення про відповідність поставленого брухту вимогам ГОСТ , ТУ, договору є випробування, здійснені одержувачем в присутності представника постачальника і оформлені відповідним документом.
Відповідно до пункту 5 статті 672 Господарського кодексу України, якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі - продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.
Крім того, позивач пропустив строк позовної давності, встановлений ст.681 Господарського кодексу України, відповідно до якої до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків ( у даному випадку з 09.09.2004 ) у межах строків, встановлених ст.680 ГК України ( в межах двох років).
Отже строк позовної давності сплив 09.09.2005.
Сторони 04.04.2005 підписали додаток № 5 до договору - специфікація товару, відповідно до якої відповідач відвантажив позивачу 21.04.2005 40000 кг брухту чорних металів ( вагон № 68499524).
Згідно приймально - здавального акту від 26.04.2005 № 110/843 форми № 69, підписаного сторонами, вид брухту по ДСТУ 4121-2002 - 501, вагою 40900 кг, ціною 750 грн. ( без ПДВ ) за 1 тн на загальну суму 36810 грн. з ПДВ.
Позивач платіжним дорученням від 19.04.2005 №599 перерахував відповідачу 40000грн., як передоплату, з яких відповідач 36810 грн. зарахував як оплату за товар згідно приймально-здавального акту від 26.04.2005 № 110/843, а 3190 грн. у погашення боргу по першій поставці у сумі 3775,20 грн.
Таким чином, позивач боргує відповідачу 585,20 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. А статтею 34 цього ж кодексу передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт наявності боргу відповідачем перед ним, крім того вимогу суду щодо надання відповідних матеріалів не виконав, явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, а відповідач, поданими суду матеріалами, спростував доводи позивача, викладені у позовній заяві, у зв'язку з чим в позові належить відмовити.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витратипокласти на позивача.
3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Якимчук Л.М.