01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.09.2008 № 28/124
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Євтушенко М.М. (дов. №1903-08 від 19.03.2008р.);
від відповідача -Андрієнко О. В (дов. б/н від 25.01.2007р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Старком Україна"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.06.2008
у справі № 28/124
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Теніс"
до Дочірнє підприємство "Старком Україна"
про стягнення 44859,88 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2008р. позов задоволено. Стягнуто з Дочірнього підприємства “Старком Україна» на користь ТОВ “Виконавчий дім “Теніс» основний борг в розмірі 36000грн., 3% річних в розмірі 611грн. 48коп., втрати від інфляції в сумі 5208грн., витрати на сплату державного мита в сумі 418грн. 19коп. та 100грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Припинено провадження по справі в частині стягнення пені в розмірі 3040грн. 40коп.
Частково не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить зазначене рішення скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позов ТОВ “Виконавчий дім “Теніс» в частині основного боргу в розмірі 36000 грн., відмовити у задоволенні позову ТОВ “Виконавчий дім “Теніс» в частині стягнення неустойки (пені), індексу інфляції, 3% річних з простроченої суми та судових витрат, а також відстрочити виконання рішення суду про стягнення заборгованості в розмірі 36000грн. до 31 грудня 2008 року.
Вважає, що рішення було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилаючись на те, що судом не було враховано обставини, що мають суттєве значення для вирішення справи, а саме відсутність вини Відповідача у виникненні заборгованості перед Позивачем, а також винятковість обставин, що склалися.
25 березня 2007 року між Відповідачем та Позивачем було укладено Договір №15 про розміщення реклами у щомісячному друкованому виданні - журналі “Теніс», що видається Позивачем та шість додатків до Договору про розміщення реклами Клієнта Відповідача - закритого акціонерного товариства “Телесистеми України» (надалі Клієнт) у зазначеному вище виданні Позивача в період з квітня 2007 року по вересень 2007 року. З липня 2007 року Клієнт Відповідача не оплатив рахунки за розміщення реклами, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 36000 грн. перед Позивачем по оплаті за розміщення реклами. У зв'язку з відсутністю фінансування з боку Клієнта, а також відсутністю грошових коштів на рахунку Відповідача та будь-якого майна на балансі, Відповідач не має можливості задовольнити вимоги Позивача та погасити заборгованість. Позивач і Клієнт мають спільного засновника - компанію “SEIBA LIMITED». Вказаній компанії належить 99% у статутному фонді Позивача та 22,52% акцій Клієнта, причому уповноважений представник саме цієї компанії є головою Ревізійної комісії Клієнта. Клієнт звернувся за позовом до Відповідача про визнання недійсним правочину, за яким здійснювалось розміщення реклами. При цьому, вказана позовна заява підписана головою Ревізійної комісії Клієнта - представником засновника Позивача. Має місце зловживання правом зі сторони Позивача, а саме: Позивач, що має спільного з Клієнтом засновника, вимагає стягнення заборгованості з Відповідача за надані в інтересах Клієнта послуги, а Клієнт, з вини якого утворилась заборгованість Відповідач перед Позивачем, з метою ухилення від оплати за фактично надані послуги, звернувся з позовом про визнання договору недійсним. Згідно ч.1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини. Вина ж Відповідача у несвоєчасному погашенні суми основної заборгованості Позивачу відсутня.
Позивач відзив на апеляційну скаргу суду не надав.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
25.03.2007 між ТОВ “Видавничій дім “Теніс» та дочірнім підприємством “Старком Україна» було укладено договір на розміщення реклами №15, відповідно до умов якого Відповідач , який діє від свого імені та від імені своїх клієнтів, доручає Позивачу, а Позивач приймає на себе зобов'язання надавати послуги по розміщенню реклами клієнтів Відповідача у щомісячному журналі “Теніс», а Відповідач зобов'язується приймати та оплачувати послуги Позивача в строки та на умовах, визначених Договором. Сторонами також були підписані Додатки №4,5,6 до Договору та акти здачі-прийняття робіт №000000092 від 02.07.07., №0000000112 від 06.08.07, №0000000112 від 03.09.07. на загальну суму 36000 грн. Відповідач у встановлені строки з Позивачем не розрахувався, що ним не заперечується.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Ст.611 Цивільного кодексу України зазначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Той факт, що заборгованість настала з вини контрагента Відповідача не звільняє останнього від відповідальності за порушення зобов'язання. Згідно ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника відповідних коштів. Також відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за порушення грошового зобов'язання у разі неможливості виконання ним даного зобов'язання.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, а апелянт не надав належних доказів які б підтвердили незаконність рішення, тому суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування рішення не має..
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Старком Україна» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008р. у справі № 28/124 - без змін.
Матеріали справи № 28/124 повернути Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
24.09.08 (відправлено)