Іменем України
04.09.08 Справа №1/167-08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д. , Колодій Н.А. , Яценко О.М.
при секретарі: Акімовій Т.М.
за участю представників
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічного підприємства “Зернопродукт», м. Каховка Херсонської області
на рішення господарського суду Херсонської області від 26.05.2008 р.
у справі № 1/167-08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічного підприємства “Зернопродукт», м. Каховка Херсонської області
74800, Херсонська обл., м. Каховка, проспект Ворошилова, буд. 7
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохолдінг», м. Херсон
73000, м. Херсон, Бориславське шосе, буд. 38В
про стягнення 38.352,00 грн. збитків, 59.500,00 грн. штрафних санкцій
Встановив:
31.03.2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічне підприємство “Зернопродукт», м. Каховка Херсонської області, (далі - позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохолдінг», м. Херсон, (далі - відповідач) про стягнення з останнього 97.852,00 грн., які складаються з 38.352,00 грн. збитків у вигляді неодержаного прибутку та 59.500,00 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання умов контракту 0111/2007 від 01.11.2007 р.
Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 26.05.2008 р. у справі № 1/167-08 (суддя Губіна І.В.), у задоволені позову відмовив.
Рішення суду мотивовано тим, що для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідно встановити наявність складу цивільного правопорушення. Позивач відповідно до ст.33 ГПК України не довів наявність складу правопорушення (протиправної поведінки відповідача - невиконання або неналежне виконання зобов'язання, причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками, їх розмір, а також вину відповідача).
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі позивач просить рішення господарського суду Херсонської області від 26.05.2008 р. у справі № 1/167-08 скасувати й прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Позивач вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Позивач наполягає, що відповідачем порушені умови контракту 0111/2007 від 01.11.2007 р., і внаслідок цього йому завдані збитки у вигляді неодержаного прибутку.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення. Відповідач зазнає, що свої зобов'язання за контрактом виконав в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи. До того ж стверджує, що позивачем порушено строки поставки і до спірних правовідносин слід застосувати ст. 612 ЦК України щодо прострочення боржника. Отже збитки позивача виникли внаслідок його дій, а не дій відповідача.
Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1450 від 06.08.2008 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: Коробки Н.Д., суддів: Колодій Н.А., Яценко О.М.
Представники сторін в судовому засіданні 07.08.2008 р. підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. В судовому засіданні було оголошено перерву до 04.09.2008 р. для підготовки тексту постанови Запорізького апеляційного господарського суду в повному обсязі.
За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення.
В судовому засіданні 04.09.2008 р. колегією суддів прийнято постанову Запорізького апеляційного господарського суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
01.11.2007 р. між позивачем та відповідачем укладено контракт 0111/2007 від 01.11.2007 р., доповнений додатковою угодою № 1 від 26.11.2007 р. (далі - Контракт), згідно з умовами якого позивач передає у власність, а відповідач приймає і сплачує товар, вид, кількість, якість, ціна і вартість якого визначається відповідно з умовами Контракту.
Згідно з п. 2 Контракту Товар - висівки пшеничні гранульовані, українського походження, врожаю 2007 р., кількість Товару - 1000 МТ +/- 10%.
Ціна за одну метричну тонну Товару складає 1.190,00 укр. грн. з врахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару за Контрактом - 1.190.000,00 укр. грн. +/- 10% (п. 3 Контракту). В редакції додаткової угоди № 1 від 26.11.2007 р. ціна за одну метричну тонну Товару у випадку поставки автотранспортом на умовах СРТ - порт Херсон буде складати 1.182,00 укр. грн. з ПДВ.
Поставка Товару здійснюється на умовах: СРТ - ст. Херсон - Порт (далі - пункт поставки) (Інктотермс-2000) (п. 4.1 Контракту).
Кінцевий строк поставки Товару: до 30.11.2007 р. (п. 4.3 Контракту).
Серед обов'язків позивача: забезпечити безперебійну поставку Товару в стандартних, технічно виправних вагонах, придатних для вивантаження Товару насипом в пункті поставки, відповідно з графіком поставок. … (п. 6.1 Контракту).
Згідно з п. 7 Контракту серед обов'язків відповідача: для відправки вантажу за реквізитами, зазначеними в договорі відповідач надає підтвердження порту про приймання вантажу (п. 7.1). Забезпечити приймання і вивантаження вагонів в пункті поставки відповідно з вивантажувальними потужностями (п. 7.2). Здійснювати оплату за поставлений Товар, в строки, встановлені Контрактом (7.3).
Контракт, всі зміни, додатки і доповнення до Контракту будуть дійсні лише за умови, якщо вони вчинені в письмовій формі і підписані уповноваженими на це особами обох сторін по факсу до отримання оригіналів (п. 12.3 Контракту).
Контракт вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов'язань і повного взаєморозрахунку між ними. Розірвання Контракту в односторонньому порядку не допускається (п. 12.5 Контракту).
Позивач поставив відповідачу Товар 30.11.2007 р. в кількості 219,543 тонн на суму 259.500,00 грн. автотранспортом (видаткова накладна № РН-0000337 від 30.11.2007 р.). З порушенням закріплених в Контракті строків поставки (тобто після 30.11.2007 р.) позивач поставив відповідачу Товар 06.12.2007 р. в кількості 205,79 тонн на суму 243.240,23 грн. автотранспортом (видаткові накладні: № РН-0000339 та № РН-00340/1 від 06.12.2007 р.), 19.12.2007 р. в кількості 233,200 тонн на суму 277.508,00 грн. залізничним транспортом (видаткова накладна № РН-00344/1 від 19.12.2007 р.). Всього відповідачем прийнято від позивача 658,53 тонни Товару на загальну суму 780.248,23 грн. Оплату отриманого Товару відповідач здійснив, що підтверджується банківськими витягами (копії містяться в матеріалах справи, а.с. 33 - 43).
Листами від 27.11.2007 р., від 11.12.2007 р., отриманими відповідачем 01.12.2007 р. та 19.12.2007 р. відповідно, позивач повідомляв відповідача, що станом на 12.11.2007 р. був готовий здійснити відвантаження Товару, але відповідачем не надано дозвіл в електронному вигляді на відправку вагонів в ХМТП на адресу відповідача. Слід звернути увагу на те, що в листі від 11.12.2007 р. зазначено: вказане питання не вирішено, у зв'язку з відсутністю узгоджених дій ХМТП - Укрзалізниця.
21.12.2007 р. позивачем було відправлено відповідачу 240 тонн товару, що підтверджується залізничною квитанцією про приймання вантажу № 41451467 (а.с. 32). Листом вих. № 265 від 20.12.2007 р. (а.с. 89) відповідач з посиланням на ст. 612 ЦК України відмовився від прийняття 240 тонн Товару.
Як зазначає позивач, ним з метою запобігання понесення додаткових витрат було укладено контракт № 24/12 від 24.12.2007 р. (а.с. 14 - 19), згідно з яким позивач продає, а Фірма SАМАNСІ GІDА ТАRІМ, НАYVANСILIK VЕ URUNLERI SANAYI VE TICARET LTD.STI купує висівки пшеничні гранульовані в кількості 240 МТ, за ціною 204,0 долара США за одну МТ, загальною вартістю 48960,00 доларів США (+/- 5%).
Таким чином, ціна продажу висівок відповідно до контракту № 24/12 від 24.12.2007 р. за 240 тонн становить 247.248,00 грн. Різниця між запланованим прибутком від продажу Товару в кількості 240 тонн за Контрактом і продажем за контрактом № 24/12 від 24.12.2007 р. (285.600,00 грн. - 247.248,00 грн.) = 38.352,00 грн. складає, на думку позивача, збитки у вигляді неодержаного прибутку.
Згідно з п. 10.2 Контракту у випадку невиконання сторонами умов Контракту, винна сторона сплачує добросовісній стороні штраф в розмірі 5% від загальної вартості Контракту.
На підставі викладеного, позивач нарахував відповідачу до сплати 59.500,00 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання умов Контракту.
Стягнення з відповідача на користь позивача 97.852,00 грн., які складаються з 38.352,00 грн. збитків у вигляді неодержаного прибутку та 59.500,00 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання умов Контракту, стало предметом спору в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Аналогічна норма права міститься в ст. 22 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ст.614 ЦК України).
Зазначені статті визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу господарського правопорушення: порушення права; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.
Притягнення до господарсько-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько-правової відповідальності. Склад господарського правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивну та суб'єктивну сторону. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка суб'єкта господарювання, а також причинний зв'язок між противоправною поведінкою правопорушника і збитками; суб'єктивну сторону господарського правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї противоправної поведінки і її наслідків.
Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе лише за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.
Перелічені в позовній заяві та апеляційній скарзі порушення з боку відповідача належним чином не доведені, документів на підтвердження суду не надано.
Відповідно до Інкотермс-2000 поставка на умовах СРТ вимагає від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Організацію перевезень (експедирування) Товару за Контрактом здійснювало товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс Трейд» згідно з договором 18/07-07 від 17.07.2007 р., укладеним з позивачем.
ТОВ «Апекс Трейд» своїм листом вих. № 24 від 24.03.2008 р. (а.с. 81) повідомляє позивача, що заявки по відвантаженню висівок гранульованих на ст. Херсон-порт-експорт Одеської залізниці в листопаді 2007 р. не були виконані, у зв'язку з введенням заборони на відправку вантажів. До вказаного листа було додано витяг з Автоматизованої системи документообігу замовлень на перевезення вантажів за листопад 2007 р., згідно з яким Порт був готовий прийняти вантаж, а Залізниця на надала вагонів.
До того ж, як вже зазначалось вище, сам відповідач в своєму листі від 11.12.2007 р., адресованому відповідачу, зазначає, що: питання відносно відправки залізничних вагонів не вирішено, у зв'язку з відсутністю узгоджених дій ХМТП - Укрзалізниця.
Тобто колегією суддів не вбачається вини відповідача у невиконанні умов Контракту. Навпаки, як вбачається з довідки ДП «ХМТП» від 05.02.2008 р. (а.с. 56) заявка на висівки пшеничні була підтверджена Портом 15.11.2007 р. в 14:43:04.
Представник позивача в судовому засіданні на запитання колегії суддів не зміг пояснити, чому залізницею вантаж прийнятий не був і підтвердив, що вини відповідача в цьому не має.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, зазначена позивачем сума 38.352,00 грн. не може вважатись збитками (упущеною вигодою), завданими позивачу відповідачем, оскільки, як встановлено, в діях відповідача відсутні ознаки протиправності, позивач не довів факту наявності, розміру збитків до того ж відсутній причинний зв'язок між діями (бездією) відповідача та заявленими збитками.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже зазначалось, кінцевий строк поставки Товару: до 30.11.2007 р. (п. 4.3 Контракту). В установленому договором або законом порядку вказаний строк сторонами не змінювався.
Отже, 240 тонн Товару поставлені позивачем з порушенням закріпленого в Контракті строку (після 30.11.2007 р.).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно з ч. 4 ст. 226 ГК України не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.
Враховуючи викладене, підстави для стягнення 59.500,00 грн. штрафу також відсутні
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним.
Таким чином, порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, оскільки позивач всупереч ст.33 ГПК України не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. А відтак підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Судові витрати по апеляційній скарзі відповідно до ст.49 ГПК України слід віднести на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічного підприємства “Зернопродукт», м. Каховка Херсонської області, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області 26.05.2008 р. у справі № 1/167-08 - без змін.
Головуючий суддя Коробка Н.Д.
судді Коробка Н.Д.
Колодій Н.А. Яценко О.М.