91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
01.08.08 Справа № 2/94(5/642).
За позовом Дочірнього підприємства «Украгротрейд», м. Алчевськ Луганської області
до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВЕСКО» в особі Луганської філії , м. Луганськ
про стягнення 10226 грн. 70 коп.
Суддя О.О.Седляр,
при секретарі судового засідання Савенко В.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача - Архипов В.В. дов. від 28.12.07 № 28/12,
від відповідача - Шевченко Ю.В., дов. від 29,01.08 № 148/08/18,
розглянувши матеріали справи
відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 31.07.08 до 01.08.08.
Суть справи: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 10226 грн. 70 коп.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 04.02.08 за даною справою рішення господарського суду Луганської області від 23.11.07 залишено у силі, постановою Вищого господарського суду України від 15.05.08 за даною справою рішення господарського суду Луганської області від 23.11.07 та Луганського апеляційного господарського суду від 04.02.08 скасовано та справу передано на новий розгляд до суду.
Відповідач відзивом на позовну заяву, з врахуванням розгляду справи у касаційній інстанції позовних вимог не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що позивачем не обґрунтовано визначений розмір страхового відшкодування та підприємство сплатило необхідні страхові суми в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що :
Між сторонами у справі, 15.04.05 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строком дії один рік з 15.04.2005 по 14.04.2006, що підтверджується полісами № ВА/0565814 та № ВА/0565793.
03.03.06 року, на 696 км. автодороги Київ-Луганськ-Ізваріно, на території Красноармійського району Донецької області, сталась ДТП за участю автомобіля «Вольво РН 1242Т» д.н. 126-58 АР з напівпричепом КОУЕИ 339Т ЗР08 д.н. 134-48АМ під керуванням працівника дочірнього підприємства «Украгротрейд» Сумського Е.В. на підставі шляхового листа та водійського посвідчення відповідної категорії та автомобіля «МЕРСЕДЕС-БЕНЦ-208Д»д.н. АН 3106 АР, що належить Дибровій К.М., але під керуванням Джебженяка М.М. на підставі довіреності та водійського посвідчення відповідної категорії.
З матеріалів справи вбачається, що автомобілем «Вольво РН 1242Т»д.н. 126-58 АР та напівпричепом КОУЕИ 339Т ЗР08 д.н. 134-48АМ користується ДП «Украгротрейд»на підставі договору оренди транспортних засобів від 23.03.05.
Вироком Красноармійського міськрайонного суду в Донецькій області від 24.11.06 винним у вчиненні ДТП визнано Сумського Е.В. та стягнуто з дочірнього підприємства «Украгротрейд», на користь Дибрової К.М. вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля в сумі 23 490 грн.84 коп. та на користь Джебженяка М.М. витрати на лікування в сумі 1 543 грн. 13 коп., та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
18.01.07 відповідач виплатив 1342 грн. 52 коп. в рахунок страхового відшкодування шкоди спричиненої Джебженяку М.М., у зв'язку з пошкодженням його здоров'я, що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 18.01.07.
29.01.07 відповідач виплатив 12954 грн. 75 коп. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної Дібровій К.М. у зв»язку з пошкодженням її автомобілю MERSEDES-BENZ 208D д/н AH3106 AP, експлуатацію якого, відповідно до довіреності, виданої Дібровою К.М., здійснював Джебженяк М.М., що підтверджується платіжним дорученням № 10 від 29.01.07.
20.02.07 відповідач виплатив 2167 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування Джебженяку М.М. за платіжним дорученням № 12 від 20.02.07.
27.02.07 позивачем сплачено Джебженяку М.М. 510 грн. суму франшизи, 375 грн. податок з доходів від відшкодування морального збитку, 2125 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди згідно з вироком суду, що підтверджено платіжними дорученнями №№ 243, 242, 241 від 27.02.07.
03.07.07 позивач направив відповідачеві листа № 233 від 03.07.07, в якому повідомлялося про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача на користь Джебженяка М.М. моральної шкоди в сумі 5000 грн. та на користь Дібрової К.М. боргу в сумі 23490 грн. 84 коп., в якому пропонувалося надати документи на підтвердження відшкодування згідно вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24.11.06, або узгодити проведення виплати позивачем, листом від 11.07.07 відповідачем було повідомлено про виконання своїх зобов'язань по виплаті страхового відшкодування згідно договору ВА № 0565814 від 15.04.05.
16.07.07 позивач сплатив на користь Джебженяка М.М. 10226 грн. 70 коп. на виконання вироку суду від 24.11.06 та звернувся до суду з даним позовом , оскільки вважає, що відповідач повинен був відшкодувати Дібровій К.М. суму шкоди, що була визначена судом, у розмірі якої у позивача виникла цивільно-правова відповідальність.
Відповідач позовні вимоги відхилив, з підстав визначних у відзивах.
Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Правовідносини у сторін за позовом виникли із договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/0565814 та №0565793 від 15.04.05 і регулюються Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.04 із змінами та доповненнями ( далі-Закон), та умовами договорів.
Відповідно до ст. 3 Закону передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 6 названого Закону та умовами договорів (страхових полісів) встановлено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
З матеріалів справи вбачається, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 03.03.06 на 696 км автодороги Київ-Луганськ-Ізварино на території Красноармійського району Донецької області за участю автомобіля «Вольво РН 1242Т" д.н. 126-58 АР з напівпричепом КОУЕИ 339Т ЗР08 д.н. 134-48АМ під керуванням працівника дочірнього підприємства “Украгротрейд» Сумського Е.В. на підставі шляхового листа та водійського посвідчення відповідної категорії та автомобіля «МЕРСЕДЕС-БЕНЦ-208Д" д.н. АН 3106 АР, що належить Дибровій К.М., але під керуванням Джебженяка М.М. на підставі довіреності та водійського посвідчення відповідної категорії.
Відповідно до вимог ст. 22 Закону передбачено, що страховик при настанні страхового випадку відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 9 цього закону та умовами договорів встановлено, що обов'язковий ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну потерпілого, становить 25 500,00 грн. на одного потерпілого, та за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілого становить 51000,00 грн. на одного потерпілого. Франшиза становить 510 грн.
За приписами ст. ст. 28, 29, 30 Закону передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, у зв'язку з чим відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
При цьому, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до вимог ст.ст. 35 - 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву з доданням відповідних документів, після розгляду яких страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування, якщо особа, яка має право на отримання відшкодування, не задоволена рішенням страховика щодо виплати страхового відшкодування, вона має право, зокрема, подати позов до суду щодо відшкодування шкоди у встановленому законом порядку. Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених статтею 35 документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Відповідно до вимог підпункту 37.4 статті 37 Закону страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження з страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у справі, отримавши постанови про відкриття виконавчого провадження, звернувся до відповідача з листом № 233 від 03.07.07 з вимогою провести доплату невиплачених сум відшкодування шкоди або узгодити проведення цих виплат позивачем, на що відповідач листом № 206-2007 від 04.07.07 повідомив, що виконав зобов'язання по виплаті строкового відшкодування у повному обсязі і здійснення будь-яких виплат у відшкодування шкоди, пов'язаної з вищезазначеною дорожньо-транспортною подією не потребує узгодження з відповідачем.
З огляду на це та у відповідності до висновків касаційної інстанції слід зазначити, що відповідач, як страховик, має виплатити страхове відшкодування саме потерпілим особам і в обсягах, визначених судом, а компенсація ним витрат позивача, як страхувальника, можлива лише у разі, коли ці витрати здійснені за його попередньою згодою.
З матеріалів справи та пояснень сторін не вбачається домовленість щодо компенсації витрат згідно вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24.11.06, а визначений позивачем визначений відповідачем розмір страхового відшкодування не відповідає вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а тому його позовні вимоги відхиляються, з віднесенням на нього судових витрат.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82, 83, 84, 85 ГПК України суд, -
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписано 04.08.08.
Суддя
О.О. Седляр