Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"10" вересня 2008 р. Справа № 44/470-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., судді Камишева Л.М. , Шепітько І.І.
при секретарі Єгоровій А.О.
за участю представників сторін:
позивача - Шахман Л.С., дов б/н від 28.11.2007 року
відповідача - Коритника Ю.М. - директор державного комунального підприємства "Обчислювальний центр управління житлового господарства", Кочарової Ю.Н., дов. б/н від 31.03.2008 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1379 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 23 квітня 2008 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ПОЛІ-ЕКСПРЕС", м. Харків
до Державного комунального підприємства "Обчислювальний центр управління житлового господарства", м. Харків
про стягнення 14106,55 грн.,
встановила:
Товариство з обмеженою відповідальністю ВФ "Полі-Експрес" подало до господарського суду Харківської області позов до державного комунального підприємства "Обчислювальний центр управління житлового господарства" про стягнення з останнього 14106,55 грн., зайво перерахованих в рахунок орендної плати по укладених з відповідачем договорах оренди № 83 від 27.04.2000 року, № 1758 від 23.06.2004 року, № 2288 від 07.07.2005 року, які припинили свою дію за згодою сторін. Рішенням господарського суду Харківської області від 23.04.2008 року у справі № 44/470-07 (суддя Дюкарєва С.В.) позов задоволено. З відповідача на користь позивача стягнуто 14106,55 грн. зайво перерахованих коштів, 147,07 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених в рішенні висновків, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати. Обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що суд при винесенні рішення застосував положення статті 387 Цивільного кодексу України, в той час як предметом позову за цією статтею може бути вимога власника про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння, тобто вибуття його з володіння позивача та знаходження його в натурі у відповідача, тощо. На думку відповідача, переплата орендної плати по договору оренди та договірні відносини між сторонами не мають відношення до витребування власником індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив Харківський апеляційний суд її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладений договір оренди нежитлового приміщення № 83 від 27.04.2000 року, у відповідності до умов якого відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 71,10 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Балашовська, 29. Відповідно до пункту 4.6 наведеного договору, орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 15-го числа наступного місяця. Пунктом 4.10 договору встановлено, що перерахунок орендної плати здійснюється управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради. Згідно з пунктом 3.1.4 договору, орендар, позивач у справі, зобов'язаний сплачувати витрати, пов'язані з поточною експлуатацією орендованого приміщення: в залежності від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- та водопостачання, каналізації за спеціальними розрахунками, а в нероздільній частині - пропорційно розміру займаної орендарем площі; або окремо юридичним та фізичним особам, що надають відповідні послуги, усі витрати, пов'язані с поточною експлуатацією орендованого приміщення, на підставі укладених з ними договорів. Відповідно до пункту 3.1.13 вказаного договору орендар зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату земельного податку пропорційно долі площі приміщення, що перебуває в оренді, від загальної площі будинку.
Також, між позивачем та відповідачем укладений договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) та майна № 1758 від 23.06.2004 року, у відповідності до умов якого відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 62,54 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Балашовська, 29. Відповідно до умов пункту 3.4 вказаного договору, орендна плата за орендоване приміщення оплачується орендарем з 23.06.2004 року щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця. Пунктом 3.7 договору передбачено, що перерахунок орендної плати здійснюється Управлінням комунального майна та приватизації. Згідно з пунктом 4.6 договору оренди нежитлового приміщення № 1758 від 23.06.2004 року, орендар, позивач у справі, зобов'язаний сплачувати витрати, пов'язані з поточною експлуатацією орендованого приміщення: в залежності від наявності, кількості, потужності часу роботи електроприладів, систем тепло- та водопостачання, каналізації - по спеціальним розрахункам, а в нерозділимій частині - пропорційно розміру площі, яку займає орендар; або в місячний термін з моменту укладання цього договору укласти окремі договори на оплату експлуатаційних витрат, які пов'язані з поточним утриманням будівлі і орендованого приміщення. Відповідно до пункту 4.11 зазначеного договору орендар зобов'язаний сплачувати своєчасно на умовах та в строки, встановлені Законом України "Про плату за землю" плату за землю пропорційно тій частині площі будівлі, яку від орендує.
Крім того, між позивачем та відповідачем укладений договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 2288 від 07.07.2005 року, у відповідності до умов якого відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 167,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Балашовська, 29. Відповідно до пункту 3.5 наведеного договору орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем до орендодавця та до міського бюджету щомісяця на протязі 15 календарних днів наступного місяця. Пунктом 3.6. вказаного договору встановлено, що розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Положеннями пункту 3.9 договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 2288 встановлено, що у випадку внесення орендної плати в розмірі, що перевищує розмір орендної плати визначений договором, переплата заліковується в рахунок наступних платежів, або, за бажанням орендаря, може бути йому повернена на підставі акту звірки взаєморозрахунків. Згідно з пунктом 4.10 договору оренди нежитлового приміщення № 2288 від 07.07.2007 року, орендар, позивач у справі, повинен здійснити укладення договорів на отримання комунальних послуг (газо-, водо-, теплопостачання, послуги водовідведення та електрифікації), договорів на оплату експлуатаційних витрат та договір на пропорційну частину відшкодувань на утримання прилеглої до будівлі території.
З листа заступника начальника управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна № 11449 від 18.09.2007 року вбачається, що враховуючи згоду сторін та надані акти прийому передачі, управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна не заперечувало проти розірвання договорів оренди № 83 від 27.04.2000 року, № 1758 від 23.06.2004 року та № 2288 від 07.07.2005 року, які були укладені між державним комунальним підприємством обчислювального центру управління житлового господарства м. Харкова та ТОВ "Виробнича фірма "Полі-Експрес" з 31.08.2007 року.
Згідно акту звірки від 03.01.2005 року складеного позивачем та відповідачем встановлено, що заборгованість станом на 01.01.2005 року між підприємствами відсутня. Акт підписаний головним бухгалтером ТОВ "Виробнича фірма "Полі-Експрес"", директором державним комунальним підприємством обчислювального центру управління житлового господарства м. Харкова, підписи засвідчені печатками підприємств.
В позовній заяві позивач вказував, що в період з 01.01.2005 року по 31.08.2007 року він здійснював перерахування грошових коштів відповідачеві, у зв'язку з чим виникла переплата в розмірі 14106,55 грн., яка не була витрачена орендарем у майбутніх періодах, Позивач посилався на довідку взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем, складену ТОВ ВФ "Полі-Експрес" та не підписану відповідачем.
24.09.2007 року на адресу відповідача позивачем направлено претензію, в якій останній пропонує відповідачу повернути суму 14106,55 грн., як частину передоплати орендної плати за оренду приміщення, та попередження, що у випадку несплати вказаної суми ТОВ "Полі-Експрес" звернеться до господарського суду.
На підтвердження своїх доводів позивач надав суду платіжні доручення, акти прийому-сдачі робіт, довідки взаєморозрахунків складені ТОВ ВФ "Полі-Експрес".
Відповідач надав суду складений ним акт звірки, в якому зазначено, що за період 2005 - 2007 роки є наявна заборгованість ТОВ ВФ "Полі-Експрес" по сплаті комунальних платежів.
Відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, котра з сторін посилається на юридичні факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що з матеріалів справи та документів, що надав позивач неможливо встановити, чи існує яка небудь переплата по орендним платежам по спірним договорам. Позивач не надав на вимогу суду акт звірки взаєморозрахунків за спірний період, а також розрахунок платежів за спірний період з переліком сум за кожний місяць по кожному договору оренди приміщень.
Крім того, слід зазначити, що в платіжних дорученнях наданих позивачем не вказано по яких договорах оренди здійснюється оплата, а якщо і зазначено договори, то вони не є предметом розгляду даної справи.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом, при винесенні рішення, не були в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, на підставі чого рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103; пунктом 1 статті 104; 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 23.04.2008 року у справі № 44/470-07 скасувати та прийняти нове.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня складення тексту постанови у повному обсязі.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Камишева Л.М.
Суддя Шепітько І.І.