12 січня 2012 року Справа № 09/5026/2839/2011
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю прокурора Приходько Д.А. (посвідчення №1674), представника позивача - Романченко О.І. за довіреністю №19/9-737/Сп від 22.04.2011 року, відповідача - ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом Прокурора Кіровського району м.Кіровограда в інтересах держави в особі Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Черкаси, про стягнення 1342,89 грн.
Подано позовну заяву, у якій прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача 1342,89 грн. боргу з оплати за послуги з охорони об'єктів за допомогою пульту централізованого спостереження (скорочено - ПЦС) за червень-липень 2011 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.04.2011 року між сторонами був укладений договір №1959/13318 на охорону об'єктів за допомогою ПЦС. На виконання умов договору позивач надавав відповідачу відповідні послуги, з ініціативи відповідача припинено надання послуг, однак останній не сплатив їх вартість за період червня-липня 2011 року.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Неподання письмового відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду справи по суті.
На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні:
- прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили задовольнити їх повністю.
- відповідач позовні вимоги визнав, пояснив, що уклав договір про охорону торговельного об'єкта у місті Кіровограді, однак у зв'язку із тим, що дружина вивезла товар з охоронюваного приміщення, необхідність охорони відпала, у зв'язку з чим він повідомив позивача по телефону про припинення договору і зняття об'єкту з охорони, потім надіслав відповідне повідомлення електронною поштою.
Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлено наступне.
19 квітня 2011 року між відділом Державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області (позивач у справі, охорона за договором) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач у справі, замовник за договором) укладено Договір №1959/13318 на охорону об'єктів за допомогою ПЦС (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручив, а охорона зобов'язалась здійснювати охорону майна замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. Охорона здійснює охорону майна, шляхом спостереження за станом встановленої на об'єкті сигналізації, яка контролює цілісність його будівельних конструкцій в період охорони та забезпечує виїзд до об'єкту наряду охорони у випадку спрацювання сигналізації об'єкта. Охорона майна, що знаходиться на об'єкті, здійснюється охороною у дні і години, вказані у Дислокації (пункти 2.1, 2.2 Договору) (а.с.8-12).
У пункті 3.1 Договору сторони домовились, що ціна охоронних послуг за цим Договором є договірною і визначається сторонами в Розрахунку та Протоколі узгодження договірної ціни (додатки №2, №3 до Договору), які є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п.3.2 Договору вартість охоронних послуг по Договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі Дислокації та Розрахунку, відповідно до кількості надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості. Перший платіж по Договору у сумі вартості послуг охорони за перший місяць охорони об'єкту здійснюється замовником впродовж 5-ти банківських днів після підписання сторонами Договору. Усі наступні платежі по Договору здійснюються замовником не пізніше 15-го числа кожного місяця, в якому здійснюється охорона.
Підпунктом 12.2.2 Договору встановлено, що він може бути негайно розірваний охороною в односторонньому порядку за умови, якщо замовник не виконав умови пункту 3.2 Договору у частині оплати за послуги охорони.
Договір укладений сторонами строком на 1 рік і починає свою дію з 19.04.2011 року (п.13.1 Договору).
У Додатку №1 до Договору "Дислокація об'єктів замовника, що передають - охороняються Центром технічної охорони ВДСО при УМВС України Кіровоградської області" зазначений об'єкт - магазин "Дом Бородіних", м.Кіровоград, вул.Комарова, 30, режим охорони - 24 години на добу (а.с.13).
У Додатку №2 "Розрахунок" та Додатку №3 "Протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони" визначена вартість охорони - 1,05 грн. за годину (25,20 грн. за день, з врахуванням ПДВ) та 87,12 грн. в місяць за технічне обслуговування охоронної сигналізації (а.с.13 зворот, а.с.14).
Згідно наказу №878 від 20.04.2011 року позивачем прийнято об'єкт під охорону (а.с.17).
У період з 20 квітня 2011 року по 31 липня 2011 року позивач надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 2212,21 грн., однак відповідачем було сплачено лише 868,32 грн., отже заборгованість становить 1342,89 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг за червень та липень 2011 року та актом звірки розрахунків (а.с.21-24).
01 серпня 2011 року відповідач направив позивачу заяву про тимчасове зняття з охорони магазину "Дом Бородіних" за адресою вул.Комарова, 30, з 01.08.2011 року у зв'язку із тимчасовим закриттям магазину (а.с.18).
На підставі заяви відповідача позивач прийняв наказ №1908 від 01.08.2011 року про тимчасове зупинення дії договору (а.с.19).
01 листопада 2011 року позивач направив відповідачу претензію №19/9-2090/Сп з вимогою сплатити борг за надані у червні-липні 2011 року послуги з охорони в сумі 1342,89 грн. (а.с.20). Відповідач на претензію не відповів, борг у встановлений строк не погасив.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Предметом спору у справі є стягнення суми боргу за надані по договору послуги з охорони, належного суб'єкту господарювання об'єкта.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (далі - ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Згідно ст.2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Договір, на який посилається позивач, як на підставу позовних вимог, за правовою природою є господарським договором охорони, загальні положення про який встановлені ст. 978 ЦК України.
Відповідно до ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
В порушення вимог зазначених норм ЦК України та умов Договору і додатків до нього відповідач не розрахувався у повному обсязі за надані йому послуги по охороні, заборгувавши позивачу 1342,89 грн., що підтверджується вищенаведеними доказами, наявними у матеріалах справи.
Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач забезпечив охорону майна відповідача, відповідачем не заперечується охорона об'єктів, передбачених договором, та сума плати за охорону. Однак в порушення умов договору відповідач не вжив заходів, необхідних для виконання зобов'язань з оплати за охорону.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.
Доводи відповідача щодо причин виникнення заборгованості не можуть слугувати підставою для невиконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності" від 10 серпня 1993 р. №615, державна служба охорони є підпорядкованою Міністру внутрішніх справ єдиною централізованою системою, очолюваною Департаментом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ (далі - Департамент), яка складається з управлінь, відділів Державної служби охорони при головних управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, управліннях МВС в областях та м. Севастополі (далі - управління, відділи) та підпорядкованих їм підрозділів охорони: міських, районних, міжрайонних відділів, відділень, підрозділів воєнізованої охорони та охоронних підрозділів (далі - цивільна охорона), стройових підрозділів міліції охорони, спеціальних підрозділів "Титан", інкасації та груп затримання, пунктів централізованого спостереження, у тому числі на окремих об'єктах, а також установ та навчальних закладів професійної підготовки працівників охорони (далі - навчальні заклади).
У позовній заяві прокурор зазначив, що наявність заборгованості за послуги охорони негативно впливає на своєчасну виплату заробітної платні працівникам органів внутрішніх справ та сплату податків та зборів, снижує престиж ДСО, як державного органу, в очах його працівників, від чого виникає плинність кадрів.
Суд погоджується з доводами прокурора, та вважає, що прокурор правомірно звернувся з позовом до суду з метою представництва інтересів держави в особі Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області
З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 1342,89 грн. боргу.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача в доход Державного бюджету України підлягає стягненню 1411,50 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):
- на користь Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області (м.Кіровоград, вул.Габдрахманова, 1, ідентифікаційний код 08596937) - 1342,89 грн. (одна тисяча триста сорок дві гривні 89 коп.) боргу;
- в доход державного бюджету через Державну податкову інспекцію у місті Черкаси (м.Черкаси, вул.Хрещатик, 235) із зарахуванням на рахунок №31218206700002, отримувач - УДКСУ м. Черкаси, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 - 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 коп.) судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.
СУДДЯ Н.М. Курченко
Повне рішення складено 16 січня 2012 року.