Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
28.08.2008
Справа №2-26/5264-2008А
За позовом Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі, м. Бахчисарай, вул.. Сімферопольська, 3,
До відповідача Бахчисарайського районного споживчого товариства, м. Бахчисарай, вул.. Сімферопольська, 5а, в особі Госпрозрахункового оптово-роздрібного заготівельно-виробничого підприємства, м. Бахчисарай, вул. Македонського, 88.
Про стягнення 901,14 грн.
Суддя О.Л. Медведчук
при секретарі Малашенко К.І.
У судовому засіданні брали участь представники:
від позивача - Османов Е.Р., головн. держ. под. інсп., дов. від 22.08.08р.
від відповідача - не з'явився
Сутність спору: Позивач - Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою про стягнення з відповідача суми податкового боргу з податку на землю у розмірі 901,44 грн.
Вимоги мотивовано тим, що за відповідачем міститься заборгованість по податку на землю нарахована згідно графіку погашення розстрочених сум податкового боргу по договору про розстрочку № 4026/24 від 31.07.2001р.
Відповідачем позовні вимоги не визнавались з посиланням на те, що позивач не мав права на звернення до суду так як не є суб'єктом власних повноважень на підставі чого просив суд припинити провадження у справі, а також вказував на те, що Госпрозрахункове оптово-роздрібне заготівельно-виробниче яке було підрозділом Бахчисарайського районного споживчого товариства було реорганізоване в самостійну юридичну особу, у зв'язку із чим Бахчисарайське районне споживче товариство не є належним відповідачем, крім того вказував на те, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Розгляд справи відкладався.
Відповідач жодного разу явку представника у судове засідання не забезпечив.
Стосовно вимог відповідача, щодо припинення провадження у справі, з тих підстав, що ДПІ у Бахчисарайському районі при зверненні до суду не є суб'єктом владних повноважень, внаслідок чого даний спір не може розглядатись за правилами КАС України, слід зазначити, що у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 25.07.2007р. № 09.1-22/688 Про деякі питання практики застосування адміністративними судами норм Кодексу адміністративного судочинства України та інших нормативно-правових актів, звертається увага на те, що згідно пунктів 1, 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень (орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт) при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що до функцій державних податкових інспекцій належить звернення в суди з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Отже, виходячи зі змісту пункту 7 частини 1 статті 3 КАС та пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державна податкова інспекція як орган державної влади, який, звертаючись із відповідним судовим позовом, здійснює владні управлінські функції, виступає суб'єктом владних повноважень. Таким чином вимоги відповідача щодо припинення провадження у справі є безпідставними, а такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки відповідач тричі не прибув у судове засідання, про причини неприбуття не повідомив, отже дані обставини не є перешкодою для розгляду справи відповідно до ч. 2 ст.. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
Госпрозрахункове оптово-роздрібне заготівельно-виробниче підприємство є підрозділом Бахчисарайського районного споживчого товариства без права юридичної особи (п. 1.2. Положення), а також (п. 7.3 Статуту Бахчисарайського районного споживчого товариства) та знаходиться на обліку як платник податків у ДПІ у Бахчисарайському районі.
На підставі рішення ДПІ у Бахчисарайському районі АРК про розстрочення податкового боргу № 1224/24 від 31.07.2001р. Госпрозрахунковому оптово-роздрібному заготівельно-виробничому підприємству Бахчисарайського районного споживчого товариства було надано розстрочку податкового боргу з податку на додану вартість та податку на землю у сумі 14129,00 грн. та 7209,68 грн. відповідно, починаючи з 31.07.2007р. по 31.07.2005р.
На виконання вказаного рішення між сторонами було укладено договір про розстрочення № 4026/24 від 31.07.2001р.
Згідно довідки про розрахунки з бюджетом № 50 від 11.04.2008р. за Госпрозрахунковим оптово-роздрібним заготівельно-виробничим підприємством, числиться податкова заборгованість з податку на землю у розмірі 901, 14грн., а саме: 450,61грн. нараховані з договору про розстрочку №4026/24 від 31.07.2001р., згідно графіку погашення розстрочених сум податкового боргу, строк сплати наступив 02.05.2005р. та 450,53грн. нараховані з договору про розстрочку №4026/24 від 31.07.2001р., згідно графіку погашення розстрочених сум податкового боргу, строк сплати наступив 01.08.2005р.
Відповідно до п.1.3. ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно ст. ст. 14, 15 Закону України від 25.06.1991р. № 1251 - XII «Про систему оподатковування» зазначені види зборів і податків, є податковим зобов'язанням. Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 - III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 2181 - III, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Отже сума у розмірі 901,14 грн. є податковим боргом Госпрозрахункового оптово-роздрібного заготівельно-виробничого підприємства, яке у свою чергу є підрозділом Бахчисарайського районного споживчого товариства (п. 7.3 Статуту Бахчисарайського районного споживчого товариства) та (п. 1.2. Положення).
Доводи відповідача, про те, що Госпрозрахункове оптово-роздрібне заготівельно-виробниче підприємство на підставі постанови правління Бахчисарайського районного споживчого товариства № 123 від 24.12.2002р. реорганізоване та передане на баланс СП № 4, у зв'язку із чим Бахчисарайське районне споживче товариство є неналежним відповідачем не приймаються судом до уваги, оскільки доказів передачі на баланс СП №4 усіх активів Госпрозрахункового оптово-роздрібного заготівельно-виробничого підприємства, доказів повідомлення усіх органів про реорганізацію останнього, до матеріалів справи не надано, крім того не надано і доказів внесення відповідних змін до Статуту Бахчисарайського районного споживчого товариства.
Згідно п.11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу» державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів і державних цільових фондів суми недоїмки, пені, у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.
Відповідно до п.7.2.1 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» джерелами погашення податкового боргу є будь-які активи платника податків.
Згідно п. 1.7 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», активами платника податків є - грошові кошти, матеріальні і нематеріальні цінності, які належать юридичній або фізичній особі на правах власності або повного господарського відання.
Згідно п. 3.1.1 ст. З Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем доказів сплати податкового боргу у сумі 901,14 грн. не надано.
За тих обставин, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно посилань відповідача на те, що позивачем пропущений встановлений ст.. 99 КАС України строк на звернення до адміністративного суду, слід зазначити, що відповідно до положень ст.. 124 Конституції України юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням ТОВ «Торговий дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст.. 124 Конституції України від 09.07.2002р. (справа №1-2/2002) Положення частини другої статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. У зв'язку з наведеним, враховуючи існуючий на дату розгляду справи податковий борг відповідача перед бюджетом, наполягання останнього на застосування судом приписів ст.. 99 КАС України не приймаються до уваги.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст.94, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Бахчисарайського районного споживчого товариства (м. Бахчисарай, вул.. Сімферопольська, 5а; ЗКПО 01757320) в особі Госпрозрахункового оптово-роздрібного заготівельно-виробничого підприємства (м. Бахчисарай, вул. Македонського, 88; ЗКПО 01784446) в дохід місцевого бюджету м. Бахчисарая (р/р 33219811700049 ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34741000) суму податкового боргу з податку на землю у розмірі 901,44 грн.
Виконавчий документ видати після вступу постанови в законну силу у разі надання відповідної заяви позивачем
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову складено у повному обсязі 02.09.2008р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.