91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
30.05.08 Справа № 9/89.
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Завод "Укрелектроремонт", м. Харків
до Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 164 490 грн. 18 коп.
в присутності представників:
від позивача - Краюшкіна О.В., юрисконсульт, дов. № 13-01 від 24.03.08, Есельсон Є.Л., нач.департам., дов. № 13/34-130 від 29.05.08,
від відповідача - Рудковська І.В., юрисконсульт, дов. № 01-026-888 від 07.12.07
Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 107899,66 грн. з урахуванням втрат від інфляції -13379,55 грн., 3% річних -3827,60 грн. та пені -39383,37 грн., всього -164490,18 грн. за договором № 14Р-018/1799 від 02.06.06.
Доповненням до позовної заяви, наданим у судовому засіданні 30.05.08 та отриманням її копії представником відповідача, позивач фактично збільшив розмір позову та просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 107899,66 грн. з урахуванням втрат від інфляції -14221,17 грн., 3% річних -4826,79 грн. та пеню -39383,37 грн., всього -166330,99 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, і, оскільки позивач скористався цим правом, суд, розглядаючи цей спір, виходить із збільшеного розміру позову.
Відповідач, ВАТ "АМК", відзивом на позовну заяву від 12.05.08 № 026-18иск/08 позов визнає частково в сумі 107899,65 грн.
Доводи відповідача зводяться до наступного: у листопаді 2006 року позивач виконав роботи з капітального ремонту електродвигуна на суму 260146,96 грн.; ВАТ "АМК" 30.01.07 та 20.07.07 здійснив часткову оплату виконаних робіт на суму 152247,30 грн., заборгованість складає 107899,65 грн.
Нарахування штрафних санкцій за період з грудня 2006 року, на думку відповідача, є необґрунтованим, оскільки пунктом 2.3 договору остаточний розрахунок передбачений протягом 15-ти днів після підписання акту приймання-здачі виконаних робіт, а підписаний акт виконаних у листопаді 2006 року не містить конкретної дати, тому строк настання оплати є невизначеним.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на вищезгаданий договір № 14Р-018/1799 від 02.06.06, за яким він виконав роботи з капітального ремонту електродвигуна СМТ 1500-2, про що свідчить підписаний сторонами акт приймання виконаних робіт, який є підставою для оплати відповідачем вартості виконаних робіт, що згідно з кошторисом складає 260146,95 грн.
Відповідно до п. 2.3 договору відповідач повинен був протягом 15 днів після підписання акту приймання виконаних робіт оплатити вартість цих робіт, проте оплата була здійснена частково у розмірі 152247,29 грн., борг складає 107899,66 грн.
Пунктом 4.2 договору передбачена відповідальність відповідача за порушення строку оплати у вигляді пені у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочки, що становить на думку позивача 39383,37 грн.
Посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував інфляційні втрати за весь час прострочення в сумі 13379,55 грн. та 3% річних, що становить 3827,60 грн.
Оцінивши доводи позивача, відповідача і надані ними документи, суд вважає наступне.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 018/1799 від 02.06.06, за яким позивач виконав роботи з капітального ремонту електродвигуна СМТ 1500-2, про що свідчить підписаний сторонами акт приймання виконаних робіт, який є підставою для оплати відповідачем вартості виконаних робіт, що згідно з кошторисом складає 260146,95 грн.
Відповідно до п. 2.3 договору відповідач повинен був протягом 15 днів після підписання акту приймання виконаних робіт оплатити вартість цих робіт, проте за твердженням позивача оплата була здійснена частково у розмірі 152247,29 грн., борг складає 107899,66 грн.
Суд звертає увагу на допущену позивачем арифметичну помилку щодо суми основного боргу, оскільки за актом звірки, підписаним позивачем одноособово, який міститься у матеріалах справи, розмір основного боргу складає 107899,65 грн., як правильно зазначив у відзиві на позов відповідач.
Розраховуючи суму неустойки позивач виходив з періоду нарахування з 15.12.06 (531 день), однак відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Позивач наполягає, що оплата виконаних робіт мало бути виконано 15.12.06, тому нарахування неустойки відповідачем в сумі 39383,37 грн. є неправомірним.
Крім того, позивач надав до матеріалів справи акт звірки, підписаний ним одноособово. За цим актом відповідач здійснив оплату за виконані роботи платіжними дорученнями:
Ш № 5851 від 02.06.06 на суму 25 361,82 грн.,
Ш № 14988 від 17.10.06 на суму 20 000,0 грн.,
Ш № 2406 від 30.01.07 на суму 50 000,0 грн.,
Ш № 14813 від 20.07.07 на суму 115 000,0 грн.,
всього на суму 210 361,82 грн., при цьому акт виконаних робіт містить вартість робіт у розмірі 260 146,96 грн., проти чого не заперечує відповідач, різниця складає 49 785,14 грн., що є боргом за актом виконаних робіт, а сума позову розрахована із суми боргу у розмірі 107899,66 (правильно -107899,65).
Враховуючи неможливість вирішення спору у цьому судовому засіданні через викладене вище, керуючись ст. 77, 86 ГПК України, суд
1. Розгляд справи відкласти на 13.06.08р. о 12 год. 20 хв., який відбудеться за адресою: м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3-а, каб. № 335.
2. Зобов'язати позивача -надати суду документально обґрунтовані пояснення щодо фактичного розміру основного боргу та інших сум, заявлених у позові, пені - із зазначенням терміну нарахування.
Суддя А.Г. Ворожцов