01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"20" травня 2008 р. Справа № 5/087-08
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека Біокон», м. Київ
до
Товариства з обмеженою відповідальністю “Святогор», м. Фастів
про
стягнення 16389,80 грн.
за участю представників:
позивача:
Кунах І. О. -дов. від 01.05.2008 р. № 04
відповідача:
не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека Біокон» (далі -Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Святогор» (далі -Відповідач) про стягнення 16389,80 грн., з яких 13037,34 грн. основний борг, 278,52 грн. пені, 1303,73 грн. штрафу, 42,12 грн. 3% річних, 378,08 інфляційних втрат та 1350 грн. збитків понесених позивачем у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.
В судовому засіданні 22.05.2008 р. представником позивача в порядку ст. 22 ГПК України подано до суду клопотання від 19.05.2008р. № 1037, яким позивач уточнив позовні вимоги з мотивів сплати відповідачем суми основного боргу та просить суд стягнути з відповідача 264,21 грн. пені, 1303,73 грн. штрафу, 39,90 грн. 3% річних, 378,08 грн. інфляційних втрат та збитків у вигляді понесених витрат на юридичну допомогу в розмірі 1350 грн.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції клопотання про уточнення позовних вимог від 19.05.2008 р № 1037.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір поставки товару від 01.03.2006р. № 131/06 (далі -договір), відповідно до умов якого постачальник - позивач зобов'язався поставити та передати у власність покупця - відповідача лікарські засоби та вироби медичного призначення (надалі-товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснити оплату на умовах даного договору.
Відповідно до п. 2.1 договору ціна на товар, який поставляється відповідачу, вказується у видаткових накладних на кожну поставку, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 3.1 договору, платежі за поставлений по даному договору товар проводяться відповідачем в терміни зазначені в видатковій накладній.
Оплата за отриманий товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, згідно способу оплати вказаного у п. 3.1 договору не пізніше строку визначеному в накладних (п. 3.2 договору).
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і в будь -якому випадку діє до виконання сторонами взаємних зобов'язань і проведення взаємних розрахунків (п. 5.1 договору).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу лікарські засоби та вироби медичного призначення за накладною № 2275893 від 04.12.2007 р. на суму 104,88 грн. з узгодженим терміном сплати до 24.12.2007р., за накладною № 2275894 від 04.12.2007р. на суму 2448,08 грн. з узгодженим терміном сплати до 24.12.2007р., за накладною № 2279431 від 06.12.2007р. на суму 2180,51 грн. з узгодженим терміном сплати до 26.12.2008р., за накладною № 2284134 від 10.12.2007 р. на суму 2573,26 грн. з узгодженим терміном сплати до 30.12.2008 р., за накладною № 2287848 від 13.12.2007р. на суму 1926,16 грн. з узгодженим терміном сплати до 02.01.2008р., за накладною № 2295339 від 20.12.2007р. на суму 2606,50 грн. з узгодженим терміном сплати до 09.01.2008р., за накладною № 2309220 від 09.01.2008р. на загальну суму 3378,46 грн. з узгодженим терміном сплати до 29.01.2008р. Загальна сума отриманого відповідачем товару по переліченим накладним склала 15217,85 грн. Вказані накладні підписані повноваженими представниками сторін та скріплені печатками товариств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Судом встановлено, що станом на день розгляду справи відповідач погасив основний борг перед позивачем, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача, копі банківських виписок додані до матеріалів справи. Однак, на протязі строку дії договору відповідачем було порушено строки виконання зобов'язання щодо здійснення своєчасної оплати за поставлений йому товар.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати складають 378,08 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 39,90 грн.
Розрахунок позивача інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка за розрахунком позивача складає 264,21 грн.
Пунктом 7.3 договору встановлено, що відповідач за порушення термінів оплати товару сплачує позивачу пеню у розмірі 0,7% від загальної суми за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
Також позивач на підставі п. 7.2 договору просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 10 % від суми неоплаченого в строк товару.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
За розрахунком позивача штраф складає 1303,73 грн. Розрахунок штрафу відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 264,21 грн. пені, 39,90 грн. 3% річних, 378,08 грн. інфляційних втрат та 1303,73 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги в частині стягнення збитків в розмірі 1350 грн., які полягають в понесених позивачем витратах на юридичну допомогу у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права, то такі витрати не є збитками. Так, віднесення до збитків витрат товариства на правове обслуговування суперечить приписам статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з оспорюванню шкодою (збитками).
З огляду на викладене суд приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення збитків в заявленій сумі.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Святогор» (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Кірова, 5, код ЄДРПОУ 31538887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека Біокон» (02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, код ЄДРПОУ 30263519) 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 21 коп. пені, 1303 (одну тисячу триста три) грн. 73 коп. штрафу, 39 (тридцять дев'ять) грн. 90 коп. 3% річних, 378 (триста сімдесят вісім) грн. 08 коп. інфляційних втрат, 150 (сто п'ятдесят) грн. 23 коп. витрат по сплаті державного мита та 108 (сто вісім) грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя
Дата підписання рішення 26.08.2008р.