Справа № 1-26/11
27.12.2011 Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Смик С. І.
секретаряПадасенко Н.В., Первої О.А., Орлової М.І.,
Чорного В.В.
за участі прокурора Менчиця С.Є., Нестеренка Д.В., Байдюка Д.А.
захисників -адвокатів - ОСОБА_8, ОСОБА_9,
ОСОБА_10, ОСОБА_11, -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києва кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, росіянина, освіта вища, не одруженого, працюючий комерційним директором ТОВ «Альянс Буд», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.3 ст.357 КК України ,-
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Борисполя Київської області, громадянина України, українця, освіта вища, одруженого, працюючого аналітиком ТОВ «КСК «Техніко», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України -
ОСОБА_12 приблизно у серпні 2007 року, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, у невстановлений досудовим слідством час, з корисливих мотивів, з метою викрадення людини, знаходячись по вулиці Ушинського, 1 в місті Києві, підійшли до ОСОБА_14 та вводячи в оману останнього запропонували йому сісти до них в автомобіль та поговорити з ними, на що ОСОБА_14 не будучи обізнаний про дійсні злочинні наміри ОСОБА_12 та невстановленими досудовим слідством особами погодився та сів на заднє сидіння у невстановлений досудовим слідством автомобіль під керуванням ОСОБА_12 В цей же час на заднє сидіння того ж невстановленого досудовим слідством автомобіля сіла одна з невстановлених досудових слідством осіб, з метою придушення волі потерпілого у разі здійснення опору останнім при його викраденні.
Після цього, ОСОБА_12 за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, на невстановленому досудовим слідством автомобілі під керуванням ОСОБА_12 викравши ОСОБА_14 перевезли його до невстановленого досудовим слідством безлюдного місця, яке розташоване в лісопосадці в районі Московського мосту в місті Києві.
З метою отримання від ОСОБА_14 згоди на завершення приватизації квартири ОСОБА_15, одна із невстановлених досудовим слідством осіб наказав ОСОБА_14 вийти з автомобіля. Після того, як ОСОБА_14 вийшов з автомобіля, невстановлена досудовим слідством особа, погрожуючи фізичною розправою та невстановленою досудовим слідством зброєю, вимагав від ОСОБА_14 завершити приватизацію квартири ОСОБА_15 та не звертатися до правоохоронних органів. Після чого ця невстановлена досудовим слідством особа обшукала ОСОБА_14, та нанесла удар рукояткою невстановленого досудовим слідством пістолета по голові ОСОБА_14 Після чого останньому почали наносити удари руками та ногами по різних частинах тіла невстановлені досудовим слідством особи та ОСОБА_12, при цьому погрожуючи фізичною розправою, у разі відмови ОСОБА_14 завершити приватизацію квартири ОСОБА_15, або у разі звернення до правоохоронних органів. Після чого ОСОБА_12, за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами отримали згоду ОСОБА_14 на проведення приватизації квартири АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_15
Крім цього, ОСОБА_12 після вчинення викрадення ОСОБА_14 та отримання від останнього згоди на завершення приватизації квартири АДРЕСА_1, приблизно у серпні 2007 року, у невстановлений досудовим слідством час, знаходячись біля будинку №5 по вулиці Колективізації в місті Києві забрав у ОСОБА_14 паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 15.08.1997 Дарницьким РУ ГУМВС України в місті Києві на ім'я ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8, чим незаконно заволодів даним документом.
ОСОБА_13, для вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для здоров'я ОСОБА_17, 17.05.2008 року, приблизно о 03.00 год., в приміщенні нічного клубу «Барский», який розташований в торговельно-розважальному комплексі «Арена», по вулиці Басейній, 2А, з корисливих спонукань, підійшов до ОСОБА_17, яка в цей час знаходилася на танцювальному майданчику, та застосовуючи силу вивів останню на вулицю, де застосовуючи силу, посадив в автомобіль «FORD MUSTANG», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який йому належить на праві власності, після чого вулицями міста Києва привіз до будинку АДРЕСА_5, де зупинивши автомобіль, знаходячись в салоні автомобіля, з метою уникнення здійснення опору ОСОБА_17 наніс кілька ударів долонею руки по обличчю останній. Після чого, ОСОБА_17, з метою уникнення вчинення відносно неї протиправних діянь, вийшла з вищевказаного автомобіля, та побігла у напрямку під'їзду будинку, в якому вона проживає.
Після чого, ОСОБА_13, з метою досягнення свого злочинного умислу, вийшов з салону автомобіля, підбіг до ОСОБА_17, вирвав з рук останньої її мобільний телефон «Нокіа 6300», вартістю 1400 гривень, з сім-карткою мобільного зв'язку оператора «Київстар», вартістю 30 гривень, на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 20 гривень, який він поклав до кишені свого одягу, після чого, лівою рукою схватив ліву руку ОСОБА_17 та зірвав годинник &Co», вартістю 25000 гривень, які кинув на асфальтове покриття, після чого утримуючи руку ОСОБА_17, зняв каблучку зі срібла, вартістю 200 гривень, завдавши останній матеріальну шкоду на загальну суму 26 650грн. та наніс ОСОБА_17 удари долонею руки в голову та по стегні, в результаті чого ОСОБА_17 отримала легкі тілесні ушкодження, після чого ОСОБА_17 втекла від ОСОБА_13 до під'їзду будинку в якому вона проживає, а ОСОБА_13 зник з місця вчинення злочину.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 свою вину в інкримінованих йому злочинах за ч.2ст.146 та ч.3 ст. 357 КК України не визнав надав письмові пояснення та показав, що він даних злочинів не вчиняв, ОСОБА_14 він ніколи не викрадав, його паспорт громадянина України ніколи не забирав і ніколи у нього паспорта ОСОБА_14 не було. В матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_14 про його викрадення, відсутні будь-які медичні довідки, які б вказували на противоправні дії відносно ОСОБА_14, в заяві до РУГУ МВС України за місцем свого мешкання останній писав про втрату паспорта, а при дачі показів під час досудового слідства неодноразово змінював свої покази, відносно того, хто саме у нього забирав паспорт. Окрім того впродовж 2007 року ОСОБА_14 користувався своїм паспортом громадянина України пред»явлючі його в різні органи та установи.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_13 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та показав, що на початку 2007 року познайомився з ОСОБА_17, з якою стали проживати однією сім»єю, він виховував її дитину, її донька називала його татом. 16.05.2008 року він святкував день народження свого друга в ресторані «Барский». В цей час зателефонувала ОСОБА_17 та запропонувала зустрітися. Він відмовився, але коли вона сказала, що проблеми з дитиною, погодився зустрітися. Приблизно о 22.00год. ОСОБА_17 приїхала в ресторан, то з її розмови, він зрозумів, що проблеми з дитиною не має, а ОСОБА_17 таким чином хоче з ним налагодити стосунки. Він не бажав підтримувати стосунки з ОСОБА_17, про що сказав останній. Після цього ОСОБА_17 стала вживати спиртні напої та вести себе зухвало. Оскільки ОСОБА_17 була в нетверезому стані, він запропонував відвезти її додому на АДРЕСА_5, на що остання погодилася. На власному автомобілі він відвіз ОСОБА_17 до її будинку, де остання знов намагалася поновити їх стосунки. Він відповів, що у них все скінчилося. Після цього ОСОБА_17 вийшла з машини та пішла додому, а він поїхав. В подальшому він ще декілька разів зустрічався з ОСОБА_17, однак разом вони вже не жили. Також підсудний пояснив, що будь-яких тілесних ушкоджень він ОСОБА_17 не наносив, мобільний телефон, годинник та інші речі не забирав, вважає, що таким чином ОСОБА_17 вирішила помститися йому, за те, що вони розсталися.
Незважаючи на невизнання вини підсудними, їх вина у вчиненні інкримінованих їм злочинів повністю підтверджена доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_14 показав, що з ОСОБА_12 він познайомився в 2004 році. Після смерті ОСОБА_15, усвідомлюючи що сталося, він повідомив ОСОБА_18 про те, що у нього справи та він більше не зможе допомагати в оформленні приватизації квартири ОСОБА_15, яким до цього опікувався та віддав ключі від квартири. Приблизно в кінці жовтня 2007 року на ринок «Караваєві дачі»де він працює, приїхав ОСОБА_18, чоловік на прізвисько «ОСОБА_1»та ОСОБА_12, який сидів за кермом свого автомобіля «Мерседес»сріблястого кольору. ОСОБА_18 запропонував поговорити, він погодився, та останній відвід його до автомобіля ОСОБА_12 Посадивши в автомобіль, останній попередив його, що б він не тікав. ОСОБА_18 сів в другий автомобіль «Мерседес»чорного кольору. Після цього його відвезли в ліс, в напрямку Московського моста, попередили, щоб він не звертався до правоохоронних органів та чекав наступних вказівок ОСОБА_18. ОСОБА_18 дістав пістолет та вдарив рукояткою йому по голові, після чого йому почали наносити удари ОСОБА_18 та чоловік на прізвисько «ОСОБА_1». При цьому ОСОБА_18 погрожував його сім»ї , а ОСОБА_12 також декілька разів вдарив його по тулубу. Після цього ОСОБА_18 спитав де його паспорт та він відповів, що паспорт знаходиться у його знайомої в гуртожитку. Після цього ОСОБА_18 сказав ОСОБА_12 та чоловіку на прізвище «ОСОБА_1», щоб вони забрали у нього паспорт, а сам поїхав. ОСОБА_12 та чоловік на прізвище «ОСОБА_1»відвезли його на зупинку тролейбуса та він поїхав додому. Дома, у своєї знайомої, він взяв паспорт, підійшов до автомобіля та віддав паспорт чоловіку на прізвище «ОСОБА_1», а той в свою чергу передав паспорт ОСОБА_12. Після цього ОСОБА_12 сказав, щоб він не пропадав і вони уїхали. Паспорт йому так і не повернули, він його відновлював. ОСОБА_18 пояснив, що паспорт порвав та щоб він звернувся з заявою про втрату паспорта. Приблизно через місяць, побоюючись, що його знову вивезуть у ліс, він звернувся в міліцію. Також потерпілий пояснив, що перші покази , які він давав під час досудового слідства та покази, які він дав зараз є дійсні та правдиві. Інші покази він давав неправдиві, він давав їх під погрозою та які йому передавав невідомий йому чоловік.
Допитана під час досудового слідства потерпіла ОСОБА_17, покази якої оголошені та перевірені в судовому засіданні показала, що в період з 17.06.2007 по 10.03.2008 вона зустрічалася з ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_9. 10.03.2008 вона посварилася з ОСОБА_13, після чого з ним не підтримує відносин.17.05.2008, приблизно о 00.20 год. вона приїхала до нічного клубу «Барский», який розташований в торговельно-розважальному комплексі «Арена»на Бессарабській площі у місті Києві, де відпочивала разом зі знайомим ОСОБА_19. Приблизно о 02.00 год. ОСОБА_19 поїхав додому, а вона залишилася відпочивати в клубі самостійно. Приблизно о 03.00 год., коли вона знаходилася на танцювальному майданчику, де танцювала в оточенні незнайомих чоловіків, до неї підійшов ОСОБА_13, який запропонував їй сісти до нього в автомобіль та поспілкуватися, на що вона йому відмовила. У відповідь на це ОСОБА_13, нічого не кажучи їй, схопив за руку та вивівши з клубу на вулицю, посадив в салон свого автомобіля «Форд Мустанг». Після чого сівши за кермо повіз її додому. Під'їхавши до будинку АДРЕСА_5, ОСОБА_13 вимкнув двигун, став кричати на неї з приводу розірвання між ними відносин, під час чого наніс їй кілька ударів долонею руки по обличчю. Після чого вона вибігла з автомобіля та побігла у напрямку під»їзду свого будинку. ОСОБА_13 вийшовши з автомобіля, побіг за нею, наздогнав її та вихопив з її руки належний їй на праві власності мобільний телефон «Нокіа 6300», вартістю 1400 гривень, з карткою мобільного зв'язку оператора «Київстар», вартістю 30 гривень, на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 20 гривень, після чого поклав його собі в кишеню. Після чого схопив її своєю лівою рукою за ліву руку та зірвавши з її руки належний їй на праві власності годинник «Jacobs&Co», вартістю 25000 гривень, які кинув на асфальтове покриття, після чого утримуючи її руку, зняв каблучку зі срібла, вартістю 200 гривень та наніс їй удари долонею руки в голову, після чого вона забігла до під»їзду будинку та закрила двері під»їзду, які зачиняються на кодовий замок. ОСОБА_13 деякий час постоявши біля під»їзду, незнаючі коду замка поїхав у невідомому напрямку. Вона вийшла на вулицю, знайшла на асфальтовому покритті свій годинник та виявила, що він пошкоджений. ( т.6 а.с. 33-34, 54-57, 233-234).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20- батько ОСОБА_17, підтвердив покази, які він давав під час до судового слідства про те, що у нього є дочка -ОСОБА_17, яка проживає в АДРЕСА_5 разом з своєю дочкою -ІНФОРМАЦІЯ_11. В 2007 році ОСОБА_17 познайомилася з ОСОБА_13 та приблизно вісім місяців вони проживали за місцем її мешкання. Після чого, приблизно в квітні 2008 року ОСОБА_17 посварилася з ОСОБА_13, так як він її ображав та наносив побої. 17.05.2008 ОСОБА_17 повідомила йому про те, що ОСОБА_13 побив її та відібрав її особисті речі, а саме телефон, який подарувала їй подруга, каблучку зі срібла, яку придбала сама ОСОБА_17 та розбив її годинник. Після чого вона звернулася до правоохоронних органів та до судово-медичного закладу. Також свідок пояснив, що на наступний день після вказаної події, бачив у дочки синьці, вона скаржилася на головну біль та нудоту, також зі слів дочки знає про неодноразові до цього конфлікти між нею та ОСОБА_13, також бачив до цього у неї синьці, однак в їх стосунки не втручався, знає, що годинник, який зірвав ОСОБА_13 дочці подарувала подруга. Спільного господарства його дочка та ОСОБА_13 не вели.
Оцінюючи показання допитаних під час досудового та судового слідства потерпілих та свідка, суд вважає, що показання потерпілих та свідка об»єктивно вказують на фактичні обставини, що підлягають доказуванню в даній кримінальній справі, перевірені письмовими доказами, а тому приймаються судом.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що з початку 2008 року до кінця 2009 року проживав з ОСОБА_17 Знає, що до нього з ОСОБА_17 проживав ОСОБА_13 Також свідок пояснив, що зі слів ОСОБА_17 знає, що вони жили разом, ОСОБА_13 виховував її дитину, а також про те, що поміж ними був конфлікт, вона домовилася з якимись людьми та ОСОБА_13 заарештували. ОСОБА_17 також погрожувала йому та намагалася його обмовити.
Суд вважає, що покази зазначеного свідка не вказують на обставини, які підлягають доказуванню в даній кримінальній справі. Про фактичні обставини справи свідку нічого не відомо, відомо лише про факт існування відносин між ОСОБА_13 та ОСОБА_17, зі слів самої ОСОБА_17, а тому об»єктивно визначити характер взаємовідносин підсудного з потерпілою ОСОБА_17 з вказаних показів не можливо.
Вина підсудного ОСОБА_12 в інкримінованих йому злочинах та підсудного ОСОБА_13 в інкримінованому йому злочині також підтверджена дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме відомостями, що містяться:
- в протоколі очної ставки від 13.06.2008 року, проведеної між свідком ОСОБА_14 та підозрюваним ОСОБА_18, в ході якої ОСОБА_14 підтвердив раніше данні ним покази ( т.3,а.с.1-11);
- в протоколі очної ставки від 05.09.2008 року, проведеної між свідком ОСОБА_14 та обвинуваченим ОСОБА_12, в ході якої ОСОБА_14 підтвердив раніше данні ним покази (т.3,а. 55-58);
- в протоколі очної ставки від 07.11.2008 року, проведеної між потерпілою ОСОБА_17 та обвинуваченим ОСОБА_13, в ході якої ОСОБА_17 підтвердила свої покази, які вона давала раніше (т.6 а.с. 58-63);
- в висновку судово-медичного експерта № 463/1 від 03.07.2008, згідно з яким ОСОБА_17 отримала наступні тілесні ушкодження: рана на слизовій верхньої губи справа, на фоні крововиливу, забої на задньо-зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині, на передньо-зовнішній поверхні правого плеча в нижній третині, та лівого стегна в нижній третині, які згідно з висновком судово-медичного експерта № 463/І від 03.07.2008 відносяться до легких тілесних ушкоджень, які потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я на строк більше 6 днів, але менше 21 дня (т.6 а.с. 27-28);
- в протоколі виїмки від 30.05.2008 проведеної у потерпілої ОСОБА_17, згідно з яким у останньої вилучено годинник «Jacobs&Co», який зірвав з її руки 17.05.2008 року ОСОБА_13 (т.6 а.с. 38);
- в протоколі огляду від 30.05.2008, згідно з яким був оглянутий пошкоджений годинник «Jacobs&Co», який ОСОБА_13 зірвав з руки ОСОБА_17 17.05.2008 року (т.6 а.с. 39);
- в протоколі про приєднання до справи в якості речового доказу від 30.05.2008 року -пошкодженого годинника «Jacobs&Co», який належить ОСОБА_17 17.05.2008 року (т.6 а.с. 40);
- в протоколі виїмки від 26.11.2008 проведеної у ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», згідно з яким у вказаній компанії вилучені роздруківки вихідних та вхідних дзвінків телефонного номеру +НОМЕР_3, яким користувався ОСОБА_13 (т.6 а.с. 113);
- в протоколі огляду документів від 24.02.2008, згідно з яким були оглянуті вилучені роздруківки вихідних та вхідних дзвінків телефонного номеру +НОМЕР_3, яким користувався ОСОБА_13 (т.6 а.с. 222-228);
- в протоколі про приєднання до справи в якості речових доказів від 27.02.2009 року -роздруківок вихідних та вхідних дзвінків телефонного номеру +НОМЕР_3, яким користувався ОСОБА_13 (т.6 а.с. 228а).
Зазначені письмові докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, є допустимими, та такими, що в їх сукупності об'єктивно та безпосередньо вказують на вчинення підсудними інкримінованих їм діянь та відповідають показанням потерпілих та свідка по справі.
Суд критично відноситься до показів підсудних ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які не визнали свою вину в скоєні злочинів, які їм інкримінуються, оскільки вони повністю спростовуються усіма дослідженими доказами у сукупності, а стверджуючи про свою невинуватість останні бажають уникнути відповідальності.
Окрім того факт наявності відповідних стосунків між підсудним ОСОБА_13 та потерпілою ОСОБА_17 не можуть вказувати на відсутність корисливого мотиву у підсудного при заволодінні майном потерпілої, як про це зазначив сам підсудний, оскільки сукупність доказів, а саме показів потерпілої, свідка, письмових доказів, вказують на наявність умислу у підсудного ОСОБА_13 на заволодіння майном потерпілої ОСОБА_17
Під час судових дебатів підсудний ОСОБА_12 та підсудний ОСОБА_13 просили суд призначити їм покарання, обмежившись часом знаходження їх під вартою у вигляді запобіжного заходу, тобто фактично визнали свою вину.
З урахуванням вищевикладеного суд не приймає до уваги як достовірні та правдиві покази підсудних ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про те, що вони не вчиняли інкриміновані їм злочини.
Таким чином, суд на підставі досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів, враховуючи критерії їх належності та допустимості, вважає доведеною вину ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та вину ОСОБА_13 у інкримінованому йому злочині.
Умисні дії ОСОБА_13, які виразились у вчинені нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним життя і здоров'я особи яка зазнала нападу (розбій), суд кваліфікує за ч.1 ст. 187 КК України.
Умисні дії ОСОБА_12, які виразились у вчиненні викрадення людини, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, таке що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, із застосуванням зброї, суд кваліфікує за ч.2 ст.146 КК України.
Умисні дії ОСОБА_12 , які виразились у незаконному заволодінні будь-яким способом паспортом, суд кваліфікує за ч.3 ст. 357 КК України.
Відповідно до ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі. Злочин, передбачений ч.3 ст.357 КК України, є злочином невеликої тяжкості згідно ч.2 ст.12 КК України.
В судовому засіданні учасниками не було заявлене клопотання про закриття кримінальної справи в цій частині на підставі ст.49 КК України, а тому суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_12 від призначеного за цим законом покарання відповідно до положень ч.5 ст.74 КК України.
При призначенні покарання підсудним: ОСОБА_12, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, а також тяжкість вчиненого ними злочину, передбаченого ч.3 ст. 357 КК України, ОСОБА_13, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, який відноситься до тяжких злочинів, особи підсудних.
Підсудний ОСОБА_12 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, працює, на спеціальних обліках не перебуває, має на утриманні мати похилого віку та хворого батька.
Підсудний ОСОБА_13 за місцем проживання характеризується позитивно, на спеціальних обліках не перебуває, працює, одружений, має на утриманні хвору мати пенсійного віку, враховуючи його стан здоров»я та те, що останній притягувався до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_12 судом не встановлено.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_12 - судом не встановлено.
Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_13 судом не встановлено.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_13 - судом не встановлено.
З огляду на наведене суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудних ОСОБА_12 та ОСОБА_13 неможливо без ізоляції їх від суспільства та доходить висновку про необхідність обрання ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 146 КК України та обмеження волі в межах санкції ч.3 ст. 357 КК України та ОСОБА_13 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 187 КК України.
Цивільний позов у справі, відповідно до вимог ЦК України та ЦПК України, потерпілою ОСОБА_17 не заявлений як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, що виключає розгляд цивільного позову в даній кримінальній справі, а тому суд вважає за необхідне роз'яснити потерпілій право звернення з позовними вимогами до підсудного ОСОБА_13 в порядку цивільного судочинства.
Судові витрати по справі відсутні.
Питання про речові докази вирішити згідно вимог ст.81 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.146; ч.3 ст.357 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст.146 КК України у виді трьох років шести місяців позбавленням волі,
- за ч. 3 ст. 357 КК України у виді одного року обмеження волі.
На підставі п.2 ч.1 ст.49; ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_12 від призначеного за ч.3 ст.357 КК України покарання.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_12 обраховувати з 12.11.2008 року.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_12 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни - утримання під вартою в Київському СІЗО.
ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, і призначити йому покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_13 обраховувати з 07.11.2008 року.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_13 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни - утримання під вартою в Київському СІЗО.
Речові докази по справі:
- пошкоджений наручний годинник «Jacobs&Co», який належить ОСОБА_17 та переданий останній на відповідне зберігання -залишити ОСОБА_17 за належністю (т. 6, а.с.40);
- роздруківки вихідних та вхідних дзвінків телефонного номеру +НОМЕР_3, яким користувався ОСОБА_13 та які приєднані до матеріалів справи -залишити в матеріалах кримінальної справи (т.6, а.с. 228а).
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з часу проголошення вироку, а засудженими в той же строк з часу отримання копії вироку.
Суддя С. І. Смик