Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203
Іменем України
11.09.2008
Справа №2-29/17519-2007А
За позовом - Контрольно-ревізійного управління АР Крим, м. Сімферополь.
До відповідача - Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь.
Про зобов'язання виконати певні дії.
Суддя О.І. Башилашвілі
Секретар судового засідання В.В. Романів
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Контрольно-ревізійне управління АР Крим звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів про зобов'язання виконати обов'язкові вказівки (вимоги) КРУ в АРК від 17.10.2007р. № 04-14/7721.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення позивачем ревізії, з боку відповідача виявлені порушення фінансово-господарської дисципліни, порядку ведення бухгалтерського обліку та незаконних витрат державних коштів на суму 297 921,35 грн., у зв'язку з чим, на адресу відповідача були направлені обов'язкові вказівки (вимоги) КРУ в АРК від 17.10.2007 року № 04-14/7721, щодо усунення фінансових порушень і недопущенню їх в подальшому, які відповідач досі не виконав.
Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що з його боку відсутні порушення закону, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, та після закінчення яких, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , суд -
Відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи Контрольно-ревізійного управління в АРК на 3-й квартал 2007 року, Контрольно-ревізійним управлінням була проведена документальна ревізія фінансово-господарської діяльності щодо використання бюджетних коштів, виділених Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів на виконання бюджетних програм та утримання апарату за період з 01.09.2005р. по 01.07.2007р.
Під час ревізії Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів встановлено ряд порушень фінансово-господарської діяльності, які зафіксовані в Акті ревізії фінансово-господарської діяльності Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 10.10.2007р. №04-30/125.
Так, ревізією встановлено факти порушення фінансово-господарської дисципліни, порядку ведення бухгалтерського обліку та незаконних витрат державних коштів на суму 297 921,35 грн.
Користуючись правом, наданим п. 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», за наслідками проведеної ревізії Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів були направлені обов'язкові вказівки (вимоги) КРУ в АРК від 17.10.2007 року № 04-14/7721 щодо усунення фінансових порушень і недопущенню їх в подальшому.
Під час проведення ревізії дотримання законодавства в процесі використання бюджетних коштів на виконання бюджетних програм встановлено, наступне.
За КПКВ 2507040 "Компенсаційні виплати інвалідам на бензин, ремонт, техобслуговування автотранспорту та транспортне обслуговування" під час проведення зустрічної звірки з Управлінням праці та соціального захисту населення Совєтської райдержадміністрації, виявлено, що в порушення п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про виплату інвалідам компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування" від 17.03.1998р. № 296, в грудні 2005 року здійснено компенсаційні виплати 4-м інвалідам на суму 225, 89 грн. в рахунок майбутніх платежів, тобто за 1-ше півріччя наступного року.
Позивач вважає, що компенсація повинна виплачуватись рівними частинами двічі на рік - у січні за перше і у липні за друге півріччя поточного року, у зв'язку з чим, на думку позивача, відповідачем незаконно проведено компенсаційну виплату за рахунок бюджетних коштів в сумі 225 890,00 грн.
За КПКВ 2507050 "Санаторне-курортне оздоровлення інвалідів" в Управлінні праці та соціального захисту населення Совєтської райдержадміністрації, в порушення п. 2 Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2004р. № 785, за період 2004-2005 роки інваліду виплачена грошова компенсація за санаторне-курортне лікування в сумі 150,00 грн. за період коли інвалід перебував на санаторно-курортному лікуванні.
В порушення ст.20 абз.10, абз.12 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», передбачені договорами, укладеними між Відділенням Фонду та підприємствами «Кіпрея» та «Афаліна» на технічне переоснащення з метою збереження наявних та створення нових робочих місць для інвалідів впродовж року з моменту отримання грошових коштів не виконані, тобто робочі місця для інвалідів не створені. Таким чином, згідно п. 1 п.4 "Порядку фінансування заходів, передбачених Переліком заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів, фінансування яких здійснюється за рахунок штрафних санкцій, які надходять до Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженим наказом Мінпраці від 17.09.2003 року № 257", затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 12.12.03р. № 180 (ділі Порядок № 257), фінансова допомога у сумі 289913,71 грн. використана за нецільовим призначенням.
В порушення п.1.9 п.1 та п.3 Порядку № 257 відповідачем необґрунтовано оплачено навчання працюючих інвалідів в сумі 1005,64 грн. та отримання диплома на суму 50,00 грн.
В порушення п.5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік фінансову звітність в Україні» незаконно використано кошти державного бюджету у сумі в сумі 5356,85 грн. (2005 рік 721,10 грн., 2006 рік 3090,50 грн., 2007 рік - 1545,25 грн.) на сплату податку на транспорт, який сплачено згідно з угодами про спільну діяльність в 1997 роках.
В порушення п.1 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік фінансову звітність в Україні», відповідач при відсутності документів, що підтверджують факт здійснення операцій зайво списав пальне на суму 1219,26 грн.
Позивач посилається на те, що до теперішнього часу відповідач не забезпечив виконання в установлений термін законних вимог органів державної контрольно-ревізійної служби, а саме, не відшкодував суму незаконних видатків, яка станом на 27.11.2007р. складає 297921,35 грн.
Однак, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, у зв'язку з наступним.
Відповідно до пункту 4 вимог КРУ в АР Крим від 17.10.2007р. № 04-14/7721 по усуненню виявлених порушень в Кримському республіканському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів в порушення ст. 20 абз. 10,12 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», умови передбачені договорами, укладеними між Відділеннями Фонду та підприємствами «Кіпрея» та «Афаліна» на технічне переоснащення з метою збереження наявних та створення нових робочих місць для інвалідів впродовж року з моменту отримання грошових коштів не виконанні, тобто робочі місця для інвалідів не створенні. Таким чином згідно п.4 «Порядку фінансування заходів, передбачених Переліком заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації непрацюючих інвалідів, фінансування яких здійснюється за рахунок штрафних санкцій, які надходять до Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Мінпраці від 17.09.2003 року №257, затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 23.12.04 №66 (далі Порядок №257), фінансова допомога у сумі 289913,71 грн. використана не за цільовим призначенням.
Відповідно до статті 210 Кримінального кодексу України, використання службовою особою бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, а так само недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, якщо предметом цих діянь були бюджетні кошти у великих розмірах, - караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Ті самі діяння, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Позивач посилається на те, що кошти використані не за цільовим призначенням. Однак не на момент пред'явлення вимог, не на сьогоднішній день відповідних обвинувачень не пред'явлено, посадові особи відповідач до кримінальної відповідальності не притягалися. Таким чином вимоги КРУ в АР Крим від 17.10.2007р. № 04-14/7721 не відповідають вимогам статті 62 Конституції України.
Відповідно до пункту 4 Наказу Фонду соціального захисту інвалідів N 180, 12.12.2003, «Про затвердження Порядку фінансування заходів, передбачених Переліком заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів, фінансування яких здійснюється за рахунок штрафних санкцій, які надходять до Фонду соціального захисту інвалідів», фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів здійснюється на умовах цільової направленості використання коштів.
Цільовий характер використання передбачає залучення коштів виключно на заходи згідно з умовами, передбаченими договором про фінансування.
Одержувачам коштів Фонду забороняється використання не за призначенням коштів, отриманих для здійснення оплати заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», надання фінансової допомоги на здійснення заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної (за поданням Національного комітету спорту інвалідів України) та професійної реабілітації інвалідів (відновлення працездатності шляхом забезпечення інваліда технічними реабілітаційними засобами, створення умов для занять фізичною культурою і спортом, оплата навчання та перекваліфікації, створення на робочому місці інваліда належних санітарно-гігієнічних, виробничих і технічних умов згідно з індивідуальною програмою реабілітації інваліда, випуск для інвалідів спеціальної літератури та аудіозаписів для їх професійної підготовки), працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць, у тому числі спеціальних робочих місць, а також надання фінансової допомоги на технічне оснащення діючих робочих місць для працевлаштування на них інвалідів та на технічне переоснащення виробництва підприємств, організацій громадських організацій інвалідів з метою створення додаткових робочих місць і працевлаштування на них інвалідів. Фінансова допомога надається лише за наявності відповідного рішення Комісії.
Таким чином, цільовим призначенням фінансової допомоги є переоснащення виробництва підприємства для створення додаткових робочих місць і працевлаштування на них в подальшому інвалідів.
При цьому суд враховує, що процес працевлаштування інвалідів є тривалим.
Суд встановив, що кошти надані підприємствами «Кіпрея» та «Афаліна» на технічне переоснащення використані за цільовим призначенням, тобто технічне обладнання (автомобілі, швейні машинки) закуплені. Робочі місця які підприємства зобов'язались створити включені до штатного розпису підприємств, на момент проведення ревізії КРУ робочі місця вже введені в дію і інваліди працевлаштовані на них. Таким чином підприємствами «Кіпрея» та «Афаліна» зобов'язання по договорам виконанні в повному обсязі.
Що до відшкодування не законних видатків у сумі 8098,58 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пунктів 1,2 вимог КРУ в АР Крим від 17.10.2007р. № 04-14/7721 по усуненню виявлених порушень в Кримському республіканському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів в порушення п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.98 №296 «Про затвердження Положення про виплату інвалідам компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» зі змінами, в грудні 2005 року Управлінням праці та соціального захисту населення Совєтської райдержадміністрації здійснено компенсаційні виплати 4 інвалідам на суму 225,89 грн. в рахунок майбутніх платежів.
В порушення п.2 Порядку виплати грошової компенсації вартості санітарно-курортного лікування деяким категоріям громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.04 №785, Управлінням праці та соціального захисту населення Совєтської райдержадміністрації необгрунтовано виплачена грошова компенсація за санітарно-курортне лікування інваліду у сумі 150,00 грн. за період, коли інвалід перебував на санітарно-курортному лікуванні.
З пояснень Начальника УПСЗН Совєтської райдержадміністрації від 7.02.2008 року за вих. №150/01-9, 154/01-9, вбачається, що в грудні 2005 року за КПК 2507040 «Компенсаційні виплати інвалідам на бензин, ремонт та обслуговування» було перераховано в Совєтське відділення Ощадбанку №5302 відповідно до платіжного доручення №730 від 28.12.2005 року в загальної сумі 225, 89 грн., за списком №78 від 2811.2005 року наступним особам: Косолапову Олександру Єфремовичу - 71,00 грн., Матвєєву Віктору Григоровичу - 12,89грн., Романюк Степану Назаровичу-71,00грн., Голодняк В'ячеславу Васильовичу - 71,00грн. Виплати здійснені в 2005 році вище переліченим особам відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.98 №296 «Про затвердження Положення про виплату інвалідам компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» зі змінами, право виплати наступає, в січні 2006 року, на основані листа КРВФСЗІ №2-02/358 від 23.12.2005 року. Заявка на компенсаційні виплати в 2006 році по даним особам зменшена в сумі 225,89 грн., також інваліду ВВВ Левіну В.І, була виплачена компенсація 29.12.2005 року в сумі 150,00 грн., який мав право на виплату компенсації по березень 2006 року.
Стаття 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Судом встановлено, що кошторис Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звичайно затверджується тільки в квітні місяці нового року, таким чином кошти у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.04 №785 можуть бути перераховані тільки не раніше квітня місяця, що є порушенням законодавства, та могло потягнути за собою звернення осіб, які мали право на допомогу, звернення до суду з метою відшкодування збитку. Таким чином збитку державному бюджету нанесено не було та було попереджено нанесення збитку інтересам держави та особам які мають право на виплати у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.04 №785 та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.04 №785.
Щодо порушення відповідачем п.1 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон про бухгалтерський облік), а саме: при відсутності документів, підтверджуючих факт здійснення операцій зайво списано пального на суму 1219,26 грн.
Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не передбачає матеріального відшкодування за ці недоліки у веденні документів, документальні помилки, що виявленні виправлені, під час ревізії, збитку державному бюджету не нанесено. Таким чином твердження позивача, що недоліки виявлені ревізією у веденні бухгалтерських документів є порушенням, яке тягне за собою відшкодування коштів за списане пальне є необґрунтованим.
Щодо порушень п.5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: незаконне використання коштів державного бюджету у сумі 5356, 85 грн.(2005 рік-721, 10грн., 2006 рік - 3090,50 грн., 2007 рік - 1545,25 грн.) на сплату податку на транспорт який переданий згідно з угодами про спільну діяльність в 1996-1997 роках.
Цей висновок позивача, на думку суду, також є необґрунтованим, оскільки податок на транспорт сплачується в державний бюджет України. Відповідно до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.
Таким чином підприємства яким передані транспортні засоби не можуть сплачувати податок на транспорт за власника, а саме Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів також договорами не може бути переглянуто цієї вимоги, про що свідчать самі договори.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають
- значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- безсторонньо (неупереджено);
- добросовісно;
- розсудливо;
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач не представив суду докази обґрунтованості позовних вимоги, а викладені вище обставини їх спростовують, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошенні 11.09.2008р.
Повний текст постанови складений та підписаний 16.09.2008р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 152, п. 1 ст. 153, 160, 163, п. 4 ст. 167 КАС України, суд -
В задоволенні позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.