Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 698-166
проспект Миру , 20 тел. 678-853
Іменем України
06 лютого 2008 року Справа № 8/292/31
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк
Аваль», вул.Лєскова, 9, м.Київ
До відповідачів: 1. Відкритого акціонерного товариства “Чернігівавтодеталь»,
пр-т.Миру,312, м.Чернігів
2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівський
ковальський завод», пр-т.Миру, 312, м.Чернігів
Про визнання неправомірним рішення Наглядової Ради та недійсним договору
Судді Т.Г.Оленич, І.А.Фетисова, Ю.В.Федоренко
позивача: Верхацький І.В.- головний юрисконсульт, дов.пост. №10 від 24.10.2006р.,
Іллюшко О.М. - начальник департаменту, дов.пост. №42 від 21.11.2006р. (31.01.08р.), Воронецька Н.А. -начальник відділу, довір.пост.від 06.12.06р. (06.02.08р.).
відповідача 1: Бачурна Н.О. -представник, дов.пост. № 440/01-00 від 09.10.2007р.
відповідача 2: Шестак О.В. - головний юрисконсульт, дов. № 22/10 від 23.01.2008р.
Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 30.01.2008р. по 06.02.2008р., на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України
За згодою сторін в судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Позивачем заявлено позов про визнання незаконним рішення Наглядової Ради Відкритого акціонерного товариства “Чернігівавтодеталь» від 28.02.06р. щодо відчуження частки у статутному капіталі ТОВ “Ковальський завод -Чернігівавтодеталь», та про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.03.06р., укладеного між ВАТ “Чернігівавтодеталь» та ТОВ “Ковальський завод -Чернігівавтодеталь».
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач у заяві про зміну підстав позову, яка прийнята судом до розгляду, зазначає, що оспорюване рішення було прийнято неправомочним складом Наглядової Ради, зокрема на її засіданні були присутні лише дві особи: Бутко В.І. та Бутко Д.В., що суперечить вимогам п.9.3.7. Статуту товариства, відповідного до якого засідання Наглядової Ради вважаються правомочним, якщо на ньому присутні не менше трьох з п'яти осіб, що входять до її складу. Крім того, один із членів Наглядової Ради -Бутко В.І. діяв як від свого імені так і від імені Лапотька В.П. на підставі доручення, що суперечить п.9.3.2 Статуту товариства, відповідно до якого на засіданні Наглядової Ради можуть бути присутні і приймати рішення тільки особи, які були обрані Загальними зборами акціонерів і повинні особисто голосувати за прийняття рішення. Тобто, на думку позивача, член Наглядової Ради не може уповноважити іншу особу приймати участь у засіданні Наглядової Ради та приймати від його імені відповідні рішення, оскільки це не є його особисте право, яке він може доручити реалізовувати іншій особі.
Відповідач-1 з урахуванням заяви позивача про зміну підстав позовних вимог проти позову заперечує, стверджуючи, що рішенням Наглядової Ради товариства права та інтереси позивача як акціонера не порушенні.
На думку відповідача-1, посилання позивача на п.9.3.2. Статуту в викладеній ним редакції є оманливим, оскільки п.9.3.2. не містить положення про обов'язковість прийняття рішення від імені Наглядової Ради тільки особами, обраними Загальними зборами, і тільки особисто. Пункт 9.3.2. Статуту навпаки визначає норми, на підставі яких Наглядова Рада здійснює свою діяльність.
Як стверджує відповідач-1, ані Статутом, ані нормами чинного законодавства не встановлено заборону на представлення одним членом Наглядової Ради інтересів іншого на підставі доручення. Більш того, Положенням про Наглядову Раду від 27.07.2005р., затвердженим Загальними зборами акціонерів, передбачена можливість передачі одним членом Наглядової Ради своїх повноважень іншому на підставі довіреності, посвідченої головою чи секретарем Наглядової Ради. У випадку представництва інтересів Лапотька В.П. як члена наглядової ради, іншим -Бутком В.І., на засіданні Наглядової Ради від 28.02.2006р., довіреність, на думку відповідача-1, має ще більшу силу, оскільки підпис довірителя -Лапотька В.І. завірений нотаріально.
Як зазначає відповідач-1, неможливість Лапотька В.П. здійснювати свої повноваження як члена Наглядової Ради особисто обумовлена тим, що він постійно проживає в м.Москва, Росія. Тому довіреність не могла бути посвідчена головою чи секретарем Наглядової Ради, і була посвідчена нотаріально в м.Москва. Відповідно до Конвенції про правову допомогу та правові відносини по цивільним, сімейним та кримінальним справам, що вступила в силу 19.05.94р., і до якої приєдналися Україна та Росія, документи, які на території однієї із Сторін, що домовляються, були виготовлені та засвідченні спеціально на те уповноваженою особою в межах її компетенції і згідно встановленої форми і скріплені офіційною печаткою, не потребують на території іншої сторони Сторони, що домовляється, будь-якого засвідчення (легалізації), крім можливості засвідчення в нотаріальному порядку безпосереднього перекладу.
Крім того, позивачем вказано, що всі члени Наглядової Ради були належним чином повідомлені про дату, час та місце засідання, призначеного на 28.02.2006р. та запропонований його порядок денний, що підтверджується повідомленням за підписом Голови Наглядової Ради та розсилкою такого повідомлення всім членам крім Гарбчак В.М. в зв'язку з його заявою про складання повноважень члена Наглядової Ради.
Також відповідач-1 в своїх запереченнях посилається на п.9.3.7 Статуту товариства, відповідно до якого рішення наглядової Ради приймається більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні та відсутніх, які висловили заочно свою думку з вирішуваних питань у письмовій формі. Так, на оригіналі Протоколу від 28.02.2006р., який знаходиться на зберіганні у голови Наглядової Ради є також і оригінальний підпис Лапотька В.П., поставлений до підписання рішення в порядку заочного схвалення рішення, що було написано в якості проекту протоколу.
Відповідач-2 з урахуванням заяви позивача про зміну підстав позовних вимог проти позову заперечує, вважаючи, що позов є безпідставним, не направлений на захист прав та інтересів позивача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши та оцінивши надані сторонами докази, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, суд ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (позивач у справі) є акціонером Відкритого акціонерного товариства «Чернігівавтодеталь» (відповідач-1 у справі), що підтверджується випискою №66 з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку. Позивачу належить 2975162шт. простих іменних акцій сумарною номінальною вартістю 11900648грн., що складає 15,406885% статутного капіталу товариства.
Відповідач-2 є правонаступником ТОВ “Ковальський завод -Чернігівавтодеталь» внаслідок зміни назви товариства, про що зазначено в п.1.1. Статуту відповідача-2 в редакції, державна реєстрація якої проведена 23.11.07р. за №10641050008001990.
Відповідач-1 був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю “Ковальський завод -Чернігівавтодеталь», та йому належала частка у Статутному капіталі ТОВ “Ковальський завод -Чернігівавтодеталь» в розмірі 49,95%, що підтверджується пунктами 1.9., 6.4.1. Статуту товариства в редакції, затвердженої загальними зборами учасників від 14.02.06р., державну реєстрацію змін до якого проведено 28.04.2006р. за №10641050004001990.
28 лютого 2006р. на засіданні Наглядової Ради відповідача-1 було прийнято рішення, яке оформлене Протоколом засідання від 28.02.2006р., про надання дозволу на відчуження належної відповідачу-1 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальський завод-Чернігівавтодеталь» на користь самого ТОВ «Ковальський завод-Чернігівавтодеталь», у розмірі 49,95%, за ринковою вартістю 3021500грн., визначеною незалежною експертною оцінкою, а також надані повноваження в.о.голови правління ВАТ “Чернігівавтодеталь» Тумі М.Ю. на здійснення повноважень від імені товариства, в тому числі на підписання договору купівлі-продажу вищезазначеної частки із ЗАТ “Бориспільський автозавод», та інших документів, необхідних для реалізації даного рішення Наглядової Ради.
2 березня 2006р. проведено засідання Наглядової Ради ВАТ “Чернігівавтодеталь», на якому прийнято рішення про виправлення технічної помилки в тексті протоколу Наглядової Ради від 28.02.06р., та замінено слова “ЗАТ “Бориспільський автозавод» та “ТОВ “Ковальський завод -Чернігівавтодеталь» (т.1, а.с.132).
31 березня 2006р. між відповідачем-1 та ТОВ “Ковальський завод -Чернігівавтодеталь» укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ковальський завод-Чернігіавтодеталь» про відчуження належної відповідачу-1 частки у статутному капіталі ТОВ “Ковальський завод -Чернігівавтодеталь» у розмірі 49,95% (т.1, а.с.79-80).
Платіжними дорученнями №864 від 25.05.06р., №860 від 24.05.06р., №861 від 24.05.06р., №862 від 24.05.06р. (т.1, а.с.81-84) відповідач-2 перерахував визначену сторонами договору вартість частки у статутному капіталі, яка відчужена.
Як вбачається із Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівський ковальський завод» в редакції, яка затверджена загальними зборами учасників 09.11.07р., та яка зареєстрована в Державному реєстрі 23.11.07р., ВАТ “Чернігівавтодеталь» не є учасником відповідача-2. Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачами договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 31.01.06р. виконаний в повному обсязі.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Отже заявляючи даний позов, позивач має зазначити та довести, які його права та охоронювані законом інтереси порушені або оспорюються відповідачами.
Мотивуючи свої позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну підстав позову, позивач посилається на ч.1 ст.160 Цивільного кодексу України, згідно якої Наглядова Рада в акціонерному товаристві створюється з метою здійснення контролю за діяльністю його виконавчого органу та захисту прав акціонерів товариства. Оскільки на засіданні Наглядової Ради відповідача-1, яке відбулося 28.01.06р., один із її членів діяв, в тому числі, від імені іншого члена Ради на підставі довіреності, що, за думкою позивача, не відповідає п.9.3.7. Статуту ВАТ “Чернігівавтодеталь», то дане рішення прийнято неправомочним складом Ради, всупереч рішенням загальних зборів акціонерів, які визначили, що збори наглядової ради вважаються правомочними коли на них присутні не менше трьох осіб, обраних до її складу, а тому рішення порушує інтереси позивача, як акціонера.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України N 18-рп/2004 від 01.12.2004р. у справі N 1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Тобто, звертаючись до суду за захистом свого порушеного права, акціонер має зазначити, яке конкретно його право, як акціонера, було порушено або оспорюється акціонерним товариством.
Відповідно до ст.167 Господарського кодексу України корпоративними правами визнаються права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Перелік прав акціонерів товариства наведений у ст.116 Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України “Про господарські товариства», а також визначений в п.5.2. Статуту Відкритого акціонерного товариства “Чернігівавтодеталь», в редакції від 27.07.05р., державна реєстрації якої проведена 18.11.05р. (т.1, а.с.94-116). Згідно даного пункту Статуту, акціонер товариства має право брати участь у Загальних зборах акціонерів незалежно від кількості і виду акцій, власниками яких вони є; голосувати особисто або через своїх представників; обирати та бути обраними до органів управління і контролю товариства, які визначені цим Статутом; брати участь в розподілі прибутку товариства та отримувати їх частку (дивіденди); вийти з товариства у встановленому законом порядку; отримувати інформацію про діяльність товариства; розпоряджатися акціями, які належать акціонеру, в порядку, визначеному чинним законодавством України та Статутом товариства; отримати частину майна товариства, у разі його ліквідації; користуватися переважним правом на придбання додатково випущених цінних паперів товариства, а також можуть мати інші права, передбачені чинним законодавством України.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладений обов'язок доведення тих обставин, на які вони посилаються як на докази своїх вимог або заперечень.
Позивач в порушення вказаної статті не навів та не надав жодного доказу на підтвердження того, які його корпоративні права або охоронюваний законом інтерес, як акціонера ВАТ “Чернігівавтодеталь», що передбачені законодавством та Статутом ВАТ, порушені при прийнятті Наглядовою Радою відповідача-1 оспорюваного рішення, і які потребують захисту та можуть бути відновлені шляхом визнання неправомірним вказаного рішення.
За загальними правилами, обов'язковою умовою визнання недійсним рішення (акта) органу управління товариством є порушення у зв'язку з прийняттям такого рішення прав та охоронюваних законом інтересів акціонера (учасника) господарського товариства. Враховуючи, що позивач не довів факт порушення його корпоративних прав та інтересів внаслідок прийняття Наглядовою Радою ВАТ “Чернігівавтодеталь» рішення від 28.02.06р., а тому позов в частині визнання цього рішення є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Посилання позивача на рішення господарського суду Чернігівської області від 17.10.07р. у справі №12/128 судом до уваги не приймається, оскільки вказане рішення не має преюдиційного характеру для вирішення спору по даній справі.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “Ковальський завод -Чернігівавтодеталь» від 31.03.06р. виходячи з наступного:
Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України дійсність правочину може оспорюватися на підставах, встановлених законом, однією із сторін даного договору або іншою заінтересованою стороною. При цьому, за загальним правилом, особа, яка не є стороною договору (правочину), може оспорити його дійсність при наявності прямого порушення прав та інтересів цієї особи.
Виходячи із змісту договору купівлі-продажу від 31.03.06р., суд приходить до висновку, що позивач не є стороною даного договору, а отже, не належить до тих суб'єктів, між якими виникли спірні правовідносини щодо укладення договору.
Разом з тим, позивач не зазначив які його права та інтереси, як акціонера ВАТ “Чернігівавтодеталь», порушені при укладенні оспорюваного договору. Матеріалами справи також не підтверджується, що внаслідок укладення між відповідачами договору купівлі-продажу порушені корпоративні права та інтереси позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Приймаючи до уваги вищевикладене, в позові має бути відмовлено повністю.
В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.116,215 Цивільного кодексу України, ст.167 Господарського кодексу України, ст.ст.1,22,33,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Судді Т.Г.Оленич
І.А.Фетисова
Ю.В.Федоренко
Повне рішення підписано 06 лютого 2008р.
Судді Т.Г.Оленич
І.А.Фетисова
Ю.В.Федоренко
06.02.08