Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
11.09.2008
Справа №2-9/16812-2007
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський стандарт", м. Київ
До відповідача Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт", м.Керч
Третя особа - ТОВ «Трансшип» (65014, м. Одеса, вул. Маразліевська, 8)
Про стягнення 239 400,00 грн.
Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова
Представники:
Від позивача - Петросенко І.Н.- представник, дов. пост. від 05.06.2007 р.
Від відповідача - Красильникова В.З. - ю/к, дов. пост. №юр/2605 від 08.08.06р.
Від третьої особи - Обаніна О.М., копія довіреності від №
Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача 239400,00 грн. за позадоговірне використання ліхтерів ЛМ-10 та ЛМ-11 у грудні 2006р., січні 2007р.
Позивач неодноразово змінював та уточнював позовні вимоги.
Заявою від 10.02.08р. позивач надав уточнення позовних вимог згідно яких просить стягнути 165858,86 грн. заборгованості, в тому числі: 135660,00 грн. - основний борг, 3% річних - 15903,00 грн., інфляційні втрати - 14295,60 грн.
Заявою від 07.04.08 р. позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 84962,00 грн. заборгованості, відшкодування у вигляді інфляційних витрат та 3% річних в сумі 30198,60 за прострочку.
Позивач заявою від 05.05.08р. уточнив позовні вимоги та просить стягнути з ДП «Керченський морський торговельний порт» на користь ТОВ «Морський стандарт» 26220,00 грн. - основної заборгованості за використання ліхтеру ЛМ-10 в січні 2007року, 35723,46 грн. заборгованості в якості відшкодування інфляційних втрат та 3% річних в сумі 2770,61 грн., 63840,00 грн. неустойки за позадоговірне використання ліхтеру ЛМ-10 в лютому 2007р.; загалом 128554 грн. 07 коп., а також судові витрати.
Заявою від 05.08.08р. позивач надав пояснення та уточнення позовних вимог згідно яких просить стягнути заборгованість у розмірі 128554,00грн., в тому числі: 26220,00 грн. - основний борг, 2770,61 грн. - 3% річних, 35723,46 грн. - інфляційні втрати, 63840,00 грн. - неустойка за позадоговірне користування ліхтеру ЛМ-10 у лютому 2007р..
Заявою від 26.08.08 р № 14 позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 513874,07 грн., у тому числі - 26220грн. основної заборгованості, 35723,46 грн. - інфляційних втрат, 2770,61 грн. - 3% річних, 449160,00 грн. - неустойки за позадоговірне використання ліхтеру ЛМ -10 у лютому та березні 2007р..
Позивач свої вимоги пояснює тим, що відповідач не сплатив основний борг за користування ліхтером ЛМ-10 за період з 08.01.07р. по 31.01.07р., який складає суму 26220,00 грн.; оплату за користування ліхтерів ЛМ-10 та ЛМ-11 здійснював з простроченням, у зв'язку з чим, відповідно позивач має право на стягування інфляційних втрат у розмірі 35723,46 грн. та 3% річних - 2770,61 грн.; в порушення ст. 785 ЦК України не повернув ліхтер ЛМ-10 після закінчення терміну дії договору, у зв'язку з чим позивач має право стягнути неустойку, передбачену ч. 2 цієї статті - у розмірі подвійної оплати, що складає 449160,00 грн. за період з 01.02.2007р. по 16.08. 2007р.
Відповідач у запереченнях на уточнення та збільшення позивних вимог від 03.09.08р. вих. Юр/4260 з позивними вимогами позивача не згоден, по мотивам, викладеним у запереченні. У частості відповідач посилається на те, що починаючи з 08.01.07р., фактичної передачі ліхтера ЛМ- 10 позивачу 07.01.07р. за актом приймання - здачі від 10.01.07р., підтвердження ТОВ «Трансшип» використання ліхтера ЛМ-10 з 08.01.07р. по 16.08.07р.. Вимоги позивача по відшкодуванню заборгованості у вигляді інформаційних витрат та 3% річних відповідач заперечував тим, що термін виконання ним зобов'язання по оплаті за використання ліхтеру, згідно умов угод, визначено протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунків. Рахунки були виставлені лише 12.03.2008р., після чого відповідач почав сплачувати по ним. Неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань по виставленню та направленню рахунків відповідачу, звільнює останнього від стягування інфляційних витрат та 3% річних. Неустойку за позадоговірне використання ліхтеру ЛМ-10 відповідач не визнає з посиланням на те, що правовідносини між сторонами не мають характеру орендних і до них не підлягає застосуванню ст. 785 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування правомірності стягування неустойки.
Ухвалою суду від 29.05.2008р. на прохання відповідача було залучено до справи у якості третьої особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «Трансшип».
Третя особа в відзиві на позовну заяву підтвердила використання ліхтера ЛМ-10 починаючи з 08.01.07р. по 16.08.2007р. в інтересах принципала - компанії «KIRGAN Holding S.A.» на підставі домовленості між керівництвом цієї компанії та ТОВ «Морський стандарт». Ліхтер ЛМ -10 використовувався для виконання некомерційної операції без фінансового наповнення з метою уникнення баластних переходів та необхідністю закриття кордону, з гарантією надання іншого ліхтеру у випадку виникнення такої необхідності. Але до цього часу позивач цим правом не скористався ні в своїх інтересах, ні на користь третіх осіб. З портом була відсутня яка-небудь домовленість по використанню ліхтера ЛМ-10.
Позивач заперечував проти доводів третьої особи, посилаючись на відсутність письмової угоди між ТОВ «Трансшип», яка діє за доручення компанії «KIRGAN Holding S.A.», та ТОВ «Морський стандарт» про використання ліхтеру ЛМ-10. Позивач посилається на те, що відповідачу морською угодою за проформою “Gencon» (FIXTURE RECAP від 31.12.06р.) було надано право на передачу ліхтера ЛМ-10 в субфрахт, що і було ним зроблено.
Відповідач заперечував висновок позивача про передачу ліхтера ЛМ-10 в субфрахт, посилаючись на ст. 206 КТМ України, а також на те, що термін дії угоди від 31.12.2006 року встановлено - до 07.01.07р., після закінчення якого припиняються права і обов'язки за укладеною угодою.
У судовому засіданні 04.09.2008 р. була оголошена перерва до 11.09.2008 р. до 14:30 годин.
11.09.2008 р. судове засідання відбулось у відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи, суд -
Як слідує з матеріалів справи та пояснено представниками сторін правовідносини між позивачем та відповідачем врегульовано угодами за проформою “Gencon» (FIXTURE RECAP від 31.12.06р).
Згідно зазначених угод ТОВ «Морський стандарт» надає ДП «Керченський морський торговельний порт» в використання грузовой трюм ліхтера ЛМ-10 та ЛМ-11 для хранения и перевозки грузов.
Відповідно до ст. 203, 627 ЦК, ст. 179 ГК сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Укладені сторонами угоди угодами за проформою «Gencon» (FIXTURE RECAP) містять умови договору фрахтування, встановлені главою 1 розділу 6 КТМ України, а також умови договору чартеру (фрахтування), який врегульовано ст. 912 ЦК України.
Відповідно до ст. 203 КТМ України за договором фрахтування судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час.
Згідно ст. 912 ЦК України за договором чартеру (фрахтування) фрахтівник надає фрахтувальнику всю або частину місткості в транспортному засобі для перевезення вантажу, або з іншою метою. Порядок укладання договору чартеру (фрахтування), а також форма цього договору встановлюється транспортними кодексами (статутами).
Укладений договір по проформі «Gencon», затвердженою БІМКО, є міжнародною проформою договору отфрахтування, умови якого, що погоджуються, відображені в FIXTURE RECAP (від англійського слова Recapitulatiоn - основні, короткі умови). Всі стандартні умови визначені відповідно до проформи «Gencon 76», на що є відповідне посилання в укладеному FIXTURE RECAP.
Угоду FIXTURE RECAP з посиланням на проформу слід вважати договором морського перевезення вантажів виходячи їх наступного.
Згідно ст.133 КТМ України за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтувальник зобов'язується перевезти увірений йому відправником грузнув з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженому обличчю(одержувачеві), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).
Фрахтувальником або фрахтувальником визнаються особи, що уклали між собою договір фрахтування судна (чартер).
Статтею 134 КТМ України встановлене, що документами, підтверджуючими наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, є чартер - якщо договір передбачає умова надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень.
Таким чином, договір фрахтування (чартеру) є різновидом договору перевезення.
Судом встановлено, що представлені договори FIXTURE RECAP містять всі істотні умови фрахтування судна, а саме найменування сторін, назва судна, його технічні та експлуатаційні данні, вказана частина транспортного засобу, що передається по договору - вантажний трюм для зберігання і перевезення вантажу, район плавання (акваторія портів Керч, Феодосія, Кавказ, Темрюк Єйськ, Новоросійськ, Азов, Маріуполь, Азовсталь), мета (зберігання та перевезення вантажів), розмір фрахту, термін дії договору, місце приймання і здавання вантажного приміщення ліхтера (у порту Керч).
Згідно умовам укладеної угоди приймання ліхтера і трюму фіксується двостороннім актом, підписаним уповноваженими представниками кожній із сторін.
Складання актів прийому-передач по використанню вантажного приміщення ліхтера передбачене сторонами для фінансово-бухгалтерської звітності, оскільки, виходячи з умов чартеру «Gencon», судновласник несе відповідальність за збереження вантажу і здійснення перевезення. Укладеною угодою на порт не покладений обов'язок передати судно власникові після закінчення терміну дії угоди. Порт несе відповідальність за пошкодження корпусу(механізмів) вантажного трюму ліхтера, ремонт якого здійснюється за рахунок фрахтувальника.
Отже, відповідальність за збереження судна після закінчення дії строку договору несе виключно його власник - ТОВ «Морський стандарт». Саме власник зобов'язаний прийняти всі заходи для повернення судна після закінчення терміну дії чартеру.
Суд приходить до висновку, що в даному випадку актами здачі-приймання підтверджується факт надання послуг з використання вантажного приміщення ліхтера ЛМ-10, ЛМ-11, а не прийняття -передачі майна у найм.
Тому, зазначені вище угоди не можна віднести до договорів найма (оренди) оскільки в ньому відсутні істотні умови договору оренди, які встановлено гл. 58 ЦК України, 5 ГК України. Крім того, укладеними угодами не передбачено склад і вартість майна з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань (ч.1 ст. 284 ГК України).
На підставі вищенаведеного суд прийшов до висновку, що до правовідносин між позивачем та відповідачем не підлягає застосуванню вимоги Цивільного кодексу України, якими врегульовано орендні правовідносини.
Ліхтер ЛМ-11 використовувався на підставі угод від 30.11.2006р. в грудні 2006року та від 31.12.06р. в січні 2007року.
Актами звірки № 28/ЛМ-11 від 10.12.06. на суму 11400,00грн, № 29/ЛМ-11 від 20.12.06р. на суму 11400,00грн., № 30/ЛМ-11 від 31.12.06р. на суму 12540,00 грн. сторони підтвердили надання та отримання послуг у грудні 2006року. Актами № 01/ЛМ-11 від 10.01.07р. на суму 11400,00 грн., № 02/ЛМ-11 від 20.01.07р. на суму 11400,00грн., № 03/ЛМ-11 від 26.01.07р. на суму 5358,00 грн. узгоджено загальну суму використання ліхтеру ЛМ-11 за січень 2007р. до 26 січня. Актом прийняття - передачі баржі від 26.01.07р. сторони підтвердили передачу ліхтера ЛМ-11 ТОВ «Морський стандарт». Загалом за використання ліхтеру ЛМ-11 за період з 31.12.2006р. по 26.01.2007р. підлягає оплаті сума 63498,00 грн., яку було перераховано відповідачем до дня розгляду справи, що підтверджено платіжними дорученнями № 3535 від 17.04.2008р., № 3600 від 18.04.2008р, № 3735 від 2.04.2008р., № 3762 від 22.04.2008р., № 2789 від 02.04.2008р., № 2851 від 03.04.2008р., № 2899 від 07.04.2008р., № 2687 від 28.03.2008р, № 2781 від 01.04.2008р., № 2498 від 26.03.2008р., № 2596 від 27.03.2008р., № 2660 від 28.03.2008р., № 2421 від 24.03.2008р., № 2460 від 25.03.2008р., № 2359 від 21.03.2008р.
26 січня згідно заявці ТОВ «Морський стандарт» ліхтер ЛМ-11 було виведено з порту. Виписками із суднових журналів буксирів «Нерпа» та «Бриз» підтверджено виведення ліхтеру із порту.
Для використання ліхтера ЛМ-10 в грудні 2006року було складено угоду від 30.11.2006року. На виконання цієї угоди сторонами складено та підписано акти здачі-прийняття № 30/ЛМ від 10.12.06р. на суму 11400,00 грн., № 31/ЛМ від 20.12.06р. на суму 11400,00 грн., № 32/ЛМ від 31.12.06р. на суму 12540,00грн.
В січні 2007р. ЛМ/10 використовувався на підставі угоди від 31.12.06р. з 01.01.07року по 07.01.07р. Будь-яких інших домовленостей відносно терміну надання ліхтеру між сторонами не надано. Посилання на те, що термін дії угоди змінено відповідачем самостійно без погодження з позивачем не підтверджено матеріалами справи. Позивачем не представлено будь-якої іншої угоди, за якою би термін дії був встановлений до 31.01.07р. Актом здачі-прийняття № 10/ЛМ від 10.01.07р. було узгоджено суму фактично наданих послуг до 07.01.07р. у розмірі 7980,00 грн. За використання ліхтеру ЛМ-10 за період з 31.12.2006р. по 07.01.2007р. підлягає оплаті сума 43320,00 грн., яку відповідачем було сплачено до дня розгляду справи., що підтверджено платіжними дорученнями № 4556 від 15.05.2008р., № 2698 від 31.03.2008р., № 4174 від 07.05.2008р., № 4390 від 13.05.2008р., № 4239 від 08.05.2008р., № 4468 від 14.05.2008р., № 3845 від 23.04.2008р., № 3964 від 25.04.2008р., № 4007 від 05.05.2008р., № 3882 від 24.04.2008р., № 4879 від 21.05.2008р., № 4928 від 22.05.2008р., № 5016 від 23.05.2008р.
Таким чином, відповідачем був погашений основний борг у загальній сумі 106818,00 грн.
У частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 106818,00 грн. провадження по справі підлягає припиненню відповідно до пункту 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача основний борг за використання ліхтеру ЛМ-10 у розмірі 26220 грн. за період з 08.01.2007р. по 31.01.2007р.
Свої вимоги у частині стягнення основного боргу позивач обґрунтовує наступним.
Термін дії угоду від 31.12.2007р. на використання ліхтеру ЛМ-10 відповідач змінив самостійно, чим порушив ст. 654 ЦК України, відповідно до якої зміна договору вчиняється в тій самій формі, що й договір.
Між тим, позивачем не надано доказів зміни умов договору відповідачем в односторонньому порядку. Відсутня угода за використання ліхтера ЛМ-10 у січні 2007р., за якою термін дії був встановлений до 31.12.2007р.
Статтею 205 ЦК України встановлено форми правочину - письмові або усні. Зміни до угоди від 31.12.06р. було зроблено в письмовій формі, як і сама угода.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зазначена угода є дійсною і підлягає виконанню відповідно до її умов з урахуванням внесених змін.
Таким чином, суд відмовляє у стягуванні заборгованості за використання ліхтера ЛМ-10 за період з 08.07.2007р. по 31.12.2007р. у розмірі 26220,00 грн.
Требования истца о взыскании неустойки в размере двойной платы за пользование ліхтером ЛМ-10 за время просрочки з 07.01.2007р. по 16.08.07р., ссылаясь на ст. 785 ГК Украины, являются ошибочными по следующим основаниям.
Згідно журналу № 2/14 реєстрації відходів суден 07.01.07р. в 9-25 ранку ліхтер ЛМ-10 був виведений з порту буксиром «Шторм».
Третя особа підтвердила використання ліхтера ЛМ-10 компанією «KIRGAN Holding S.A.»., починаючи з 07.01.08р. по 16.08.07р. Між ТОВ «Трапсшип» та компанією «KIRGAN Holding S.A.» укладено стандартну угоду Балтійського і Міжнородного морського комітету (БІМКО) про експлуатаційне управління суднами «Шипмен». Услуги по агентированию ліхтера ЛМ-10 осуществляло ДП «Трансшип», учредителем которого является ООО «Трансшип». Митне оформлення ліхтеру ЛМ-10 по закриттю кордону здійснено 07.01.2008р., забезпечено буксиром «Шторм», та організовано виведення ліхтера в район 450 якірної стоянки, а далі в порт Камиш-Бурун. В підтвердження своїх доводів третьою особою надані митні декларації та витяг з суднового журналу буксиру «Шторм», «Авант». Оскільки третя особа діяла лише як менеджер, то усі права та обов'язки по использованию ліхтера ЛМ-10 несет компанія «KIRGAN Holding S.A.», до якої позивачу і слід звернутися з вимогами про оплату або надання ліхтера компанії.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено те, що послуги ТОВ «Морський стандарт» по використанню грузового помещения ліхтера ЛМ-10 після 07.01.07року та ліхтера ЛМ-11 після 26.01.07року відповідачу не надавались. Що стосується посилань позивача на відсутність акту прийому-передачі ліхтера ЛМ-10 аналогічного акту від 26.01.07р. на ліхтер ЛМ-11, то ці доводи не можуть бути ураховані судом у якості доказів оскільки ні сторонами, ні законодавством не встановлено форми акту приймання - передачі ліхтера. В угоді зазначено, що акт повинен бути підписаним у повноважними представниками сторін.
Між сторонами існує підписний акт № 01/Лм від 10.01.07р. про здачу -прийняття послуг у вигляді використання грузового помещения ліхтера ЛМ-10 по 07.01.07р., який надано до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує. Згідно ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Позивач мав право звернутися до відповідача з пропозицією укласти договір про використання ліхтеру ЛМ-10 на період з 08.01.2007р. по 16.08.2007р., або використовувати ліхтер за своїм розумінням. Власник літеру не намагався з'ясувати місце знаходження ліхтеру. Замість цього, ним було пред'явлено до стягування неустойку у подвійному розмірі за користування ліхтеру.
Між тим, загальні вимоги цивільного законодавства встановлюють обов'язок користуватись своїми правами добросовісно, не причиняючи іншій стороні збитків.
Оскільки укладені сторонами угоди за правовою природою не відпостіться до договорів найму, то посилання позивача на ст. 785 ЦК України є безпідставним., у зв'язку з чим суд відмовляє у стягуванні неустойки у розмірі 449160,00 грн.
За порушення виконання грошового зобов'язання позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 3% річних - 2770,61 грн., та інфляційні втрати - 35723,46 грн. за прострочення оплати.
Суд вважає, що позивні вимоги у частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню частково.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 530 ч. 1 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у встановлений строк (термін).
Угодами встановлено термін виконання відповідачем зобов'язання по оплаті за надані послуги - протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунків. Рахунки виставляються та оплачуються до початку фрахтового періоду або по узгодженості сторін.
Дати, які зазначені на рахунках свідчать про те, що рахунки оформлялись через кожні 10 днів з дати укладення угоди, а не до початку фрахтового періоду. Матеріалами справи підтвердження виставлення та направлення відповідачу заяви рахунків-фактури 12.03.08р.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Позивачем не надано доказів про виставлення та направлення ци
рахунків раніше 12.03.2008р. До листів, які направлялись на адресу відповідача і на які посилається позивач не додано рахунків.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив якщо він не вчинив дій, що встановлені договором. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Саме з 12.03.2008р. відповідач повинен був протягом трьох банківських днів (до 18.03.08р.) оплатити рахунки. Між тим, фактично рахунки були оплачені з прострочення цього строку.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.
За порушення грошового зобов'язання з урахуванням вищезазначеного та фактичної дати оплати рахунків з відповідача на користь позивача підлягає стягуванню 1803,28 грн. інфляційні втрати та 270,25 грн.. - 3% річних.
Ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Витрати по оплаті держмита і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.
Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 15.09.2008 р.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» (98312 м. Керч, вул. Кірова, 28, код ЄДРПОУ 01125554 св. № 00340321 ІПН 011255501063 р/р 20669019089 КФ АБ «Експрес-банк» МФО 384674) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський стандарт» (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, б. 5-б, р/р 26003300425001 в АКБ «ТАС-Комерцбанк» МФО 300164) інфляційні втрати у розмірі 1803грн. 28коп., 3% річних 270 грн. 25 коп., держмита у розміру 1151грн. 39 коп. та витрат на інформаційно - технічне судового процесу у розміру 21грн. 75коп.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.
3. В частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 106818,00 грн.. провадження по справі припинити відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
4. В частині стягнення боргу у розмірі 26220,00 грн., інфляційних втрат 33920,18 грн., 3% річних 2500,36 грн., 449160,00 грн. неустойки відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Петухова Н.С.