36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
28.02.2008 р. Справа №31-3/176-07-5269
за позовом Акціонерного комерційного банку “ПОРТО-ФРАНКО», м. Одеса
до Страхового акціонерного товариства закритого типу “Саламандра-Лтава», м. Полтава в особі Одеської філії Страхового акціонерного товариства закритого типу “Саламандра-Лтава», м. Одеса
третя особа Фізична особа - Іконописець Сергій Олександрович, м. Одеса
про стягнення 158 033,25 грн.
Суддя Киричук О.А.
Представники:
від позивача Алексашкіна С.В., дов. № 04/1396 від 06.09.05р.
від відповідача Степаненко А.М., дов. б/н від 10.08.2005р.
від третьої особи не з"явився
Розглядається позовна заява про стягнення 158033,25 грн., у тому числі страхова виплата у розмірі 123 998,89 грн., інфляційні нарахування та 3% річних у розмірі 7386,89 грн., пеня у розмірі 12243,58 грн., втрачена вигода у розмірі 14404,22 грн.
У судовому засіданні 28 лютого 2008 року позивач надав суду письмові уточнення позовних вимог по даній справі.
Фактично, виходячи зі змісту поданих уточнень позивач в порядку ст. 22 ГПК України відмовився від позову в частині стягнення втраченої вигоди, зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені та збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних. Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 162 535,65 гривень, у тому числі основного боргу -страхового відшкодування у розмірі 123 998,56 грн., 3% річних та індексу інфляції у розмірі 28070,24 грн. за період з 14.12.2006р. по 31.01.2008р. та пені у розмірі 10466,85 грн. за період з 14.12.2006р. по 13.06.2007р.
Позивачем надано до матеріалів справи докази, які підтверджують отримання відповідачем письмових уточнень позовних вимог. Представник відповідача в судовому засіданні не спростовує факт їх отримання.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позиву заперечує, посилаючись зокрема, на надання позивачем документації, що засвідчує факт настання страхового випадку; банківської виписки з позичкового рахунку Страхувальника (третьої особи), документів, що фіксують платежі за кредитним договором та інші платіжних документів, що підтверджують відсутність находження коштів. Відповідач зазначає, що тільки після отримання всіх необхідних документів складається страховий акт та здійснюється виплата страхового відшкодування. Відповідач посилається на умови договору (п. 8.4.) за якими відповідач, як Страхувальник, виплачує страхове відшкодування після укладення з позивачем (Вигодонабувачем) договору відступлення прав вимоги, та стверджує що обов'язок відступити право вимоги покладений п. 9.6.4 договору на відповідача.
Позивачем надані письмові пояснення (вих. № 04/02-57 від 14.01.2008р.), згідно яких позивач підтримує свої вимоги та спростовує доводи відповідача. Так позивач зазначає, що він не відмовляв відповідачу в оформленні договору відступлення прав вимоги та посилаючись на той же п.8.4 договору вказує на те, що право вимоги переходить до відповідача після виплати страхового відшкодування.
13 грудня 2007 року відповідно до ст. 27 ГПК України, з ініціативи господарського суду, залучено до розгляду у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа -Іконописець Сергій Олександрович, який є Позичальником позивача та Страховиком за договором добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту. В судові засідання третя особа не з'явилася. За матеріалами справи, Іконописець С.О. зареєстрований за адресою у м. Одеса по вул. Гайдара, 32, кв. 132; за цією адресою була направлена ухвала від 13.12.2007р. 15 січня 2008 року у судовому засіданні позивачем надана інформація щодо зміни третьої особою місця проживання та як доказ цих відомостей надане поштове повідомлення від 28.12.2007р. про отримання 31.12.2007р. Іконописець листа від АКБ «ПОРТО-ФРАНКО»з копією позовної заяви та доданих до неї документів. Ухвалою від 15.01.08 р. відкладено розгляд справи. Зазначену ухвалу направлено третій особі за адресою наданою позивачем.
В судовому засіданні 28.02.2008р. за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд встановив:
Між Страховим акціонерним товариством закритого типу «Саламандра-Лтава», в особі заступника директора Одеської філії Страхового акціонерного товариства закритого типу «Саламандра-Лтава»за довіреністю від 10.08.2005 року (Страховик, відповідач), Іконописцем Сергієм Олександровичем (Страхувальник, третя особа) та АКБ «ПОРТО-ФРАНКО»(Вигодонабувач, позивач) був укладений договір № 021 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту від 15 грудня 2005 року. За умовами цього договору позивач був визначений Вигодонабувачем і отримав право одержати страхове відшкодування (п. 9.5.2. договору) внаслідок невиконання (неналежного виконання) Іконописець С.О. умов Кредитного договору №1715/1-05 від 15.12.2005 року, а саме неповернення або часткове неповернення Іконописцем С.О. кредиту впродовж 15 днів з дати кінцевого розрахунку, порушення графіку повернення кредиту на термін більш ніж 15 днів. Термін дії договору встановлений з 15 грудня 2005 року до 14 грудня 2006 року. Розмір страхової суми за умовами договору було визначено в розмірі 133 067,50 гривень.
Під час дії договору №021 настав страховий випадок, а саме: Іконописець С.О. прострочив погашення заборгованості по кредитному договору №1715/1-05 від 15.12.2005 року, про що свідчить виписки по кредитному та процентному рахунках Іконописець С.О. Прострочена заборгованість складає 24554,17 доларів США, що складає 123998,56 грн. Про настання страхового випадку позивач повідомив відповідача листом за вих. № 04/1719 від 18.09.2006 р.
Для одержання страхового відшкодування позивач звернувся до відповідача із заявою №04/1858 від 10.10.2006 року про отримання страхового відшкодування, до якої були додані документи, за переліком вказаним у заяві, а саме: копія кредитного договору №1715/1-05 від 15.12.2005р.; копія заяви на видачу готівки №6 від 15.12.2005р.; копії вимог про сплату заборгованості позичальнику та поручителю з квитанціями про відправку; копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру позичальника та поручителя; копія договору поруки №15-12-05/6 від 15.12.2005р.; копія договору страхування; копія довіреності на уповноважену особу позивача.
Відповідач своїм листом вих. №51 від 12.10.2006р. підтвердив свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту № 021 від 15.12.2005р. у сумі 123 998,56 гривень, але виплату страхового відшкодування не здійснив.
06.12.2006р. представник відповідача Дрига І.О. за довіреністю від 04.12.2006р. повідомив Банк про неотримання заяви позивача №04/1858 від 10.10.2006р., тому повторно отримав заяву та копії доданих до неї документів, у тому числі довідки по особовому рахунку позичальника, анкети позичальника, а також довідки про трудоустрій позичальника, про що свідчить наданий до матеріалів справи складений представником відповідача перелік отриманих документів.
Своєю заявою від 13.12.2006г. за №16 відповідач повідомив позивача про продовження страхового розслідування на 3 місяці.
Згідно до умов п.8.3 договору №021, відповідач протягом п'яти робочих днів після одержання всіх необхідних документів, для підтвердження факту настання страхового випадку та визначення розміру збитку, мав скласти страховий акт і здійснити виплату страхового відшкодування позивачу, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).
Згідно із ч.1 ст.988 ЦК України, ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування»у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Статтею 990 Цивільного кодексу України, ст. 25 Закону України «Про страхування»встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Щодо обов'язків банку про відступлення права вимоги по кредитному договору, слід зазначити, що пунктами 9.2.3 та 9.2.4 договору №021 від 15.12.05 р. обов'язок щодо оформлення всіх необхідних документів для виплати страхового відшкодування, в тому числі і договору відступлення права вимоги покладений на відповідача. Відповідачем не надав доказів щодо звернення до позивача з заявою про оформлення договору відступлення права вимоги.
Згідно п.8.4. договору №021, перехід прав Вигодонабувача до Страховика по зобов'язанням Страхувальника здійснюється за правилами статті 993 ЦК України, яка свідчить, що право вимоги переходить до страховика, який виплатив страхове відшкодування. Доказів щодо виплати відповідачем страхового відшкодування позивачу до суду не надано.
Позивачем надані письмові пояснення в яких зазначається проте, що грошові кошти на виконання заочного рішення Київського районного суду м. Одеси про стягнення з майнового поручителя та позичальника за кредитним договором № 1715/1-05 від 15.12.05 р. фактично не отримані.
Суд приймає до уваги, що позивач має право на використання всіх заходів для задоволення своїх вимог направлених на реальне відновлення порушених прав.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За даних обставин, суд визнає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 123 998,56 грн., яка визнана відповідачем у своєму листі № 51 від 12.10.2006 року.
Згідно ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України передбачено у разі порушення зобов'язання настання правових наслідків, зокрема, у вигляді сплати неустойки та відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 1 ст.223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Згідно з п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до пункту 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно пункту 8.5 договору №021 від 15.12.05 р. розмір пені становить 0,1% від суми невиплаченого страхового відшкодування за кожний день прострочення. На підставі ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно до умов договору № 021 від 15.12.05 р. (пункт 8.3) Страховик здійснює виплату страхового відшкодування протягом 5 робочих днів після одержання всіх необхідних документів. Відповідач 06.12.2006 року вдруге отримав від позивача необхідні документі. Отже п'ять робочих днів закінчуються 13.12.2006р.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
З урахуванням зазначеного, вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 4219,34 грн. за період з 14.12.2006р. по 31.01.2008р., інфляційних нарахувань в сумі 23850,90 грн. за період з 14.12.2006р. по 31.01.2008р. та пені у розмірі 10466,85 грн. за період з 14.12.2006р. по 13.06.2007р. підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 78 ГПК України суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення втраченої вигоди у розмірі 14404,22 грн., в зв'язку з чим в цій частині позову провадження у справі підлягає припиненню (п.4 ст. 80 ГПК України).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 80 (п. 4), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Страхового акціонерного товариства закритого типу «Саламандра-Лтава», м. Полтава на користь АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПОРТО-ФРАНКО»суму основного боргу -страхового відшкодування у розмірі 123 998,56 грн., 3% річних в сумі 4219,34 грн., інфляційних нарахувань в сумі 23850,90 грн., пені у розмірі 10466,85 грн., 1625,36 грн. витрат по сплаті державного мита, 108,39 грн.
3. В іншій частині позову провадження у справі припинити.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Суддя Киричук О.А.