"17" вересня 2008 р. Справа № 13-04/4924
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі Бордунос Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Племзавод “Велика Бурімка», Чорнобаївський р-н, с. Велика Бурімка
до приватного підприємства “Веста», м. Черкаси, вул. Геронимівська, 3
про стягнення 1 940 664 грн. збитків
за участю представників сторін:
позивача: Шапошник Я.П. -за довіреністю,
Шапошник А.О. - за довіреністю;
відповідача: Паляниця М.І. - за довіреністю.
Справа розглядається за наявними в ній доказами та матеріалами.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 1 940 644 грн. збитків. Позивач вимоги уточнив та наполягає на стягненні 1504118 грн. збитків. В обґрунтування вимог представники позивача посилаються на таке:
Між позивачем та відповідачем укладений договір поставки №38/к від 01.06.2007р. (а.с. 18), згідно якого:
- п.п.1.1, 1.2, 2 відповідач (постачальник) зобов'язався поставити та передати у власність позивача (покупця) продукцію “Майстер» + прилипало “Актироб Б» у кількості 30 кг на загальну суму 40241,42 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000065 від 01.06.2007 р. (а.с.19-20), а покупець зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її у відповідності із специфікацією, викладеною у п.2 договору, не пізніше строку, зазначеного у п.2.2 цього договору;
- п.4.2. кінцевий розрахунок за продукцію здійснюється у гривнях до 16.06.2007р.;
- п.5.5. продукція вважається прийнятою по кількості згідно товарних накладних, а по якості -згідно сертифікатів якості.
Відповідно до п.п.3.1,3.2 договору якість продукції, що поставляється, повинна відповідати сертифікату якості. Невідповідність якості продукції повинна бути підтверджена актом експертизи спеціалізованої установи чи організації.
Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст.700 ЦК України продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу.
Згідно зі ст.20 Закону України “Про пестициди та агрохімікати» відповідальність несуть особи, винні у приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу майну. Порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п. 3.2 укладеного між сторонами договору поставки продукції №38/к від 01.06.2007р. невідповідність якості продукції повинна бути підтверджена актом експертизи спеціалізованої установи чи організації.
Представники позивача посилаються на письмові докази:
- паспорти поля №5, 11а, 11б, 12 (землі ВАТ «Велика Бурімка»);
- акт від 1 червня 2007р. про приймання в комору господарства доставленого
гербіциду «Майстер»+ «Актироб Б»в кількості 30 кг по видатковій накладній №РН-0000065 від 1.06.2007р., податковій накладній №54 від 1.06.2007р. з застереженням про відсутність копії сертифікату якості на гербіцид;
- повне використання гербіциду при внесенні на рослини. Вся тара була здана в Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Черкаській області для проведення розслідування та хімічного дослідження якості хімікатів. Розслідування не проведено;
- акт комісійного обстеження полів від 19.06.2007р.;
- експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-783 від 27.08.2007 в підтвердження поставки неякісного гербіциду;
- ненадання продавцем сертифікату якості на гербіцид;
- лист Компанії "Bayer CropSciens" від 03.08.2007р. - надана відповідачем комплектація гербіциду Майстер у 2007 році не постачалася в Україну, остання поставка такої комплектації здійснена навесні 2006 року, тому всі комплекти, датовані 2007р., є підробками.
На думку позивача, експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати №О-783 від 27.08.2007р. встановлено, що агротехнічні засоби, які застосовувалися для вирощування кукурудзи: лущення стерні, зяблева оранка на глибину 20-22 см, внесення мінеральних добрив (1,5 ц/га карбамід), ранньовесняне боронування, вирівнювання площі та культивація посівів, після-сходове внесення гербіцидів “Майстер» виконані в повному обсязі, а погодні умови поточного року (2007 року) відповідали нормальним для розвитку культури (а.с.9-16). З метою порівняння під час проведення експертизи було оглянуто сусіднє поле кукурудзи, яке обробляється позивачем на правах оренди. На даному полі були виконані такі ж агротехнічні заходи, що і на полях №№5,11А,11Б,12, за винятком застосування іншого гербіциду. Отже, після обробки полів №№5,11А,11Б,12 загальною площею 200 га гербіцидом “Майстер»+ прилипало “Актироб Б» при дотриманні всіх технологічних умов обробки кукурудзи ріст кукурудзи призупинився, посіви кукурудзи мали значні засмічення бур'янами: пирієм, мишієм, берізкою, та значні порушення розвитку рослин на всій площі посівів: покручене деформоване листя, висихання нижньої частини рослин, притуплення росту, початки та зерно недорозвинуті, що призвело до пошкодження врожаю через втрату посівами кукурудзи якісних характеристик.
Позивач посилається на наявний причинний зв'язок результату (пошкодження врожаю через втрату посівами кукурудзи якісних характеристик внаслідок обробки посівів гербіцидом “Майстер»+ прилипало “Актироб Б») з діями відповідача, що йому передували (поставка позивачу неякісного гербіциду “Майстер»+ прилипало “Актироб Б» та обробка посівів цим гербіцидом).
Відповідно до звітів про збір урожаю сільськогосподарських культур за формою №29-сг середня урожайність кукурудзи по господарству позивача за останні п'ять років становить 64,54 ц/га (а.с.89-134). Таким чином, позивач мав отримати з полів №№5,11А,11Б,12 загальною площею 200 га в середньому 12908 ц зерна кукурудзи (64,54 ц/га х 200 га), тобто 1290,8 т.
Відповідно до експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №1268 від 06.12.2007 середня закупівельна ціна кукурудзи врожаю 2007 року становила 1095 грн./т. Таким чином, неодержаний дохід позивача становить 1413426 грн. (1290,8 т х 1095 грн./т).
Позивач стверджує про реальні витрати в 187778 грн. (12570 грн. + 6400 грн. + 3200 грн. + 92500 грн. + 68652 грн. + 4456 грн.), що складаються з наступних витрат:
- собівартість робіт по оранці землі - 12570 грн.;
- витрати по передпосівній підготовці ґрунту - 6400 грн.;
- витрати на посів кукурудзи - 3200 грн.;
- вартість посівного матеріалу (зерна кукурудзи посівної PR37D25) - 92500 грн.;
- вартість карбаміду - 68652 грн.;
- витрати по внесенню мінеральних добрив та гербіцидів - 4456 грн.
З полів №№5,11А,11Б,12 загальною площею 200 га, на яких врожай кукурудзи пошкоджений та непридатний для продажу в якості зерна, позивач зібрав 1618,1 т зеленої маси (силосу), що підтверджується актом від 25.08.2007р. Середня ціна реалізації силосу становила 60 грн./т. Загальна сума виручки від можливого продажу силосу склала б 97086 грн. (60 грн./т х 1618,1 т). Загальна сума понесених позивачем збитків становить 1504118 грн. (1413426 грн. + 187778 грн. -97 086 грн.).
Представник відповідача вимоги заперечив. надав письмовий відзив на позов. Вказує на порушення позивачем процедури доведення неякісного товару, а саме засобів хімічного захисту рослин. В порушення вимог п. 3.2. договору позивач звернувся не до спеціалізованої установи для проведення експертизи якості гербіциду, а до торгово-промислової палати, яка свої висновки будує на припущеннях та лише фіксує, що на оброблених полях припинився ріст рослин і бур'яни не знищені.
Позивач не пред'явив претензії стосовно якості гербіциду. Сертифікат якості було надано покупцеві.
Відповідач звертався до Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук стосовно якості гербіциду і отримав висновок №1/504 від 27.06.2007р. в підтвердження якості гербіциду “Майстер» + прилипало “Актироб Б».
Відповідач заперечує об'єктивність висновку Черкаської торгово-промислової палати №О-783 від 27.08.2007р., оскільки досліджувалось поле позивача, на якому припинився ріст кукурудзи.
Представник позивача просить в позові відмовити.
Інших доказів сторонами не надано.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, оцінюючи зібрані докази у їх сукупності, господарський суд дійшов такого висновку:
- між сторонами виникли відносини постачання засобів хімічного захисту рослин, що охоплюється вимогами гл. 54 ЦК України. Наявність договірних відносин підтверджено письмовим двостороннім оплатним строковим договором, видатковими накладними та довіреністю позивача на отримання продукції. Сторони погодили, що кінцевий розрахунок за продукцію здійснюється у гривнях до 16.06.2007р.;
- для суду не є належним доказом в розумінні вимог ст. 33 ГПК України акт комісійного обстеження від 19.06.2007 та експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-783 від 27.08.2007 в якості підтвердження поставки неякісного гербіциду, оскільки зазначені документи не вказують на факт поставки неякісного гербіциду, а лише констатують той факт, що засіяні кукурудзою поля №№5,11А,11Б,12 загальною площею 200 га мали значні засмічення бур'янами: пирієм, мишієм, берізкою, та значні порушення розвитку рослин на всій площі посівів: покручене деформоване листя, висихання нижньої частини рослин, притуплення росту, початки та зерно недорозвинуті, тобто висловлено припущення, що це відбулося у зв'язку з обробкою кукурудзи гербіцидом “Майстер»+ прилипало “Актироб Б».
- позивач не надав доказів збереження в належному стані упаковки (тари) від спірної партії гербіциду для можливості проведення експертизи гербіциду чи отримання арбітражної проби;
- позивач з незрозумілих причин в порушення умов п. 3.2. договору поставки продукції від 01.06.2007 року та вимог чинної постанови Ради Міністрів СРСР №888 від 25.07.1988р. про прийомку товару за кількістю та якістю, не отримавши вчасно від відповідача сертифікат якості, не перевірив якості отриманого гербіциду через складення акту спеціалізованої установи і відразу використав гербіцид для оброблення своїх полів. За таких умов, за укладеним договором продукція вважається прийнятою, а всі ризики, пов'язані із її застосуванням повинен нести покупець;
Гербіцид “Майстер»+ прилипало “Актироб Б» є пестицидом, призначеним для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності відповідно до ст.1 Закону України “Про пестициди та агрохімікати».
Як вбачається з Сертифікату якості, він виданий на гербіцид MAISTER WG62 8x0,6KG BOT NBC, таку ж назву гербіциду містить оригінал сертифікату якості, викладений іноземною мовою, наданий позивачу виробником гербіциду “Майстер» + прилипало “Актироб Б» - Компанією "Bayer CropScience". Відповідно до листа виробника гербіциду -Компанії "Bayer CropSciens" від 12.04.2007 компоненти гербіциду “Майстер»+ прилипало “Актироб Б» виробляються на різних заводах, але сертифікат виписується один під час остаточного фасування та аналізу обох компонентів, а гербіциду присвоюється остаточний номер партії. В зазначеному листі Компанії "Bayer CropSciens" міститься перелік партій оригінального гербіциду “Майстер»+ прилипало “Актироб Б», однак, в переліку партій оригінального гербіциду відсутній номер партії PF90391563, який вказаний у сертифікаті, наданому відповідачем.
- суд не приймає як належний доказ висновок Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук №1/504 від 27.06.2007р. в підтвердження якості гербіциду “Майстер» + прилипало “Актироб Б» з тих мотивів, що аналізу підлягав гербіцид, наданий відповідачем позивачу за договором поставки продукції №38/к від 01.06.2007р. та видатковою накладною № РН-0000065 від 01.06.2007р., який дійсно був застосований позивачем для оброблення посівів кукурудзи, оскільки сторонами не подано доказів, що для аналізу до Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук був наданий саме вищевказаний гербіцид спірної партії і саме ним було оброблено поля позивача;
- зі змісту п.3.2 договору поставки продукції №38/к від 01.06.2007р. вбачається, що невідповідність якості продукції повинна бути підтверджена актом експертизи спеціалізованої установи чи організації.
Але експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-783 від 27.08.2007р. не є актом експертизи спеціалізованої установи чи організації в розумінні п.3.2 договору поставки продукції №38/к від 01.06.2007р., який би встановлював неякісність поставленого відповідачем гербіциду “Майстер»+ прилипало “Актироб Б», оскільки завданням експертизи, проведеної в серпні 2007 року експертом Черкаської торгово-промислової палати Плясовою Л.І., було саме обстеження фактичного стану посівів кукурудзи площею 200 га та визначення прогнозованих збитків від недоотриманого врожаю внаслідок використання неякісних гербіцидів. Тобто відповідність чи невідповідність поставленого відповідачем гербіциду “Майстер» + прилипало “Актироб Б» сертифікату якості на цей гербіцид чи взагалі товарам цього виду і призначення Черкаською торгово-промисловою палатою не досліджувалася.
Позивач не надав доказів відбору проб землі, посівного матеріалу, рослин і їх залишків та направлення їх для дослідження в спеціалізовану лабораторію інспекції захисту рослин при виникненні спірної ситуації. Позивач не надав доказів проведення експериментального обробітку посівів спірним придбаним гербіцидом “Майстер» + прилипало “Актироб Б», відбору арбітражної проби посівного матеріалу та гербіциду, належного збереження тари, упаковки та залишків хімпрепаратів.
Фактично, порушивши істотні умови договору про експертизу гербіциду перед його використанням, позивач прийняв на себе всі ризики наслідків застосування цього товару, якщо він виявиться неякісним. А отже, всі пов'язані з цим збитки також повинні лягати лише на позивача, як на покупця товару.
Згідно з абзацом 10 ч.1 ст.12 Закону України «Про захист рослин»до компетенції Головної державної інспекції захисту рослин спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики належить забезпечення аналітичних досліджень щодо відповідності вимогам сертифікатів якості засобів захисту рослин, у тому числі пестицидів, які завозяться в Україну.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про захист рослин»посадові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин зобов'язані, зокрема, проводити аналітичні дослідження засобів захисту рослин на відповідність їх сертифікатам якості, у тому числі тих, що завозяться на митну територію України, а також регламентів їх застосування тощо.
Водночас згідно з п.п.1,2 Порядку вилучення, утилізації, знищення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів та тари від них (затверджено постановою КМ України від 27.03.1996р. №354) вилученню, утилізації, знищенню та знешкодженню підлягають непридатні або заборонені до використання пестициди і агрохімікати та тара від них, які визнані такими на основі результатів дослідження контрольно-токсикологічних установ та закладів, що належать до сфери управління МОЗ України, та лабораторій Головної державної інспекції захисту рослин Мінагрополітики. Визначення асортименту, обсягів пестицидів і агрохімікатів, які підлягають утилізації, знищенню та знешкодженню, провадиться на основі результатів інвентаризації згідно із законодавством та обов'язкової лабораторної перевірки якості пестицидів і агрохімікатів із закінченим гарантійним терміном зберігання, а також із зміненим товарним виглядом та фізичними властивостями.
Відповідно до чинного законодавства компетентними спеціалізованими установами чи організаціями, які на підставі результатів відповідного лабораторного дослідження перевіряють якість пестицидів і агрохімікатів та встановлюють їх неякісність чи непридатність до використання, є контрольно-токсикологічні установи та заклади, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України, та лабораторії Головної державної інспекції захисту рослин Мінагрополітики України, але аж ніяк не торгово-промислові палати.
Позивач не довів встановлення неякісності поставленого відповідачем гербіциду “Майстер»+ прилипало “Актироб Б» на основі результатів лабораторних досліджень відповідною спеціалізованою установою чи організацією, як того вимагає п.3.2 договору поставки продукції № 38/к від 01.06.2007.
В ході розгляду справи позивач навіть не ставив питання про проведення експертизи отриманого ним гербіциду на предмет його якості, хоча є прямо зацікавленою особою в цьому питанні. На думку суду, оскільки позивач не провів експертизу товару до його використання для обробітку полів, ідентифікувати гербіцид - тобто довести що саме отриманий від відповідача гербіцид був в упаковці та саме ним і було оброблено поле, наразі не можливо, оскільки на момент передачі товару сторонами не було вжито жодного заходу для маркування спільними підписами і печатками (чи іншими способами) спірного гербіциду і спільно не зафіксовано його внесення,збереження залишків препарату, тари та упаковки, в тому числі і з питань якості та можливого складання рекламації чи арбітражного акту.
Факт підробки гербіциду “Майстер»+ прилипало “Актироб Б», який нібито був використаний позивачем для обробки полів, також має бути встановлений відповідною спеціалізованою установою чи організацією на основі результатів лабораторних досліджень, а тому листи виробника цього гербіциду -Компанії "Bayer CropSciens" від 12.04.2007, від 03.08.2007 та від 03.12.2007 не можуть бути єдиним та беззаперечним доказом такої підробки.
Повідомлення Компанії "Bayer CropSciens" про те, що вона ніколи не виробляла гербіцид, який передав відповідач позивачу, суд розцінює лише як доказ неправомірних дій відповідача в частині порушення вимог абзацу 2 ч.2 ст.20 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" про ненадання позивачеві достовірної інформації про якість поставленого гербіциду, а не як факт його підробки чи фальсифікації.
Ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У відповідності з вимогами п.4 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.
Наявними у справі доказами позивач не довів протиправної поведінки відповідача (поставки неякісного гербіциду), умислу відповідача на таку поставку та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненими збитками. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки (порушення договірного зобов'язання); 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди (неодержані доходи) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Позивач не довів, що збитки, які виникли у позивача, є наслідком саме протиправної поведінки відповідача.
Наведеної правової позиції також дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 у справі №42/266-6/492).
У відповідності до вимог ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Суд констатує, що позивач не вжив жодного заходу для зменшення своїх збитків, хоча укладений сторонами договір містить про це істотну умову -експертиза якості товару незалежною установою перед його застосуванням, що дало б можливість позивачу повністю уникнути збитків.
В порушення вимог ВГСУ, викладених у постанові від 17.06.2008 року, позивач так і не уточнив підставу позову (відшкодування збитків, завданих поставкою неякісної чи фальсифікованої продукції), що унеможливлює захист прав позивача.
На підставі викладеного, оскільки позивач не довів підстав відшкодування з відповідача
понесених позивачем збитків, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Згідно ст. 49 ГПК України при відмові у позові судові витрати належить покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до Київського міжобласного апеляційного господарського суду на вказане рішення через господарський суд Черкаської області.
Суддя Г.М. Скиба