14.08.08р.
Справа № А23/373
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо ДН-2", м. Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська
про визнання недійсним рішення
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача не з"явився
Від відповідача Войтенко Н.І. головдержподатінспектор
Від відповідача Попова О.О. дов. від 14.04.08 №17818/10/10-048 головдержподатінспектор
Позивач звернувся з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 0000632301/0 від 20.03.07, № 0000632301/1 від 19.04.07, № 0000632301/2 від 22.06.07, № 0001572301/2 від 22.06.07, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача, зроблені в акті перевірки, на підставі якого донарахований податок на прибуток, застосовані штрафні (фінансові) санкції, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам діючого законодавства. У зв'язку з відсутністю належним чином оформлених документів позивач правомірно не включив до складу валових втрат в ІІ кварталі 2005 року витрати на придбання товару на загальну суму 1063602 грн. Оскільки вказані документи було відновлено лише у ІV кварталі 2005 року, сума 1063602 грн. включена до валових витрат ІV кварталу 2005 року. Висновок відповідача про віднесення позивачем до складу валових витрат у ІІІ та ІV кварталах 2005 року сум 431,3 тис.грн., 148,3 тис грн. без підтверджуючих документів зроблений без врахування, що дані витрати складаються з витрат не включених до складу валових витрат у минулих податкових періодах.
Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що віднесені позивачем до складу валових витрат ІІІ та ІV кварталів 2005 року витрати на загальну суму 579598,00 грн не були підтверджені первинними документами як під час здійснення перевірки, так і в ході розгляду первинної та вторинної скарг, а заява позивача до відповідача про втрату первинних документів на суму 1063602,00 грн не надавалась.
Провадження у справі зупинялося у зв'язку з призначенням по справі ухвалою від 26.10.07 судово-економічної експертизи на період проведення експертизи.
11.06.08 Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз надав суду висновок судово-економічної експертизи № 2023/2024 від 31.03.08.
Відповідачем надані додаткові пояснення, в яких він зазначає, що експертизою підтверджено факт завищення позивачем валових витрат у ІІІ та IV кварталі 2005 року з незначними відхиленнями. Разом з тим відповідач не погоджується з таким висновком, оскільки під час перевірки відповідач використовував документи, надані підприємством та завірені його печаткою. Відповідач не мав змоги ознайомитись з документами, що надавались позивачем для проведення експертизи.
Позивачем надані додаткові письмові пояснення, відповідно до яких висновками судово-економічної експертизи висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не підтверджуються. Документи, що були надані позивачем для проведення експертизи, тотожні документам, які були надані позивачем відповідача при проведенні планової виїзної перевірки.
Крім того, позивач, посилаючись на положення Господарського кодексу України, вказує про порушення відповідачем строку застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій.
Представник позивача в дане судове засідання не з'явився, позивачем подано письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання.
За викладених обставин неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню спору по суті. Розгляд справи відбувається за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників відповідача, господарський суд, -
Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (відповідачем) проведена виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо ДН-2" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.05 по 31.12.06, за результатами якої складений акт № 36/245/231/31792838 від 14.03.07.
На підставі вказаного акту перевірки з врахуванням результатів адміністративного оскарження у порядку ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:
№0000632301/0 від 20.03.07, №0000632301/1 від 19.04.07, №0000632301/2 від 22.06.07 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 616204,50 грн., в тому числі основний платіж -410803,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -205401,50 грн. у зв'язку з порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";
№ 0001572301/2 від 22.06.07 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 205401,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (В результаті розгляду повторної скарги Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області в рішенні від 21.06.07 № 16391/10/25-008 встановлено, що оскільки під час перевірки відповідачем виявлено заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, до підприємства - позивача повинно бути додатково застосовано штрафну санкцію в сумі 205401,50 грн. відповідно до пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами".)
До висновку про порушення позивачем Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", заниження податку на прибуток за 2005 рік на 410803,00 грн., в т.ч. ІІІ квартал 2005 року -на 107822,75 грн., ІV квартал 2005 року -на 302980,25 грн. відповідач дійшов, виходячи з того, що у ІІІ та ІV кварталах 2005 року згідно бухгалтерських відомостей (оборотно-сальдових відомостей) та первинних документів валові витрати повинні були складатись з сум, відповідно, 5308,4 тис.грн. та 9738,8 тис.грн.
По даним декларацій по податку на прибуток за ІІІ квартал 2005 року валові витрати на придбання товарів (робіт, послуг) склали 5739,7 тис.грн., за ІV квартал 2005 року -10950,7 тис.грн.
Відхилення виникли внаслідок того, що позивачем до складу валових витрат ІV кварталу 2005 року віднесено суму 1063602,00 грн. відповідно до прибуткових накладних попереднього періоду (ІІ квартал 2005 року), отриманих від ТОВ "Ел-Дніпро".
Крім того, до складу валових витрат позивачем віднесено суми, які не підтверджені первинними документами,: в ІІІ кварталі 2005 року -431,3 тис.грн., в ІV кварталі 2005 року - 148,3 тис.грн.
Позивач стосовно суми 1063602,00 грн. посилається на те, що прибуткові накладні, видані у ІІ кварталі 2005 року ТОВ "Ел-Дніпро", позивачем були втрачені і відновлені лише у ІV кварталі 2005 року, внаслідок чого відображення суми 1063602,00 грн. в податковому обліку в ІV кварталі 2005 року є цілком правомірним, таким, що відповідає нормам пп.5.2.6 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якому до складу валових витрат включаються суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.
У відповідності з цією ж нормою, за поясненнями позивача, були віднесені до складу валових витрат і суми 431,3 тис. грн. у ІІІ кварталі 2005 року та 148,3 тис. грн. -у ІV кварталі 2005 року.
Крім того, позивач посилається на те, що відповідачем не було враховано факти завищення позивачем валових доходів у ІІІ та ІV кварталах 2005 року на загальну суму 315,6 тис. грн. у зв'язку з тим, що позивач в зазначених періодах фактично не зменшив валові доходи на суми повернутого покупцями товару.
Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.
Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.
Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в статті 9 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати перелічені в частині 2 цієї статі обов'язкові реквізити.
Згідно ч.2 ст.3 цього ж Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Як вбачається з матеріалів справи, підтверджено висновком № 2023/2024 судово-економічної експертизи від 31.03.08 (т.6 а.с.124), у ІІ кварталі 2005 року до складу валових витрат позивачем включена вартість товару за прибутковими накладними, отриманими від ТОВ "Ел-Дніпро", на суму 1063602,00 грн.
Заява до податкового органу про втрату первинних документів на суму 1063602,00 грн. позивачем не подавалась.
У разі втрати первинних документів за правилами ведення бухгалтерського обліку (Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88) позивач повинен був відкоригувати дану суму в бухгалтерському обліку та виключити її зі складу валових витрат у податковому обліку. Факт поновлення первинних документів також повинен бути відображений як в бухгалтерському (оприбуткування товару) так і податковому обліку (включення до складу валових витрат).
Вказані вище операції позивачем в установленому порядку не відображені. Факт втрати та подальшого поновлення первинних документів позивачем не доведений, документи на підтвердження вказаних фактів суду не подані.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Але при цьому позивач не звільняється від обов'язку, встановленого ч.1 ст.71 КАС України довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
З огляду на викладене вбачається, що позивачем здійснено повторне відображення вказаної суми 1063602,00 грн. у податковому обліку в ІV кварталі 2005 року, у зв'язку з чим висновок відповідача з цього приводу є правильним.
Також суд вважає правильним висновок відповідача щодо безпідставного віднесення до складу валових витрат у ІІІ та ІV кварталах 2005 року сум, не підтверджених первинними документами.
Матеріалами справи, висновком № 2023/2024 судово-економічної експертизи від 31.03.08 (т.6 а.с.124) підтверджений факт завищення позивачем валових витрат у ІІІ та ІV кварталах 2005 року.
Первинні документи в підтвердження відображення сум в податковому обліку в податкових деклараціях по податку на прибуток (в рядку 04.1 "витрати на придбання товару") за ІІІ квартал 2005 року в розмірі 5739,7 тис.грн., за ІV квартал 2005 року -в розмірі 10950,7 тис.грн. позивачем не подані.
Інші докази в підтвердження викладених в позовній заяві обставин щодо включення до складу валових витрат вказаних податкових періодів сум витрат минулих податкових періодів позивачем не подані, в матеріалах справи відсутні.
Розбіжності, які виникли під час проведення судово-економічної експертизи і проведення відповідачем перевірки щодо сум виявленого завищення валових витрат (за ІІІ квартал 2005 року розбіжності складають 22,00 тис. грн., за ІV квартал 2005 року -0,9 тис. грн.) не є підставою для спростування висновку відповідача з цього приводу і скасування в цій частині оскаржуваних податкових-повідомлень-рішень.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка відповідачем проведена з використанням даних декларацій, первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, наданих позивачем для перевірки. Перелік наданих позивачем первинних документів за ІІІ та ІV квартали 2005 року відображений відповідачем у додатках до акту перевірки. Оборотно-сальдові відомості по рахунках 631 "контрагенти", 6852 "контрагенти" за ІІІ та ІV квартали 2005 року, на підставі даних яких з урахуванням первинних документів здійснювався розрахунок валових витрат відповідачем під час перевірки, сформовані особисто позивачем 07.02.07, 15.02.07, засвідчені його печаткою (т.7 а.с.6-9).
Виходячи з даних вказаних документів, підтверджується висновок відповідача щодо завищення валових витрат у зв'язку з включенням сум, які не підтверджені первинними документами, в ІІІ кварталі 2005 року в розмірі 431,3 тис.грн., в ІV кварталі 2005 року - в розмірі 148,3 тис.грн.
Стосовно неврахування відповідачем факту завищення позивачем валових доходів у ІІІ та ІV кварталах 2005 року на загальну суму 315,6 тис. грн. суд вважає таке твердження позивача таким, що не відповідає фактичним обставинам, нормам діючого законодавства.
Актом перевірки № 36/245/231/31792838 від 14.03.07 не встановлено розбіжностей між наданими підприємством відповідачу оборотно-сальдовими відомостями, журналами-ордерами по рахунках бухгалтерського обліку, первинними бухгалтерськими документами та сумою валового доходу, зазначеного у рядку 03 декларацій з податку на прибуток за ІІІ та ІV квартали 2005 року.
Під час вирішення спору позивачем не поданий жодний первинний документ в підтвердження викладених ним обставин, в обґрунтування завищення позивачем валових доходів у ІІІ та ІV кварталах 2005 року.
Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Крім того, відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку самостійно визначає податкове зобов'язання у податковій декларації відповідного податкового періоду.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
З огляду на викладені норми, суд вважає, що в даному випадку факт невстановлення відповідачем під час перевірки завищення валового доходу без підтвердження позивачем такого завищення відповідними первинними документами не є підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачем правомірно оскаржуваними податковими-повідомленнями рішеннями донараховано податок на прибуток в розмірі 410803,00 грн. та застосовані штрафні санкції відповідно до пп.17.1.3, 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" в розмірі 410803,00 грн.
Посилання позивача на норми Господарського кодексу України суд вважає помилковими, оскільки на спірні відносини вказаний Кодекс не розповсюджується. Спірні відносини регулюються спеціальним законом, яким є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами".
Керуючись ст.94, ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
І.Ю. Добродняк
15.09.08