06.06.08
Чернігівської області
м.Чернігів тел.77-99-18
Просп.Миру,20 тел.77-44-62
Іменем України
2 червня 2008р. Справа №8/165/16
За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України
по Чернігівській області, пр.Миру, 43, м.Чернігів
За участю Заступника прокурора Чернігівської області, який здійснює представницькі функції в інтересах держави
До відповідачів: 1. Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств,
вул..Хрещатик, 24, а/с В 164, м.Київ, 01001
2. Центрального комітету профспілки працівників
Агропромислового комплексу України, Майдан
Незалежності, 2, м.Київ, 01001
3. Міжгосподарський санаторій “Десна», с.Ладинка
Чернігівського району Чернігівської області
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків “ДЕСНА-СЕРВІС», пров.Санаторний, б.2, кв.3, с.Ладинка Чернігівського району
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Чернігівська обласна рада, пр.Миру,43, м.Чернігів
Про визнання за державою частки в майні
Судді Т.Г.Оленич, І.Г.Мурашко, І.А.Фетисова
від позивача: Скрипка М.Д. -начальник відділу, довір. №№74-6-01219 від 03.04.08р., Клюшкіна Л.В. -начальник відділу, довір. №8/6/2689 від 18.06.07р.
від відповідача1: Саган В.М. -юрист, довір.№5 від 29.02.08р.
від відповідача 2: Магаляс І.П. -представник, довір.пост. №2 від 29.02.08р.
від відповідача 3: Мягі В.К. -головний лікар, Саган В.М. -представник, довір. від 01.04.08р.
від 3-ї особи (об'єднання): Рязанова С.М. -голова правління
від 3-ї особи (облради): Лазаренко О.М. -заст..начальника юр.відділу, довір.пост. №01-05/37 від 15.01.08р.
У розгляді справи приймав участь Турчин С.О. -прокурор відділу прокуратури Чернігівської області.
В судовому засіданні на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України проголошена перерва з 20.05.08р. по 02.06.08р. Рішення приймається після оголошеної перерви.
За згодою сторін в судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Позивачем заявлено позов про визнання за державою частки в майні санаторію “Десна» в розмірі 73,57%. Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що для здійснення передприватизаційної підготовки санаторію “Десна», як підприємства, в статутному фонді якого є державна частка, був визначений розмір державної частки у статутному фонді відповідача-3, а саме -73,57%. Враховуючи, що недержавними засновниками санаторію оспорюється визначений розмір частки у статутному капіталі, тому, з метою подальшої приватизації частки в майні санаторію “Десна», що належить державі, позивач просить визнати за державою частку в майні санаторію в розмірі 73,57%.
Відповідач-1 проти позову заперечує, стверджуючи, що визначений позивачем розмір частки держави у майні санаторію є завищеним. Крім того, відповідач-1 зазначає, що позивачем при визначенні частки держави у майні санаторію безпідставно не запрошені до складу комісії представники недержавних засновників. Вкладення коштів держави на розвиток санаторію відбувалося, за думкою відповідача-1, без дотримання відповідних процедур, без достатніх юридичних підстав.
Відповідач-2 проти позову заперечує, зазначаючи аналогічні підстави для заперечення, а також стверджуючи, що фінансування санаторію здійснювалося без відповідних рішень повноважних органів, без визначення умов фінансування.
Відповідач-3 у відзиві на позов стверджує, що розмір частки у майні санаторію, визначений позивачем, є завищеним, даний розмір встановлений без урахування даних бухгалтерського обліку санаторію, згідно якого вартість майна санаторію, створеного за кошти держави, складає 31,5%. У додаткових поясненнях відповідача-3 від 16.04.08р., наданих на заяву позивача про зміну предмету позову, санаторій проти позову заперечує в повному обсязі, зазначаючи, що санаторій є власником всього майна, яке обліковується ним у балансі, а тому вважає безпідставними вимоги позивача про визнання за державою частки у майні санаторію. Також відповідач-3 вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності.
3-я особа -об'єднання співвласників квартир - в письмових поясненнях повідомила суд, що об'єднання створено мешканцями житлових будинків, які обліковуються на балансі санаторію. Оскільки відсутній житлово-експлуатаційний орган, об'єднанням прийнято рішення про прийняття з балансу санаторію до об'єднання житлових будинків для подальшого утримання даного житлового фонду. Вимоги позивача щодо визнання права на частку в майні санаторію, до складу якого входять в тому числі й житлові будинки, порушують права та інтереси мешканців будинків.
Друга 3-я особа -Чернігівська обласна рада -в поясненнях, наданих суду, зазначила, що позивач не надав жодного належного доказу на підтвердження своїх тверджень про здійснення фінансування капітальних вкладень у майно санаторію, а тому, як вважає обласна рада, позовні вимоги є необґрунтовані.
Ухвалою голови господарського суду Чернігівської від 28.03.08р. для розгляду даної справи призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Оленич Т.Г., судді Мурашко І.Г. та Фесюра М.В. Розпорядженням голови суду від 19.05.08р. в зв'язку з перебуванням судді Фесюри М.В. у щорічній відпустці проведена заміна складу суду і справа розглядається колегією у складі суддів: Оленич Т.Г., Мурашко І.Г., Фетисової І.А.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, 3-х осіб, посадової особи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, оцінивши наявні у справі докази, суд ВСТАНОВИВ:
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної Ради депутатів трудящих від 03.03.1975р. №70 »Про затвердження положення і статутів міжколгоспних організацій» затверджено статут міжколгоспного санаторію в селі Ладинка. 3 червня 1975р. прийнято рішення №257 виконкому Чернігівської обласної Ради депутатів трудящих, яким міжколгоспному санаторію в селі Ладинка Чернігівського району присвоєно назва »Десна».
Відповідно до п.1. Статуту міжколгоспного санаторію в урочищі »Лисуха», с.Ладинка, Чернігівського району, схваленого Радою колгоспів області (постанова №5 від 25.12.1974р.)та зареєстрованого 03.03.1975р., санаторій створено колгоспами шляхом добровільного об'єднання на дольовій участі їх грошово-матеріальних і трудових ресурсів, з метою організації відпочинку колгоспників та членів їх сімей. В силу п.2 даного Статуту санаторій, створений на кошти господарств членів -пайовиків, є їх власністю (т.1, а.с.112-118).
11 січня 1991р. виконкомом Чернігівської районної Ради народних депутатів зареєстровано Статут міжколгоспного санаторію »Десна» Чернігівського району, який затверджено зборами уповноважених представників санаторію (протокол №1 від 02.01.1991р.) та погоджений головою Чернігівської районної Ради колгоспів 12.12.1990р. Згідно із п.п.1.1.,1.2. цього Статуту санаторій »Десна» створений колгоспами (господарствами) шляхом добровільного об'єднання частини своїх фінансових та матеріально-технічних ресурсів і за рахунок централізованого союзного фонду соціального страхування колгоспників з метою організації санаторно-курортного лікування колгоспників, працівників агропромислового комплексу та інших підприємств. Санаторій здійснює оперативне управління з правом володіння, використання та розпорядження закріпленим за ним майном та збутом продукції, якій знаходяться на правах загальної власності колгоспів, інших підприємств згідно часток господарств-учасників. (т.1, а.с.119-126).
Розпорядженням Чернігівської районної держадміністрації від 09.12.1997р. №697 зареєстровано Статут санаторію »Десна» (відповідач-3 у справі), який затверджено Радою уповноважених представників колективних сільськогосподарських підприємств (протокол №1 від 25.09.1997р.) та погоджено зборами уповноважених представників господарств-пайовиків санаторію »Десна» (протокол №1 від 15.09.1997р.).
В п.1.1. даної редакції Статуту зазначено, що санаторій »Десна» створений господарствами шляхом добровільного об'єднання частини своїх матеріально-технічних ресурсів і за рахунок централізованого союзного фонду соціального страхування колгоспників (т.1, а.с.127-134).
Отже, відповідач-3 створений з 1975р., продовжує діяти до цього часу.
Аналіз вищевказаних редакцій Статуту відповідача-3 свідчить, що на момент його створення, а також на момент реєстрації останньої редакції Статуту санаторій створений за участю недержавних суб'єктів господарювання. Переліку колективних сільськогосподарських підприємств, які були учасниками санаторію, відповідачами суду не надано.
Відповідач-1 (Всеукраїнський Союз сільськогосподарських підприємств) та відповідач-2 (Центральний комітет профспілки працівників агропромислового комплексу) є правонаступниками колективних сільськогосподарських підприємств -учасників санаторію »Десна» в частині коштів, які виділялися на будівництво та діяльність санаторію, виходячи з наступного:
Відповідно до п.1.1. Статуту санаторію »Десна» в редакції, яка зареєстрована в 1997р., санаторій створений, в тому числі і за рахунок Централізованого союзного фонду соціального страхування колгоспників.
Пунктом 2 Положення про централізований фонд соціального страхування колгоспників Української РСР, затвердженого постановою Ради колгоспів УРСР від 27.03.1991р., постановою Президії ЦК профспілки працівників агропромислового комплексу від 27.03.1991р. №2/5, визначено, що Централізований фонд соціального страхування колгоспників Української РСР є джерелом для здійснення соціального страхування колгоспників і знаходиться в розпорядженні ЦК профспілки працівників агропромислового комплексу України, Ради колгоспів УРСР. Одним із головних завдань централізованого фонду соціального страхування колгоспників є, в тому числі, фінансування будівництва і реконструкції міжколгоспних оздоровчих і спортивних закладів.
Відповідно до Положення про Раду колгоспів Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 13.01.1972р. №15 (у редакції постанови Ради Міністрів УРСР від 06.02.1985р.№54) Рада колгоспів Української РСР є республіканським виборним громадським органом колгоспів, до компетенції якої було віднесено, зокрема, вирішення разом з Українським республіканським комітетом профспілки працівників сільського господарства питань, пов'язаних з використанням коштів, виділених з централізованого союзного фонду соціального страхування колгоспників.
Згідно з п.1.1. Статуту Всеукраїнської ради колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого постановою Всеукраїнської конференції представників колективних сільськогосподарських підприємств від 16.12.1992р. №2/2, зареєстрованого розпорядженням Старокиївської районної державної адміністрації від 24.03.1993р. №94, ВРКСП є правонаступником Ради колгоспів України. В свою чергу, відповідно до п.1.3 Статуту Всеукраїнського Союзу сільськогосподарських підприємств, затвердженого рішенням установчої конференції засновників від 23.02.01р., зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі 25.04.2001р., відповідач-1 створений шляхом реорганізації Всеукраїнської ради колективних сільськогосподарських підприємств із залученням третіх осіб та є правонаступником всіх її майнових та немайнових прав і обов'язків. Відповідно до п.3.3 Статуту ВССП відповідач-1 має право здійснювати управління корпоративними правами сільськогосподарських підприємств, які вони мають в корпораціях та інших структурах, утворених на кошти сільгосппідприємств.
Отже, виходячи з того, що засновниками відповідача-3 є колгоспи (сільськогосподарські підприємства), за своєю формою санаторій відноситься до міжгосподарського утворення, вищим представницьким органом сільськогосподарських підприємств на час виникнення спірних відносин є ВССП, суд приходить до висновку, що відповідач-1 є правонаступником учасників (пайовиків) санаторію »Десна». Враховуючи, що централізований фонд соціального страхування колгоспників УРСР, який утворений за рахунок частини коштів від внесків на державне соціальне страхування колгоспників, знаходився у розпорядженні Центрального комітету профспілки працівників агропромислового комплексу України, за участю якого здійснюється розпорядження коштами цього Фонду, суд приходить до висновку, що відповідач-2 також є правонаступником сільськогосподарських підприємств, що були засновниками та учасниками санаторію »Десна».
На виконання Наказу Фонду державного майна України від 03.11.05р. №2921, позивачем розпочата процедура визначення державної частки в майні міжгосподарських підприємств, в тому числі в майні санаторію “Десна», для чого наказом Регіонального відділення ФДМ України по Чернігівській області від 21.11.06р. №455, створено відповідну комісію.
14 грудня 2006р. комісією з визначення державної частки в майні санаторію »Десна» прийнято рішення про визначення частки держави у майні санаторію »Десна» такою, що становить 73,57%, про що складено протокол №1 засідання цієї комісії.
13 січня 2007р. в газеті “Деснянська правда» опубліковано оголошення адміністрації санаторію “Десна» про початок роботи з реформування форми власності санаторію та про скликання зборів засновників санаторію на 15.02.07р. (т.1, а.с.26). Докази проведення таки зборів сторонами суду не надано.
В березні 2007р. позивачем надіслані відповідачам 1 та 2 повідомлення про проведення 4 квітня 2007р. загальних зборів засновників санаторію “Десна» (т.1, а.с.28,29).
4 квітня 2007р. складено протокол про проведення зборів співзасновників (учасників) міжгосподарського санаторію “Десна» Чернігівського району с.Ладинка, в якому зазначено, що на зборах присутні представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, а також запрошені посадові особи Чернігівської обласної державної адміністрації та обласного об'єднання “Чернігівсільгоспздравниця», головний лікар санаторію, та посадові особи позивача. За результатами обговорення питань порядку денного, зокрема: про визначення часток засновників, внесення змін до установчих документів та про приватизацію державної частки, присутні на зборах “констатували факт відсутності недержавних засновників в майні санаторію “Десна». Протокол підписаний всіма присутніми на зборах, в тому числі запрошеними особами, що є порушенням загального порядку оформлення протоколів зборів засновників (учасників).
Враховуючи, про невизнання недержавними засновниками санаторію “Десна» визначеної частки держави у статутному фонді санаторію позивачеві стало відомо в квітні 2007р., суд не погоджується із твердженням відповідача-3 про пропуск позивачем позовної давності, в зв'язку з чим спір вирішується по суті.
Визначення державної частки в майні санаторію “Десна» здійснювалося позивачем з метою проведення передприватизаційної підготовки санаторію, як підприємства, у статутному фонді якого є державна частка.
Основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна визначаються Державною програмою приватизації на 2000-2002роки, затвердженою Законом України від 18.05.2000р. “Про Державну програма приватизації на 2000-2002 роки» (далі за текстом -Програма приватизації).
Відповідно до ст.20 Програми приватизації передприватизаційна підготовка підприємств, у статутних фондах яких є державна частка, в тому числі підприємств агропромислового комплексу, включає визначення в установчих документах таких підприємств наявності та розміру державних часток, а також складу засновників. З цією метою державні органи приватизації у порядку, встановленому законодавством та установчими документами підприємств, ініціюють визначення часток (паїв) засновників підприємств, у статутних фондах яких є державна частка; встановлюють наявність та розмір часток (паїв), що належать державі у статутних фондах таких підприємств; узгоджують з іншими засновниками (учасниками) відповідні зміни до установчих документів.
Наказом Фонду державного майна України від 14.08.2000р. №1691, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.08.2000р. за №562/4783, затверджено Положення про порядок передприватизаційної підготовки підприємств, у статутних фондах яких є державна частка (далі за текстом -Положення №1691).
Відповідно до п.1.2. даного Положення передприватизаційна підготовка підприємств, у статутних фондах яких є державна частка, здійснюється державними органами приватизації до прийняття рішення про приватизацію відповідного об'єкта і включає роботи з визначення в установчих документах цих підприємств державної частки (паю), її розміру, складу інших засновників (учасників) цих підприємств.
Пунктом 1.3. Положення №1691 до підприємств, у статутних фондах яких є державна частка (в тому числі міжгосподарських підприємств), віднесені такі підприємства, які були створені за участю недержавних суб'єктів господарювання та до статутного фонду яких здійснювалися державні інвестиції. До державних інвестицій, відповідно до приписів даного Положення, належать такі інвестиції, що були здійснені центральними та місцевими органами виконавчої влади за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів у вигляді державних капітальних вкладень.
Згідно з п.1.5. Положення №1691 визначення в установчих документах підприємства державної частки (паю) здійснюється органом приватизації в наступному порядку: ініціювання визначення часток (паїв) засновників підприємства; установлення наявності та розміру частки (паю), що належить державі у статутному фонді підприємства; узгодження з іншими засновниками (учасниками) відповідних змін до установчих документів підприємства. Отже, процедура встановлення наявності частки, що належить державі у статутному фонді підприємства, та визначення розміру такої частки є однією із проміжних процедур передприватизаційної підготовки підприємства.
Визначення часток, що належать державі в статутних фондах підприємств, створених за участю недержавних суб'єктів господарювання, здійснюється на підставі Порядку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 30.08.2000р. №1800, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.09.2000р. за №626/4847 (далі за текстом -Порядок №1800).
Відповідно до п.3 Порядку №1800 частка держави в статутному (пайовому) фонді підприємства визначається, виходячи з розміру державних внесків при створенні підприємства та подальшій його діяльності, що були здійсненні, в тому числі центральними та місцевими органами виконавчої влади за рахунок коштів державного, Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, шляхом безоплатної передачі на баланс недержавних підприємств державного майна тощо. В силу п.10 Порядку №1800 початковий розрахунок часток держави та недержавних засновників (учасників) здійснюється пропорційно до розміру їх первинних внесків до статутного (пайового) фонду підприємства при його створенні.
Таким чином, визначаючи частку держави у статутному фонді відповідача-3, позивач мав в першу чергу визначитися із розміром статутного (пайового) фонду санаторію.
За загальними правилами, статутний фонд юридичної особи визначається як сума вкладів засновників та учасників цієї юридичної особи. При цьому, розмір статутного фонду (капіталу) має бути відображений у Статуті юридичної особи. Узагальнююче визначення поняття статутного капіталу наведено у п.37 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 “Баланс», яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за №396/3689, згідно із яким статутним капіталом є зафіксованою в установчих документах загальна вартість активів, що є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.
Пунктом 3.1. Статуту санаторію в редакції, яка зареєстрована 11.01.1991р., встановлено, що кошти санаторію створюються з пайових внесків господарств, які входять до складу його учасників в будівництві, відрахувань з прибутку, одержаного від своєї діяльності, амортизаційних відрахувань та інших джерел. Згідно з п.3.2. цієї ж редакції Статуту порядок розподілу розмірів внесків господарств-пайовиків та порядок їх внесення встановлюється рішенням зборів уповноважених представників цих господарств.
Відповідно до п.3.3 даної редакції Статуту закріплені за санаторієм основні та оборотні кошти створюють його статутний фонд, розмір якого відображається в балансі санаторію. (т.1, а.с.122).
Аналогічні положення щодо статутного фонду санаторію містяться у пунктах 3.1.-3.3. Статуту санаторію, редакція якого зареєстрована 09.12.97р. (т.1, а.с.137).
Таким чином, аналіз всіх редакцій Статутів санаторію “Десна» показує, що в жодному із них не зафіксовано конкретного розміру статутного фонду (капіталу) санаторію, а також не визначені розміри часток (пайових внесків) господарств-засновників санаторію. Будь-які рішення зборів уповноважених представників господарств-учасників санаторію щодо визначення розміру внесків та порядку їх внесення відповідачами суду не надані.
В силу ст.66 Господарського кодексу України майном підприємства є виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є грошові та матеріальні внески засновників, доходи одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності, доходи від цінних паперів, кредити банків та інших кредиторів, капітальні вкладення і дотації з бюджетів, майно, придбане у встановленому законодавством порядку, інші джерела, не заборонені законодавством.
Отже, статутний фонд підприємства, який створюється за рахунок внесків засновників (учасників) цього підприємства, є лише однією із складових частин майна підприємства та не є тотожним поняттю “майно підприємства».
Враховуючи, що, як встановлено судом вище, відповідач-1 та відповідач-2 є правонаступниками сільськогосподарських підприємств, які були засновниками санаторію “Десна», а формування майна санаторію здійснювалося в тому числі і за рахунок недержавних коштів Централізованого фонду соціального страхування колгоспників, суд приходить до висновку, що внески, здійснені за рахунок коштів цього фонду, можна вважати внесками до Статутного фонду санаторію.
Відповідно до пунктів 1.5. Статуту санаторію в редакціях як від 11.01.91р., так і від 09.12.97р., нові господарства по пайовій участі в будівництві, укріпленню матеріально-технічної бази санаторію приймаються по їх проханню і з пропозиції головного лікаря санаторію зборами представників господарств-учасників або радою об'єднання міжколгоспних здравниць. Тобто, питання щодо прийняття нових учасників санаторію мало вирішуватися на зборах представників господарств-учасників за заявою осіб, що мали намір увійти до складу учасників. Сторонами у справі не надано суду доказів звернення в установленому порядку уповноважених від імені держави осіб про включення держави в особі органів приватизації до складу засновників (учасників) санаторію.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із інформації про освоєння ліміту капвкладень і будівельно-монтажних робі на виконання завдань по введенню потужностей в 1993р. по програмі “Чорнобіль» станом на 01.01.94р. (т.2, а.с.122-126), переліків об'єктів будівництва, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи на 1995р. (замовник -Чернігівський облвиконком) (т.2, а.с.110,116), довідки про введення потужностей, освоєння капіталовкладень та фінансування на об'єктах Чорнобильської будівельної програми за січень-грудень 1995р. (т.2, а.с.105), переліку об'єктів будівництва, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи на 1996р. (т.2, а.с.97), довідки про введення потужностей, освоєння капіталовкладень та фінансування на об'єктах Чорнобильської будівельної програми за січень-грудень 1996р. (т.2, а.с.94), переліку об'єктів будівництва, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи на 1997р. (т.2,а.с.82), довідки про введення потужностей, освоєння капіталовкладень та фінансування на об'єктах Чорнобильської будівельної програми за січень-грудень 1997р. (т.2, а.с.86), уточненого переліку об'єктів будівництва, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи на 1998р. (т.2, а.с.76), уточненого переліку об'єктів будівництва, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи на 1999р. (т.2, а.с.60), довідки про введення потужностей, освоєння капіталовкладень та фінансування на об'єктах Чорнобильської будівельної програми за січень-грудень 1999р. (т.2, а.с.71), переліку об'єктів будівництва, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи на 2000р. (т.2, а.с.48), переліку будов, що фінансуються у 2001р. за рахунок державних капітальних вкладень на реалізацію Чорнобильської будівельної програми згідно з додатком №3 до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.01р. №312 (т.2, а.с.43), довідки про введення потужностей, освоєння капіталовкладень та фінансування на об'єктах Чорнобильської будівельної програми за січень-грудень 2001р. (т.2, а.с.45), державні капітальні вкладення у санаторій “Десна» у період з 1993р. по 2001р. відбувалися на виконання завдань по Чорнобильській програмі. Даний факт не заперечується жодною із сторін.
Як зазначено у висновку №-968Ц судової економічної експертизи від 06.03.08р. (т.3, а.с.122-140), проведеної в межах даної справи, не представляється можливим визначити обсяги внесків у майно санаторію “Десна» здійснених державою за період з 1991р. по 2002р. включно, та недержавними засновниками за цей період, в зв'язку з відсутністю первинних документів. З цієї ж причини не встановлений спосіб здійснення державою внесків у майно санаторію у вказаний період.
Позивачем не надано суду належних доказів, які підтверджують загальний обсяг державних капітальних вкладень за вказаний період, а також яким способом здійснювалося фінансування: шляхом передачі прийнятих в експлуатацію об'єктів, або шляхом перерахування грошових коштів, або іншими способами, і після проведення судової експертизи. Отже, позивачем не доведено суду факт здійснення державних капітальних вкладень у майно санаторію, саме в тих розмірах, які застосовувалися при визначення частки держави.
Крім того, суд приймає до уваги той факт, що починаючи з 1997р. заборонялося фінансування капітальних вкладень, передбачених у бюджетах всіх рівнів для підприємств, установ та організацій недержавної форми власності без оформлення відповідних кредитних договорів або домовленостей щодо передачі у державну чи комунальну власність еквівалентної одержаним коштам частки (паю, акцій) у статутному фонді отримувача коштів. Такі вимоги містяться у п.9 Указу Президента України від 28.02.97р. “Про заходи щодо забезпечення наповнення державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни», Постанові Кабінету Міністрів України від 07.04.98р. №461 “Про затвердження порядку кредитування, будівництва об'єктів, що здійснюється підприємствами, установами і організаціями недержавної форми власності, за рахунок коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення», Наказі Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України, Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 02.04.1999р. №49/104/596/12 “Про затвердження Тимчасового положення про порядок передачі у державну власність частки (паїв, акцій) статутного фонду суб'єктів недержавної форми власності у разі отримання ними відповідних обсягів бюджетних капітальних вкладень», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.04.1999р. за №276/3569. Саме з урахуванням приписів вказаних нормативно-правових актів в Програмі приватизації на 2000-2002р. передбачено визначення часток (паїв), що належать державі у статутних фондах підприємств недержавної форми власності, яке має здійснюватися за наслідками укладених відповідних кредитних договорі або договорів щодо передачі у державну чи комунальну власність еквівалентної одержаним коштам частки (паю, акцій) у статутному фонді отримувача бюджетних коштів.
Позивачем не надано суду належних доказів оформлення відповідних кредитних договорів або договорів з відповідачем-3 про надання йому бюджетних капітальних вкладень в обмін на отримання відповідної частки (паїв, акцій) у статутному фонді. Отже, суд приходить до висновку, що позивачем фінансування санаторію “Десна» здійснювалося на безповоротних умовах, без наміру в майбутньому стати учасником цього суб'єкту недержавної форми власності.
Проаналізувавши розрахунок часток засновників (учасників) у майні міжгосподарського санаторію “Десна» (т.1, а.с.19-21), суд приходить до висновку, що даний розрахунок вчинений з порушенням Порядку №1800, оскільки відповідно до п.7 даного Порядку джерелами інформації про здійснені внески до статутного (пайового) фонду підприємства можуть бути: дані бухгалтерського обліку Підприємства; експертні висновки з доданням копій документів, що підтверджують ці висновки; інформація органів виконавчої влади про прийняті ними рішення щодо здійснення таких внесків; інформація представницького органу недержавних засновників про здійснені цими засновниками внески (додатки 1 і 3 до Порядку); статистична звітність; фінансова звітність; відомості бюро технічної інвентаризації; архівні дані; інші джерела інформації. Як вбачається із самого розрахунку, із акту комісії з визначення частки держави в майні санаторію “Десна» від 14.12.06р., а також вказується позивачем у позовній заяві, визначення частки держави у майні санаторію відбувалося на підставі розрахунку балансової вартості майна санаторію “Десна» Чернігівської області на момент здійснення внесків держави та недержавних засновників у майно підприємства з 1991-2002р. (т.1, а.с.23) та довідки про обсяги внесків держави та недержавних засновників у майно санаторію “Десна» станом на _____200 року (т.1, а.с.24). Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. бухгалтерським обліком визнається процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Згідно зі ст.9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. В силу ст.11 Закону на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність, до якої включаються баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Досліджені судом розрахунок балансової вартості та довідка про обсяги внесків держави не є за своєю природою ані даними бухгалтерського обліку, ані фінансовою звітністю. До того ж дані документи не підписані головним бухгалтером санаторію “Десна». Твердження позивача у позовній заяві, що при визначенні частки держави в майні санаторію використовувалися в тому числі баланси санаторію спростовуються матеріалами справи, зокрема актом комісії з визначення частки держави в майні санаторію “Десна» від 14.12.06р., а також балансами за 1992-2007р.р., що надані відповідачем-3, співставлення даних яких з відомостями, вказаними у розрахунку балансової вартості майна свідчить про наявність відмінностей щодо визначення балансової вартості майна. Факт неможливості встановити правильність розрахунку балансової вартості майна санаторію на момент здійснення внесків держави та недержавних засновників у майно санаторію з 1991р. по 2002р. підтверджений також висновком судової економічної експертизи від №-968Ц від 06.03.08р. Використання позивачем при визначення частки інших дозволених джерел інформації матеріалами справи не підтверджується.
За таких обставин, враховуючи, що позивачем визначення частки держави здійснено на підставі документів, які не передбачені як джерела інформації про здійснені внески, відомості, які містилися в розрахунку та довідці не були підтверджені іншими належними джерелами, суд приходить до висновку, що визначення частки було здійснено з порушенням встановленого порядку.
Крім того, судом приймається до уваги, що позивач не надав відповідних доказів, які підтверджують врахування або неврахування при визначенні частки держави в майні санаторію вартості житлових будинків, які знаходяться на балансі санаторію і могли увійти у загальну балансову вартість майна санаторію “Десна», вказану у розрахунку.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладений обов'язок доведення тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. Стверджуючи, що державою було здійснено державні інвестиції у майно санаторію “Десна» на суму, яка дорівнює 73,57% частки у статутному фонді санаторію, позивач не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вказаного факту.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими, не доведеними належними доказами, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, при відмові в позові покладаються на позивача. Оплата за проведення в межах даної справи судової експертизи в сумі 5255грн.04коп. була здійснена відповідачем-1, що підтверджується наявною у справі копією платіжного доручення №5 від 22.01.08р. Отже, дана сума підлягає стягненню з позивача на користь відповідача-1. Крім того, як вбачається із акту здачі-приймання висновку судового експерта, №968Ц по господарській справі №8/165, загальна вартість експертизи становить 6316грн.80коп., отже залишок по оплаті експертизи становить 1061грн.76коп., яка підлягає стягненню з позивача на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Керуючись Законом України “Про Державну програму приватизації на 2000-2002роки», Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст.22,33,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, м.Чернігів, пр.Миру, 43 (ідентифікаційний код 14243893, р/р 37187500900002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592) на користь Міжгосподарського санаторію “Десна», Чернігівський район, с.Ладинка (ідентифікаційний код 5389853, відомості про рахунок відсутні) 5255грн.04коп. витрат, понесених на оплату судової експертизи.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, м.Чернігів, пр.Миру, 43 (ідентифікаційний код 14243893, р/р 37187500900002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592) на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, м.Київ, вул..В.Житомирська, 19 (ідентифікаційний код 25955674, р/р 35229001000242 в УДК Чернігівської області, МФО 853592) 1061грн.76коп. вартості судової експертизи.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Судді Т.Г.Оленич
І.Г.Мурашко
І.А.Фетисова
Повне рішення оформлено та підписано 6 червня 2008р.
Судді Т.Г.Оленич
І.Г.Мурашко
І.А.Фетисова