01032, місто Київ, вул. Комінтерну, 16 230-31-77
"27" березня 2008 р. Справа № 120/8-06/5
Господарський суду Київської області у складі колегії суддів: головуючого - Подоляк Ю.В., суддів: Рябцева О.О., Євграфова Є.П. розглянувши матеріали справи
за позовом
Акціонерного комерційного банку “Базис» в особі Київської філії АКБ “Базис», м. Київ
до
Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобус-2», м. Вишневе
треті особи
- Товариство з обмеженою відповідальністю “Лемма - Авто», м. Київ;
- Товариство з обмеженою відповідальністю “Юко Моторс», м. Вишневе
про
визнання права власності
за участю представників:
позивача:
Біла В.І. -дов. від 12.10.2006р.
відповідача:
Гуськов А.О. -дов. від 18.01.2007р, Скрипачов В.В. -дов. від 18.01.2007р.
третіх осіб
не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
встановив:
Акціонерний комерційний банк “Базис» в особі Київської філії АКБ “Базис» звернувся в господарській суд Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобус-2», за участю третіх осіб Товариство з обмеженою відповідальністю “Лемма - Авто», Товариство з обмеженою відповідальністю “Юко Моторс» про визнання права власності на 43,52% об'єкту, який складається з магазину продажу непродовольчих товарів та станції технічного обслуговування автомобілів, що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, віл. Дмитрова, 51. Позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 07.06.2006р. № 05-15/265.
В судовому засіданні представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобус-2» подано до суду клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, з мотивів того що на час розгляду справи власником спірного нерухомого майна є фізична особа -громадянин Микульський Ю.К. і прийняте рішення у справі впливатиме на його права та обов'язки, в зв'язку з чим останній повинен бути стороною у справі, що виключає можливість її розгляду в господарських судах України з огляду на приписи ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України. В підтвердження зазначеного відповідач додав до клопотання нотаріально завірену копію договору купівлі -продажу нежитлової будівлі, за яким громадянин Микульський Ю.К. придбав спірне нерухоме майно.
Представник позивача присутній в судовому засіданні заперечив проти заявленого клопотання.
Присутні в судовому засіданні представники відповідача повністю підтримали заявлене клопотання та просили суд задовольнити його припинивши провадження у справі з мотивів викладених в ньому.
Розглянувши подане клопотання, матеріали справи, заслухавши думку представників сторін присутніх в судовому засіданні суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.
На час розгляду справи спірний об'єкт (нерухоме майно) належить на праві власності громадянину Микульському Ю.К., що підтверджується, залученою до матеріалів справи нотаріально завіреною копією договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого Апишковою З.І., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, 30.11.2006р. за реєстром № 8143 відповідно до умов якого громадянин Горпіневич А.А. -продавець передає у власність, а громадянин Микульський Ю.К приймає у власність нежитлову будівлю, що знаходиться в селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області по вул. Дімітрова, 51 і зобов'язується оплатити його вартість за ціною та на умовах, встановлених договором, а також довідкою Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» (завірена копія якої знаходиться в матеріалах справи), відповідно до якої зазначена нежитлова будівля перебуває у приватній власності громадянина Микульського Ю.К. на підставі вказаного договору купівлі-продажу. Судом досліджено договір та встановлено, що відповідно до його умов вказана нежитлова будівля СТО, зазначена за планом під літерою “А» -цегляна, загальною площею 790,6 м2, огорожа № 1-2, замощення № 3, розташовані на земельній ділянці, яка перебуває в постійному користуванні ТОВ “Глобус - 2» на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 000308, виданого 23.11.2001р. Софіївсько-Борщагівською сільською Радою Києво-Святощинського району Київської області. Вказана нежитлова будівля належить продавцю на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених Апишковою З.І., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, 20.10.2006р. за реєстром №№ 6603, 6607, зареєстрованих в Державному реєстрі правочинів 20.10.2006р. за № № 1655885, 1655850; та договором купівлі-продажу, посвідченого Апишковою З.І., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, 22.09.2006р. за реєстром №5545, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 22.09.2006р. за № 1590069, зареєстровані у Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 26.10.2006р. та 20.10.2006р., відповідно, за реєстраційним номером 14246554, номер запису 615/284 в книзі 13.
Відповідно до вимог ст. 318 Цивільного кодексу України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
Частина 3 ст. 319 названого Кодексу встановлює, що усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
У ч. 4 ст. 133 Господарського кодексу України закріплено, що держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.
Оскільки на час розгляду справи власником спірного нерухомого майна є фізична особа -громадянин Микульський Ю.К. то суд приходить до висновку, що рішення по даному спору зачипатиме його права та охоронювані законом інтереси, а також впливатиме на його права та обов'язки, в зв'язку з чим останній повинен бути стороною - відповідачем у даній справі.
Разом з тим в силу вимог статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути юридичні особи та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Тобто фізична особа не може бути стороною у справі, за виключенням випадків коли вона звертається до господарського суду як кредитор з заявою у справу про банкрутство та за захистом порушених корпоративних прав.
За таких обставин провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до приписів ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення Акціонерному комерційному банку “Базис» в особі Київської філії АКБ “Базис» з Державного бюджету України сплачене ним державне мито в загальній сумі 13782,28 грн.
Враховуючи, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, заявлене позивачем клопотання про призначення комплексної судово-бухгалтерської, будівельної та з оцінки часток власності позивача і відповідача експертизи суд відхиляє з огляду на його недоцільність.
Керуючись ст. 47, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Припинити провадження у справі.
2. Повернути Акціонерному комерційному банку “Базис» в особі Київської філії АКБ “Базис» (01004, м. Київ, вул. Басейна, 6, код ЄДРПОУ 33118488) з Державного бюджету України сплачене платіжним дорученням від 16.03.2006р. № 7078 державне мито в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та сплачене платіжним дорученням від 27.04.2006р. № 12037 державне мито в сумі 13697 (тринадцять тисяч шістсот дев'яносто сім) грн. 28 коп.
Головуючий, суддя Подоляк Ю.В.
Судді: Рябцева О.О.
Євграфова Є.П.